Дощі були сприятливими для поповнення вологозапасів ґрунту на посівах пізніх технічних культур
17.07.2023 13:37 «Агро Перспектива» (г. Киев) —
Дощі були сприятливими для поповнення вологозапасів ґрунту на посівах пізніх технічних культур та бульбокоренеплодів, пом’якшували негативну дію високих температур повітря та ґрунту, зокрема на процеси бульбоутворення картоплі та ріст і розвиток кореня цукрових буряків. Разом з тим, зливи і сильні дощі у поєднанні із шквалистим посиленням вітру, були несприятливими для достигання зерна озимих та ранніх зернових сільськогосподарських культур, місцями спостерігалося полягання незібраних посівів пшениці озимої та ячменю ярого. За повідомленням агрометеорологів у районах випадіння граду західних, північних та східних областей спостерігалося локальне пошкодження посівів ріпаку озимого, кукурудзи, сої. Одночасно, погодні умови сприяли розвитку збудників хвороб. Умови для проведення польових робіт були переважно малосприятливі, через випадіння опадів і місцями сильно зволоженого верхнього шару ґрунту. За даними наукових установ НААН рослини пшениці озимої знаходяться у фазах «достигання — воскова стиглість». Висота рослин 75–85 см, довжина колоса 105–115 мм. У колосі сформувалося 19–22 колосків. За сприятливих умов наливу зерна прогнозована урожайність пшениці озимої може становити від 4,8 до 8,5 т/га залежно від сорту і технології вирощування. Рослини тритикале озимого перебувають у фазах «достигання — збиральна стиглість». Висота рослин 105–120 см, довжина колоса тритикале озимого — 110–130 мм. У колосі сформувалося 24–28 колосків. Прогнозована урожайність за середньостатистичної маси 1000 зерен в 45 г залежно від моделей технології може становити від 5,5 до 7,5 т/га. Рослини жита озимого перебувають у фазах «достигання — воскова стиглість». Висота рослин 160–180 см, довжина колоса — 110–135 мм, кількість колосків у колосі — 56–64. Прогнозована урожайність залежно від моделей технології може становити від 3,8 до 4,7 т/га. Рослини ячменю озимого перебувають наприкінці фази «достигання — повна стиглість». Висота рослин 110–120 см, довжина колоса — 75–85 мм, кількість колосків у колосі — 55–65. Прогнозована урожайність залежно від інтенсивності технології вирощування може становити від 4,2 до 6,5 т/га. У рослин ріпаку озимого насіння дозріло, місцями у західних та центральних областях почалося його збирання. Рослини пшениці ярої перебувають у фазах «достигання — молочно-воскова стиглість». Висота рослин становить 80–85 см. Довжина колоса — 95–100 мм, кількість колосків у колосі — 15–16 шт. За сприятливих умов наливу прогнозована урожайність пшениці ярої може становити від 4,2 до 5,1 т/га залежно від технології вирощування. Рослини ячменю ярого знаходяться у фазах «достигання — тістоподібна стиглість», подекуди у центральних та південних областях — «повна стиглість зерна». Висота рослин становить 65–70 см. Прогнозована урожайність залежно від інтенсивності технології вирощування — від 4,5 до 5,0 т/га. Рослини вівса перебувають на початку фази «достигання — рання молочна стиглість». Висота рослин становить 75–80 см. Прогнозована урожайність залежно від інтенсивності технології вирощування — від 3,9 до 5,6 т/га. У рослин кукурудзи на ранніх посівах розпочалася фаза «викидання волоті», місцями — «цвітіння волоті», на решті посівів триває фаза «листоутворення» (7–13 та 15–19 листок). Середня маса рослин кукурудзи становить від 35 до 700 г залежно від сорту та строків сівби. Стан посівів переважно добрий. Рослини проса на даний час знаходяться у фазі «цвітіння». Висота рослин 90–110 см. Густота посіву сформована на рівні 233–268 шт./м2. Стан посівів добрий, розвитку хвороб і заселення шкідниками не зафіксовано. Вилягання посівів не спостерігається. Рослини гречки знаходяться у фазі «цвітіння — початок достигання». Висота рослин становить 92–105 см. Густота рослин у посіві варіює: за широкорядного способу сівби — від 145 до 205 шт./м2, за звичайного рядкового — від 280 до 350 шт./м2, що вважається добрим показником на цей період. Хвороб і масового заселення шкідниками не виявлено. На посівах зустрічаються поодинокі рослини із заселенням попелицею. У рослин гороху відмічається фаза «наливу бобів». Висоту рослин у цей період зафіксовано на рівні 67–76 см, маса рослин гороху варіює залежно від удобрення в межах від 22,0 до 27,9 г. На рослині сформовано від 7 до 10 бобів. Стан агроценозу задовільний. Густота посівів — 115–120 шт./м2. Поширення шкідників та хвороб не зафіксовано. У рослин сої відмічається фаза «цвітіння». Густота стояння рослин залежно від сорту варіює від 550 до 750 тис шт./га. Висота рослин становить 55–60 см. У буряків цукрових відбувається змикання міжрядь. Середня маса одного кореня становила від 95 до 325 г. Стан посівів добрий. У рослин соняшнику триває фаза «утворення суцвіть», у південних областях масово, на решті площ місцями, розпочалося його цвітіння. Середній діаметр кошику становив від 10 до 20 см. Стан посівів переважно добрий, проте на окремих площах південних областей відмічається пожовтіння рослин через засушливі умови, місцями механічне пошкодження листя соняшнику градом. Погода у кінці першої — на початку другої декад липня характеризувалася суттєвим похолоданням і сильними дощами, зливами, які часом супроводжувалися грозами із градом та сильними поривами вітру. У деяких районах східних, центральних та північних областей була відмічена рекордна кількість опадів. Проте, розподіл опадів був вкрай нерівномірним, в окремих районах західних, центральних та південних областей їх кількість за першу декаду липня не перевищила 5–20 % норми або ж було зовсім сухо. У районах, де кількість опадів становила 1–2 місячні норми, зливами та градом було завдано збитків посівам сільськогосподарських культур (полягання рослин, пошкодження градом). Середня температура повітря була на 1–2 0С, у східних, Дніпропетровській, Запорізькій та Херсонській областях — на 2–3 0С вищою за норму і становила від 17,9 0С на заході до 21,5 0С на південному сході країни. Максимальна температура повітря у північних та західних областях підвищувалася до 22–27 0С, на решті території — до 28–29 0С. Мінімальна температура повітря у найпрохолодніші ночі знижувалася до 12–15 0С, у Чернівецькій, Миколаївській, Херсонській та Запорізькій областях — до 14 -16 0С. За даними Укргідрометеоцентру станом на 10 липня суми ефективних температур повітря вище +5 0С у Львівській та Івано-Франківській областях були на 10–40 0С нижчими за норму, у решті областей — вищими на 20–55 0С і становили: в Степу — 1150–1265 0С при нормі 1105–1230 0С, Лісостепу — 980–1130 0С при нормі 960–1110 0С, Поліссі — 895–1055 0С при нормі 960–1000 0С. Суми ефективних температур повітря вище +10 °С були близькими або на 15–45 0С нижчими норми і становили: в Степу — 620–715 0С при нормі 635–725 0С, Лісостепу — 490–615 0С при нормі 495–635 0С, Поліссі — 420–545 0С при нормі 465–545 0С. Незважаючи на досить тривалий період спекотної погоди, агрометеорологічні умови для вегетації сільськогосподарських культур залишалися у цілому задовільними. Погіршення стану пізніх сільгоспкультур не спостерігалося завдяки досить високій для липня вологості повітря у денні години, яка не дозволяла рослинам в’янути, а тривалість дії високих температур повітря не була критичною.
 |
