Попри прохолодну погоду агрометеорологічні умови для росту та розвитку озимих зернових культур були добрими та задовільними
Протягом першої половини квітня в країні спостерігалася мінлива погода з опадами різної інтенсивності та поступовим підвищення температури повітря.
Середня температура повітря на більшій частині території країни спочатку була на 0,5–2,1 0С вищою за норму і становила 3,7–7,9 0С тепла, а надалі знову знизилася до 1,6–10,6 0С тепла, що на 0,1–1,8 0С нижче за норму. Максимальна температура повітря знаходилася у межах від 14 до 20 0С тепла, поверхня ґрунту прогрівалася до 25–37 0С, мінімальна — знижувалася від 3 0С тепла до 2 0С морозу, на поверхні грунту — до 4 0С морозу.
За даними Укргідрометеоцентру станом на 10 квітня суми ефективних температур вище +5 0С, що накопичилися від дати переходу через цю межу до кінця першої декади квітня, були близькими або на 10–15 0С вищими, у південних областях — на 15–20 0С нижчими середніх багаторічних показників (період 1986 -2015 рр.) і становили: у зоні Степу — 25–30 0С, у зоні Лісостепу — 20–30 0С, на Поліссі 20–30 0С.
Опади різної інтенсивності відмічалися майже на всій території країни упродовж 1–6 днів у вигляді дощу, снігу та мокрого снігу. Так, за повідомленнями наукових установ Академії їх кількість становила: у Харківській області, у північних та південних районах — 7–10 мм ( 57–77 % декадної норми), на переважній території цієї області — 13–15 мм (100–125 % норми), у Херсонській — 12–20 мм (137–201 % норми), місцями у Приазов’ї — 7 мм (76 %), у південно-західних районах області — 39 мм (559 % норми); у Кіровоградській — 12–19 мм (126–192 % норми), у більшості східних районів області — 8–10 мм (80–100 % норми), у Дніпропетровській — 6–10 мм (55–90 % норми), на південному заході та місцями на сході — 11–19 мм (100–170 %), у Сумській — 12,5 мм (96 % норми), у Київській та Житомирській — 4,4–5,0 мм (29–30 % норми), у Львівській — 1–3 мм (15–23 % норми).
Незважаючи на прохолодну погоду агрометеорологічні умови для росту та розвитку озимих зернових культур були добрими та задовільними. Так, посіви пшениці озимої ранніх строків сівби знаходяться у фазі «вихід у трубку», пізніх — триває фаза «кущіння». Ріпак озимий знаходиться у фазах «утворення стебла», «поява суцвіть», місцями триває фаза «утворення розетки». Ячмінь озимий знаходиться у фазі «кущіння», більшість посівів утворили 2–4 пагонів, на ранніх посівах — 6–8 стебел.
У рослин на більшості посівів відмічається утворення другого пагону та нових вузлових коренів, що свідчить про їх життєздатність. На посівах з непошкодженою надземною частиною відростання новоутворених листків йде активніше за рахунок стартових можливостей фотосинтетично активної поверхні та запасів вуглеводів, рослини перебувають у фазі «кущіння». Висота таких рослин 17–19 см. Станом на 14 квітня у рослин пшениці озимої зі збереженою фотосинтезуючою поверхнею відмічено активне утворення та ріст вторинних коренів, їх кількість становить 2–5 шт./рослину, а довжина — 2–6 см, що в поєднанні з азотним підживленням створює передумови для доброго весняного розвитку рослин пшениці. У наступні періоди росту і розвитку рослин за сприятливих гідротермічних умов та вчасному підживленні азотними добривами у рослин на таких посівах, завдяки сформованим первинним і новоутвореним вузловим кореням, активізуються регенераційні процеси та процеси фотосинтезу, що дасть можливість розвинутись новим пагонам кущіння. Це сприятиме формуванню агроценозу зернових культур з добрим та задовільним потенціалом продуктивності.
Відбулися помітні зміни і в забарвленні листкових пластинок, які з підвищенням температури повітря, набули яскраво зеленого кольору, що свідчить про помітну активізацію фотосинтетичних процесів.
Загалом, стан посівів залишається добрим та задовільним, але на розвитку рослин все ж позначається дещо пізніше відновлення весняної вегетації, порівняно із середньобагаторічними строками, у зв’язку з повільним наростанням температури повітря. Позитивним є сприятливе вологозабезпечення ґрунту, що дає змогу зерновиробникам ефективно проводити азотні підживлення, які сприятимуть підвищенню врожайності озимих зернових культур. На сьогоднішній день більшість господарств закінчили підживлення озимих культур.
Прохолодна погода, опади, надмірне зволоження верхнього шару ґрунту та слабке прогрівання ґрунту у багатьох областях були малосприятливими для проведення сівби ранніх ярих культур у ранні строки. У південних областях, де температура повітря та ґрунту були вищими і спостерігалося достатнє та оптимальне зволоження ґрунту, продовжується посівна кампанія ярих зернових колосових культур та гороху. У деяких господарствах починають сівбу соняшнику та буряків цукрових. У цьому році на посів відведено мало часу. Основною метою наразі є своєчасне проведення всіх належних агротехнічних заходів для збереження грунтової вологи та забезпечення оптимальних умов проростання насіння ярих культур.
За повідомленням Інституту зрошуваного землеробства НААН у рослин ячменю ярого спостерігаються фази «проростання зерна» та «поява сходів». На посівах, які посіяно на початку березня, відмічається фаза «2–3-й листок». Рослини знаходяться у доброму стані. Запаси продуктивної вологи під цією культурою станом на 8 квітня у посівному шарі ґрунту (0–10 см) були достатніми для отримання сходів — 15–23 мм. Орний шар ґрунту (0–20 см) на заході Херсонської області був надмірно зволожений — 43 мм, на решті площ вологозапаси оцінювались як достатні та оптимальні — 29–35 мм.
Рослини гороху знаходяться у фазі «проростання насіння». На посівах середини березня відмічається фаза «сходи». Стан посівів добрий. Запаси продуктивної вологи станом на 8 квітня у посівному шарі оцінювались як оптимальні — 17–19 мм, в орному шарі ґрунту достатніми — 32–36 мм.
У першій половині квітня фітосанітарний стан посівів характеризувався як задовільний та добрий. Лише на нижніх листках пшениці озимої ранніх строків сівби спостерігалися пікніди септоріозу та незначні прояви борошнистої роси і септоріозу, на посівах ячменю озимого — плямистості, які, враховуючи інтенсивність нарощування листкового апарату та наявні погодні умови, не становлять суттєвої загрози для рослин.
Внаслідок тривалої повільної вегетації озимих культур спостерігається підвищена забур’яненість посівів зимуючими та ранніми ярими бур’янами. Проте, низькі температури повітря стримували застосування більшості гербіцидів, а кущіння озимих зернових культур закінчується. Тому, необхідно застосовувати лише ті гербіциди, які дозволено для внесення за знижених температур та після виходу рослин у трубку.
