Що сіяти з озимини - обирала переважно погода
Основи майбутнього врожаю закладено. Досіяли до фінішу: площі менші, сіяли у сухий ґрунт, волога була в дефіциті. Попри все перший офіційний прогноз урядової канцелярії оптимістичний. Залишилося домовитися з небесною, аби всі карти не сплутала.
Почнемо з світового балансу. Глобальний ринок зерна - особливо після жнив 2024 - прискіпливо моніторять трейдери, фермери, уряди (залежні від імпорту). Від урожаю зерна в Україні залежать окремі країни Африки та фінансовий стан агрохолдингу чи маленького господарства на Полтавщині.
Аналітики USDA у грудневому звіті скоротили оцінку світового виробництва пшениці у 2024/2025 МР до 792,95 млн тон. Прогноз світових перехідних залишків практично не змінився - 257,88 млн тон. Так чи інакше ситуація з озиминою - на повістці дня до початку польової кампанії-2025.
Вся
увага на…
У фокусі - пшениця, як основа продовольчої безпеки внутрішнього ринку та цінової стабільності глобального. Як один з гарантів поповнення бюджету валютою від експорту.
Українські фермери знову повернулися обличчям до озимої пшениці, адже культура стійкіша порівняно з пізніми культурами, що постраждали від літніх спеки та посухи 2024. Результати на полях, а точніше неврожай у ряді країн світу потягнув ціни вгору і рентабельність пшениці в Україні, як врожайність на зрошенні, почала рости.
Що зібрали в 2024
Україна має 53,9 млн тон зерна, з них пшениці - 22,4 млн тон, ячменю - 5,6 млн тон, кукурудзи - 24,2 млн тон. Сакральної гречки 132 тис тон. Є 19,7 млн тон олійних. Соняшнику - 10,2 млн тон. Ріпаку - 3,5 млн тон. Рекорд по сої - 6 млн тон.
Посіяли під урожай 2025, що встигли. Що дозволили лінія фронту, фортифікації, погода, строки, досвід агрономів, здоровий глузд врешті решт. Маємо 4,4 млн га пшениці. Проти 2021, який всі згадують як рекордний, площі менші на 2,5 мл га. Отож на врожай 30+ мільйонів тон стратегічної, як було в 2021 чи далекому 1990, ніхто не зазіхає, але 20+ має однозначно бути.
Перші дані
Якщо брати до уваги середню врожайність, то можна вести мову про 22 млн тон пшениці в новому році, але при позитивній погоді може бути 25 млн тон. Саме таку оптимістичну цифру озвучив перший замміністра агрополітики Тарас Висоцький. І відразу підстрахувався: врожай залежатиме від погоди взимку та навесні. Питання в тому, що буде далі. На сьогодні ніякого апокаліптичного сценарію немає.
Посівна площа пшениці може досягти 5 млн га під урожай 2025 року проти 4,6 млн га в 2024. Якщо рівень цін навесні буде вселяти оптимізм, то виробники шукатимуть варіанти сіяти ярину. Але тут вже більше питання до постачальників матеріально-технічних ресурсів: чи зможуть вони запропонували фермеру те, що він хоче. Питання до вміння агрономів «розрулити» великі обсяги польових робіт в обмежені терміни.
Від перезимівлі озимини залежатиме вибір інших культур. Однозначно поки всі нарікають на сою, яку наполегливо рекомендували сіяти чиновники. Зібрали рекордні 6 млн тон, а ціни немає, тому ставки на сою на 2025 менше ніж 50%. У фаворі крім пшениці - соняшник. Мінагро переконане, що аграрії повернуться до кукурудзи.
Ще кілька цифр. Маємо додатково до пшениці три озимі культури: ячмінь - 611 тис га, жито - 69 тис га, ріпак - 1,08 млн га. Цифри відкоригуються навесні, коли буде остаточна статистика та розуміння того як поля перезимують.
Площі озимих культур, за даними Держстату, тис га
Між ріпаком та пшеницею
Хороші ціни на збіжжя влітку 2024 дозволили виробникам непогано вторгувати. Традиційно перші гроші сезону - ріпакові, однак лише на третє літо повномасштабного вторгнення вираз обличчя українського хлібороба змінився: з’явився натяк на усмішку. Трейдери забирали товар з поля по 23 тис/тонна, торік аграрії продавали по 17 тис/тонна. Було очевидно, що ріпак будуть планувати в структурі посівів, бо за одинадцять місяців його експорт забезпечив більше 1,7 млрд USD. До слова, найбільше купує Німеччина.
У розширенні площ під ріпаком були впевнені всі: від продавця посівного матеріалу до чиновника в Кабміні. Однак у головного експерта - погоди - завжди є власне бачення посівних площ. Через посуху чимало фермерів просто відмовилися сіяти. Відчайдухи посіяли, але сходів окремі так і не отримали.
Згідно з оперативною звітністю, площі плюс-мінус можна порівнювати з попереднім сезоном. З довоєнними немає сенсу: на порядок менше, адже великий відсоток земель через тимчасову окупацію, близькість до лінії фронту, просто не обробляється.
Стан озимини. Україна
Вчені запевняють, що агрометеорологічні умови оцінюються як сприятливі для росту та розвитку озимини. Вегетація проходить задовільно. Переважно рослини перебувають у стані вимушеного зимового спокою.
Солідарні з вченими фахівці Укргідрометцентру, які вважають, що перезимівля озимини розпочалася цілком задовільно. У кінці листопада в окремих районах Чернігівської, Київської, Вінницької та Хмельницької областей спостерігалося утворення снігового покриву висотою від 1 до 10 см. Найнижчі температури повітря досягали мінус 3–11°С, при цьому мінімальна температура ґрунту на глибині 3 см нижче мінус 1–4°С не опускалася, що не створювало жодної загрози для рослин, переконують агрометеорологи.
За візуальною оцінкою на 77% обстежених полів рослини ввійшли в зиму у доброму та відмінному стані, на 20% - у задовільному. На 3% площ рослини були слаборозвиненими у незадовільному стані, не досягли безпечного для перезимівлі фазового розвитку та мають високу ймовірність пошкодження за несприятливих умов перезимівлі. Найбільше таких посівів (від 7 до 19%) в Одеській, Хмельницькій, Закарпатській та Харківській областях. У ряді областей всі посіви тільки у доброму стані. Такий стан посівів озимини у кінці осені є типовим для останніх років.
Однак вчені рекомендують тримати на особливому контролі посіви, що увійшли в зиму не в оптимальному стані, бо при відлигах та різких коливаннях температури саме вони в зоні ризику механічних та фізіологічних пошкоджень.
Глобальне потепління вже давно зумовило постійні перепади температур. Взимку сніг як такий або відсутній, або його зовсім мало. Порушення зимового спокою робить рослини вразливими до стрес-факторів, що в результаті впливає на продуктивність.
Останні кілька років озимина досить непогано зимувала. Наразі стан задовільний, ризиків для перезимівлі не спостерігається.
На вагу золота
На новий щабель піднімається попит на професійних агрономів. Якими б досконалими не були AI, різні машини та програми, спеціаліст, який пережив особисто всі перипетії зим-весен-жнив краще знає та відчуває (подекуди інтуїтивно) примхи погоди та особливості сезону: сіяти чи не сіяти в сухий ґрунт, коли буде перший дощ, чим підживлювати, чи вистоїть рослинка взимку. І від цього залежить відсоток втрати врожаю та вал зерна. Розрахунок оптимальних строків сівби і оцінка їхньої економічної ефективності показали, за даними НААН, що господарства України через несвоєчасну сівбу щорічно втрачають до 12% урожаю озимої пшениці.
Агроном - це не тільки по 8 тон пшениці з гектара, це економія ресурсів за рахунок правильних розрахунків, використання всього інструментарію технологій. Відтак досвідчений агроном - запорука фінансової успішності підприємства.
Це ціни на пшеницю залежать від котирувань в Чикаго, а витрати на конкретний гектар в Україні від того, хто вміє говорити з полем однією мовою. Дефіцит фахівців росте, в тому числі через війну. (За даними Мінагро, в ЗСУ наразі перебуває 200 тисяч аграріїв).
З дефіцитом кадрів, з обмеженими ресурсами господарства виконали запланований обсяг польових робіт і рахують майбутні мільйони тонн та гривень.
Тепер вся увага на поле та погоду. Причому не тільки в Україні. Ранок пересічного фермера, що займається пшеницею, де б він не жив чи працював, починається однаково. Котирування в Чикаго, стан озимини, чи хід збирання. Фабрика під відкритим небом почала нову зміну і активно продає врожай сезону 2025/2026.
У сусідів
Поля в Європі загалом перебувають у хорошому стані після того, як посушливий м’який період допоміг їм відновитися після посушливого початку осені, хоча зернові пояси навколо Чорного моря не мають достатньої стійкості до зими, зазначає MARS (служба моніторингу посівів ЄС). Сухіша погода дозволила завершити посівну в Західній Європі, незважаючи на затримки. У Центральній та Північній Європі помірні похолодання не мали негативного впливу, а запаси ґрунтової вологи залишалися значно вищими за критичні рівні.
Є серйозні ризики на ділянці узбережжя Чорного моря, що охоплює частини країн-членів ЄС - Румунії та Болгарії, а також території України та РФ. Посів та початковий розвиток озимої пшениці були серйозно утруднені через дуже сухий верхній шар ґрунту, внаслідок чого посіви нині недорозвинені й перебувають у поганому стані, вважають спеціалісти MARS.
У ворогів
В Росії - основного конкурента України - досить неоднозначна ситуація складається на полях озимини. Нагадаємо: РФ утримує п’яту частину світового експорту пшениці. Стан озимини в РФ та невтішні поки прогнози штовхають час від часу ціни в Чикаго вгору.
За оцінками, урожай пшениці в РФ в 2025 році може значно скоротитися - до 78–80 млн тон. У всякому разі станом на початок грудня 37% посівів озимини перебувають у поганому стані або взагалі не зійшли. Аналітики констатують, що з 2003 року не було такої частки поганих полів. Ймовірно, врожай буде мінус 10 млн тон до середніх значень за останні п’ять років.
Крім фактору погоди існує ще один вагомий - вивізне мито на пшеницю, яке РФ ввела в 2021. (До слова, з 15 лютого і до 30 червня 2025 квота на вивіз пшениці з РФ становитиме 11 млн тон). Трейдери всюди однакові: мито лягло на плечі фермерів, відтак рентабельність катастрофічно падає. Думка про те, що в РФ будуть відмовлятися від розширення площ пшениці звучить все сильніше.
Але то їхні справи, нам своє робить. В тому числі витісняти РФ - з усіх ринків та полів.
На пшениці та житу вторгували за січень-листопад 3,5 млрд валюти, відвантажили більше 19 мільйонів тон у різні куточки планети.
Меседж України незмінний: годувати світ. На відміну від РФ Україна не використовує зерно як важіль політичного тиску.
