Україна відправила на експорт 2 млн тонн зерна за перший місяць 2023/2024. На тлі демонстративного виходу РФ із «зернового коридору».
«Справи, безумовно, мають бути голоснішими за слова у будь-якій ситуації, у тому числі у протистоянні глобальній загрозі продовольчій безпеці, - заявив представник Держдепартаменту США Ведант Патель. - Цифри не брешуть, коли йдеться про те, хто дійсно прихильний до усунення кризи продовольчої безпеки».
Поговоримо…
Голодні (закреслено) голі цифри
При загальному обсязі глобальної торгівлі пшеницею на рівні 213 з хвостиком мільйонів тонн, за даними Мінсільгоспу США, РФ відвантажила на експорт в 2022/2023 більше 45 млн тонн основної продовольчої. Останні кілька сезонів РФ займає першу позицію в рейтингу з точки зору обсягів. На другому місці ЄС, треті - австралійці.
Україна за результатами 2022/2023 перемістилася з 4-го місця на п’яте з показником 16,8 млн тонн пшениці (акцентуємо: в умовах повномасштабної війни).
РФ хоче втримати статус найбільшого продавця пшениці в світі. Врожай пшениці в РФ у 2023 прогнозується на рівні 85 млн тонн. З урахуванням перехідних залишків, за оцінками USDA, РФ може продати 47,5 млн тонн пшениці на світові ринки в 2023/2024, відтак голосно та вкотре заявляє, що готова замістити українське зерно як на комерційній, так і на безоплатній основі на основних ринках країн-імпортерів. РФ обіцяє безкоштовно надіслати по 25–50 тисяч тонн зерна шістьом країнам - Еритреї, Малі, Буркіна-Фасо, Сомалі, Зімбабве та ЦАР.
Україна та РФ - два основні постачальники пшениці з регіону Чорного моря - два давні конкуренти. Найбільші у світі імпортери пшениці - Єгипет, Туреччина, Бангладеш, Іран - одержують до 60% зерна з РФ та України. Від постачання пшениці залежать також Ліван, Туніс, Ємен, Лівія та Пакистан, зазначив після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну генеральний директор ФАО Цюй Дунъюй.
Оцінки нового сезону для України не такі оптимістичні. Посівні площі значно скоротилися внаслідок війни, відповідно виробництво прогнозується на порядок нижче (нагадаємо: Україна розраховує на загальний врожай зернових біля 50 млн тонн, з них пшениці близько 17 млн тонн).
У 2023/2024 МР Україна суттєво може скоротити експорт пшениці - до 10,5 млн тонн, що на 40% нижче середнього показника останніх десяти років.
В той час як РФ намагається тиснути на світ, Україна потроху-помалу експортує. За перший неповний місяць 2023/2–24 МР Україна експортувала 2,046 млн тонн зернових та зернобобових. Вже продали 720 тис. тонн пшениці, 255 тис. тонн ячменю, 0,5 тис. тонн жита та 1,067 млн тонн кукурудзи. Так, це мало, однак за перші 29 днів 2022/2023 МР експорт становив ще менше - 1,4 млн тонн зерна. За перші 29 днів 2022/2023 МР Україна експортувала 325 тис. тонн пшениці, 131 тис. тонн ячменю та 941 тис. тонн кукурудзи.
Відповідно, цифри означають одне: з портами чи без експорт продовольства з України буде. Питання в обсягах, маржі, цінах, за якими закуповують трейдери зерно у фермера.
Чорноморська ініціатива
За останні 10 років РФ добряче навчилася маніпулювати своїм впливом на глобальний ринок. То мито введе, то постійно заявляє про можливе обмеження експорту, то «шаманить» з прогнозами врожаю.
Окремий показовий приклад - зернова ініціатива.
Згадаймо. Велика війна, заблоковані порти. Попереду посівна, вивозити залишки врожаю, особливо кукурудзи, Україна не має можливості через постійні обстріли та трощу портової інфраструктури. Спільними зусиллями вдається підписати два дзеркальні документи про створення так званого «зернового коридору» та можливість вивозити збіжжя з України з трьох портів.
1 серпня 2022 в море виходить - в рамках зернової ініціативи - перший корабель. Вже восени 2022 РФ демонстративно виходить із «коридору», потім повертається. Реалії такі, що з РФ чи без неї торгівля продовжується.
Фініш сезону загалом жахливий. Аграрний міністр Микола Сольський каже, що протягом червня «зерновий коридор» фактично не працював.
17 липня 2023 РФ заявила, що виходить із «зернової ініціативи», бо її вимоги не виконані: відміна санкцій на поставки російського зерна та добрив, підключення банків до SWIFT.
Заголовки стрічок новин рясніють від «зерна»: «Україна-НАТО на рівні послів обговорить транспортування українського зерна через Чорне море». «РФ обстрілює портову інфраструктуру портів Великої Одеси». «Ставка. Головкому Залужному, командувачу Неїжпапі та міністру Кубракову - підготувати комплекс дій для продовження роботи „зернового коридору». МЗС - напрацювати аналогічні дипломатичні кроки".
Вивантаження зерна в портах «Великої Одеси», починаючи з 24 липня, дорівнювало нулю, випливає зі зведення АТ «Укрзалізниця». «Роботу „зернового коридору» в портах Великої Одеси фактично зупинено. Країна-агресор вийшла із зернової угоди й останніми тижнями завдає ракетних ударів по портовій інфраструктурі - Одеси, Чорноморська, Миколаєва, Очакова. Значних пошкоджень зазнали декілька портових терміналів", - зазначено у зведенні АТ «Укрзалізниця».
Цілком ймовірно, що «зерновий коридор» в тому чи іншому вигляді буде пролонговано, однак Україна, оговтавшись від шоку 2022, постійно напрацьовує все нові та нові варіанти експорту. Через Європу, використовуючи Дунай.
Спільними зусиллями
Весь світ разом з Україною вишукує можливості відновлення експорту продовольства з українських портів, бо оптимально, щоб зерно з України потрапляло на зовнішні ринки - через Чорне море. Це найкоротший шлях і найдешевший.
Один з варіантів, що обговорювався в 2022 і виник знову - воєнні конвої. Однак США заявили, що питання супроводу суден з українським зерном у Чорному морі після виходу Росії з "зернової угоди" активно не обговорюється. «Я думаю, ми всі розуміємо, що це лише посилить напругу та збільшить можливості для потенційного конфлікту між Заходом та Росією, а це не те, чого ми прагнемо. Ми хочемо, щоб зерно вийшло з України на зовнішній ринок», - сказав координатор стратегічних комунікацій Ради з нацбезпеки США Джон Кірбі. Він додав, що США прагнуть продовження «зернової угоди». Для цього вони працюють із союзниками та партнерами для знаходження інших доступних наземних чи річкових маршрутів.
Усі держави-члени Європейського Союзу солідарні з Україною і виступають проти незаконного і необґрунтованого вторгнення РФ в Україну, а також проти згубного зловживання продовольством, що ставить під удар ринки країн, що розвиваються, заявив міністр сільського господарства, рибальства та продовольства Іспанії Луїс Планас, чия країна наразі керує у раді з питань сільського господарства та рибальства Європейської комісії (ЄК).
«Ми готові зробити все можливе, щоб допомогти українському народові та українській владі, особливо у світлі нещодавньої провокації Путіна та РФ, які використовують продовольство як зброю війни», - сказав він після засідання аграрних міністрів ЄК у Брюсселі.
За його словами, відмова Росії від продовження угоди про «зерновий коридор», безсумнівно, буде ударом для ринків, особливо для ринків, що розвиваються і залежать від українського експорту, зокрема, до Африки, Азії та Латинської Америки.
"Один із прикладів цього згубного зловживання продовольством у цій війні ми побачили минулого тижня, коли в районі Одеси в Чорноморську було зруйновано під час російських атак елеватор із 60 тис. тонн зерна. Це означає, що нам абсолютно необхідно покращити і зміцнити «коридори солідарності», звісно, не порушуючи ринки прифронтових країн, які межують з Україною, а також із Молдовою, яка також має дуже чутливу позицію тут", - наголосив Планас.
Африка як лакмус
Лідери країн Африки наполягають на відновленні повноцінної дії Чорноморської зернової ініціативи, з якої в односторонньому порядку вийшла Росія, заявив глава комісії Африканського союзу Муса Факі Махамат під час саміту Африка-Росія."Перебої
у постачанні енергії та зерна мусять негайно припинитися. «Зернова угода» мусить бути відновлена для користі усьому людству, особливо африканцям", - сказав Махамат. Він наголосив, що «ця війна мусить припинитися».
«І це може трапитися лише на ґрунті справедливості й логіки», - зазначив очільник Африканського союзу.
Його слова підтримав й президент Південно-Африканської Республіки Сіріл Рамафоса.
«Ми вважаємо, що маємо право закликати до миру, чинний конфлікт негативно впливає і на нас», - наголосив Рамафоса.
Своєю чергою президент Конго Деніс Сасу Нгуессо заявив, що Чорноморська зернова ініціатива «заслуговує найпильнішої уваги».
Цілком ймовірно, що постійне жонглювання продовольством з боку Кремля - передчуття краху та втрати впливу в Африці.
Наприклад, президент Зімбабве Еммерсон Мнангагва, коментуючи пропозицію безкоштовно відправити до Африки продовольство, зазначив: «ми дуже вдячні. Але у нас немає дефіциту зерна зараз».
Африканський союз, який об’єднує всі держави континенту, заявив, що «пріоритетом» вважає відновлення «зернової угоди» з Україною.
Чому Україна має експортувати
Масштаби голоду в світі зростають. У 2030 році кількість голодуючих на планеті, як і нині, становитиме близько 600 млн осіб. З точки зору географії мова йде про Західну Азію, Карибський басейн та всі субрегіони Африки. До речі, в Африці голодує кожен п’ятий, що перевищує середньосвітовий показник більш ніж удвічі.
Десятки мільйонів жителів Сомалі, Південної та Східної Ефіопії, Північної та Східної Кенії знають, що таке відсутність їжі.
Світ, на жаль, не може сказати РФ рішуче НІ. Світ не може запровадити санкції на їжу, не може відмовитися від поставок російського збіжжя, відтак змушений шукати інші шляхи. Світ налаштований працювати з усіма, аби створити суспільство, де кожна людина знатиме, коли зможе поїсти наступного разу. До слова, для більш ніж 35% населення планети саме пшениця є основним продуктом.
Чи можливий світ без голоду? Можливий. Потрібні інвестиції та політична воля для втілення в життя. Ми можемо здолати голод, якщо зробимо це пріоритетним завданням цілого світу.
Ліричний відступ
Інколи глобальний ринок нагадує комунальну квартиру, де кожна країна виходить на «загальний коридор» тільки за нагальної потреби. Всі та кожен керуються власними інтересами, забуваючи просте правило: як ти до людей, так і люди до тебе.
В силу обставин ми не зможемо одномоментно замінити РФ на глобальному ринку, але останні ініціативи за підтримки США, країн ЄС, ООН свідчать про те, що світ втомився від «голодних ігор» РФ та зробив вибір на користь українців.
Це поки що легкий вітерець, який відчувають окремі обрані, але час змін настав.
Використано матеріали Інтерфакс-Україна, Укрінформ, Ліга
