| КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ П О С Т А Н О В А
від 23 липня 2009 р. N 801
Київ Про затвердження Типового положення
про регіональну службу державного
ветеринарно-санітарного контролю та нагляду
на державному кордоні та транспорті
Відповідно до статті 18 Закону України "Про ветеринарну
медицину" ( 2498-12 ) Кабінет Міністрів України
п о с т а н о в л я є: 1. Затвердити Типове положення про регіональну службу
державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на
державному кордоні та транспорті, що додається. 2. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету
Міністрів України згідно з переліком, що додається.
Прем'єр-міністр України Ю.ТИМОШЕНКО Інд. 22
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 23 липня 2009 р. N 801 ТИПОВЕ ПОЛОЖЕННЯ
про регіональну службу державного
ветеринарно-санітарного контролю та нагляду
на державному кордоні та транспорті
1. Регіональна служба державного ветеринарно-санітарного
контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті (далі -
регіональна ветслужба) є державним органом ветеринарної медицини,
що здійснює державний ветеринарно-санітарний контроль та нагляд на
відповідній території. 2. Регіональна ветслужба у своїй діяльності керується
Конституцією ( 254к/96-ВР ) і законами України, а також указами
Президента України та постановами Верховної Ради України,
прийнятими відповідно до Конституції ( 254к/96-ВР ) і законів
України, актами Кабінету Міністрів України, наказами
Держкомветмедицини та положенням про неї. 3. Основними завданнями регіональної ветслужби є: 1) охорона території України від проникнення хвороб тварин з
території інших держав або карантинних зон; 2) здійснення державного ветеринарно-санітарного контролю та
нагляду за дотриманням юридичними і фізичними особами вимог
ветеринарно-санітарних заходів під час здійснення міждержавних
перевезень об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та
нагляду (далі - об'єкти контролю та нагляду); 3) контроль та нагляд за дотриманням юридичними і фізичними
особами ветеринарно-санітарних заходів під час ввезення на
територію України, вивезення з її території, транзитних і
внутрішньодержавних перевезень через територію України об'єктів
контролю та нагляду; 4) здійснення: стандартного прикордонного і/або розширеного
ветеринарно-санітарного контролю за об'єктами контролю та нагляду; контролю у пунктах пропуску через державний кордон ручної
поклажі пасажирів і туристів з метою недопущення перевезення ними
через державний кордон заборонених об'єктів контролю та нагляду; контролю за переміщенням об'єктів контролю та нагляду в межах
України всіма видами транспорту; контролю та нагляду за ветеринарно-санітарним станом
автотранспортних засобів, суден, літаків, вагонів, контейнерів,
митних ліцензійних складів, інших складських приміщень,
карантинних баз, навантажувально-розвантажувальних майданчиків,
інших спеціальних споруд, дезінфекційних і промивних комплексів, а
також за накопиченням та утилізацією відходів у міжнародних
повітряних, морських портах, на прикордонних залізничних та
автомобільних станціях; 4. Регіональна ветслужба відповідно до покладених на неї
завдань: 1) бере разом з органами державної ветеринарної медицини
Автономної Республіки Крим, областей, міст і районів, органами
виконавчої влади та органами місцевого самоврядування участь у
проведенні заходів щодо захисту території України від занесення з
територій інших держав інфекційних захворювань тварин під час
вивезення з території України, ввезення на її територію,
транзитних і внутрішньодержавних перевезень об'єктів контролю та
нагляду у закріпленій зоні і контролює їх здійснення; 2) здійснює стандартний прикордонний ветеринарно-санітарний
контроль об'єктів контролю та нагляду, а у разі потреби вибірковий
і/або розширений контроль за наявності умов для здійснення таких
видів контролю; 3) здійснює вибірковий ветеринарно-санітарний контроль
об'єктів контролю та нагляду за результатами оцінки, проведеної
державним інспектором ветеринарної медицини, і/або розширений
контроль; 4) перевіряє достовірність ветеринарних документів; 5) інформує протягом одного робочого дня Держкомветмедицини,
територіальний орган ветеринарної медицини про всі випадки
виявлення серед тварин, що перевозяться, хворих, тих, що
викликають підозру на захворювання і загинули від інфекційних
захворювань, затримки об'єктів контролю та нагляду, виникнення
осередків інфекційного захворювання тварин або їх масового
отруєння під час транспортування; 6) проводить експертизу і погоджує проекти планування та
будівництва потужностей (об'єктів), пов'язаних з перевезенням
об'єктів контролю та нагляду (спеціальні платформи, причали,
пункти напування тварин, санітарної обробки і дезінфекції
транспортних засобів); 7) установлює контроль та нагляд за здійсненням заходів із
дезінфекції та дератизації транспортних засобів, митних
ліцензійних складів, інших складських приміщень, що
використовуються для зберігання та транспортування об'єктів
контролю та нагляду; 8) тимчасово зупиняє транспортування (переміщення) об'єктів
контролю та нагляду у разі порушення операторами потужностей
(об'єктів) ветеринарно-санітарних вимог; 9) проводить роботу, пов'язану з охороною праці ветеринарних
працівників, вживає заходів для безаварійної роботи
автотранспортних засобів, що перебувають в її користуванні. 5. Регіональна ветслужба має право: 1) перевіряти під час транспортування об'єктів контролю та
нагляду дотримання вимог ветеринарно-санітарних заходів і
наявність ветеринарних документів; 2) перевіряти безпечність товарів, інших об'єктів контролю та
нагляду, зокрема шляхом здійснення розширеного
ветеринарно-санітарного контролю, щодо їх відповідності вимогам
законодавства та технічним регламентам; 3) відбирати зразки товарів, інших об'єктів контролю та
нагляду для проведення ветеринарно-санітарної експертизи; 4) проводити оцінку зразків товарів, інших об'єктів контролю
та нагляду з метою перевірки дотримання вимог
ветеринарно-санітарних заходів і мінімальних показників якості,
встановлених технічними регламентами; 5) інспектувати автотранспортні засоби, що перевозять об'єкти
контролю та нагляду, і видавати в разі потреби розпорядження
(приписи) щодо таких засобів, які переміщувалися через карантинні
зони хвороб, що підлягають повідомленню; 6) здійснювати стандартний прикордонний
ветеринарно-санітарний контроль, у разі потреби вибірковий і/або
розширений контроль за об'єктами контролю та нагляду, що ввозяться
на територію України або вивозяться з неї; 7) здійснювати стандартний прикордонний
ветеринарно-санітарний контроль за об'єктами контролю та нагляду
під час транзитних перевезень; 8) видавати міжнародні ветеринарні сертифікати і ветеринарні
свідоцтва на об'єкти контролю та нагляду; 9) отримувати: від адміністрацій митниць, морських і річкових портів
(пристаней), аеропортів, залізничних та автомобільних станцій,
інших підприємств, установ та організацій документи на об'єкти
контролю та нагляду, які надходили, зберігалися або відправлялися; від підприємств, установ та організацій усіх форм власності,
юридичних і фізичних осіб інформацію, необхідну для визначення
ветеринарно-санітарного стану щодо якості та безпечності товарів,
виявлення причин захворювання тварин з метою визначення
ветеринарно-санітарного статусу відповідної зони; 10) обмежувати, забороняти або припиняти відповідно до
законодавства господарську діяльність юридичних або фізичних осіб
у разі порушення ними вимог ветеринарно-санітарних заходів, якщо
порушення може призвести до виникнення загрози життю та/або
здоров'ю людей і тварин. 6. Державні інспектори ветеринарної медицини регіональної
ветслужби мають право: 1) безперешкодно відвідувати протягом робочого часу об'єкти
контролю та нагляду на відповідній території, морські і річкові
порти (пристані), аеропорти, залізничні та автомобільні станції,
митні ліцензійні склади та склади тимчасового зберігання,
карантинні бази, навантажувально-розвантажувальні майданчики, інші
підприємства, установи та організації усіх форм власності, окремих
осіб, що займаються заготівлею, зберіганням, переробкою та
перевезеннями об'єктів контролю та нагляду у зоні обслуговування; 2) забороняти вивезення з території України, ввезення на її
територію, транзитні і внутрішньодержавні перевезення, обіг
товарів, інших об'єктів контролю та нагляду, які не відповідають
вимогам ветеринарно-санітарних заходів та технічним регламентам; 3) видавати накази, розпорядження та приписи: про вилучення з обігу товарів, інших об'єктів контролю та
нагляду, які не відповідають вимогам ветеринарно-санітарних
заходів та технічним регламентам; про обов'язкові для виконання вимоги ветеринарно-санітарних
заходів щодо забою, вимушеного забою тварин, знешкодження,
дотримання процедури переробки, утилізації або знищення об'єктів
контролю та нагляду, якщо вони є носіями хвороб, що підлягають
повідомленню, чи містять забруднювальні речовини, радіонукліди в
кількості, що перевищує максимальні рівні; 4) накладати адміністративні стягнення відповідно до закону. 7. Регіональна ветслужба у процесі виконання покладених на
неї завдань взаємодіє з центральними та місцевими органами
виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, іншими
органами, які здійснюють контрольні функції на державному кордоні
і транспорті, підприємствами, установами та організаціями,
об'єднаннями громадян, іншими юридичними і фізичними особами. 8. Регіональна ветслужба реалізує свої повноваження
безпосередньо та через свої структурні підрозділи - прикордонні
інспекційні пункти (пости) ветеринарної медицини, за якими
закріплено зони обслуговування. 9. Регіональну ветслужбу очолює начальник, якого призначає на
посаду та звільняє з посади Голова Держкомветмедицини. Начальник регіональної ветслужби має заступників, у тому
числі одного першого, які призначаються на посаду та звільняються
з посади Головою Держкомветмедицини. Начальник регіональної ветслужби, його перший заступник та
заступники є за посадою відповідно головним державним інспектором
служби та його заступниками. На начальника регіональної ветслужби, його першого заступника
та заступників поширюється дія Закону України "Про державну
службу" ( 3723-12 ). 10. Начальник регіональної ветслужби: здійснює керівництво та несе персональну відповідальність за
виконання покладених на неї завдань; призначає на посаду та звільняє з посади спеціалістів
регіональної ветслужби, керівників її структурних підрозділів, а
також визначає ступінь їх відповідальності; видає накази організаційно-розпорядчого характеру. 11. Фінансування та матеріально-технічне забезпечення
регіональної ветслужби здійснюється за рахунок коштів державного
бюджету. 12. Структуру, штатний розпис, граничну чисельність і фонд
оплати праці працівників регіональної ветслужби затверджує Голова
Держкомветмедицини. 13. Регіональна ветслужба є юридичною особою, має самостійний
баланс, рахунки в органах Державного казначейства, печатку із
зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 23 липня 2009 р. N 801 ПЕРЕЛІК
постанов Кабінету Міністрів України,
що втратили чинність
1. Постанова Кабінету Міністрів України від 2 березня 1998 р.
N 264 ( 264-98-п ) "Про затвердження Положення про регіональну
службу державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на
державному кордоні та транспорті Державного департаменту
ветеринарної медицини" (Офіційний вісник України, 1998 р., N 9,
ст. 352). 2. Постанова Кабінету Міністрів України від
16 листопада 2002 р. N 1752 ( 1752-2002-п ) "Про внесення змін до
постанови Кабінету Міністрів України від 2 березня 1998 р. N 264"
(Офіційний вісник України, 2002 р., N 47, ст. 2140). 3. Пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від
17 листопада 2004 р. N 1554 ( 1554-2004-п ) "Про внесення змін до
деяких постанов Кабінету Міністрів України" (Офіційний вісник
України, 2004 р., N 46, ст. 3040). |
