 |
Ніяких збиткових операцій
Вперше за всі роки існування держаної акціонерної компанії „Хліб України" Кабінет Міністрів, як власник компанії, має прибутки — 3 млн. грн. за результатами десяти місяців роботи. Керівник „Хліба України" Сергій Хорошайлов не вважає це фантастикою. Говорить, що цього вдалося досягти, просто не проводячи збиткових операцій. Він наголошує, що це є абсурд — обговорювати хід закупівель зерна компанією, не маючи виділених грошей. Нині ДАК „Хліб України" чекає рішення Кабміну щодо програми фінансового оздоровлення. Яка, за словами Сергія Хорошайлова, відрізняється від попередніх наявністю конкретних прописаних заходів щодо перетворення „Хліба України" із збиткової компанії в прибуткову.
Сергію Вікторовичу, Ви неодноразово говорили про те, що розроблено план фінансового оздоровлення та перспективного розвитку компанії. І нібито Кабінет Міністрів повинен був його розглянути та винести рішення…
Ні, поки що розроблений нами план не був повністю розглянутий через процедурні питання.
І коли тепер планується його розглянути?
Як тільки погодимо. Взагалі, то в цей четвер (24 листопада — АП) заплановано розглянути проект постанови Кабінету Міністрів «Про фінансове оздоровлення компаній». Для того щоб його розглянути, необхідно пройти процедуру узгодження з відповідними міністерствами, що входять до складу Урядового комітету — це Міністерство фінансів, Міністерство економіки, Міністерство аграрної політики, Мінюст, Фонд держмайна. І хочу зауважити, що неважливо, буде це в цей четвер, чи у наступний, бо мова йде про перспективу і потрібні зважені рішення.
Віце-прем’єр-міністр з аграрних питань Юрій Мельник доручив міністерствам розробити нормативну базу, яка б покращила ефективність державних компаній. В тому числі це стосувалося і „Хліба України". Скажіть, це доручення Мельника і питання, які мали розглядатися на засіданні стосовно проекту постанови Кабміну про фінансове оздоровлення компанії, це одне і те ж?
Це різні, хоча й взаємопов’язані події. На засіданні урядового комітету, яке відбулося (і про яке говорив Мельник), розглядалася робота всіх державних холдингових компаній, у тому числі і ДАК „Хліб України". А урядовий комітет, що стосується оздоровлення тільки нашої компанії „Хліб України" ініційований нами і ще тільки має відбутися. Ми готуємо програму фінансового оздоровлення за дорученням Президента та Уряду, і представимо свої пропозиції.
Раніше Ви говорили про продаж 49% акцій „Хліба України", чи підтримує Кабмін цю Вашу ініціативу?
Я думаю, що державна стратегія і програма приватизації передбачають приватизацію, безумовно, всіх холдингів, в тому числі і тих, що працюють в аграрному секторі. Підтримую чи не підтримую — це питання не до мене. Як менеджер, можу сказати тільки одне: „Компанію потрібно оздоровити". Компанія має свій ринок, компанія однозначно може бути корисною державі, але в тому вигляді, в якому вона сьогодні знаходиться, її неможливо використати за призначенням. У нас чотири виконавчих провадження відкрито, списуються гроші з рахунків, 716 млн. грн. кредиторської заборгованості (переважно штучно створеної). В такому вигляді компанію неможливо використовувати ні для яких цілей. Навіть продати її не можна. Щоб продати, її потрібно оздоровити, інакше її ніхто не купить.
Що стосується приватизації, то це питання Фонду держмайна, це питання Кабінету міністрів. Я особисто можу сказати лише наступне: щоб компанія могла працювати, її потрібно оздоровити. Які варіанти оздоровлення? Я їх бачу і пропоную у своїй програмі.
Сергію Вікторовичу, розкажіть конкретніше про цю програму?
Програма передбачає кілька напрямків. Це, в першу чергу, фінансове оздоровлення, погашення всієї кредиторської заборгованості.
Друге — це структурні зміни. Згідно з постановою Кабінету Міністрів, в статутний фонд „Хліба України" було внесено майновий комплекс 101 підприємства. На сьогоднішні у компанії нараховується усього 83 підприємства, лише 33 з яких працюють ефективно. 16 підприємств передано в оренду. З трьома з них уже розірвано договори, ще з трьома — у стадії розриву. І ще 15 підприємств знаходяться в стадії банкрутства. Тому друге, що потрібно зробити, — відновити первинну структуру компанії, яка була сформована згідно з постановою Кабінету Міністрів.
І третє — це модернізація, бо з 1991 року жодної копійки у компанію не було вкладено. Однозначно необхідно вкласти кошти в модернізацію, у розвиток технічної бази дочірніх підприємств і, насамперед, портових елеваторів. Після цього компанія може ефективно працювати, виконуючи функції державного агента по здійсненню перш за все експортно-імпортних операцій. Компанія спроможна купувати і продавати понад 6 млн. тонн зерна. При цьому наш розрахунковий річний доход, до сплати податку, міг би скласти від 60 до 100 млн. доларів. Це дуже пристойна цифра. А ось після цього ДАК „Хліб України" можна продавати, бо держава зможе отримати за неї гарні гроші.
Повний текст читайте в „Агро Перспективі" №12.
 |
| |
|
|
