Витрати на харчі у кожного різні. Залежать від гаманця, віку, способу життя, переконань. Об’єднує споживачів одне: грошей на звичайну просту їжу з року в рік доводиться витрачати все більше. 2025, що почався, зайвий раз це підтвердить.
Ціни росли, ростуть, будуть рости. Це очевидно.
Не завжди виграє той, хто вирощує пшеницю, або виробляє цукор, чи ОЕЗ. Завжди у виграші той, хто продає кінцевому споживачеві. Але це окрема історія. У фокусі - ціни.
Прогнози Нацбанку
У перші місяці 2025 споживчі ціни, кажуть у НБУ, продовжать зростати через подальший вплив ефекту нижчих врожаїв.
Рекорд виробництва сої в Україні (6 млн тонн) мало цікавить пересічного українця, бо олію українці споживають соняшникову. Виробництво соняшнику впало до десятки.
З овочами теж не склалося через погоду. Пшениці зібрали 22,3 млн тонн, але якість…
До слова: у грудні 2024 інфляція прискорилася до 12% у річному вимірі. Нацбанк визнав, що фактична інфляція чомусь не прислухається до думки регулятора. Все списали на гірший врожай та збільшення витрат на енергозбереження.
НБУ констатує: ціни на хліб, хлібобулочні, кондитерку, м’ясні, молочні продукти зростали динамічно. Також швидше зростали ціни на соняшникову олію під впливом низьких обсягів переробки.
На ціни впливають та впливатимуть фундаментальні фактори, наприклад, тиск на бізнес через витрати на енергозабезпечення й оплату праці. Не забувайте про ефекти від послаблення обмінного курсу гривні.
Нагадаємо, серед головних причин росту на основні складові щоденного раціону українців, тобто на харчі, виокремлюють кілька.
Війна, яка порушила логістичні ланцюжки та збільшила витрати на транспортування.
Посушлива погода, яка вплинула на врожайність. Зростання цін на добрива та паливо-мастильні матеріали, що міняє собівартість сільськогосподарських товарів як кінцевого продукту та як елементів сировини для готових харчів.
Підвищення цін на енергоносії.
Нові чинники, які почали звучати: тарифи на транспортування газу, підвищення податків.
Водночас той же Нацбанк розраховує, що інфляція повернеться на траєкторію стійкого зниження у другій половині року.
Додамо по ходу: НБУ щось знає більше за всіх, бо вже бачить вищий врожай в Україні в 2025, поліпшення ситуації в енергетиці, зниження фіскального дефіциту, помірний зовнішній ціновий тиск.
Але до другого півріччя треба дійти, дорости, дожити.
Вольниця
Можна назвати чимало причин росту, однак в умовах сучасної України є ще одна - ціни практично ніхто не контролює. Воно й зрозуміло: ринок, але непокоїть інше. Таке враження, що восени 2024 влада самоусунулася та перестала взагалі зважати на подорожчання. Більше того, стала головним промоутером, спокійно констатуючи рекордні цінники то тут.
Влада визнає, що в курсі, що ціни ростуть. Однак всі спокійні. В Мінекономіки кажуть, що постійно відстежують цінову динаміку - як загалом, так і за окремими категоріями товарів.
Мінекономіки підтримує ринкове регулювання та дерегуляцію ціноутворення і не бачить потреби запроваджувати додаткове регулювання цін.
Чим вищі ціни - тим вигідніше офіційному Києву. Відповідь криється в трьох літерах - ПДВ. В кожному кілограмі картоплі, ковбаси, сала, хліба ховається податок на додану вартість, а відтак наповнення казни.
Якщо влада не змінить риторику, то ціни будуть скакати як їм заманеться.
Рецепт «що робити» існує, але це ще одна тема та окрема історія.
Що там в магазині
З’явилася молода картопля з Єгипту в столичних маркетах. По 54 за кіло беруть не дуже, то ритейл поставив на цінник слово «акція» і намагається продавати по 45 грн/кг.
Маємо картоплю від 27 до 60+ за кілограм. Це магазини. Базар тримає планку 30–45 грн/кг від жовтня-листопада. Парадокс у тому, що цієї зими базар стабільніше за магазин. Так, врожай картоплі зібрали менший, однак достатньо, аби вистачило для потреб всіх верств споживачів. Провал промислового виробництва спричинив печальну ситуацію.
Аграрні чиновники кажуть, що підстав для здешевлення немає. Теперішні ціни є орієнтиром з певним потенційним подорожчанням ближче до весни відсотків на 15%, бо додадуться накладні витрати на зберігання.
Що далі? Потроху завозимо. Не так активно як кілька років тому.
Поки що рекордним з останніх, що згадуються, був 2020, коли імпорт досяг відмітки 302 тис тонн. За результатами 2024 імпорт картоплі становить 51 тис тонн на 26,36 млн USD. Завозити почали динамічніше з жовтня - 8,4 тис тонн, у листопаді - 15,8 тис тонн, у грудні - 10,9 тис тонн.
Швидше за все, імпорт буде продовжуватися в першому півріччі, але відносно помірний. Справа в тому, що дорожче ніж 30–40 грн/кг споживач відмовляється купувати. Тим більше, що не борщем одним харчується людина.
Капуста вже по 40+. Є молода - по 60. З виду, правда, квола та нещасна, але так чи інакше молода з теплиць трохи пригальмувала здорожчання білокачанної.
Буряк в районі 20 грн/кг, цибуля по 14–15.
Серед традиційного набору овочів для борщу найбільш помітно росте в ціні морква. Тільки в січні цей помаранчевий овоч додав кілька гривень за кілограм. В середньому в столичних супермаркетах моркву можна придбати за 40+ грн/кг.
Зазвичай «борщ» починає рости в ціні ближче до весни, коли пропозиція скорочується і якість продукції потроху погіршується. Але не цього сезону. Осінній шок, коли лихоманило сегмент борщового набору і всі незлим тихим словом згадували спеку, яка негативно вплинула на обсяги виробництва овочів, плавно переріс у зимове подорожчання.
Українець готовий платити 60 гривень за овочі. Згадайте цибулеву епопею, коли ціна досягала майже сотки за кіло. Платити, але за якісний продукт. Якого мало. Навіть на базарі складно знайти якісну картоплю. Чи то особливості сезону, чи то на посадку не було, однак маємо те, що маємо.
Водночас окремі виробники стверджують, що тримають якісну продукцію на кінець сезону. Судячи з того, що лежить в коробах у магазинах, вельми сумнівне твердження. Більше того, часто-густо саме низька якість продукції та непривабливий зовнішній вигляд є останньою краплею для прийняття рішення - не купувати.
Чекаємо весни і всі мерщій на городи - вирощувати овочі для власних потреб.
Говорять оптовики
У лютому-березні можливе зростання цін на картоплю, обумовлене зниженням пропозиції картоплі на внутрішньому ринку через скорочення запасів у сховищах, відсутністю додаткових імпортних поставок, якщо умови зовнішніх ринків зміняться, потенційними логістичними або економічними ускладненнями, які можуть вплинути на стабільність поставок, кажуть специ.Наразі на оптовому ринку сільськогосподарської продукції «Шувар» спостерігається незначне зниження ціни на картоплю. Основними причинами цього є збільшення імпорту картоплі з країн, де її вартість нижча, наприклад, із Литви та Польщі. А також сезонне зниження попиту на картоплю після святкового періоду, - каже Тетяна Попович, керівник відділу маркетингу оптового ринку сільськогосподарської продукції «Шувар».
Дефіциту картоплі не спостерігається. Вона представлена з різних регіонів та включає широкий вибір сортів: Мелоді, Біла Роса, Бананка, Сорая, Коннект, Королева Анна, Тайфун.
Зазвичай, найбільш популярними серед покупців є сорти «Мелоді» та «Біла Роса». Вони мають відмінні смакові властивості та найбільш оптимальні в приготуванні.
Аналізуючи минулий рік фермери, що реалізують картоплю в опті, зазначають, що одним із ключових факторів підвищення цін стала нижча урожайність, що була спричинена несприятливими погодними умовами: від раптових заморозків до посухи, аномальної спеки та нестачі опадів. Додатковими факторами стали утримання великих обсягів картоплі у сховищах з метою очікування цінового зростання та зростання попиту на імпортну картоплю.
Ті ж специ з "Шувару" задаються питанням: чи чекати здорожчання цибулі навесні аналогічно росту цін на картоплю, моркву, буряк?
За прогнозами, ближчим часом значних змін у вартості цибулі не очікується. Ціни залишатимуться стабільними, допоки пропозиція на ринку задовольнятиме поточний попит. Однак у весняний сезон можливе підвищення цін через скорочення запасів у сховищах.
По ходу зазначимо, що ріпчаста протягом 2024 додала 10%. Попри зростання цін, скорочення попиту на цибулю не спостерігається. Це пояснюється її незамінністю у приготуванні страв як для домогосподарств, так і для закладів громадського харчування. Дефіциту цибулі наразі немає. Адже ведеться постійна робота постачальників над підтриманням достатніх обсягів товару та розширення каналів постачання, у тому числі за рахунок імпорту.
А ось мандарини, кажуть оптовики, у січні подешевшали після пікових значень у грудні.
Бо у грудні що - традиційно зростає попит через новорічні та різдвяні свята. У період свят цей попит досяг піку, а після почав спадати, що також вплинуло на цінову динаміку. Влив мала також зміна календаря святкувань. Проте через менші обсяги постачання, навіть після свят ціни залишалися вищими за середні.
У грудні 2024 року ціни на мандарини на ринку «Шувар» досягали пікових значень, в середньому 97 грн за кілограм.
Після свят попит та ціна почали знижуватися, однак логістичні витрати та обмежена пропозиція все ще тримали їх на високому рівні - близько 60–65 грн/кг у січні. Споживачі мали обмежений вибір між дешевшими єгипетськими та турецькими мандаринами і дорожчими сортами з Іспанії чи Італії.
Про святе
Про карбонару якось іншим разом, бо варіант України - борщ, сало, хліб.
Росте в ціні свіжа випічка. На загал пшениця та борошно зросли в ціні вдвічі, а хліб дорожчає обережніше та повільніше, але вперто. По-перше,
ціна на хліб складається не тільки з борошна. До того ж, купівельна спроможність населення не є безлімітною, як би виробнику або супермаркету не хотілося. Особливо це помітно останні кілька років - під час великої війни.
Ціни додають за кілограм обережно. Мова про позиції, які моніторить Держстат. За минулий рік плюс 20%. Хліб пшеничний із борошна вищого ґатунку, хліб із борошна першого ґатунку, батон. Це три види хліба, до яких звикли наші батьки, скажімо. Але хлібна поличка в магазині набагато різноманітніша з точки зору асортименту.
Якщо брати столицю, то один кілограм доброго свіжоспеченого хліба коштує 100–114 грн.
Для прикладу ще одна позиція. Багет, вага 300 грам. На початку 2024 його можна було купити за 20 грн з копійками, а зараз він коштує 35 грн. Якось так.
У молочному відділі
Молочка дорожчає. Тут до об’єктивних причин додається бажання заводів «продавити» владу на підтримку та допомогу, але це окрема тема для розмови.
Якщо взяти третю декаду січня, то на ринку спостерігаються незначні коливання (порівняно з попередньою декадою).
Середня ціна молока жирністю 2,5% зросла на 1,3% - 39,92 грн/кг. Найвищі ціни простежуються в м. Києві, Одеській та Чернігівській областях, а найнижчі - в Київській, Рівненській і Тернопільській.
Вартість сметани жирністю 15% знизилася на 0,1% (до 104,91 грн/кг). Найнижчі ціни на сметану жирністю 15 % можна знайти в Волинській, Рівненській і Тернопільській областях, а найвищі - в місті Києві, Закарпатській, та Полтавській областях.
Середня ціна на сметану жирністю 20 % не змінилася - 122,36 грн/кг. Найнижчі ціни на сметану жирністю 20 % спостерігалися у Рівненській, Волинській і Харківській областях, тоді як найвищі - в місті Києві, Херсонській і Черкаській областях.
Ціна на масло вершкове жирністю 72,5 % зросла - на 0,3% чи до 341,84 грн/кг. Найвища вартість спостерігалася в Києві, Чернігівській і Київській областях Тоді як найнижчими були ціни на Волині, Рівненщині та Кіровоградщині.
Наразі маємо прогноз, що масло вершкове в 1 півріччі буде дорогим, бо молоко росте в ціні.
Ціна на сир твердий - зросла на 1,7 % і склала у середньому 294,90 грн/кг. Найнижчу вартість продукту зафіксовано в Волинській, Одеській і Вінницькій областях, найвищу - в Київській, Черкаській та Чернівецькій областях.
Середня ціна на сир м’який зросла на 0,4% або ж до 156,84 грн/кг. Найнижчі ціни можна знайти на ринках Вінницької, Рівненської, та Кіровоградської областей, а найвищі - в місті Києві, Волині та Черкащині.
Вибір у магазинах вражає, конкуренція росте. Аналітики застерігають: вітчизняні виробники сиру можуть втратити значну частину внутрішнього ринку збуту через дуже вірогідне зростання імпорту. Основною причиною зростання імпорту сиру є диспаритет цін на товар українського та європейського виробництва.
Імпортне значно дешевше за вітчизняне. Врятувати ситуацію можуть зниження цін або ж суттєва девальвація гривні. Перший варіант маловірогідний: дешевше 300 грн/кг навіть традиційні сири продавати найближчим часом не будуть.
Обвал курсу гривні? Це припущення на перспективу. Нині спостерігаємо зростання імпорту сирів із категорії сичужних (тверді, напівтверді, білі) відразу на 50% у порівнянні з груднем 2023 року до 4,6 тис. тон. Якщо і далі тренд високого імпорту збережеться, то це означає, що європейські сири займуть половину всіх продажів сиру в Україні.
Загалом є про що подумати. Треба щось робити, щоб імпорт не став таким значним, як це було у 2021 році. Але тоді ще можна було балансувати за рахунок великої кількості споживачів, а зараз?
Молочна галузь України працює в умовах ринку. В країні немає державних ферм. Молоко - це бізнес - важкий та ризикований. Судіть самі: корів мало, молоко як сировина - в дефіциті, а полиці з молочними продуктами ростуть на очах…
Зміна обличчя споживача
Виробників харчів та магазинів стає все більше, а кількість покупців меншає. За даними ООН, майже 7 мільйонів виїхало через війну. Прошарок споживачів, які були «міцними середняками», майже зійшов нанівець. Є або люди з товстим гаманцем, або люди бюджетного сегменту.
Витрати на їжу у кожного різні. Бо люди різні. Знаєте, в бліц-інтерв’ю для соціальних мереж особи різного віку та статі зауважують одне: найбільша стаття витрат в Україні - харчі.
