 |
МАПУ: Наказ від 25.06.2003 №250
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Н А К А З
25.06.2003 N 250
Про затвердження та надання чинності ГСТУ 46.045.2003
"Зерно. Методи визначення умовної крохмалистості"
З метою заміни нормативних документів, затверджених
відповідними органами колишнього Союзу РСР, на вітчизняні та
приведення вимог стандартів до рівня міжнародних Н А К А З У Ю:
1. Затвердити галузевий стандарт України ГСТУ 46.045.2003
"Зерно. Методи визначення умовної крохмалистості", що додається, і
ввести його в дію з 1 січня 2004 року.
2. Установити, що цей стандарт поширюється на всю територію
України і застосовується всіма суб'єктами господарювання незалежно
від форм власності та видів діяльності, за погодженням з
Міністерством аграрної політики України.
3. Вважати таким, що не застосовується на території України,
ОСТ 10-003345-86-93 "Зерно. Методы определения условной
крахмалистости (сбраживаемых углеводов)" з 1 січня 2004 року.
4. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника
Міністра Омельяненка Г.Г.
Міністр С.Рижук
ГСТУ
ГАЛУЗЕВИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ
------------------------------
ЗЕРНО
МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ УМОВНОЇ КРОХМАЛИСТОСТІ
ГСТУ 46.045-2003
Видання офіційне
Київ
2003
ПЕРЕДМОВА
1 РОЗРОБЛЕНО
Українським науково-дослідним інститутом спирту і
біотехнології продовольчих продуктів
2 ВНЕСЕНО
Державним Департаментом продовольства Міністерства аграрної
політики України
3 ЗАТВЕРДЖЕНО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ
Наказом Міністерства аграрної політики України N 250 від
25.06.2003
4 ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ
5 РОЗРОБНИКИ: С.Т.Олійнічук, доктор технічних наук, академік;
Л.В.Левандовський, доктор технічних наук, академік; Л.В.Ткаченко,
кандидат технічних наук.; Л.В.Рудніченко; Л.П.Яриш; Н.О.Булах.
Цей стандарт гармонізовано із стандартом ISO 10520:1997
Native starch. Determination of starch content - Ewers
polarimetric method
__________________________________________________________________
С Міністерство аграрної політики України, 2003
ЗМІСТ
1 ГАЛУЗЬ ВИКОРИСТАННЯ
2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ
3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ
4 ВІДБІР ПРОБ
5 ПІДГОТОВКА ПРОБИ ЗЕРНА ДО ВИЗНАЧЕННЯ УМОВНОЇ КРОХМАЛИСТОСТІ
5.1 Апаратура, обладнання, матеріали
5.1.1 Виділення наважок для аналізу
5.1.2 Визначення засміченості зерна
5.1.3 Визначення вологості зерна і помела
5.1.4 Підготовка проби до аналізу
6 МЕТОДИ АНАЛІЗУ
6.1 Поляриметричні методи
6.1.1 Визначення умовної крохмалистості з використанням
1,124%-го розчину соляної кислоти
6.1.1.1 Апаратура, обладнання, реактиви, матеріали
6.1.1.2 Приготування реактивів
6.1.1.3 Проведення аналізу
6.1.1.4 Обробка результатів
6.1.2 Визначення умовної крохмалистості пшениці з
використанням насиченого розчину хлориду кальцію
6.1.2.1 Апаратура, обладнання, реактиви, матеріали
6.1.2.2 Приготування реактивів
6.1.2.3 Проведення аналізу
6.1.3 Визначення умовної крохмалистості зерносуміші
6.2 Визначення умовної крохмалистості біологічним методом
(метод бродильної проби)
6.2.1 Апаратура, обладнання, реактиви, матеріали
6.2.2 Підготовка до аналізу
6.2.2.1 Підготовка зернової проби
6.2.2.2 Підготовка оцукрюючих матеріалів
6.2.2.3 Приготування дріжджів
6.2.3 Проведення аналізу
6.2.4 Аналіз продуктів бродіння
6.2.4.1 Визначення концентрації спирту в дозрілій бражці
6.2.4.2 Визначення концентрації незброджених вуглеводів в
дозрілій бражці
6.2.5 Розрахунок умовної крохмалистості за біологічним
методом
Додаток А (інформаційний)
ГАЛУЗЕВИЙ СТАНДАРТ
ЗЕРНО. МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ УМОВНОЇ КРОХМАЛИСТОСТІ
-------------------------------------------------
Чинний від _________________
1 ГАЛУЗЬ ВИКОРИСТАННЯ
Цей стандарт розповсюджується на всі види зерна, яке підлягає
переробці в спиртовій промисловості і встановлює методи, правила і
порядок визначення умовної крохмалистості.
Умовну крохмалистість усіх культур зерна, незалежно від того,
де проводять його очистку визначають в зерні, яке звільнене від
домішок, що не містять крохмаль, з наступним перерахунком на
вологість і засміченість.
Залежно від виду та якості зернової культури умовну
крохмалистість визначають:
- для всіх культур зерна - поляриметричним методом з
використанням розчину соляної кислоти;
- у пшениці - допускається визначення поляриметричним методом
з використанням насиченого розчину хлориду кальцію;
- в зерні з явними ознаками дефектності (ураженість
шкідниками, пліснявою, головнею; наявність горілих зерен; зерно,
що проросло) та у випадках розбіжностей між технологічними
показниками у виробництві і виходом спирту із 1 т крохмалю
переробленого зерна - арбітражним біологічним методом.
Положення цього стандарту обов'язкові для усіх суб'єктів
підприємницької діяльності, що діють на Україні, незалежно від
форм власності та організаційно-правових форм господарювання, які
займаються переробкою крохмалевмісної сировини в спирт етиловий.
2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ
У цьому стандарті є посилання на такі стандарти:
ДСТУ 3296-95 Виробництво етилового спирту з харчової
сировини. Терміни і визначення
ГОСТ 61-75 Кислота уксусная. Технические условия
ГОСТ 1770-74 Посуда мерная лабораторная стеклянная. Цилиндры.
Мензурки, колбы, пробирки. Общие технические условия
ГОСТ 3118-77 Кислота соляная. Технические условия
ГОСТ 3639-79 Растворы водно-спиртовые. Методы определений
концентрации этилового спирта
ГОСТ 3765-78 Амоний молибденовокислый. Технические условия
ГОСТ 4174-77 Цинк сернокислый 7-водный. Технические условия
ГОСТ 4204-77 Кислота серная. Технические условия
ГОСТ 4207-75 Калий железистосинеродистый 3-водный.
Технические условия
ГОСТ 4328-77 Натрия гидроокись. Технические условия
ГОСТ 6709-72 Вода дистиллированная. Технические условия
ГОСТ 12026-76 Бумага фильтровальная лабораторная. Технические
условия
ГОСТ 13586.3-83 Зерно. Правила приемки и методы отбора проб
ГОСТ 13586.4-83 Зерно. Методы определения зараженности и
поврежденности вредителями
ГОСТ 13586.5-93 Зерно. Метод определения влажности
ГОСТ 14919-83 Электроплиты, электроплитки и жарочные
электрошкафы бытовые. Общие технические условия
ГОСТ 18481-81 Ареометры и цилиндры стеклянные. Общие
технические условия
ГОСТ 20264.4-89 Препараты ферментные. Методы определения
амилолитической активности
ГОСТ 23932-90 Посуда и оборудование лабораторные стеклянные.
Общие технические условия
ГОСТ 24104-88 Весы лабораторные общего назначения и
образцовые. Общие технические условия
ГОСТ 25336-82 Посуда и оборудование лабораторные стеклянные.
Типы, основные параметры и размеры
ГОСТ 28498-90 Термометры жидкостные стеклянные. Общие
технические требования. Методы испытаний
ГОСТ 29143-91 (ИСО 712-85) Зерно и зернопродукты. Определение
влажности (рабочий контрольный метод)
ГОСТ 29169-91 (ИСО 648-77) Посуда лабораторная стеклянная.
Пипетки с одной отметкой
ГОСТ 29224-91 (ИСО 386-77) Посуда лабораторная стеклянная.
Термометры жидкостные стеклянные лабораторные. Принципы
устройства, конструирования и применения
ГОСТ 29227-91 (ИСО 835-1-81) Посуда лабораторная стеклянная.
Пипетки градуированные. Часть I. Общие требования
ГОСТ 29305-92 Кукуруза. Метод определения влажности
(измельченных и целых зерен)
ГОСТ 30483-97 Зерно. Методы определения общего и фракционного
содержания сорной и зерновой примесей, содержания мелких зерен и
крупности; содержания зерен пшеницы, поврежденных
клопом-черепашкой; содержания металло-магнитной примеси
ISO 10520:1997 Native starch. Determination of starch content
- Ewers polarimetric method
ОСТ 84-2006-88 Эфир диэтиловый
ТУ 6-09-4711-81 Кальций хлористый безводный ч.
ТУ 6-09-5077-83 Кальций хлористый 2-водный ч.
ТУ 6-09 4578-81 Кальций хлористый 6-водный ч., ч д а
ТУ 6-09-07-1470 Антрон. ч д а
ТУ У 18.401-97 Фракція головна етилового спирту
3 ТЕРМІНИ І ВИЗНАЧЕННЯ
У стандарті використано терміни та визначення згідно з ДСТУ
3296. Подано терміни і визначення, які використовуються тільки у
спиртовій галузі.
Умовна крохмалистість зерна - загальна кількість вуглеводів,
яку за допомогою технологічних прийомів можна перетворити в цукри,
що зброджуються дріжджами в спирт.
Засміченість - масова частка домішок у зерні, які не містять
крохмаль (органічних, до яких відносять солому, м'якину, полову,
лузгу, колоски без зерна, насіння дикоростучих трав та
мінеральних, до яких відносять гальку, шлак, камінці, грудки землі
і т. ін.).
Перерахунковий коефіцієнт розчинення крохмалю - стала
величина, яка встановлена експериментальним шляхом для кожної
культури зерна і використовується при визначенні умовної
крохмалистості зерна поляриметричними методами.
Зерносуміш - суміш зерна, яка крім основної культури містить
одну або більше зернових культур, кількість яких у суміші за масою
становить не менше 15%.
Біологічний метод або метод бродильної проби - метод
лабораторного зброджування продуктів гідролізу крохмалю і
спирторозчинних вуглеводів зерна з наступним розрахунком умовної
крохмалистості в зерні за кількістю визначених продуктів бродіння
в дозрілій бражці.
4 ВІДБІР ПРОБ
Відбір проб зернових культур здійснюють за ГОСТ 13586.3.
5 ПІДГОТОВКА ПРОБИ ЗЕРНА ДО ВИЗНАЧЕННЯ
УМОВНОЇ КРОХМАЛИСТОСТІ
5.1 Апаратура, обладнання
Ваги лабораторні загального призначення за ГОСТ 24104 з
найбільшою границею зважування 200 г і допустимою похибкою
зважування 0,01 г
Млин лабораторний будь-якого типу, який забезпечує необхідну
ступінь подрібнення зерна за діючою НД
Шафа сушильна електрична з діапазоном температури в робочій
зоні сушіння від 100 до 140 град. С та похибкою +- 2 град. С за
діючою НД
5.1.1 Виділення наважок для аналізу
Із середньої проби зерна за ГОСТ 13586.3 виділяють по дві
паралельні наважки зерна масою від 20 до 100 г (кукурудзи від 90
до 100 г, проса від 20 до 25 г, для усіх інших культур від 40 до
50 г) для визначення засміченності зерна, вологості зерна та
помелу і умовної крохмалистості.
Наважки зерна зважують з точністю до 0,01 г.
5.1.2 Визначення засміченості зерна
Для визначення засміченості зерна, одну з виділених наважок
зважують з точністю до 0,01 г, розташовують на склі або іншій
гладкій, рівній поверхні і вручну відбирають домішки, які не
містять крохмаль. Відібрані домішки зважують з точністю до 0,01 г
і розраховують засміченість (d) у відсотках за формулою (1)
m2
d = ------ x 100, (1),
m1
де m1 - маса виділеної наважки зерна, г;
m2 - маса відібраних домішок, які не містять крохмаль, г.
5.1.3 Визначення вологості зерна і помелу
Вологість зерна визначають в наважці зерна без звільнення від
домішок, які не містять крохмаль.
Вологість помелу визначають в помеленому зерні, яке
попередньо звільняють від домішок, які не містять крохмаль.
Вологість всіх видів зерна крім кукурудзи визначають за ГОСТ
13586.5, вологість кукурудзи за ГОСТ 29305-92, а вологість помелу
за ГОСТ 29143-91.
5.1.4 Підготовка проби до аналізу
Зерно, звільнене від домішок, які не містять крохмаль, мелють
на лабораторному млині таким чином, щоб при розсіві весь отриманий
помел пройшов крізь сито з діаметром отворів від 1 мм до 1,2 мм.
Зерно, вологість якого перевищує 16%, перед помелом висушують
на повітрі або з використанням лабораторного сушильного обладнання
(термостат, сушильна шафа), але при температурі не вищою - за 50
град. С, до залишкової вологості від 9 до 14%.
Помелене зерно (помел) розташовують на рівній, гладкій
поверхні і двома плоскими совками перемішують та розрівнюють
тонким шаром висотою не більше 5 мм.
Відбирають совком не менше, як з 10 різних місць шару помелу
дві паралельні наважки масою (5,0+-0,1) г для визначення умовної
крохмалистості всіх культур зерна і одночасно дві паралельні
наважки масою (5,00+-0,05) г для визначення вологості помелу.
Для визначення умовної крохмалистості пшениці з використанням
насиченого розчину хлористого кальцію відбирають дві паралельні
наважки масою (2,0+-0,1) г і дві паралельні наважки масою
(5,00+-0,05) г для визначення вологості помелу.
6 МЕТОДИ АНАЛІЗУ
Для визначення умовної крохмалистості зерна використовують
поляриметричні методи і арбітражний біологічний метод (метод
бродильної проби).
Поляриметричні методи базуються на здатності розчинів
вуглеводів (розчиненого крохмалю, декстринів, олігосахаридів,
цукрів) обертати площину поляризації поляризованого світла.
Для визначення умовної крохмалистості зерна поляриметричними
методами крохмаль та інші вуглеводи зерна переводять у розчин
шляхом гідролізу у певно визначених умовах з наступним визначенням
кута обертання площини поляризації поляризованого світла цим
розчином за допомогою поляриметра.
Внаслідок специфічності фізико-хімічних властивостей крохмалю
різних культур зерна ступінь розчинення (гідролізу) крохмалю та
склад продуктів у розчині відрізняється. Тому для кожної культури
зерна умовну крохмалистість розраховують за допомогою конкретного
перерахункового коефіцієнту розчинення крохмалю.
Біологічний метод використовують при наявності суперечок в
оцінки умовної крохмалистості зерна як арбітражний і контрольний.
Визначення умовної крохмалистості цим методом проводять у відділі
технології продуктів бродіння і мікробного синтезу
УкрНДІспиртбіопрод.
6.1 Поляриметричні методи
6.1.1 Визначення умовної крохмалистості з використанням
розчину соляної кислоти з масовою чисткою 1,124%
Метод базується на гідролізі крохмалю зернової сировини при
підігріві в киплячій бані з розчину соляної кислоти з масовою
часткою 1,124%.
6.1.1.1 Апаратура, обладнання, реактиви, матеріали
Поляриметр автоматичний, сахариметр лабораторний або
сахариметр універсальний будь-якої марки за діючою НД
Ваги лабораторні загального призначення за ГОСТ 24104 з
найбільшою границею зважування 200 г і допустимою похибкою
зважування 0,01 г
Секундомір будь-якої марки за діючою НД
Термометри скляні з діапазоном вимірювань від 0 до 100 град.
С та ціною поділки 0,1 і 0.5 град. С за ГОСТ 28498
Колби Кн-100, Кн-1000 за ГОСТ 25336
Колби для визначення вмісту цукру (місткістю) 100 см. куб. за
ГОСТ 1770
Циліндри 1-50, 1-100 за ГОСТ 1770
Склянки для зважування будь-якого типу за ГОСТ 23932
Лійки лабораторні за ГОСТ 25336
Піпетки 1-2-2-25; 1-2-2-10; 1-1-2-1; 1-1-2-2; 1-2-2-5 за ГОСТ
29227
Млин лабораторний будь-якого типу, який забезпечує необхідну
ступінь подрібнення зерна за діючою НД
Шафа сушильна електрична з діапазоном температури в робочій
зоні сушіння від 100 до 140 град. С та похибкою +- 2 град. С за
діючою НД
Шафа сушильна електрична або термостат з діапазоном
температури 40-200 град. С за діючою НД
Плитка електрична за ГОСТ 14919 або газова горілка
Баня водяна за діючою НД
Кислота соляна за ГОСТ 3118, розчин з масовою часткою 1,124%
Цинк сірчанокислий (сульфат цинку) за ГОСТ 4174, розчин з
масовою часткою 30%
Калій залізистосинеродистий (жовта кров'яна сіль) за ГОСТ
4207, розчин з масовою часткою 15%
Амоній молібденовокислий (молібдат амонію) за ГОСТ 3765,
розчин з масовою часткою 2,5%
Натрій гідроксид (гідроксид натрію), ч.д.а., за ГОСТ 4328,
розчин концентрацією 0,1 моль/дм. куб.
Ефір діетиловий за ОСТ 84-2006-98 або фракція головна
етилового спирту за ТУ У 18.401-97
Вода дистильована за ГОСТ 6709
Папір фільтрувальний за ГОСТ 12026
6.1.1.2 Приготування реактивів
6.1.1.2.1 Приготування розчину соляної кислоти з масовою
часткою 1,124%
24,9 см. куб. соляної кислоти (HCl) густиною 1,189 кг/м. куб.
розбавляють дистильованою водою в мірній колбі місткістю 1000
см. куб, доводять до мітки дистильованою водою при температурі 20
град. С і ретельно перемішують.
Концентрацію розчину, що отримали, перевіряють за допомогою
титрування розчином гідроксиду натрію концентрацією 0,1 моль/дм.
куб. Для цього в конічну колбу місткістю 50 см. куб. вносять 1 см.
куб. розчину соляної кислоти, додають 5 см. куб. дистильованої
води, перемішують і титрують розчином гідроксиду натрію
концентрацією 0,1 моль/дм. куб. На титрування 1 см. куб. розчину
соляної кислоти з масовою часткою 1,124% повинно витрачатися 3,08
см. куб. розчину гідроксиду натрію концентрацією 0,1 моль/дм. куб.
Відхилення концентрації розчину кислоти не повинно перевищувати
0,002%.
6.1.1.2.2 Приготування розчину сірчанокислого цинку з масовою
часткою 30%
Зважують (30,00+-0,01) г сірчанокислого цинку ( ZnSO4 ) і
ретельно переносять в мірну колбу місткістю 100 см. куб.,
наливають від 60 до 70 см. куб. дистильованої води, перемішують до
повного розчинення солі (при необхідності розчин підігрівають на
водяній бані). Потім доводять об'єм розчину у колбі до мітки
дистильованою водою при температурі 20 град. С.
6.1.1.2.3 Приготування розчину калію залізистосинеродистого з
масовою часткою 15%
Зважують (17,65+-0,01) г залізистосинеродистого калію
(K4 [Fe(CN6)]) переводять в мірну колбу місткістю 100 см. куб.,
наливають від 60 до 70 см. куб. дистильованої води, перемішують до
повного розчинення солі (при необхідності розчин підігрівають на
водяній бані) і доводять об'єм розчину у колбі до мітки
дистильованою водою при температурі 20 град. С.
6.1.1.2.4 Приготування розчину амонію молібденовокислого з
масовою часткою 2,5%
Зважують 2,56 г молібденовокислого амонію ((NH4)2MoO4) і
переводять в мірну колбу місткістю 100 см. куб., наливають від 60
до 70 см. куб. дистильованої води, перемішують до повного
розчинення солі і об'єм розчину у колбі доводять до мітки
дистильованою водою при температурі 20 град. С.
6.1.1.3 Проведення аналізу
У дві склянки для зважування беруть дві паралельні наважки
помелу зерна масою 5,00 г. Кожну наважку переносять в суху мірну
колбу місткістю 100 см. куб. розчином соляної кислоти з масовою
часткою 1,124% за два прийоми по 25 см. куб. Після додавання
першої порції кислоти вміст колби перемішують до повного
змочування продукту і зникнення грудочок. Наступними 25 см. куб.
соляної кислоти змивають частинки помела зі стінок колб, суміш
обережно перемішують і розташовують колби в киплячій водяній бані
на 15 хвилин. Протягом перших трьох хвилин, не виймаючи колб з
бані, розмішують їх вміст спокійними круговими рухами. Необхідно,
щоб вода в бані була вище рівня рідини в колбах і безперервно
кипіла.
Через (15+-0,5) хвилин колби виймають з бані і швидко
наливають в них від 25 до 30 см. куб. холодної дистильованої води,
перемішують і охолоджують розчини до температури (20+-0,1) град. С
в холодній проточній воді.
З метою осаджування білків і освітлення розчинів у кожну
колбу наливають по 1 см. куб. розчину сірчанокислого цинку з
масовою часткою 30%, а після перемішування додають по 1 см. куб.
розчину залізистосинеродистого калію з масовою часткою 15%. Вміст
колб знову перемішують.
Замість вище вказаних осаджувачів для освітлення розчинів і
осаджування білків можна додавати в колбу 6 см. куб. розчину
молібденовокислого амонію з масовою часткою 2,5%. При використанні
розчину молібденовокислого амонію необхідно запобігати попаданню
на реактив прямих сонячних променів.
Якщо після додавання осаджувачів утворюється піна, то її
позбавляються додаванням 1-2 крапель етилового ефіру або фракції
головної етилового спирту.
Об'єм рідини в колбах доводять до мітки дистильованою водою
при температурі 20 град. С і, після ретельного перемішування,
розчини фільтрують через складчасті паперові фільтри у чисті сухі
колби.
При фільтруванні перші порції фільтрату (приблизно 20 см.
куб.) виливають, а фільтрат, що залишився, використовують для
вимірювання кута обертання площини поляризації. Вимірювання
проводять в кюветі (трубці) для поляриметра довжиною 200 мм при
температурі 20 град. С. При аналізі вівса використовують кювету
(трубку) довжиною 100 мм, а одержані результати збільшують вдвоє.
Для проведення вимірювань кута обертання площини поляризації
у фільтраті кювету (трубку) ополіскують фільтратом, потім
обережно, щоб в трубку не потрапили бульбашки повітря, наливають в
неї фільтрат, ретельно накривають покривним склом, закручують
пробкою і протирають насухо.
Перевіряють нульову точку поляриметра, розташовують
поляриметричну трубку (кювету) в камері поляриметра і знімають
показання шкали приладу.
Всього повинно бути зроблено не менше трьох вимірювань в
кожній пробі, яка досліджується. Розходження між результатами
паралельних вимірювань не повинні перевищувати значень, нормованих
для відповідного поляриметра. У разі розбіжностей, проводять
додаткові вимірювання з використанням нової порції фільтрату.
За остаточний результат вимірювання беруть середнє
арифметичне результатів трьох паралельних вимірювань, граничні
значення яких не перевищують похибку приладу, який використовують.
При визначенні умовної крохмалистості зерна в різних пробах
від однієї партії та при контрольних визначеннях допускаються
відхилення 0,5% відносних при вимірюваннях в поляриметричній
трубці 200 мм і 1,0% відносних - в трубці довжиною 100 мм.
6.1.1.4 Обробка результатів
Умовну крохмалистість зерна (Ук) у відсотках з перерахунком
на початкову засміченість і вологість зерна та вологість помелу
розраховують за формулою (2)
К*П (100-Wз) * (100-d)
Ук = ----------------------------, (2)
(100-Wn) * 100
де К - перерахунковий коефіцієнт розчинення крохмалю, який
наведено в таблиці 1;
П - показання поляриметра (сахариметра), градуси шкали;
Wз - масова частка вологи у зерні, %;
Wn - масова частка вологи у помеленому зерні, %;
d - засміченість (масова частка домішок, які не містять
крохмаль), %.
Таблиця 1 - Перерахункові коефіцієнти розчинення
крохмалю для зернових культур при визначенні умовної
крохмалистості поляриметричними методами
------------------------------------------------------------------
| Вид зернової | К | Вид зернової сировини | К |
| сировини | | | |
|--------------------+--------+-------------------------+--------|
|Ячмінь | 1,912 |Горох і чечевиця | 1,747 |
|--------------------+--------+-------------------------+--------|
|Овес | 1,914 |Сорго і гаолян | 1,865 |
|--------------------+--------+-------------------------+--------|
|Жито | 1,885 |Гречка | 1,805 |
|--------------------+--------+-------------------------+--------|
|Кукурудза | 1,849 |Трітікале | 1,894 |
|--------------------+--------+-------------------------+--------|
|Рис | 1,866 |Тапіока | 1,854 |
|--------------------+--------+-------------------------+--------|
|Просо | 1,818 |Сориз | 1,628 |
|--------------------+--------+-------------------------+--------|
|Пшениця (при | 1,813 |Пшениця (при використанні| 4,271 |
|використанні розчину| |насиченого розчину | |
|соляної кислоти з | |хлориду кальцію) | |
|масовою часткою | | | |
|1,124%) | | | |
------------------------------------------------------------------
При використання сахариметрів і поляриметрів з круговою
шкалою показники поляриметра (П) ділять на 0,3468 - коефіцієнт
переводу градусів кругової шкали в градуси нормальної.
Розрахунки виконують з точністю до другого знаку після коми.
За остаточний результат беруть середнє арифметичне
результатів двох паралельних визначень. Допустима різниця між
результатами двох паралельних визначень не повинна перевищувати
0,1% абсолютної величини при довірчій ймовірності Р = 0,95.
6.1.2 Визначення умовної крохмалистості пшениці з
використанням насиченого розчину хлориду кальцію
Метод базується на гідролізі крохмалю пшениці при кип'ятінні
з насиченим розчином хлориду кальцію у кислому середовищі.
6.1.2.1 Апаратура, обладнання, реактиви, матеріали
Поляриметр автоматичний, сахариметр лабораторний або
сахариметр універсальний будь-якої марки за діючою НД
Ваги лабораторні загального призначення за ГОСТ 24104 з
найбільшою границею зважування 200 г і допустимою похибкою
зважування 0,01 г
Секундомір будь-якої марки за діючою НД
Термометри скляні з діапазоном вимірювань від 0 до 100 град.С
та ціною поділки 0,1 і 0,5 град. С за ГОСТ 28498
Колби Кн-100 за ГОСТ 25336
Колби для визначення вмісту цукру (місткістю) 100 см. куб. за
ГОСТ 1770
Колби мірні 1-1000-2 за ГОСТ 1770
Циліндри 1-50, 1-100 за ГОСТ 1770
Склянки для зважування будь-якого типу за ГОСТ 25336
Лійки лабораторні за ГОСТ 25336
Піпетки 1-2-2-25; 1-2-2-10; 1-1-2-1; 1-1-2-2; 1-2-2-5 за ГОСТ
29227
Млин лабораторний будь-якого типу, який забезпечує необхідну
ступінь подрібнення зерна за діючою НД
Шафа сушильна електрична з діапазоном температури в робочій
зоні сушіння від 100 до 140 град. С та похибкою +- 2 град. С за
діючою НД
Плитка електрична за ГОСТ 14919 або газова горілка
Баня водяна за діючою НД
Кислота оцтова за ГОСТ 61, х.ч., льодяна, розчин з масовою
часткою 1,6%
Цинк сірчанокислий (сульфат цинку) за ГОСТ 4174, розчин з
масовою часткою 30%
Калій залізистосинеродистий (жовта кров'яна сіль) за ГОСТ
4207, розчин з масовою часткою 15%
Амоній молібденовокислий (молібдат амонію) за ГОСТ 3765,
розчин з масовою часткою 2,5%
Хлорид кальцію (кальцій хлористий) за ТУ 6-09-5077 або
ТУ 6-09-4711 або ТУ 6-09-4578, насичений розчин густиною 1300
г/дм. куб.
Ефір діетиловий за ОСТ 84-2006-98 або фракція головна
етилового спирту за ТУ У 18.401-97
Вода дистильована за ГОСТ 6709
Папір фільтрувальний за ГОСТ 12026
6.1.2.2 Приготування реактивів
Приготування розчину сірчанокислого цинку з масовою часткою
30% і розчину калію залізистосинеродистого з масовою часткою 15%
проводять за 6.1.1.2.2, 6.1.1.2.3
6.1.2.2.1 Приготування насиченого розчину хлориду кальцію
густиною 1300 кг/м. куб.
Для отримання 1 дм розчину хлориду кальцію з густиною 1300
кг/м. куб. беруть наважку: безводного хлориду кальцію (CaCl2) -
560 г або двоводного хлориду кальцію (CaCl2*2H2O) - 750 г або
шестиводного хлориду кальцію (CaCl2*6H2O) - 1100 г. Наважку
хлориду кальцію вносять в мірну колбу місткістю 1 дм. куб., об'єм
доводять до мітки дистильованою водою при температурі 20 град. С і
перемішують. Після цього вимірюють відносну густину отриманого
розчину. Якщо величина відрізняється від 1300 кг/м. куб., то
необхідно додати відповідно дистильованої води або сухого
реактиву.
6.1.2.2.2 Приготування розчину оцтової кислоти з масовою
часткою 1,6%.
1,7 см. куб. льодяної оцтової кислоти (CH5COOH) з масовою
часткою 96% вносять в мірну колбу місткістю 100 см. куб., об'єм
доводять до мітки дистильованою водою при температурі 20 град. С і
перемішують.
Кількість оцтової кислоти (х) у сантиметрах кубічних іншої
концентрації (Соцт) і яку необхідно брати для приготування
1,6%-ного розчину, розраховують за формулою (3)
х = 1,6 * 100 Соцт (3)
6.1.2.3 Проведення аналізу
В дві сухі колби місткістю 100 см. куб. з широким горлом
(діаметр не менше 2,5 см. куб.) (колба Кольрауша) або колби для
визначення вмісту цукру зважують по (2,0+-0,1) г помелу пшениці,
додають по 5 см. куб. дистильованої води і перемішують скляною
паличкою до зникнення грудочок. Після цього в кожну колбу
наливають по 60 см. куб. насиченого розчину хлориду кальцію
густиною 1300 кг/м. куб. і по 2 см. куб. розчину оцтової кислоти.
Якщо виявлено, що розчин погано фільтрується, то в наступних
аналізах кількість дистильованої води повністю замінюють розчином
оцтової кислоти.
Вміст колб ретельно перемішують. Колби закріпляють в штативі
на деякій відстані від джерела нагріву (електроплитки, газового
пальника) і рівномірно нагрівають до кипіння протягом 5 хвилин.
Під час нагріву вміст колб перемішують скляною паличкою,
доводять до кипіння і кип'ятять протягом 15 хвилин, слідкуючи, щоб
процес проходив рівномірно, не утворювалось багато піни і не
залишалось грудочок помелу зерна на стінках колб.
Після кип'ятіння вміст обох колб охолоджують в проточній
холодній воді до температури 20 град. С. Для осадження білків та
освітлення розчинів додають у колби по 1 см. куб. розчину
сірчанокислого цинку з масовою часткою 30%, а після перемішування
по 1 см. куб. розчину залізосинеродистого калію з масовою часткою
15%. Об'єм рідини доводять до мітки дистильованою водою при
температурі 20 град. С, ретельно перемішують і фільтрують через
паперовий складчастий фільтр в сухі колби.
Подальше визначення кута обертання площини поляризації у
фільтраті проводять за 6.1.1.3. Розрахунок умовної крохмалистості
пшениці проводять за формулою 2 (6.1.1.4)
6.1.3 Визначення умовної крохмалистості зерносуміші.
6.1.3.1 Визначення складу зерносуміші.
Зважують наважку зерносуміші (50,00+-0,01 г), розташовують її
на гладеньку, рівну поверхню і вручну розбирають за культурами
зерна, які входять в зерносуміш. Також відбирають домішки, які не
містять крохмаль. Кожну відібрану культуру і домішки зважують
окремо та рахують масову частку кожної складової в зерносуміші у
відсотках до маси вихідної наважки зерносуміші.
Підготовку зерносуміші до аналізів, визначення засміченості,
вологості зерносуміші і вологості помелу зерносуміші проводять за
розділом 5. Визначення умовної крохмалистості зерносуміші
проводять з використанням розчину соляної кислоти з масовою
часткою 1,124% за 6.1.1.
6.1.3.2 Обробка результатів
Умовну крохмалистість зерносуміші (Узс) у відсотках
розраховують за формулою (4)
Кс*П (100-Wз) * (100-d)
Узс = -------------------------- , (4)
(100-Wn) * 100
де Кс - перерахунковий коефіцієнт розчинення крохмалю для
зерносуміші, який розраховують за формулою (5);
П - показання поляриметра (сахариметра), градуси шкали;
Wз - масова частка вологи у зерносуміші, %;
Wn - масова частка вологи у помелі зерносуміші, %;
d - масова частка домішок, які не містять крохмаль, в
зерносуміші, %.
Формула для розрахунку коефіцієнта при визначенні умовної
крохмалистості зерносуміші
K1 * Q1 + K2 * Q2 + ... Kn * Qn
Кс = --------------------------------,
100
де K1, K2, ... Kn - перерахункові коефіцієнти зернових
культур, які складають зерносуміш (табл. 1), крім пшениці;
Q1, Q2 ... Qn - масова частка окремих зернових культур в
суміші, %;
Якщо в склад зерносуміші входить пшениця, то перерахунковий
коефіцієнт для цього виду сировини - 1,813.
6.2 Визначення умовної крохмалистості біологічним методом
(метод бродильної проби)
Біологічний метод базується на лабораторному зброджуванні
вуглеводів зернової сировини, які одержують у визначених умовах
підготовки зерна до зброджування. Умови водно-теплової та
ферментативної підготовки зерна визначають відповідно до
технологічної схеми переробки крохмалевмісної сировини в спирт на
конкретному підприємстві. Умовну крохмалистість зерна розраховують
за кількістю продуктів бродіння.
6.2.1 Апаратура, обладнання, реактиви, матеріали
Ваги лабораторні загального призначення за ГОСТ 24104 з
найбільшою границею зважування 200 г; 500 г і 1000 г і допустимою
похибкою 0,01 г
Секундомір будь-якої марки за діючою НД
Термометри скляні з діапазоном вимірювань від 0 до 100 град.
С з ціною поділки 0,1 і 1,0 град. С за ГОСТ 29224
Колби кн-750 за ГОСТ 25336
Піпетка 2-2-5, 2-2-10 за ГОСТ 29169 і 1-2-2-5 за ГОСТ 29227
Склянки для зважування будь-якого типу за ГОСТ 23932
Сито N 1 і N 0,5 за діючою НД
Автоклав лабораторний за діючою НД
Млин лабораторний будь-якого типу, який забезпечує необхідну
ступінь подрібнення за діючою НД
Електроплитка за ГОСТ 14919 або газова горілка
Баня водяна за діючою НД
Термостат будь-якого типу за діючою НД
Центрифуга лабораторна будь-якого типу за діючою НД
Вакуум-насос за діючою НД
Спиртівка за діючою НД
Вода дистильована за ГОСТ 6709
Папір фільтруваний за ГОСТ 12026
Ферментні препарати: джерело альфа-амілази; джерело
глюкоамілази за діючою НД
Стерильне солодове сусло концентрацією з масовою часткою
сухих речовин 16% за діючою НД
Стерильна водопровідна вода за діючою НД
6.2.2 Підготовка до аналізу
6.2.2.1 Підготовка зернової проби
В зерні, яке надходить на арбітражний або контрольний аналіз,
визначають засміченність за 5.1.2, вологість за 5.1.3 і умовну
крохмалистість за 6.1.
При необхідності визначають пошкодження зерна та ураження
його шкідниками за ГОСТ 13586.4 та ГОСТ 30483.
При надходженні на аналіз проб в пляшках місткістю 500 см.
куб., використовують одну пляшку, іншу зберігають протягом 2-х
місяців до остаточного вирішення суперечки.
Відібрану пробу мелють на лабораторному млині таким чином,
щоб досягти помелу, який характеризується 90-95% проходом через
сито з діаметром отворів 1 мм.
Помелене зерно ретельно перемішують.
6.2.2.2 Підготовка оцукрюючих матеріалів
При проведенні аналізу незалежно від схеми виробництва як
оцукрюючи матеріали можна використовувати ферментні препарати.
Активність ферментних препаратів визначають за ГОСТ 20264.4.
Кількість оцукрюючих матеріалів дозують за нормами,
прийнятими у спиртовій промисловості.
6.2.3 Приготування дріжджів
Для постановки бродильної проби дріжджі готують з пробірки
чистої культури дріжджів Saccharomyces cerevisiae раси XII або
XII-T з музею УкрНДІспиртбіопрод за такою схемою.
Усі пересіви проводять у мікробіологічному боксі над полум'ям
спиртівки, дотримуючись умов асептики.
Дріжджі з пробірки змивають невеликою кількістю від 5 до 10
см. куб. стерильного солодового сусла в стерильну колбу місткістю
100 см. куб. в яку попередньо налито 50 см. куб. стерильного
солодового сусла.
Колбу з дріжджами розміщують в термостаті при температурі
(30+2) град. С на 18-20 годин. Після цього вміст колбочки ретельно
перемішують і стерильно переносять в качалочну колбу місткістю 750
см. куб., в яку попередньо налито 200 см. куб. стерильного
солодового сусла.
Колбу закривають ватно-марлевою пробкою, зав'язують марлевою
тканиною і поміщають на качалку. Процес-вирощування ведуть
протягом 22-24 годин при температурі (30+-2) град. С.
Зрілі дріжджі центрифугують або фільтрують на вакуум-насосі і
промивають не менше 3-х разів стерильною водопровідною водою з
метою відмивання їх від вуглеводів сусла і спирту. Ці дріжджі
використовують для постановки бродильної проби.
6.2.4 Проведення аналізу
В три сухі стерильні конічні колби місткістю 750 см. куб.
зважують по (50,00+-0,01) г помелу зерна, потім поступово додають
у кожну колбу по 150 см. куб. стерильної водопровідної води.
Ретельно перемішують помел із водою за допомогою скляної палички
або термометра до утворення однорідної маси. Колби розміщують у
водяній бані при температурі від 50 до 55 град. С і коли
температура замісу у колбі досягає цього значення, витримують
протягом 20 хвилин. У кожну колбу для розрідження крохмалю додають
розчин ферментного препарату альфа-амілазної дії з розрахунку 2
одиниці на 1 г крохмалю, який містить наважка. Після витримки
температуру у бані підвищують таким чином, щоб у колбі температура
досягла рівня від 70 до 95 град. С (залежно від виду зерна) і при
ретельному і постійному перемішуванні витримують при відповідній
температурі протягом 3-х годин. Після проведення процесу
розрідження крохмалю зерна, колби охолоджують до температури від
58 до 60 град. С і вносять у кожну колбу необхідну кількість
оцукрюючого ферментного препарату з розрахунку 6 одиниць на 1 г
крохмалю. Масу в колбі ретельно переміщують з розчином ферментного
препарату і витримують при температурі від 56 до 58 град. С
протягом одної години. Отримане оцукрене сусло охолоджують до
температури 30 град. С. Стінки колби та скляну паличку або
термометр, якими перемішували середовище, змивають стерильною
водопровідною водою у кількості 30 см. куб. Потім в кожну колбу
додають по 10 см. куб. дріжджової суспензії, в якій наважка 1,25 г
дріжджів (приготовлених за 6.2.3) розчинена в 10 см. куб.
стерильної водопровідної води, закривають колби кислотними
затворами і зважують на лабораторних вагах з точністю до +-0,01 г.
Колби розміщують у термостаті при температурі (30+-2) град. С і
проводять процес спиртового зброджування протягом 72 годин. Вага
колб за час бродіння зменшується за рахунок виділення диоксиду
вуглецю. Закінчення процесу зброджування фіксують послідовним
зважуванням колб. Якщо за 4 години на третю добу процесу кількість
диоксиду вуглецю, яка виділилась за цей час, становить не більше
0,1 г, то процес вважають закінченим.
Колби виймають з термостату і проводять аналіз продуктів
бродіння за 6.2.5. Дві колби використовують для визначення
концентрації спирту, а третю - для визначення масової концентрації
незброджених вуглеводів.
6.2.5 Аналіз продуктів бродіння.
6.2.5.1 Визначення концентрації спирту в дозрілій бражці
6.2.5.1.1 Апаратура, обладнання, реактиви, матеріали
Ареометр скляний для спирту типу АСП-І або АСП-2 за ГОСТ
18481
Термометри скляні з діапазоном вимірювань від 0 до 100 град.
С з ціною поділки 0,1 за ГОСТ 28498
Колби Кн-І-1000 за ГОСТ 25336
Колби мірні 1-250-2 за ГОСТ 1770
Циліндри 1-50, 1-100, 1-250 за ГОСТ 1770
Холодильник скляний лабораторний XIII-I-400-29/32XC або
ХПТ-3-400 за ГОСТ 25336.
Краплевловлювач КО-14/23-60ХС або КО-60ХС за ГОСТ 25336.
Електроплитка за ГОСТ 14919
Вода дистильована за ГОСТ 6709.
6.2.5.1.2 Проведення аналізу.
Дозрілу бражку з бродильної колби ретельно переливають у
перегонну колбу. Дистильованою водою об'ємом 125 см. куб. змивають
стінки бродильної колби і ці змивки також переводять у перегонну
колбу. Колбу закривають краплевловлювачем, з'єднують з
холодильником і ставлять на електроплитку. Перегонку спирту
проводять у приймальну мірну колбу місткістю 250 см. куб. до
заповнення її від 85 до 90% об'єму. Нагрів рідини регулюють таким
чином, щоб кипіння було рівномірним.
Після перегонки об'єм водноспиртової рідини (спиртового
дистиляту) в приймальній колбі доводять до мітки дистильованою
водою при температурі 20 град. С.
Концентрацію етилового спирту в дистиляті визначають
аерометричним методом за ГОСТ 3639.
6.2.5.2 Визначення масової концентрації незброджених
вуглеводів в дозрілій бражці
Метод базується на гідролізі вуглеводів, які містяться в
дозрілій бражці, до моноцукрів в сильно кислому середовищі з
наступною дегідратацією їх і утворенням оксиметилфурфуролу, який
при реакції з антроном утворює комплексні сполуки синьо-зеленого
кольору, інтенсивність забарвлення останніх визначають за
допомогою фотоелектроколориметра.
6.2.5.2.1 Апаратура, обладнання, реактиви, матеріали
Ваги лабораторні загального призначення за ГОСТ 24104 з
найбільшою границею зважування 200 г і допустимою похибкою 0,01 г
Ваги лабораторні загального призначення за ГОСТ 24104 з
найбільшою границею зважування 100 г і допустимою похибкою
0,0001 г
Колориметр фотоелектричний лабораторний
(фотоелектроколориметр) будь-якої марки за діючою НД
Секундомір за діючою НД
Колби мірні 1-100-2, 1-200-2 за ГОСТ 1770
Піпетки 2-2-5, 2-2-10 за ГОСТ 29169 і 1-2-2-5 за ГОСТ 29227
Склянки для зважування за ГОСТ 25336
Пробірки місткістю 25 см з пришліфованими пробками за діючою
НД
Електроплитка за ГОСТ 14919 або газова горілка
Баня водяна за діючою НД
Штатив для пробірок за діючою НД
Вода дистильована за ГОСТ 6709
Антрон, ч.д.а. за ТУ 6-09-07-1470, розчин з масовою часткою
0,2%
Кислота сірчана концентрована за ГОСТ 4204, х.ч. або
особливої чистоти, яка витримує пробу Саваля
Цинк сірчанокислий (сульфат цинку) за ГОСТ 4174, розчин з
масовою часткою 30%
Калій залізистосинеродистий (жовта кров'яна сіль) за ГОСТ
4207, розчин з масовою часткою 15%
Папір фільтрувальний за ГОСТ 12026
6.2.5.2.2 Приготування реактивів
Приготування розчину сірчанокислого цинку з масовою часткою
30% і розчину калію залізистосинеродистого з масовою часткою 15%
проводять за 6.1.1.2.2, 6.1.1.2.3
Приготування розчину антрону з масовою часткою 0,2%. Зважують
0,9175 г антрону і переносять у мірну колбу місткістю 250 см.
куб., додають в колбу від 100 до 150 см. куб. концентрованої
сірчаної кислоти, яка витримує пробу Саваля або х.ч. з густиною
від 1,824 до 1,835 г/см. куб. і вміст колби перемішують до повного
розчинення антрону. Об'єм розчину у колбі доводять до мітки
концентрованою сірчаною кислотою. Одержаний розчин витримують при
кімнатній температурі у темному місті протягом 4-х годин. Після
витримки розчин можна використовувати для аналізу.
Розчин антрону, який приготовлено на сірчаній кислоті, яка
витримує пробу Саваля, можна використовувати для аналізів протягом
10-12 діб, а на сірчаній кислоті х.ч. - не більше 2 діб.
6.2.5.2.3 Проведення аналізу
Зважують (25,00+-0,01) г дозрілої бражки з третьої колби в
склянку і ретельно переносять наважку в мірну колбу місткістю 200
см. куб. за допомогою 75 см. куб. дистильованної води. Потім у
колбу наливають 2 см. куб. розчину сірчанокислого цинку з масовою
часткою 30%, а після перемішування додають 2 см розчину
залізистосинеродистого калію з масовою часткою 15%. Вміст колби
перемішують, доводять об'єм розчину у колбі до мітки дистильованою
водою при температурі 20 град. С, фільтрують через паперовий
фільтр в суху чисту колбу. Перші порції фільтрату відкидають, а
наступні використовують для аналізу.
Фільтрат розводять дистильованою водою в 50-100 разів з таким
розрахунком, щоб в розведеному фільтраті вміст вуглеводів становив
від 4 до 10 мг/100 см. куб.
В розведеному розчині визначають вміст розчинених
незброджених цукрів.
В пробірку вносять 5 см. куб. розчину антрону в сірчаній
кислоті з масовою часткою 0,2%, обережно приливають 2,5 см. куб.
розведеного фільтрату бражки таким чином, щоб рідина не
перемішувалась, а утворювала два шари. Паралельно готують
контрольний розчин, в якому до 5 см. куб. антронового реактиву в
пробірці додають 2,5 см. куб. дистильованої води.
Пробірки ретельно закривають пробками, енергійно перемішують
протягом 10 с і поміщають в водяну баню, що бурно кипить.
Кип'ятіння води в водяній бані повинно знову відновитися за 0,5
хвилини з моменту занурювання пробірок. Пробірки в водяній бані
витримують протягом 6 хвилин, а потім охолоджують в проточній воді
до температури (20+-0,5) град. С.
Інтенсивність кольору утворених розчинів вимірюють в кюветах
з шириною робочої грані 5 мм в порівнянні з контрольним розчином
за допомогою фотоелектроколориметрів КФК-2 або КФК-3 на двох
світлофільтрах з довжиною хвилі 590 і 440 нм. В результаті
вимірювань отримують відповідно два значення оптичної густини Ді і
Діі.
Масову концентрацію незброджених вуглеводів (Сн в) у бражці в
перерахунку на крохмаль, у грамах на сто сантиметрів кубічних
(г/100 см. куб.) для фотоелектроколориметру КФК-2 розраховують за
формулою (6), а для КФК-3-за формулою (7)
19,53 * (Ді - Діі)
Сн в = ------------------- * а * 0,9, (6)
1000
Сн в = ((21,33 * Ді - 16,84 * Діі ) * а * 0,9) / 1000, (7)
де 19,53 - постійний коефіцієнт для КФК-2, який одержано
експериментально;
21,33, 16,84 - постійні коефіцієнти для КФК-3, які одержано
експериментально;
Ді - оптична густина, яку вимірюють при світлофільтрі з
довжиною хвилі 590 нм;
Діі - оптична густина, яку вимірюють при світлофільтрі з
довжиною хвилі 440 нм;
а - розведення фільтрату, яке враховує кількість дозрілої
бражки, що приймає участь у реакції, мг/cм. куб.;
0,9 - коефіцієнт перерахунку глюкози на крохмаль;
1000 - перерахунок мг у г.
За результат аналізу приймають середньо-арифметичне двох
паралельних вимірювань, розходження між якими не перевищують 1,0%
при довірчій ймовірності Р = 0,95.
6.2.6 Розрахунок умовної крохмалистості за біологічним
методом
Розрахунок умовної крохмалистості помелу зерна за продуктами
бродіння проводять шляхом перерахунку кількості продуктів (спирту
в дистиляті за 6.2.5.1, незброджених вуглеводів за 6.2.5.2 та
кількість спирту, що виділилось з газами за час бродіння) в
загальну кількість крохмалю. Відношення кількості крохмалю,
розрахованої за кількістю утворених продуктів, до маси наважки
помелу за винятком регламентованих технологічних втрат і є умовною
крохмалистістю даної проби зерна у відсотках. Отримане значення
умовної крохмалистості перераховують на зерно з урахуванням його
вологості.
Умовну крохмалистість за біологічним методом (Уб) у відсотках
розраховують за формулою (8):
(С+Г)*100
Уб = (----------- + Н*0,9)*100*100*(100-W3)/
71,98
/(50*(100-5,7)*(100-Wn)), (8)
де Уб - умовна крохмалистість за біологічним методом, %;
С - загальний об'єм спирту, що утворився при зброджуванні
наважки помелу зерна, см. куб.;
Г - кількість спирту, що виділилось з газами бродіння, при
концентрації спирту за 6.2.5.1, який знаходять згідно таблиці
додатку А, см. куб.;
71,98 - теоретичний вихід спирту з 100 г крохмалю;
Н - кількість незброджених вуглеводів у перерахунку на весь
об'єм бражки, %;
0,9 - перерахунковий коефіцієнт цукрів у крохмаль;
50 - наважка помелу зерна, г;
W3 - масова частка вологи у зерні, %;
Wn - масова частка вологи помеленого зерна (помелу), %;
(100-5,7) - кількість вуглеводів зерна, що повинні
перетворитися у спирт за винятком технологічних регламентованих
втрат 5,7%.
Контрольне визначення крохмалистості методом бродильної проби
проводять в трьох паралельних пробах помеленого зерна, при
арбітражних визначеннях - в п'яти.
УДК 664,15 / 6б3,14 + 663,5
Ключові слова: умовна крохмалистість, зерно, зерносуміш,
методи визначення, засміченість, перерахунковий коефіцієнт
розчинення крохмалю, поляриметричні методи, біологічний метод,
вологість зерна, вологість помелу, дозріла бражка, концентрація
спирту, незброджені вуглеводи
Додаток А
(інформаційний)
Залежність кількості випарування спирту
з газами бродіння від концентрації спирту
в дозрілій бражці при температурі 30 град. С
------------------------------------------------------------------
|Концентрація |Випарування, % до всього спирту|Загальні втрати, %|
| спирту в |-------------------------------| |
|бражці, об. %| спирту | води | |
|-------------+--------------+----------------+------------------|
| 0 | 0 | 1,760 | 1,76 |
|-------------+--------------+----------------+------------------|
| 1 | 0,144 | 1,686 | 1,83 |
|-------------+--------------+----------------+------------------|
| 2 | 0,303 | 1,807 | 2,11 |
|-------------+--------------+----------------+------------------|
| 3 | 0,491 | 1,889 | 2,38 |
|-------------+--------------+----------------+------------------|
| 4 | 0,638 | 1,842 | 2,48 |
|-------------+--------------+----------------+------------------|
| 5 | 0,788 | 1,862 | 2,65 |
|-------------+--------------+----------------+------------------|
| 6 | 0,907 | 1,863 | 2,77 |
|-------------+--------------+----------------+------------------|
| 7 | 1,024 | 1,846 | 2,87 |
|-------------+--------------+----------------+------------------|
| 8 | 1,169 | 1,881 | 3,05 |
|-------------+--------------+----------------+------------------|
| 9 | 1,279 | 1,841 | 3,12 |
|-------------+--------------+----------------+------------------|
| 10 | 1,380 | 1,770 | 3,15 |
|-------------+--------------+----------------+------------------|
| Загальне | 0,737 | 1,823 | 2,66 |
------------------------------------------------------------------
|
|
|  |
|
|
