Спека високосного року. Не утопія. Реальність.
Пам’ятаєте у Бредбері 451 градус за Фаренгейтом — температура, при якій загоряється і горить папір.
Температура, коли починає горіти кукурудза — якихось +35–40 градусів по Цельсію. Пізні культури не витримали.
Мільйони тонн на загал не дочекаються фермери в Україні, Європі, світі.
Повезло не повезло
Офіційно, чи по протоколу, то постраждали всі, однак по-різному. Якщо по суті, то вибірково. Хто давно в темі та моніторить ситуацію з року в рік — як локальний, так і глобальний ринки — схиляється до думки, що примхи погоди комусь наробили біди, а хтось «в сорочці народився».
Але так чи інакше рекордів цього року не буде. Більше того, якість врожаю зовсім не та, на яку розраховували. «Справа в тому, що якраз під час наливу зерна, через недостатню кількість вологи і велику спеку, зерно вийшло невиконаним, щуплим», — каже Сергій Фролов, керівник департаменту АПК Полтавської ОВА.
На думку Сергія Резніченка (керівника з агрономії та розвитку технологій Corteva Agriscience в Україні), спека наробила біди на полях аграріїв, але точково, не масово по країні. «Можна із впевненістю сказати, що цей рік є роком професійних фермерів, адже хороші результати спостерігаються переважно на полях, де використовували сучасні гібриди та сорти, не економили на захисті та враховували потребу рослин у живленні, а також дотримувалися елементарних правил чергування культур у сівозміні», — констатує Резніченко. Та додає, що погода — річ не передбачувана. З погодою ніколи не вгадаєш. Фермери в квітні не могли передбачили, що влітку поля накриє спека. «В цьому році ті, хто почав раніше сіяти, не прогадав», — каже Резніченко.
У когось буде незначне зменшення врожайності, а є такі, що підгоріли знатно. «Ми нещодавно робили аналіз полів…, то бачимо, що на кукурудзі буде дуже зниження, адже воно підгоріло… По результату вам скажу. Але зниження буде відсотків на 20, це мінімум», — ділиться оцінками Сергій Макуха (керівник ФГ «Інтер-Агро-База», що на Чернігівщині).
Офіційно ситуація наступна. Через аномальну спеку у липні в Україні втрати пізніх культур можуть становити 10–15%. «Точно можна буде зафіксувати вже за фактом збору врожаю, але на сьогодні видається, що може бути зменшений врожай за цими культурами до 10–15%. Є регіони, де зменшення не буде, де була достатня кількість опадів, що дозволяло проходити цю аномальну спеку легше. Але є регіони, де критичний вплив», — зазначає в.о. міністра агрополітики Тарас Висоцький.
Що каже наука
За інформацією Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН у соняшника на більшості площ триває фаза «достигання насіння», а місцями у південно-західних районах Одеської області розпочато його збирання, що на півтора-два тижні раніше звичайних строків. Діаметр кошиків у південно-західних районах становить 15–19 см, у центральних та північних районах — 7–12 см. Запаси продуктивної вологи метрового шару ґрунту на більшості площ були незадовільними (32–56 мм), а на окремих площ вони зменшились до критичних та недостатніх (8–21 мм) для формування репродуктивних органів. Через дефіцит продуктивної вологи у ґрунті та високих температур повітря у рослин соняшника відмічалось передчасне всихання не лише листків, а й цілих рослин, що значно знизить їх продуктивність.
Лише в умовах зрошення завдяки поливам стан посівів пізніх культур є добрий. У рослин кукурудзи на більшості площ відмічаються фази «запліднення» та «налив зерна». У середньому на рослині сформувалось два качана. Висота рослин у середньому становить 191 см.
У рису спостерігаються фази «формування» та «налив зерна». Висота рослин становила 96 см, сформувалося 912 стебел із волоттю. Стан культури оцінюється як добрий.
Біологічний моніторинг розвитку кукурудзи проведений науковцями ДУ Інститут зернових культур НААН свідчить, що рослини за раннього строку сівби (11 квітня), залежно від групи стиглості біотипів, мають висоту 212–238 см, на рослинах по 5–7 зелених листків з площею асиміляційної поверхні 1862–3644 см2, за оптимального строку сівби (21 квітня) — за висоти 217–235 см, на рослинах по 6–8 зелених листків з площею асиміляційної поверхні 2118–4886 см2, а пізнього строку сівби (1 травня) — за висоти 209–228 см мають по 7–9 зелених листків з площею асиміляційної поверхні 2591–4365 см2. Зазначимо, що в умовах аномально високих температур у рослин гібридів кукурудзи всіх різностиглих форм за пізнього строку сівби спостерігається пришвидшене засихання 9 шт. перших нижніх листків, за оптимального та раннього — 10–12 шт.
На сьогодні у рослин скоростиглих гібридів кукурудзи за раннього строку сівби спостерігаються фази «початок повної стиглості» — «середина повної стиглості зерна», оптимального строку — «початок воскової стиглості» — «кінець воскової стиглості зерна», за пізнього строку сівби — «початок воскової стиглості» — «середина воскової стиглості зерна».
За повідомленням Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН на території Харківської області у рослин кукурудзи, залежно від строків сівби, спостерігаються фази від «завершення цвітіння волоті» до «молочно-воскова стиглість зерна». Передчасне пожовтіння та відмирання листків нижнього ярусу відмічено в окремих рослин лише за раннього строку сівби.
На ранніх посівах соняшнику триває фаза «налив насіння», а на пізніх — завершилася фаза «цвітіння».
Посіви сої, залежно від строків сівби, перебувають у наступних фазах росту й розвитку: ранні — завершується «налив бобів» ( в 3–7 % рослин спостерігається пожовтіння листя, стебел та бобів, особливо помітно це уздовж полезахисних лісосмуг); оптимальні — «налив бобів»; пізні — «цвітіння» — «формування бобів». Також, за раннього строку сівби сої, помічено засихання окремих рослин (без опадання листя), а за оптимального строку сівби трапляються рослини на яких боби не налились, всохли та опадають.
За раннього строку сівби проса у його волоті до 30 % насіння знаходиться у фазі «дозрівання», а інша частина насіння — у фазі «воскова стиглість»; за оптимального строку сівби проса основна частина рослин викинула волоть, яка почала цвісти.
У рослин кукурудзи, соняшника, сої та проса (оптимального строку сівби) відмічається нетривала втрата тургору у денні години. Через спеку та відсутність дощів у першій та другій декадах липня стан пізніх культур є переважно задовільним, що може призвести до недоборів урожаю.
Нові прогнози
Можливий діапазон скорочення врожаю пізніх культур, які формують основу валютної аграрної виручки країни, становить 30% — така точка зору фахівців Укргідрометцентру.
Трейдери підтримали і теж погіршили оцінку потенційного врожаю 2024. Зокрема, УЗА вчергове знизила прогноз врожаю на тлі спекотної та посушливої погоди в Україні в липні, яка мала негативний вплив на потенційну врожайність пізніх зернових та олійних культур.
Останній прогноз — 23,4 млн тонн кукурудзи, тобто мінус кілька мільйонів до минулого року. Потенційний урожай соняшника зрізали на мільйон з хвостиком — до 12,8 -13 млн тонн.
По соняшнику взагалі дивина. Вперше за багато років посівні площі менше 5 млн га (згідно офіційної статистики), а чекали як мінімум 5,2 млн га. Хоча сільськогосподарська тусовка, зокрема продавці посівного матеріалу, лукаво посміхаються.
До слова, господарства вже вийшли в поля збирати ліквідну культуру.
Ситуація в світі
Оцінки урожаю зернових культур у Європейському Союзі поточного року продовжують знижуватися через погодні умови, які вплинули на стан культур у Франції та Німеччині.
Так, виробництво м’якої пшениці в ЄС-27 зараз очікується на рівні лише 116,50 млн тонн, що на 5,8 млн тонн менше, ніж попередній прогноз, і стане найменшим урожаєм з 2018 року (114,8 млн тонн). Також експерти прогнозують проблеми з якістю зібраного зерна.
Зазначається, що уряд Франції нещодавно знизив свою оцінку врожаю м’якої пшениці в країні на 3,3 млн тонн — до 26,3 млн тонн. Це на 25% менше, ніж торік, і є найменшим урожаєм з 1987 року.
Водночас дощі також призвели до затримки збору врожаю в Німеччині. Статистичне управління Німеччини опублікувало свою першу оцінку врожаю пшениці 2024 року на рівні 19,7 млн тонн, що нижче за 21,5 млн тонн торік і є найнижчим показником з 2003 року.
Остання оцінка Stratégie Grains щодо врожаю ячменю в ЄС-27 складає 50,6 млн тонн, це досі перевищує мінімальний урожай 2023 року. Але зараз він нижчий за п’ятирічний середній показник.
Також очікується, що виробництво кукурудзи в ЄС складе близько 60 млн тонн, що також нижче минулорічного врожаю.
Тим часом південноафриканські країни борються з наслідками рекордної посухи, викликаної явищем Ель-Ніньо. Відтак їм доведеться імпортувати щонайменше 3 млн тонн кукурудзи в найближчі місяці. В тому числі з України. Українці можуть заробити.
Фермери від Анголи до Замбії та Мозамбіку постраждали від найсильнішої посухи за останні сто років у середині вегетаційного періоду на початку цього року. Це знищило величезні площі маїсу (саме так називають кукурудзу місцеві жителі).
Пікові регіональні потреби у продовольчій допомозі будуть приблизно на 25% вищими, ніж у попередню сильну посуху, спричинену погодним явищем у 2016–17 роках, повідомила організація, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку.
«У той час як кілька країн перебувають у процесі укладання контрактів на імпорт кукурудзи з міжнародних ринків, особливо в Південній Америці, обмежена пропозиція на регіональному ринку призводить до завищених цін на кукурудзу. У Малаві та Зімбабве, наприклад, ціни на кукурудзяне зерно вже приблизно на 130–150% вище за середню для цієї пори року», — йдеться в повідомленні організації.
Всесвітня продовольча програма ООН шукає 290 тисяч тонн кукурудзи з таких віддалених регіонів, як Мексика та Україна, у рамках наймасштабніших заходів реагування на посуху в Південній Африці.
Засуха, яка в деяких країнах стала найсильнішою за останні 40 років, посилилася зміною клімату, заявила помічник генерального секретаря Організації Об’єднаних Націй Ріна Гелані.
«У цьому регіоні посухи трапляються раз на десятиліття або частіше, і через кліматичну ситуацію посуха стає дедалі більшою, а деякі вчені кажуть, що посухи відбуватимуться частіше», — сказав Гелані, який також є координатором по кліматичній кризі в рамках реагування на явища Ель-Ніньйо/Ла-Нінья в ООН.
Оцінки USDA
Серпневі оцінки Мінсільгоспу США (USDA) наступні.
Світове виробництво кукурудзи знизиться на 5 млн тонн до 1 219,8 млн тонн через скорочення в ЄС (-3,5 млн тонн до 60,5 млн тонн), РФ — мінус 0,9 млн тонн до 14,1 млн тонн, Сербії, Україні — мінус 0,5 млн тонн до 27,2 млн тонн та Молдові. Для більшості цих країн врожайність прогнозується нижчою через спеку та посуху. Одночасно при цьому зростає обсяги виробництва в США — 384,7 млн тонн.
Прогноз світового експорту кукурудзи також скоротився, але не суттєво — до 191,5 млн тонн. Прогноз світових запасів кукурудзи оцінюються на рівні 310,2 млн тонн, що на 1,5 млн тонн нижче попередньої оцінки.
Наслідки спеки
На що впливає погіршення прогнозів урожаю? Правильно. На ціни.
Закупівельні ціни в гривні (UAH) на зерно минулого звітного тижня (перша декада серпня) перебували у змішаному тренді, йдеться у звіті АГРО+Зерно.
Ціни на пшеницю (продовольчу та фуражну) перебували під тиском падаючого експортного ринку та зниження котирувань на глобальних біржах. Аграрії зуміли зберегти рівень внутрішніх цін, але надалі це може стати складним заняттям. Хоча дефіцит якісного зерна в країні дає змогу фермерам диктувати ціни.
Ціни на українську пшеницю зростають на тлі очікувань пожвавлення зовнішнього попиту, переважно з боку прилеглих споживачів.
Внутрішній ринок кукурудзи продовжив зміцнюватися у ціновому плані. Побоювання з приводу нового врожаю кукурудзи в Україні 2024 року продовжували штовхати ціни нагору.
Детальніше в АГРО+Зерно.
Потрібні ціни на зернові та інформація про тенденції на ринках?
Пишіть: client@agroperspectiva.com
Телефонуйте: +380 675964652 (WhatsApp, Viber, Telegram).
Середні закупівельні ціни на зернові
Замість висновків
Ціни ростуть. У фермерів є всі шанси заробити. Якщо зможуть диктувати умови трейдерам.
Скільки зможуть аграрії заробити? В кінці сезону дізнаємося.
