Три прикордонні країни - Польща, Угорщина, Словаччина - попри рішення Єврокомісії, вирішили і далі тримати двері зачиненими для українського продовольства.
Позиція Брюсселю теж цікава: Україна запроваджує правові заходи, аж до системи ліцензування експорту.
18 вересня до кінця дня Україна має представити план дій на ринку зерна, аби уникнути цінових коливань.
ВЕРЕСЕНЬ. ХРОНІКА. 15.09
Брюссель
Європейська комісія не подовжує тимчасові обмежувальні заходи на ввезення українських зернових до Польщі, Угорщини, Румунії, Словаччини та Болгарії за умови дотримання Україною заходів, які дадуть змогу уникнути нового стрибка зерна, йдеться в повідомленні Європейської комісії. «Чинні заходи закінчуються сьогодні. Україна погодилася запровадити будь-які правові заходи (включно з, наприклад, системою експортного ліцензування) протягом 30 днів, щоб уникнути стрибків зерна. До цього часу Україна має вжити з 16 вересня 2023 року ефективних заходів з контролю за експортом чотирьох груп товарів, щоб запобігти будь-яким ринковим викривленням у сусідніх державах-членах. Україна подасть План дій на платформу не пізніше закриття робочого дня в понеділок, 18 вересня 2023 року», - йдеться в повідомленні.
Наголошується, що Європейська комісія та Україна слідкуватимуть за ситуацією за допомогою Координаційної платформи, яка функціонує на сьогодні, щоб «мати можливість реагувати на будь-які непередбачувані ситуації». «Європейська комісія утримуватиметься від запровадження будь-яких обмежень доти, доки діятимуть і повністю працюватимуть ефективні заходи з боку України», - наголошують у ЄК.
Європейська комісія проаналізувала дані, пов’язані з впливом експорту чотирьох категорій сільськогосподарської продукції на ринок ЄС та дійшла висновку, що завдяки роботі Координаційної платформи та тимчасовим заходам, запровадженим 2 травня 2023 року, ринкові викривлення в п’яти державах-членах, що межують з Україною, зникли. Конструктивний настрій усіх учасників платформи допоміг вирішити конкретні проблеми та забезпечив потік і навіть зростання експорту до третіх країн за межами ЄС.
Ремарка. Травень 2023
Заборону на експорт пшениці, ячменю, ріпаку та насіння соняшнику з України в Польщу, Угорщину, Словаччину, Румунію та Болгарію, запроваджену 2 травня на період до 5 червня, було продовжено до 15 вересня.
Польща
Влада Польщі заявила, що пролонговує заборону на поставки українського зерна та олійних на власний ринок після 15 вересня. Ембарго на ввезення українського збіжжя до Польщі діятиме доти, доки Варшава не опрацює відповідну модель співпраці з Києвом у цій сфері, заявив глава польського уряду Матеуш Моравецький. «Як я сказав декілька днів тому: або Єврокомісія продовжить заборону на ввезення, продовжить ембарго, або ми самі запровадимо ембарго на наступні місяці, квартали до часу опрацювання моделі співпраці з нашим східним, українським сусідом»,- заявив Моравецький. Ба більше: Польща вважає продовження обмежень для українського збіжжя до кінця 2023 - замалий термін і виступає за безстрокову заборону продовольства аж до моменту вступу України в ЄС.
Вустами міністра сільського господарства Роберта Телуса сусіди озвучили тезу, що заборона має діяти, принаймні, до узгодження всіх питань сільського господарства між ЄС та Україною, в тому числі в контексті наміру України долучитися до ЄС. «У нинішніх умовах Україна не може приєднатися до Європейського Союзу, оскільки це зашкодить польському сільському господарству», - каже Телус.
Відповідь від Качки
Дії Польщі щодо українського зерна є помилковими, неправомірними і шкідливими для польських, українських і всіх фермерів Європейського Союзу, заявив заступник міністра економіки - торговий представник України Тарас Качка. «Нарешті Польща сказала правду з приводу українського зерна. Йдеться не про цей сезон, а про умови вступу України до ЄС. Про це дуже чітко заявив міністр аграрної політики Телюс», - прокоментував він у Facebook одностороннє продовження Польщею ембарго на експорт української агропродукції.
Торгпред України наголосив, що таким чином «фактично почалися вступні переговори щодо сільського господарства» з "настільки агресивної бойової розвідки і з повного антагонізму з боку Польщі".
«Фактично Польща бореться за liberum veto в Україні без будь-яких пояснень», - написав він і наголосив, що Україна буде до кінця стояти на тому, що дії Польщі щодо українського зерна є хибними, неправомірними і шкідливими для польських, українських і всіх фермерів ЄС.
Угорщина
Угорщина вирішила ввести власну, односторонню заборону, заявив міністр сільського господарства Угорщини Іштван Надь. За його словами, Угорщина закриває свої кордони для 24 українських продуктів на державному кордоні. «Ми будемо захищати інтереси угорських фермерів», - наголосив Надь.
Згідно з постановою уряду, Угорщина заборонить імпорт м’яса великої рогатої худоби, свиней, овець та кіз, а також курячого м’яса, пшениці, жита, ячменю, кукурудзи (та продуктів з них), овочів, цукру та вино.
При цьому заборона не поширюється на вантажі, які залишають територію країни протягом 15 днів, тобто вважаються такими, що в’їхали в Угорщину для транзиту.
Словаччина
Уряд Словаччини ухвалив рішення щодо продовження заборони на імпорт пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику з України до кінця року, заявив прем’єр-міністр Людовіт Одор. «Єврокомісія не продовжила заборону на імпорт чотирьох товарів з України, зокрема пшениці, після 15 вересня, тому уряд ухвалив рішення заборонити їхній імпорт на національному рівні. І це до кінця року і за тими самими чотирма товарами, тобто пшеницею, кукурудзою, ріпаком і насінням соняшнику.
Ми повинні запобігти надмірному тиску на словацький ринок, щоб залишатися справедливими щодо вітчизняних фермерів», - сказав Одор. За його словами, цей крок уряду також є реакцією на аналогічний підхід Польщі та Угорщини. Одор наголосив, що словацький уряд продовжить інтенсивну роботу з Європейською комісією та країнами-членами Європейського Союзу задля пошуку загальноєвропейського та системного рішення, доки діє національна заборона на імпорт цих чотирьох товарів.
Він заявив про готовність уряду скасувати заборону в такому разі. У Міністерстві сільського господарства та розвитку сільських територій Словаччини додали, що це рішення пов’язане із захистом внутрішнього ринку і є логічною реакцією на практику сусідніх країн, які приймають односторонні заборони на імпорт. «Заборона не поширюється на транспортування товарів через нашу територію, що виражає нашу солідарність з Україною та розміщення її товарів на цільових ринках», - кажуть у профільному відомстві.
Болгарія
Парламент Болгарії дозволив імпорт українського зерна з 15 вересня. Прем’єр-міністр
Болгарії Ніколай Денков назвав «терористами» фермерів, які готуються до протестів через відмову країни забороняти імпорт зерна з України. «В останні два дні вони (фермери - ред.) почали поводитися як терористи. Вони використовують неправдиві аргументи, висувають вимоги зараз, щоб щось відбулося негайно. Я не веду переговори з терористами», - сказав Денков.
Він зазначив, що запланована акція протесту «починає набувати політичного характеру - і з проханнями про підтримку партій, і з тим, що деякі люди, які її очолюють і організовують, близькі до певних політичних фігур».
Глава уряду зазначив, що очікує від виробників зерна, що вони сядуть за стіл переговорів і будуть говорити по суті.
Також Денков додав, що рішення про зняття заборони - на імпорт з України пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику було правильним.
Заяви про те, що уряд не підтримує місцевих аграріїв - не мають підґрунтя. Держава вклала понад 1 млрд євро в цей сектор, вказав чиновник. Також Дєнков підкреслив, що перш ніж звинувачувати Європу і виступати з антиукраїнськими заявами про експорт зерна, фермерам слід відмовитися від усіх європейських субсидій і підтримок. Адже, по суті, вони погрожують перекрити дороги навіть не власними тракторами, а технікою, яку «беруть» у ЄС.
«Вони не можуть зі зневагою ставитися до європейських вимог, враховуючи, що трактори, якими вони хочуть перекрити дороги, куплені на європейські кошти; вони не можуть говорити, що Європа їх не цікавить, коли більша частина коштів, які вони отримують у вигляді субсидій і допомоги, є європейськими», - заявив він.
Румунія
Румунські фермери звернулися до уряду з проханням в односторонньому порядку заборонити імпорт українського зерна та інших продуктів харчування після того, як Європейська комісія вирішила зняти обмеження. «Якщо така країна, як Польща, яка рішуче і повністю підтримує Україну в боротьбі з російською агресією, прийняла таке одностороннє рішення після закінчення крайнього терміну 15 вересня, ми не розуміємо, чому Румунія не зробить те ж саме», - йдеться в повідомленні Асоціації сільського господарства і кооперації.
При цьому фермери наголосили, що їхнє прохання «жодним чином не впливає на транзит української сільгосппродукції через Румунію в інших напрямках, як це відбувається зараз».
Водночас Румунія спільно з Україною та Молдовою інтенсивно працюють над розвитком логістики для доступу українського збіжжя до зовнішніх споживачів.
Цифри. Дані ДМС
Попри обстріли, конфлікти, блокування експорт зерна триває. Станом на початок вересня відвантажили на зовнішні ринки 5,37 млн тонн зерна, з них пшениці - 2,5 млн тонн, кукурудзи - 2,3 млн тонн.
В січні-серпні 2023 року експорт пшениці з України до Польщі становить майже 300 тис тонн (обсяг поставок у 2022 - 579 тис тонн, у 2021 - 3 тис тонн), кукурудзи - більше півмільйона тонн (2022 - 2 млн тонн, 2021 - 6 тис тонн), соняшник - 29 тис тонн (2022 - 29 тис тонн, 2021 - 796 тонн), ріпак - 90 тис тонн (2022 - 688 тис тонн, 2021 - 82 тис тонн).
В січні-серпні 2023 року експорт пшениці з України до Угорщини зафіксовано на позначці 57 тис тонн (2021 - 385 тонн), кукурудз - 612 тис тонн (2021 - 17 тис тонн), ріпак - 5 тис тонн (2021 - поставки відсутні), соняшник - 75 тис тонн (2021 - 2 тис тонн).
Поставки соняшнику з України до Болгарії у січні-серпні 2023 року становлять 135 тис тонн, у 2022 - майже 1 млн тонн, у 2021 - 2 тис тонн.
ВЕРЕСЕНЬ. ХРОНІКА. 17.09
Європейська комісія закликала Польщу, Угорщину та Словаччину до конструктивності після того, як вони в односторонньому порядку заявили, що продовжать заборону на імпорт зерна з України, незважаючи на рішення Комісії про припинення заборони. «Ми знаємо про заяви деяких держав-членів щодо односторонніх заходів. Зараз важливо, щоб усі країни працювали в дусі компромісу і вели конструктивну взаємодію», - заявила представниця Комісії. За її словами, зараз у Брюсселі зосереджують увагу на тому, «щоб ввести в дію і змусити працювати нову систему, про яку щойно було оголошено».
ВЕРЕСЕНЬ. ХРОНІКА. 18.09
Має відбутися зустріч із представниками всіх зацікавлених країн ЄС, яка дасть змогу обговорити питання імпорту українського зерна детальніше.
ВЕРЕСЕНЬ. КИЇВ
Жорстка риторика Польщі з приводу українського зерна є неочікуваною для України, заявила віце-прем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина. «Зараз же в умовах війни, безумовно, обмеження, маніпуляції і шантаж, пов’язані з експортом українського зерна, він дуже сенситивний, оскільки у нас немає інших інструментів забезпечення світу зерном, ніж через кордони країн ЄС, тому, звичайно, це для нас дуже неочікувана жорстка риторика польської сторони», - сказала Стефанішина. Вона наголосила, що позиція України чітка і ясна - ми не маємо іншого вибору, окрім як дотримуватися правил ЄС - союзу, до якого Україна приєднуватиметься. «Відповідно будь-які заяви про одностороннє обмеження порушують конституцію ЄС і не можуть бути сприйняті, тому щодо них не може бути жодних перемовин. Тому ми очікуємо, що наші партнери в Брюсселі та інших столицях виходитимуть з такої позиції», - сказала віце-прем’єр.Стефанішина
зазначила, що протягом всього літа працювала велика координаційна група, до складу якої увійшли українці, представники 5 країн та Єврокомісії. «Ця група сформувала аналітику, яка підтверджує відсутність загроз внутрішньому ринку ЄС і власне сьогодні ми всі маємо забезпечити ефективний контроль експорту на кордоні, аби Україна як майбутня частина єдиного ринку ЄС спокійно вела торгівлю, забезпечувала транзит», - сказала вона.
ДУМКИ ВЕРЕСНЯ
Основна причина заборони на ввіз продовольства з України - конкуренція та боротьба за ринки. Гучних скандалів попереду ще буде чимало.
Інколи позиція української влади нагадує анекдот: «дайте води попити, бо такий голодний, що немає де переночувати».
Київ, напевне, забув, що консервативна та неповоротка Європа, де рішення можуть прийматися роками, навесні 2022 оперативно скасувала на 12 місяців всі мита, квоти та торговельні захисні обмежень щодо українського продовольства. Весною 2023 Єврокомісія ще на рік - до червня 2024 - продовжила режим вільного ввозу українського збіжжя. Так, паралельно була введена тимчасова (до 15 вересня) заборона на ввіз чотирьох експортних сільськогосподарських культур до 5-ти прикордонних країн. (Регламент Європейського Парламенту та Ради № 2022/870 від 30.05.2022).
В сезоні 2022/2023 баланси ринків зернових та олійних у Європі були напруженими через погоду, відтак поставки продовольства з України були більш ніж доречні.
Цього сезону, знову ж таки завдяки погоді, врожай очікується кращий. Не тільки Україна покращує оцінки виробництва зернових. Європа теж постійно їх оновлює.
Чи є підстави у Польщі говорити про необхідність захисту власного ринку? Ось тут важливо зважувати кожне слово, тут важливі дефініції.
Отож, є бізнес, є державна політика.
Проблема конкуренції за ринки існує вже багато років. З того моменту, як Україна стала членом СОТ. Завжди, коли після вступу до СОТ, а потім після підписання угоди про ЗВТ з ЄС, на всіх офіційних та неофіційних зустрічах в Брюсселі, скрізь і завжди мова йшла про те, що Європа не може конкурувати з індустріальним аграрним сектором України.
"Поведінка країн-партнерів не дивує. Вони й так довго протрималися, поки почали блокувати поставки продовольства. Конфлікт з експортом українського продовольства обумовлений та витікає логічно з єдиного питання - це конкурентоздатність, - говорить голова ради ГО «Бізнес Варта» Іван Мірошніченко. - Якщо поглянути на прикордонні європейські країни, насамперед, втрачають фермери. Це при тому, що мають дотації, доступ до сучасних технологій, дешевого та довгострокового фінансування. Фермери в Європі мають підтримку з боку влади. Ми всі добре знаємо, що більша частина витрат бюджету Євросоюзу - це дотації агровиробникам. Це колосальні гроші".
Можливо, саме в двох словосполученнях «інтереси фермерів в ЄС» та «колосальні гроші» ховається розгадка поведінки Польщі та окремих інших країн. Справа в тому, що прикордонні країни стали членами євроспільноти в останню хвилю розширення союзу і наразі живуть та розвивають власні економіки, зокрема сільське господарство, керуючись спільною аграрною політикою ЄС.
Ризикнемо припустити, що одна з причин дій Польщі - спроба отримати додаткові фінансові преференції в рамках нової Спільної сільськогосподарської політики (Common Agricultural Policy, CAP), яка почала діяти з січня 2023 року. В оновленій CAP так звана базова підтримка доходу замінює базову премію та премію за екологізацію. Орієнтовна базова підтримка на 2023 рік становить приблизно 156 EUR/га. Премія за перерозподіл залишається. Для перших 40 га зараз вона складає 69 EUR/га, для наступних 41–60 га - 41 EUR/га. САР - це взагалі окрема та багатоскладова тема. Про неї колись потім.
Нині головне знайти, кому вигідно, тоді думки вересня стануть прозорими, як повітря.
Жовтень все розставить по своїм місцям…
Бо на ринку з’являться мільйони тонн кукурудзи
Бо пройдуть вибори в Польщі
Бо аграрна спільнота буде перейматися новими коментарями тих, хто знається на продовольстві.
