Відповідно до статті 22 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" та Положення про Міністерство аграрної політики України, затвердженого
Указом Президента України від 7 червня 2000 року N 772, з метою створення
дієвих умов роботи зернопереробних та хлібоприймальних підприємств різних форм
власності і господарювання, поліпшення обліку й уніфікації оформлення операцій
із зерном і продуктами його перероблення НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Інструкцію про порядок ведення обліку й оформлення операцій із
зерном і продуктами його перероблення на хлібоприймальних та зернопереробних
підприємствах незалежно від форм власності і господарювання (далі -
Інструкція), що додається.
2. Уважати такою, що не застосовується на території України,
"Инструкцию о порядке ведения учета и оформления операций с зерном и продуктами его переработки на предприятиях хлебопродуктов системы Министерства
заготовок СССР", затверджену наказом Міністерства заготівель СРСР від
15.02.78 N 55.
3. Державній інспекції з контролю якості сільськогосподарської продукції та
моніторингу її ринку (Білий О. І.):
- забезпечити подання цього наказу в установленому порядку на державну
реєстрацію до Міністерства юстиції України;
- визначити порядок та умови доведення Інструкції до відома підприємств та
організацій-замовників.
4. Державній інспекції з контролю якості сільськогосподарської продукції та
моніторингу її ринку, Міністерству агропромислового комплексу Автономної
Республіки Крим, головним управлінням агропромислового розвитку обласних
державних адміністрацій та Управлінню агропромислового розвитку
Севастопольської міської держадміністрації забезпечити контроль за виконанням
вимог Інструкції.
5. Скасувати наказ Міністерства аграрної політики України від 30 грудня 2004 року N 494 "Про затвердження Інструкції про порядок обліку і оформлення
операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та
зернопереробних підприємствах незалежно від форм власності і
господарювання".
6. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра Мельника С.
І.
Міністр |
О. П. Баранівський |
ПОГОДЖЕНО: |
|
ГоловаДержавногокомітетуУкраїни
зпитаньтехнічногорегулювання
таспоживчоїполітики |
М. Негрич |
ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом Міністерства аграрної політики України
від 11 липня 2005 р.
N 310
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
28 липня 2005 р. за
N 819/11099 |
|
ІНСТРУКЦІЯ
ПРО ПОРЯДОК ВЕДЕННЯ ОБЛІКУ Й ОФОРМЛЕННЯ ОПЕРАЦІЙ ІЗ ЗЕРНОМ І ПРОДУКТАМИ ЙОГО
ПЕРЕРОБЛЕННЯ НА ХЛІБОПРИЙМАЛЬНИХ ТА ЗЕРНОПЕРЕРОБНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ НЕЗАЛЕЖНО ВІД
ФОРМ ВЛАСНОСТІ І ГОСПОДАРЮВАННЯ
1. Загальні положення
1.1. Ця Інструкція встановлює
процедуру ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його
перероблення на хлібоприймальних і зернопереробних підприємствах з метою
ефективного використання ресурсів зерна.
1.2. Інструкція, розроблена з урахуванням змін у господарському механізмі підприємств із зберігання та
перероблення зерна, є обов’язковою до виконання усіма підприємствами незалежно
від їх форм власності та господарювання.
1.3. Оформлення операцій та
первинний облік зерна і продуктів його перероблення, насіння олійних культур і
трав на підприємствах здійснюються відповідно до Законів України "Про
зерно та ринок зерна в Україні", "Про бухгалтерський облік та
фінансову звітність в Україні", Постанови Верховної Ради України від
12.09.91 N 1545 "Про порядок тимчасової дії на території України окремих
актів законодавства Союзу РСР", положень (стандартів) бухгалтерського
обліку, затверджених наказами Міністерства фінансів України, форм документів
первинного обліку хлібоприймальних та зернопереробних підприємств, затверджених
наказом Державного комітету заготівель Ради Міністрів СРСР від 15.04.64 N 2111,
інших діючих нормативних актів та цієї Інструкції.
1.4. Кількісно-якісний і
бухгалтерський облік ведеться окремо за всіма видами надходження, а при
зберіганні — окремо (по змозі). Загальний облік зерна за культурами, за класами
ведеться в реєстрі, що долучається до форми N 36 "Кількісно-якісний облік
хлібопродуктів".
Усі операції із зерном і продукцією
ведуться у фізичній масі з точністю до одного кілограма. Облік продукції в упаковці
стандартною масою ведеться у фізичній масі за кількістю місць.
1.5. Матеріально відповідальними
особами за кількісно-якісне зберігання зерна і продукції є начальники цехів,
виробничих дільниць, завідувачі складів, майстри, змінні петлівники, круп’янщики.
Підзвітні цим особам заступники, змінні майстри виробничих дільниць несуть
відповідальність згідно з чинним законодавством.
1.6. Керівник підприємства укладає
з кожною матеріально відповідальною особою договір про повну матеріальну
відповідальність за всі матеріальні цінності, передані йому при оформленні на
роботу і прийняті ним протягом усього часу дії договору. Керівник підприємства
зобов’язаний ознайомити матеріально відповідальну особу з цією Інструкцією і
положеннями про матеріальну відповідальність Кодексу законів про працю України
(статті 130 — 138). При зміні матеріально відповідальних осіб зерно і
продукція, що перебувають на відповідальному зберіганні, передаються
призначеним матеріально відповідальним особам точно за масою в місцях
складування.
Передання хлібопродуктів від однієї
матеріально відповідальної особи іншій здійснюється тільки за масою або
перерахунком місць продукції.
1.7. В Інструкції наводяться діючі
норми природних утрат зерна й продукції при транспортуванні, зберіганні,
сушінні й доробці. Ці норми використовуються при виникненні нестач у процесі
взаємовідносин із постачальниками та споживачами для оформлення відповідних
претензій, а також для аналізу й оцінки результатів господарсько-фінансової
діяльності окремих підрозділів підприємства та підприємства в цілому.
2. Терміни й визначення
Терміни і визначення, що
використовуються у цій Інструкції, вживаються у значеннях, визначених чинними
законодавчими та іншими нормативними актами України.
3. Оформлення надходження зерна й продукції
3.1. Загальні положення
3.1.1. Приймання зерна на
зберігання, перероблення та заставу від власників проводиться за укладеними
договорами — окремо щодо зберігання, переробки і застави відповідно до вимог Закону
України "Про зерно та ринок зерна в Україні", Цивільного кодексу
України та Господарського кодексу України.
3.1.2. Для приймання зерна від
власників кожен з них повинен надати:
договір складського зберігання
зерна за встановленою формою з хлібоприймальним або зернопереробним
підприємством;
товарно-транспортну накладну за
формою N 1-СГ або іншою формою;
у випадках, передбачених чинним
законодавством, документи, що засвідчують якість зерна та продуктів його
перероблення.
3.1.3. Оформлення документів при
надходженні зерна проводиться за його кількістю та якістю щодо кожного
власника.
3.1.4. Кожна партія зерна і
продуктів його перероблення (крім упакованої у мішки), що надійшла на
підприємство, приймається матеріально відповідальною особою за масою,
установленою на вагах з діючим клеймом у присутності особи, що доставила
хлібопродукти, і обов’язково за якістю, визначеною виробничою технологічною
лабораторією підприємства (далі — ВТЛ).
3.1.5. Керівник підприємства
зобов’язує заступника, головного інженера, головного бухгалтера,
інженерно-технічних працівників і матеріально відповідальних осіб періодично
(не рідше одного разу на місяць, а при масовому надходженні зерна — щодоби)
перевіряти справність вагів і дотримання правил зважування зерна й продукції
вагарями, періодично проводити контрольні переважування з відповідними
помітками про це в журналах контрольних зважувань.
У разі виявлення фактів
розбіжностей при зважуванні оформлюється відповідний акт.
Керівник підприємства забезпечує
систематичну перевірку вагового господарства вповноваженими органами. При
надходженні зерна та продукції автомобільним транспортом у супровідному
документі працівники, призначені керівником підприємства, роблять відмітки про
час прибуття і вибуття автомобіля.
3.1.6. Визначення якості зерна й продукції проводиться ВТЛ підприємства за методиками й показниками,
установленими чинними нормативними документами. У разі незгоди власника зерна
чи матеріально відповідальної особи зернового складу з даними аналізу,
зробленого лабораторією, у їх присутності повинен бути зроблений повторний
аналіз, а при незгоді з повторним аналізом зразок направляється у добовий
термін для аналізу до лабораторії, визначеної Державною інспекцією з контролю
якості сільськогосподарської продукції та моніторингу її ринку Міністерства
аграрної політики України (далі — Держконтрольсільгосппрод) або передається для
аналізу уповноваженому співробітнику Держконтрольсільгосппроду, якщо він є на
підприємстві. Результат аналізу, виконаного Держконтрольсільгосппродом, є
остаточним (наказ Міністерства аграрної політики України від 15.06.2004 N 228 "Про затвердження Технічного регламенту зернового складу",
зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05.07.2004 за N 835/9434).
3.1.7. Конфіденційність інформації
про власників зерна визначено Законом України "Про зерно та ринок зерна в Україні". Порядок декларування зерна суб’єктами зберігання зерна
затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.2002 N 1877.
3.1.8. При доставці зерна власником
своїм автомобільним транспортом товарно-транспортні накладні виписуються на
кожну партію в трьох примірниках, з яких перший примірник залишається на
підприємстві, а другий і третій примірники повертаються власнику. При доставці
зерна транспортною організацією за договором із хлібоприймальним підприємством
накладна виписується в чотирьох примірниках, з яких перший примірник
залишається на підприємстві, другий примірник повертається власнику зерна, а третій і четвертий примірники направляються через водія автотранспортної
організації для розрахунків з клієнтом за доставку вантажу (наказ Міністерства
транспорту України від 14.10.97 N 363 "Про затвердження Правил перевезень
вантажів автомобільним транспортом в Україні", зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.02.98 за N 128/2568).
3.1.9. При доставці зерна без
товарно-транспортної накладної у разі, коли у власника зерна є договір з підприємством, він чи його представник повинен написати заяву на ім’я керівника
підприємства про приймання зерна і скласти за участю відповідних працівників
хлібоприймального (зернопереробного) підприємства акт, у якому вказуються:
найменування власника зерна, номер автомобіля і найменування його власника або
автопідприємства, культура зерна, відстань доставки, маса вантажу за шляховим
листом і фактичною масою. Акт складається у двох, трьох чи чотирьох примірниках
і використовується у встановленому порядку.
Крім цього, виписуються три
примірники товарно-транспортної накладної. Перший і другий примірники на
приймання закупленого зерна завіряються підписами керівника і головного
бухгалтера підприємства, а при їх відсутності — особами, які їх заміщують
відповідно до наказу по підприємству, і вагарем. Товарно-транспортні накладні
скріплюються печаткою підприємства. Третій примірник накладної підписується
тільки вагарем. Перший і другий примірники накладної вручаються власнику під
розписку в книзі реєстрації товарно-транспортних накладних (форма N 2), третій
примірник накладної залишається на підприємстві.
На підзвітних хлібоприймальних
підприємствах, де немає бухгалтера, товарно-транспортні накладні не
виписуються, а документи з відміткою про приймання зерна для виписки
товарно-транспортних накладних направляються основному підприємству. Керівник і
головний бухгалтер підприємства є відповідальними за правильне виписування
складських документів, облік і зберігання бланків складських документів.
3.2. Оформлення надходження
однорідних за якістю партій зерна за середньодобовими пробами
3.2.1. Якщо власник зерна протягом
доби завозить однорідні за якістю партії зерна і приймання його проводиться за
середньодобовими пробами, він робить відмітки на товарно-транспортній накладній
"на перероблення", "зберігання" або "у рахунок
заставної закупки зерна". Сертифіковане підприємство складає реєстр
накладних за формою N ЗХС-3 (додаток 1), у якому вказуються дані аналізу
середньодобової проби. На підставі реєстру відповідно до постанови Кабінету
Міністрів України від 11.04.2003 N 510 "Про забезпечення сертифікації
зернових складів на відповідність послуг із зберігання зерна та продуктів його
переробки, запровадження складських документів на зерно" виписується Складська
квитанція на зерно (далі — СК) за встановленою формою або, на бажання
поклажодавця, складське свідоцтво на зерно у порядку, визначеному Положенням
про обіг складських документів на зерно, затвердженим наказом Міністерства
аграрної політики України від 27.06.2003 N 198, зареєстрованим в Міністерстві
юстиції України 16.07.2003 за N 605/7926. На бланку СК у пункті
"Примітка" вказують мету надходження зерна.
Після визначення вологості,
засміченості й зараженості зерна технік-лаборант указує на зворотному боці
відповідної товарно-транспортної накладної чи на іншому супровідному документі
показники вологості, смітності, зараженості й номер складу (силосу в елеваторі), у якому повинно бути розміщене зерно, завіряє їх своїм підписом і
направляє автомобіль на ваги. Якщо зерно доставлене на підприємство з товарно-транспортною накладною іншої форми, що не має необхідних показників,
уповноважена особа ВТЛ ставить на звороті першого примірника накладної штамп і
заповнює зазначені вище дані в тексті штампа такої форми:
_____________ підприємство
(власник зерна)
Покласти в склад
N _______
(силос елеватора)
Вологість _______________ %
Засміченість _____________ %
Зараженість _____________
Старший технік-лаборант __________
________________________
Зерно, прийняте в склад N ________
(силос елеватора) |
____________ 200_ року
Журнал N 28
N запису _________________
Автомобіль N _____________
Власник __________________
Маса брутто _______________
Вагар _____________________
Маса тари _________________
Маса нетто ________________
Вагар _____________________
(підпис) |
Матеріально відповідальна особа
__________________________________________
(підпис)
|
Вологість зерна, визначена
вологоміром, указується лише на першому примірнику накладної, що залишається на
підприємстві. Вагар, а при його відсутності матеріально відповідальна особа,
одержує від водія чи від представника власника всі три чи чотири примірники
накладної і після зважування автомобіля із зерном заносить у журнал
переважування вантажів (форма N ЗХС-28) такі дані: номер накладної, дату зважування,
найменування господарства, код відправника чи одержувача, номер автомобіля й причепа, найменування культури, код культури й масу брутто. Одночасно з цим він
указує на першому примірнику накладної номер запису в журналі (форма N ЗХС-28)
і масу брутто, завіряючи їх своїм підписом. При розбіжностях у вазі понад 0,1 %
складаються акти з обов’язковою участю особи, відповідальної за перевезення
вантажу.
За наявності на підприємствах трьох
і більше автомобільних ваг вагар указує на першому примірнику накладної номер
запису в журналі (форма N ЗХС-28) дробом: чисельник — номер автоваг і знаменник
— порядковий номер запису в журналі. У тому разі, якщо в накладній власник
зерна не вказав номер автомобіля та найменування його власника, вагар
обов’язково зазначає ці дані в тексті поставленого на накладній штампа на
підставі шляхового листа.
Після визначення маси брутто й оформлення першого примірника товарно-транспортної накладної вона вручається
водію чи представнику власника зерна й автомобіль направляється для розвантаження
у відповідне зерносховище, а інші примірники залишаються у вагаря автомобільних
ваг до розвантаження автомобіля. За наявності на підприємстві двох
автомобільних ваг (в’їзних і виїзних) представнику власника чи водію, що
доставив зерно, уручаються всі примірники накладної, і він після розвантаження
передає їх вагарю виїзних ваг.
На підприємствах, що мають одні
автомобільні ваги, у журналі (форма N ЗХС-28) записуються маса брутто, нетто та
маса тари. На лицьовому боці першого примірника накладної вагар указує всі три
вагарні покази (брутто, тара, нетто).
На підприємствах, що мають двоє
автомобільних ваг (спарені), що обслуговуються одним вагарем, ведеться одна
книга журналу (форма N ЗХС-28). Журнали ведуться окремо за парними і непарними
числами місяця.
На підприємствах, що мають окремі
в’їзні й виїзні автомобільні ваги, які обслуговуються різними вагарями, на
в’їзних вагах визначається маса брутто, а на виїзних вагах — маса тари. У цьому
разі для автомобільних вагів заводиться окремий журнал. У журналі виїзних ваг
порядкові номери записів указуються заздалегідь для того, щоб при визначенні
маси тари розвантажених автомобілів записи робилися за тим самим порядковим
номером, за яким усі дані про цей автомобіль записані в журналі в’їзних
автомобільних ваг.
У журналі виїзних вагів записують,
крім маси тари, також масу брутто (із накладної) і масу нетто.
У тому разі, коли розвантаження
автомобілів із зерном проводиться за допомогою автомобілерозвантажувачів,
машиністи автомобілерозвантажувачів на зворотному боці першого примірника
накладної (що залишається на підприємстві) указують "автомобіль
розвантажений у склад (силос елеватора) N" і завіряють її своїм підписом.
Матеріально відповідальна особа
після розвантаження автомобіля вказує на звороті першого примірника накладної
номер складу (силос елеватора), куди прийнято зерно, розписується в прийманні
зерна і направляє автомобіль на ваги для зважування тари.
Вагар виїзних автомобільних ваг
після зважування порожнього автомобіля робить у своєму журналі за порядковим
номером, зазначеним на звороті першого примірника накладної, такі записи: номер
накладної, найменування власника, масу тари.
На підприємствах, що мають троє і
більше автомобільних ваг, у журналах виїзних ваг порядкові номери записів не
вказуються, а вказується номер запису в’їзних ваг, зазначений вагарем на
першому примірнику накладної. Записи в журналі робляться в порядку надходження
документів. Одночасно вагар указує на звороті першого примірника накладної масу
тари й масу нетто, завіряючи їх своїм підписом. Після цього вагар заповнює на
інших примірниках накладної номер складу, куди прийнято зерно, масу нетто і
завіряє ці дані своїм підписом. Перші примірники накладних вагар передає в бухгалтерію підприємства. За цими примірниками бухгалтер складає реєстри
накладних (форма N ЗХС-3) на прийняте зерно за середньодобовими пробами.
Зважування автомобілів,
завантажених зерном, а також після їх розвантаження проводиться без водія, який
у момент зважування автомобіля повинен виходити з кабіни. Зважування
великовантажних автомобілів із причепами без розчеплення заборонено.
3.2.2. Усі інші операції з приймання та видачі зерна і продукції, уключаючи вивезення відходів III
категорії на знищення, реєструються в тих самих вагових журналах у встановленому
порядку.
Після закінчення операційного дня
бухгалтер підраховує в розділі I реєстру накладних підсумок фізичної маси, а вагар у той самий термін підраховує у вагових журналах (форма N ЗХС-28)
підсумки приймання зерна щодо кожної культури за минулу операційну добу за
графами "брутто" і "тара" і здає журнали в бухгалтерію
підприємства. Далі бухгалтер звіряє вагові показники для того, щоб різниця між
масою брутто і масою тари за журналами дорівнювала масі нетто.
Реєстри щодо кожної культури
передаються начальнику ВТЛ чи змінному техніку-лаборанту, який заповнює в них
показники лабораторного аналізу середньодобової проби, завіряє їх підписом,
реєструє в журналі реєстрації лабораторних аналізів і реєстри повертає в бухгалтерію.
Відпуск зерна власнику після закінчення
терміну зберігання згідно з договором або достроково на його вимогу
здійснюється після складання на підприємстві акта-розрахунку на підставі
складських документів на зерно.
Проби зерна після проведення
аналізу і після закінчення терміну зберігання повертаються відповідному
власнику при доставці ним наступної партії зерна цієї самої культури (до
зважування автомобіля). Якщо проби власникам не повертаються, маса їх
указується в реєстрі і долучається до фізичної маси прийнятого зерна.
Після перевірки маси й заповнення в реєстрах показників аналізу бухгалтер передає всі реєстри разом з долученими до
них накладними власників зерна відповідним матеріально відповідальним особам
для перевірки правильності включення накладних у реєстри й визначення маси нетто
прийнятого зерна.
Після перевірки матеріально
відповідальні особи підписують реєстри і повертають їх у бухгалтерію
підприємства. Переліки реєстрів матеріально відповідальні особи додають до
звіту про рух хлібопродуктів і тари на елеваторах і складах (форма N ЗХС-37).
На основі показників лабораторного
аналізу, перевіреної фізичної маси й інших даних бухгалтер робить грошовий
розрахунок і передає реєстри для перевірки і підпису головному бухгалтеру
підприємства чи уповноваженій особі.
Після перевірки реєстру і грошового
розрахунку бухгалтерією виписується СК або, на бажання поклажодавця, складське
свідоцтво на зерно. Перший примірник складського документа разом з другим
примірником реєстру накладних (форма N ЗХС-3) передаються власнику. Перші примірники
реєстру накладних разом з накладними власників зерна додаються до другого
примірника складського документа і зберігаються в бухгалтерії підприємства.
У залежності від конкретних умов
роботи підприємства можуть установлювати інший порядок ведення журналів (форма
N ЗХС-28), при обов’язковій умові негайної реєстрації у журналі маси брутто
після зважування автомобіля із зерном.
3.3. Оформлення надходження
неоднорідного за якістю зерна та одиничних партій
3.3.1. При надходженні на
підприємства неоднорідного за якістю зерна приймання його за середньодобовими
пробами не допускається. Його показники встановлюються лабораторією за кожною
партією окремо, а також за одиничними партіями (автомобіль, вагон, баржа).
Після визначення якості партії зерна, що надійшла, старший лаборант зміни
вказує на звороті товарно-транспортної накладної усі показники якості, що
вимагаються, і номер зерносховища, у який направляється зерно. Показники якості
зерна, відсутні на звороті накладної, дописуються від руки.
На підставі перших примірників
накладних у бухгалтерії підприємства складаються реєстри накладних за формою N
ЗХС-4, за підсумками яких визначаються середньозважені показники якості
прийнятого зерна і середньозважений фактичний вихід зерна з кукурудзи в качанах.
Реєстри форми N ЗХС-4 складаються у двох примірниках за кожним поклажодавцем і на кожну прийняту протягом дня
культуру, в розрізі окремих місць зберігання зерна (зерносховищ). Розподіл
фізичної маси прийнятого зерна за місцями зберігання вказується в розділі II реєстру
і засвідчується підписами матеріально відповідальних осіб.
Перші примірники реєстру (форма N
3ХС-4) разом з накладними поклажодавців зберігаються в бухгалтерії підприємства
разом з другими примірниками складських документів, а другий примірник реєстру
долучається до першого примірника складського документа на зерно і видаються
поклажодавцям.
Визначення маси зерна, що надійшло,
і оформлення приймання проводяться в такому самому порядку, що й при прийманні
зерна за середньодобовими пробами.
3.3.2. При надходженні від власника
одиничних партій зерна маса і якість прийнятого зерна й насіння указуються на
звороті накладних, як і при прийманні зерна неоднорідної якості.
Реєстри накладних при цьому не
складаються, а здавачам видаються складські документи на зерно за кожною
накладною окремо. Перші примірники квитанції видаються власнику, третій
примірник залишається в бухгалтерії підприємства.
3.4. Підсумкове оформлення
надходження зерна й продукції
Форми бланків складських документів
на зерно та порядок їх обігу встановлено постановою Кабінету Міністрів України
від 11.04.2003 N 510 "Про забезпечення сертифікації зернових складів на
відповідність послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки,
запровадження складських документів на зерно" та наказом Міністерства
аграрної політики України від 27.06.2003 N 198 "Про затвердження Положення
про обіг складських документів на зерно", зареєстрованим в Міністерстві
юстиції України 16.07.2003 за N 605/7926.
На вимогу особи, яка здала зерно на
зберігання, підприємство зобов’язане виписувати окремі складські документи на
будь-які частини зданого на зберігання зерна.
3.5. Порядок оформлення операцій із
зберігання зерна
3.5.1. Після видачі власнику
складського документа на зерно, прийняте на зберігання, підприємство згідно з правилами організації та ведення технологічних процесів здійснює операції із
забезпечення його кількісного та якісного зберігання.
Розміщення зерна в елеваторах
(складах) проводиться за принципом формування великих однорідних партій за
культурами та їх якістю (типами, класами тощо), метою використання (зберігання,
застава, перероблення). Тому здане власником зерно, знеособлюючись, складається
в партію. На бажання поклажодавця і при наявності вільних місткостей для
зберігання зерно може зберігатися персоніфіковано (знеособлено). Основними
операціями із зерном (доробки) в елеваторах (складах) є його очищення і
сушіння, які також вимагають формування крупних партій, близьких за показниками
вологості та засміченості, відповідно до вимог "Инструкции N 9–7-88 по
хранению зерна, маслосемян, муки и крупы", затвердженої наказом
Міністерства хлібопродуктів СРСР від 24.07.88 N 185.
При визначенні параметрів зменшення
вологості та засміченості зерна при його сушінні та очищенні береться різниця
між фактичними показниками і показниками, установленими діючими нормативними
актами.
При надходженні вологого чи
засміченого зерна відповідно до погоджених обмежувальних кондицій ВТЛ готує
розпорядження за формою N 34 на зерносховище про очищення і сушіння такого
зерна. Розпорядження підписується начальником ВТЛ та затверджується керівником.
На підставі розпорядження матеріально відповідальна особа зобов’язана
забезпечити виконання дорученої йому роботи й оформити результати актом за
другою частиною форми N 34 не пізніше наступного дня після закінчення роботи.
При очищенні зерна від смітної
домішки утворюються побічні продукти і відходи. Класифікація продуктів, які
одержують при очищенні, переробленні зерна і калібруванні кукурудзи на
підприємствах галузі хлібопродуктів, наведена в додатку 2.
Побічні продукти від первинного
оброблення зерна, відходи при наявності в них більше 10 % зерна пшениці або
жита чи 20 % зерен інших культур, що належать за стандартами до цих культур до
основного зерна, підлягають додатковому обробленню для вилучення з них
основного зерна.
В акті форми N 34 зазначаються маса
та якість зерна до і після доробки, маса та якість одержаних побічних продуктів
і відходів. Акт підписується матеріально відповідальною особою, начальником
ВТЛ, перевіряється бухгалтером і затверджується керівником підприємства.
При очищенні на зерноочисних
машинах усієї партії зерна, яка окремо враховується, її маса визначається за
даними бухгалтерії. У разі очищення частини зерна, яке зберігається в складі,
маса до доробки визначається шляхом зважування або до закінчення доробки всієї
партії шляхом обміру. Спосіб визначення маси зерна до доробки вказується в розпорядженні за формою N 34.
На елеваторах, сушильно-очисних
баштах і механізованих складах, оснащених стаціонарними вагами, маса зерна, що
відпускається для доробки, визначається шляхом зважування.
Побічні продукти і відходи,
одержані при очищенні, передаються в цех або склад відходів за масою та якістю,
визначеними окремо для кожної опрацьованої партії зерна. Відважування на
побічні продукти і відходи додаються до актів на доробку за формою N 34.
При складанні актів про очищення
зерна віднесення домішок, що містяться у відходах, до смітної або зернової
проводиться за державним стандартом на відповідну культуру.
При оформленні очищення і сушіння
зерна в потоці його масу в актах за формою N 34 слід указувати, виходячи з даних про приймання зерна на цю потокову лінію. Одержані при очищенні зерна
побічні продукти і відходи I та II категорій передаються в цех (склад) відходів
за масою, списуються з рахунку основної культури і оприбутковуються за місцем
зберігання. Відходи III категорії (некормові) накопичуються і знищуються.
Відомості відважувань на побічні продукти і відходи додаються до актів за
формою N 34 на очищення зерна.
Легка органічна домішка, що з’являється
на поверхні зерна в складах унаслідок його самосортування, відходи, які
створюються при переміщенні зерна транспортерами (без підвісних сит — легка
органічна домішка), і змітки, які створюються при переміщенні зерна і при
вантажно-розвантажувальних роботах, обробляються з метою вилучення нормального
зерна, зважуються, списуються з основної культури й оприбутковуються за
відповідним місцем зберігання, оформляються актом на оприбуткування зміток
(форма N 22).
Не придатні для використання
відходи повинні вивозитися з території підприємства і знищуватися. Ця операція
оформляється актом на знищення непридатних відходів (форма N 23).
Для контролю за зберіганням і
визначенням достовірності втрати зерна та продуктів його перероблення
бухгалтерією підприємства ведеться щодо кожного місця зберігання, культури і
кожного власника книга кількісно-якісного обліку хлібопродуктів (форма N 36).
Оперативний облік зерна і продуктів
його перероблення може здійснюватися за допомогою засобів обчислювальної
техніки. При цьому дані СК і акта-розрахунку обсягу зерна, побічних продуктів,
що належать власнику, заносяться працівниками оперативного підрозділу
бухгалтерії в комп’ютер — у картку власника зерна та продуктів його
перероблення. Форма картки власника розробляється підприємством. До картки
щоденно заносяться кількість зданого зерна на зберігання і окремо на
перероблення, кількість продукції, яку потрібно видати, та обсяг вибраного
зерна і продукції за культурами, сортами, видами. Ведення картки дає змогу
кожному власнику оперативно відстежувати: скільки і якої зерна та продукції він
вибрав, коли і яке зерно вивіз. Картка ведеться до повної вибірки зерна та
продукції і завершення фінансових розрахунків. Ведення картки власника зерна і
продуктів його перероблення не виключає ведення книги за формою N 36 як
документального носія даних кількісно-якісного обліку хлібопродуктів.
3.5.2. Оформлення сушіння зерна на
зерносушарках
На зерносушарках, які пов’язані зі
складами для приймання зерна, що підлягає сушінню, і для просушеного зерна, яке
перебуває у підпорядкуванні старшого майстра зерносушіння, ведеться одна
загальна книга кількісно-якісного обліку.
Облік кількості просушеного зерна
проводиться за масою, для чого зерно повинне бути зважене до і після сушіння. У такому разі убуток маси зерна від зменшення вологості при сушінні
розраховується за формулою
Полная версия документа доступна на сайте Liga.NET |
