На конференції "Feeding Europe in Times of Crisis", яка відбулася у Софії 10 лютого, говорили про виклики та можливості стратегії "Від ферми до столу" для створення справедливої, здорової та екологічно чистої системи харчування.
Болгарський депутат Європарламенту Сергій Станішев заявив, що стратегія "Від ферми до столу", що є частиною "Зеленого курсу", має три аспекти: здоров'я людей, інтереси сільського господарства, довкілля та клімат, і необхідно знайти баланс між ними. "Ми повинні вийти з нашої чисто внутрішньої шкаралупи: без партнерів у ЄС ми не досягнемо своїх цілей, якими б вони не були", - заявив Станішев.
Він закликав до формування національної позиції з широкою громадською підтримкою, до координації з іншими країнами та до формування коаліцій. На його думку, "дебати повинні вийти за межі нашої звичайної реакції, що 'це не станеться', ми повинні мати відкриті рецептори до позиції інших. Ми не можемо бути статичними, речі змінюються", - додав Станішев.
Міністр сільського господарства Явор Гечев зазначив, що Європа стикається з надзвичайно великими реформами знову. Він зауважив, що цілі можуть виявитися нереалістично високими та що 50% теплиць Європи залишилися не засіяні у 2022 році. Гечев підкреслив, що Європа стикається з надзвичайно великими реформами знов. Болгарія повинна мати "амбітну зелену" політику, вважає міністр Гечев, та уточнює, що країна вже обіцяла змінити свій стратегічний план Спільної сільськогосподарської політики.
Основною темою обговорення на софійському заході став розгляд чинників, через які в Європі відчувається продовольча криза. В кожній без виключення доповіді, як одна із чотирьох найважливіших причин кризи, називалася війна в Україні. Практично в усіх виступах засуджувалася агресія Росії та висловлювалася підтримка України, проте було кілька закидів на адресу Україну, пов'язаних із зниженням цін на продукцію європейських фермерів, безтарифним імпортом і сумнівами в якості української продукції. Також згадувався негативний вплив європейських санкцій, накладених на Росію, на європейських фермерів через скорочення експорту продовольства до Росії.
Іншими трьома причинами називалися: реалізація програми “Європейської Зеленої Угоди” (The European Green Deal), пандемія КОВІД-19, інфляція.
Пандемія КОВІД-19 і заходи з її подолання напряму пов'язані між собою через локдауни та величезні бюджетні виплати на підтримку бізнесів, що закрилися, та прямі виплати робітникам через втрату ними доходів. До аналізу цієї проблеми лише починають обережно підступатися, оскільки це означає відкрити “скриньку Пандори” - почати серйозний аналіз хибних і згубних заходів, здійснених урядами по всьому світу.
Найбільше критики лунало на адресу “Європейської Зеленої Угоди”, як, начебто, відповідь на зміни клімату, та її частини під назвою “Від ферми до виделки” (From Farm to Fork).
Програма “Від ферми до виделки” передбачає такі цілі:
Зробити 25% сільського господарства ЄС органічним до 2030 року.
До 2030 року скоротити на 50% використання пестицидів.
Скоротити використання добрив на 20% до 2030 року.
Зменшити втрату поживних речовин щонайменше на 50%.
Скоротити використання протимікробних препаратів у сільському господарстві та протимікробних препаратів в аквакультурі на 50% до 2030 року.
Створити стале маркування харчових продуктів.
Зменшити обсяги харчових відходів на 50% до 2030 року.
Виділити на дослідження та інновації, пов’язані з цією програмою, 10 мільярдів євро.
Заходи із досягнення цих цілей включають: зменшення споживання м’яса на 20 відсотків і молока на 6,3 відсотків та нульовий імпорт сої.
Нижче до вашої уваги звіт про дискусію.
Перша панель. Основні тези. “Вплив численних криз на зростаючі регіональні нерівності”
Нещодавно ЄС надав дозвіл на використання в якості харчових продуктів борошно з комах, як джерела білків, замість м’яса. Але заміна корів комахами піднімає запитання, а звідки візьметься молоко і чим його замінити?
Крім того, скорочення пропозиції м’яса та молока автоматично призведе до зростання цін на них і продуктів їх переробки.
Так само, скорочення використання добрив і пестицидів призведе до зменшення врожайності у рослинництві, що, знову ж таки, штовхатиме вгору ціни на корми, крупи, хліб і макаронні вироби, фрукти та овочі. Очікується, що ціни на продукти харчування зростуть в середньому на 16 відсотків. Низькі ціни на продовольство та збереження довкілля не узгоджуються між собою.
Споживачів (як зазначали спікери на форумі в Софії), перш за все, турбує ціна, а не упаковка та якість і безпека продуктів харчування, оскільки зростання ціни на продукти харчування вдарить, в першу чергу, по малозабезпечених верствах населення.
Ще одна проблема реалізації програми “Від ферми до виделки”, на думку учасників заходу, полягає в нерівномірності умов діяльності фермерів “нових членів ЄС” порівняно з фермерами інших країн, наприклад, з фермерами Нідерландів. Крім того, повинні бути однакові вимоги до європейських і неєвропейських виробників продовольства, наприклад, щодо вмісту пестицидів.
Цікавий момент. Для вирішення інфраструктурних проблем було згадано про необхідність суттєвого охоплення високошвидкісним інтернетом сільської місцевості - зараз ним охоплені лише 40% сільської території.
Також критиці була піддана енергетична стратегія ЄС. Закриття АЕС призвело до прискорення використання відновлюваних джерел енергії та залежності від природного газу. Стимулювання використання сонячних панелей призвело до зменшення площ під пасовищами, садами та виноградниками. Закриття АЕС та вугільних електростанцій та перехід на природний газ поставило Європу в залежність від Росії.
Політика “Від ферми до виделки” відвернула увагу від сільського господарства на пакування та маркування. При реалізації цієї програми фермери виступають в якості “піддослідних тварин”: практично немає досліджень щодо можливих негативних наслідків цієї політики.
Друга панель. Основні тези. “Продовольство та здоров'я”
Скорочення виробництва аграрної продукції на 30 відсотків призведе до збільшення імпорту. Цю ситуацію важко буде повернути назад. Скорочення виробництва аграрної продукції також означатиме її нарощування в інших країнах, а отже до збільшення використання в них добрив і пестицидів, а також до збільшення обсягів викидів тепличних газів, що нівелює всю ідею протидії глобальній зміні клімату.
Скорочення поголів'я до 150 корів на одну ферму означатиме зростання виробничих витрат через ефект масштабу. Така політика є економічно необгрунтованою.
Африканська чума свиней створює тиск на утилізацію хворих тварин. Крім того, важливим є здоров'я не тільки сільськогосподарських тварин, але й домашніх (коти, собаки і т.д.).
Навіть до 2020 року використання антибіотиків у ветеринарії скоротилося на 43%, а з часу їх першого запровадження - на 97,7%. Але повністю відмовитися від антибіотиків у ветеринарії неможливо.
Скорочення використання кісткового борошна, як джерела білку, в кормах призвело до збільшення використання сої, що, в свою чергу, призвело до збільшення викидів тепличних газів.
Необхідно переглянути ставлення до ГМО. Більшості населення буде недоступна “органічна продукція”. Необхідно не допустити зростання вартості виробництва та імпорту продукції низької якості.
Агресія Росії проти України впливає на весь світ, оскільки ці дві країни забезпечують 30 відсотків світового попиту на продукти харчування.
Населення не сприймає їжу з комах, в тому числі, через відсутність роз'яснень з боку ФАО.
Політики не прислухаються до думки фермерів.
Третя панель. Основні тези. “Конкуренція та торгівля”
В стратегії “Від ферми до виделки” немає жодної згадки про конкуренцію. Крім того, в ній не приділено уваги питанням постачання ресурсів, таких як, насіння.
Для вирівнювання умов діяльності необхідна розробка “глобальних стандартів”, у тому числі безпечності та якості продукції.
На поточний момент немає жодного міжнародно визнаного болгарського бренду сиру та йогурту. При цьому у Болгарії середній надій молока на корову є більш ніж вдвічі меншим, ніж в ЄС (3,18 тонн проти 7,8 тонн), а споживання молокопродуктів - меншим у 1,5 рази (187 кг проти 318 кг на особу).
“Європейська зелена угода” була прийнята брюсельськими бюрократами в мирний час, а тому має бути негайно переглянута в умовах нинішніх криз.
Переважна більшість населення (в тому числі брюсельські бюрократи) не знає, як виготовляється їжа. Європейську політику диктують “Грінпіс”, рух із захисту тварин і т.д.
Європейське птахівництво є неконкурентоспроможним за ціною з продукцією з третіх країн. Багато ініціатив програми “Від ферми до виделки” негативно впливатимуть на конкурентоспроможність європейського аграрного сектору.
Найбільшими постачальниками курятини до ЄС є Бразилія та Україна. При цьому необхідно переглянути існуючу політику щодо імпорту з України.
80 відсотків кормів у ЄС містять ГМО, що дозволено європейськими директивами. При цьому споживачів не турбує наявність ГМО в кормах. Без використання ГМО європейське тваринництво буде в несприятливих конкурентних умовах.
Юрій Михайлов і віце-прем'єр-міністр Болгарії з питань ЄС (2013-2014) Зінаїда Златанова
Як розказати про себе світові
Компанія HuvePharma «допомогла» журналістам долучитися до обговорення забезпечення Європи здоровою та якісною їжею.
Чому я вирішив приділити окрему увагу саме організації візиту. Мене спонукає не лише бажання висловити подяку спонсору, але й звернути увагу на можливість поширення інформації про діяльність компаній через спонсорство візитів іноземних аграрних журналістів для висвітлення важливих подій. Зокрема, спонсор візиту до Болгарії групи іноземних аграрних журналістів – з Італії, Франції, Румунії, України - покрив витрати на подорож та перебування.
Який зиск приватній компанії брати на себе такі витрати?
Напередодні участі в заході “Нагодувати Європу в часи кризи” компанія HuvePharma організувала тур для іноземних аграрних журналістів на один із своїх виробничих майданчиків у місті Пещера (125 км на південний схід від Софії), де розташована адміністрація, виробництво активних речовин для ветеринарних препаратів, дозування та фасування, а також лабораторії якості.
Компанія HuvePharma має понад 60 років виробничого досвіду у виробництві продуктів ферментації, активних фармацевтичних інгредієнтів і препаратів для здоров'я тварин і людей, харчових та промислових застосувань. У 2000 році компанія HuvePharma придбала підприємство в м. Пещера.
Ще два виробничі майданчики компанії HuvePharma знаходяться в м. Разград (330 км на північний схід від Софії), де виробляються ветеринарні препарати та ліки для людей, і в м. Ботевград (47 км на північний схід від Софії), де виробляються ензими та пробіотики.
Вся продукція компанії HuvePharma сертифікована за стандартами ISO 9001:2008, FCA Standart by OVOCOM, FSCC 22000, BS OHSAS 18991:2007, Halal і Kosher.
Продукція компанії HuvePharma сертифікована в ЄС, США, Австралії, Росії, Туреччині та Японії. Продукція компанії HuvePharma поставляється до більше, ніж ста країн світу, причому на Північну та Південну Америку - 40 відсотків, Європу - 39 відсотків, Азію - 17 відсотків.
У квітні 2022 року журнал Time включив компанію HuvePharma до переліку 100 найбільш впливових компаній світу. Також компанія HuvePharma входить до десятки найбільших у світі виробників ветеринарних препаратів.
Якщо українські аграрні компанії планують виходити на іноземні ринки або розширювати свою присутність на них, одним із чудових маркетингових ходів є спонсорування візитів в Україну іноземних аграрних журналістів. Такого роду престури можна об’єднувати з тематичними форумами, та наочно демонструвати виробничі потужності, переконувати медіа, що продукція компанії має бездоганну якість та відповідає нормам безпеки до найвищих світових стандартів їхніх продуктів.
Краще один раз побачити, ніж сто разів почути або прочитати.
Група іноземних аграрних журналістів на виробничому майданчику компанії HuvePharma в м. Пещера.
Цех ферментації
Головний офіс компанії HuvePharma в м. Пещера
Довідка
10 лютого 2023 року в м. Софія (Болгарія) Альянс соціалістів і демократів у Європейському парламенті Болгарії провів форум “Нагодувати Європу в часи кризи”.
Участь у цьому заході взяли члени уряду Болгарії та Словаччини, члени Європейського парламенту від Болгарії, Румунії та Іспанії, представники громадських організацій та галузевих асоціацій Болгарії та Європи.
Дякуючи персональному запрошенню члена Європарламента Сергія Станішева, Спілка аграрних журналістів України мала змогу долучитися до обговорення проблеми. САЖУ представляв Юрій Михайлов.
Болгарська фармацевтична компанія HuvePharma, котра спеціалізується на виробництві ліків, кормових добавок і ветеринарних препаратів, профінансувала візит українського журналіста.
