Кабінет Міністрів заблокував рахунки Державного комітету з матеріального резерву. Достеменно невідомо, з чим пов’язане дане рішення чиновників з Грушевського, офіційних заявив поки що не було. Зараз існують дві версії щодо того, чому заблокували рахунки. Люди свідомі говорять, що це пов’язано з експортом пшениці із Держрезерву обсягом близько 300 тисяч тонн, інші ж схиляються до думки, що це пов’язано з м’ясом, яке комітет уже ввіз в країну, сподіваючись отримати на це згоду і від депутатів і від Кабміну.
Державний комітет з матеріального резерву належить до тих структур у нашій країні, які повністю оповиті туманом. Хоча в пресі постійно з’являється інформація, що і коли комітет закупив і що ще планує купити. Але достеменно вірити цій інформації теж не можна — прес-служба повідомляє те, що дозволяє її керівництво. Громадськості невідомо, що і в якій кількості зберігається в державних коморах. І, як можна судити, невідомо це і керівникам самого комітету. Постійно виникають якісь скандали, пов’язані з комітетом, але найбільше навколо нього ходить чуток. І, напевно, ця таємничість не давала спокою всевидющим народним депутатам, бо ті звернулися до прем’єр-міністра Юрія Єханурова з прохання заблокувати рахунки комітету. 23 депутати, які підписалися під зверненням, пояснювали свою вимогу стурбованістю, що в діяльність Держрезерву втручається уряд. Правда, це доволі смішно звучить, оскільки комітет підпадає під юрисдикцію Міністерства економіки, і офіційно сам Держрезерв не може прийняти жодного рішення без дозволу того ж таки уряду. Хоча це все офіційно, але в нашій країні багато чого робиться і без офіційного дозволу.
В Державному комітеті з матеріального резерву відмовляються коментувати рішення Кабміну про те, чому заблоковані рахунки, адже рішення керівництва підлеглі не коментують, а мовчки виконують. Але поки що різні фахівці і експерти називають два аргументи, чому ж таки комітету перекрили кисень. Згідно з першою версією, це пов’язано з намірами Держрезерву експортувати близько 300 тисяч тонн зерна на зовнішні рики. Про те, що комітет хоче вивезти зерно, закуплене минулого року, тодішнє його керівництво говорило ще влітку, коли закуповувати зерно нового, цьогорічного, урожаю ще тільки планувалося (читайте «Агро Перспективу» №7 і №10). Тодішній заступник голови Держрезерву Володимир Курко в інтерв’ю «Агро Перспективі» говорив, що комітет планує отримати рішення Кабміну на експорт 300 тисяч тонн урожаю 2004 року. Курко обґрунтовував це бажанням не збивати ціну на внутрішньому ринку. Невідомо, чи отримав на це дозвіл Держрезерв, але в кінці серпня його екс-голова Віктор Бойко заявив, що комітет уже експортував 210 тисяч тонн зерна на зовнішні ринки. За словами Бойка, експортувалося зерно урожаю 2003 і 2004 років в Алжир та Іран за ціною: 125 USD/тонна — пшениця 3 класу, і 112–114 USD/тонна — пшениця 4 класу. Тоді ж Бойко повідомив, що в поточному році Держрезерв планує експортувати близько 700 тисяч тонн пшениці. Коли робилися ці заяви, державні закупівлі лише стартували, а селяни ще не починали сіяти озимину, і ціна на пшеницю не росла, а пекарі не заявляли, що наступного року не буде з чого робити хліб.
Нині відомо, що озимої пшениці аграрії посіяли доволі мало, а ціна на пшеницю продовольчу виросла, як на внутрішньому ринку, так і на зовнішньому. І пекарі зараз зчинили галас, що наступного року їм доведеться імпортувати зерно. До речі, за чутками, саме після зустрічі представників хлібопекарської галузі з міністром економіки Арсенієм Яценюком і були заблоковані рахунки Держрезерву. У Всеукраїнській асоціації пекарів говорять, що при великому попиті на продовольчу пшеницю практично відсутня її пропозиція. Як стверджують у асоціації, аграрії практично зупинили реалізацію пшениці 3 і 4 класів, а от ціна на цей товар продовжує рости. Тому пекарі відзначають, що вони б з радістю взяли участь у тендерах Держрезерву по реалізації тієї пшениці, яку він зараз експортує, тим більше, за їх словами, ціна пшениці, за якою комітет її вивозить, набагато нижча за середню, яка нині є на ринку. Додамо, що вона нижча і за ту, за якою комітет сьогодні закуповує пшеницю задля поповнення державних запасів.
В комітеті версію, що рахунки заблоковані через експорт пшениці, відкидають, говорячи, що це не більше, ніж здогадки. Що ж, тоді, можливо, більш вірогідною є версія, пов’язана з м’ясом. Як і у в ситуації з пшеницею, колишні керівники Держрезерву говорили, що звернуться з проханням до Кабінету Міністрів, щоб той дозволив імпортувати м’ясо. Віктор Бойко пояснював причину з провалом більшості тендерів Держрезерву по закупівлі м’яса тим фактором, що його, тобто м’яса, просто не вистачає на внутрішньому ринку. І комітет, функцією якого є стабілізація ринку і покриття дефіциту, пропонує Кабмінові дозволити льготний імпорт близько 300 тисяч тонн м’яса. Бойко говорив, що спеціалісти навіть в Аргентину їздили, щоб подивитися, чи підходить нам їх м’ясо. Виявилося, що підходить, і воно значно дешевше, але це без розмитнення в порту. І от тепер ходять чутки, що комітет, не отримавши ніякого дозволу, ввіз те м’ясо, яке зараз перебуває у порту, і за зберігання якого щодня з рахунків комітету знімається солідна сума грошей. І саме тому, щоб перекрити цей відтік державних коштів на рахунок приватної фірми, було прийнято рішення заблокувати рахунки комітету. Ситуація до болю нагадує проблеми, які були з цукром. Скоріше за все, колишній міністр економіки Сергій Терьохін разом із своїм керівником Юлією Тимошенко, як і у випадку з цукром-сирцем, дозволити комітету завезти м’ясо з благородною метою покрити дефіцит на ринку, сподіваючись, що, так як із цукром, вони знайдуть схему, як завезти м’ясо й без дозволу депутатів. Адже рішення про імпорт будь-якого товару Держрезервом у країну повинні офіційно приймати депутати. Схема проста: Кабмін звертається до депутатів з проханням дозволити імпортувати м’ясо на внутрішній ринок, адже існує великий дефіцит, а депутати вже чи погоджуються, чи відмовляються. І при нинішньому депутатському складі, при тому, що у парламенті існує доволі сильне аграрне лобі, яке будь-якою ціною і завжди захищає національного виробника, можна стовідсотково сказати, яким би було рішення депутатів. Тому, як і у випадку з цукром-сирцем, потрібно було б тільки придумати якусь схему. Але сталася непрогнозована неприємність — їх було звільнено. А новий керівник уряду і новий міністр економіки, пам’ятаючи, який негатив у громадськості викликав імпорт цукру-сирцю, не наважуються вчинити за прикладом своїх попередників. Якщо правда те, що м’ясо лежить у портових морозильниках, десь, наприклад у Одесі, то вже уряду Єханурова доведеться вирішувати, що з ним робити. Якщо пройти всі офіційні процедури, які потрібні при імпорті м’яса в країну, і спробувати продати його тут через той таки Держрезерв, то малоймовірно, що його хтось купить. Бо буде воно набагато дорожчим, ніж те, що є сьогодні на ринках. Можна ще, наприклад, віддати його нашим рідним збройним силам, але при цьому державі доведеться нести великі збитки. Та схоже на те, що у будь-якому випадку держава понесе збитки, якщо правдивою є версія із експортом зерна, або з м’ясом. Адже якщо зерно все-таки експортували і мали ще вивозити, то є укладені контракти, а кожен контракт передбачає штрафні санкції у випадку його невиконання.
Та навіть якщо все вищенаписане не є причиною заблокування рахунків, то все рівно держава буде в програші. Бо поки Держрезерв не може вільно користуватися своїми грошима, він не може проводити тендери ні з продажу будь-якого товару, ні з його закупівлі. Лише в листопаді комітет планував закупити 100 тисяч тонн продовольчої пшениці, 12 тисяч тонн м’яса, а ще — масла та нафтопродуктів та кілька тисяч шкарпеток. Процес зупинено і не так важливо чому. А от про те, хто буде винним у тому, що державний бюджет понесе збитки, скоріше за все, громадськість не дізнається, як і про те, що ж насправді сталося в Державному резерві.
