КМУ: П О С Т А Н О В А від 13 липня 2004 р. N 906

1. Затвердити Державну програму розвитку виробництва складної сільськогосподарської техніки на 2004–2006 роки (далі — Програма), що додається.

2. Міністерству промислової політики, Міністерству фінансів і Міністерству економіки та з питань європейської інтеграції передбачати під час складання проектів Державного бюджету України на 2005–2006 роки кошти для фінансування заходів, визначених у Програмі.

Прем’єр-міністр України В.ЯНУКОВИЧ

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 13 липня 2004 р. N 906

ДЕРЖАВНА ПРОГРАМА розвитку виробництва складної сільськогосподарської техніки на 2004–06 рр.

Ця Програма спрямована на забезпечення господарств агропромислового комплексу складною сільськогосподарською технікою вітчизняного виробництва.
Орієнтація на закупівлю імпортної сільськогосподарської техніки для України є економічно недоцільною, оскільки для цього витрачається щороку понад 1 млрд. доларів США. До того ж можуть бути втраченими близько 60 тис. робочих місць безпосередньо у сфері виробництва вітчизняної сільськогосподарської техніки та її технічного обслуговування.
Україна має значний потенціал розвитку машинобудування для агропромислового комплексу. Особливо важливим є те, що в державі існує необхідна база для формування галузеутворюючих комплексів із замкнутим технологічним циклом створення і виробництва тракторів, зернозбиральних комбайнів та двигунів до них. Формування цих комплексів з одночасним технічним переоснащенням підприємств відповідає сучасним вимогам розвитку промисловості та забезпечує зростання економічної ефективності виробництва порівняно з традиційними формами.

Сучасний стан розвитку виробництва складної сільськогосподарської техніки

Тракторний парк в аграрному секторі на 1 січня 2004 р. становив 224,6 тис. одиниць, а зернозбиральних комбайнів — близько 53,6 тисячі, що дорівнює відповідно 50 і 55 відсоткам потреби. У процесі зміни структури парку тракторів і комбайнів у напрямі збільшення кількості універсальних та енергонасичених
машин їх технологічна потреба у 2011 році буде дорівнювати 290–310 тис. тракторів і 75–80 тис. комбайнів.
Підприємства агропромислового комплексу забезпечені іншим сільськогосподарським обладнанням на 60–90 відсотків потреби. При цьому у більшості регіонів рівень забезпечення цією технікою значно нижчий від середнього, а розміри щорічного її списання перевищують темпи оновлення.
Характерною ознакою сучасного світового ринку сільськогосподарської техніки є наявність енергетичних засобів, які дають змогу задовольнити технологічні потреби всіх груп сільськогосподарських товаровиробників.
Номенклатура базової сільськогосподарської техніки, що виробляється сьогодні у світі, перевищує 3 тис. одиниць і постійно збільшується. Зростає значення інтегральних машин модульної побудови, які реалізують ресурсозберігаючі технології в сільському господарстві.
Вітчизняними машинобудівними підприємствами виготовляється близько 2 тис. найменувань модернізованих та понад 500 нових моделей машин і обладнання, зокрема малогабаритні, енергонасичені та універсально-просапні трактори, зернозбиральні комбайни, які визначають ефективність сільськогосподарського виробництва в країні.
У галузі машинобудування для агропромислового комплексу працює 129 спеціалізованих підприємств і конструкторських бюро, близько 40 підприємств колишнього військово-промислового комплексу. У сфері виробництва технічних засобів, вузлів, агрегатів і запасних частин та їх ремонту задіяно майже 350 підприємств. Потужності цих підприємств можуть забезпечити щорічне виробництво техніки на суму до 9 млрд. гривень.
Базовими підприємствами з виробництва тракторів різних класів є ВАТ «Харківський тракторний завод» та ВО «Південний машинобудівний завод», з виробництва зернозбиральних комбайнів — ВАТ «Херсонські комбайни» та ДП «Завод імені В. О. Малишева», з виробництва дизельних двигунів — ВАТ «Серп і молот», ВАТ «Харківський завод тракторних двигунів» та ВАТ «Південдизельмаш».
Технологічні можливості підприємств з виробництва зазначеної техніки та їх фінансовий стан у даний час є незадовільними. Без технічного переоснащення вони неспроможні самостійно швидко відновити внутрішній та зовнішній ринок і забезпечити агропромисловий комплекс якісною конкурентоспроможною складною
сільськогосподарською технікою.
Обсяги виробництва та реалізації тракторів і комбайнів недостатні для задоволення технологічної потреби агропромислового комплексу, триває тенденція до зменшення їх реалізації. Мінімальна щорічна технологічна потреба у тракторах становить 17 тисяч, у зернозбиральних комбайнах — 5 тисяч; у 2002 році виготовлено 2,7 тис. тракторів і 93 комбайни, а в 2003 році 3,2 тис. тракторів
і 81 комбайн.
У той же час значними є обсяги імпорту складної сільськогосподарської техніки. В 2002 році ввезено 3596 тракторів та 1591 зернозбиральний комбайн, протягом першого півріччя 2003 р. — 2350 тракторів і 475 зернозбиральних комбайнів,
значна частина яких була у використанні.
Темпи оновлення номенклатури вітчизняної складної сільськогосподарської техніки у 2–5 разів нижчі, ніж за кордоном, що не дає змоги забезпечити конкурентоспроможність вітчизняної техніки незважаючи на більшу її пристосованість до роботи в умовах України і нижчу вартість (у 2–3 рази від вартості закордонних аналогів).
Більшість спеціалізованих машинобудівних заводів оснащені жорсткими технологічними лініями, які не дають можливості швидко і з малими витратами переходити на виробництво нових більш прогресивних моделей техніки. Обладнання підприємств спрацьовано на 60–85 відсотків, їх виробничий та науково-технічний потенціал оптимально не структурований. Не сформовані замкнені макротехнологічні галузеутворюючі комплекси, які відповідають сучасному постіндустріальному устрою промисловості і дають змогу з найбільшою ефективністю конкурувати на світовому ринку та динамічно відтворювати виробництво.
Незважаючи на те, що створена протягом останніх років складна сільськогосподарська техніка вітчизняного виробництва користується реальним попитом, для забезпечення її сталого положення на внутрішньому та зовнішньому ринку потрібно докорінно модернізувати визначальні елементи та освоїти нові технології з метою забезпечення щорічного виробництва техніки на суму
7–8 млрд. гривень.
Аналіз внутрішнього ринку сільськогосподарської техніки свідчить про нерозвинутість інфраструктури ринку, недосконалість механізмів середньо- та довгострокового кредитування виробників і споживачів, відсутність механізму іпотечного кредитування, високі ставки кредитування, несистемну дію механізму часткової компенсації вартості складної техніки та недостатню ефективність
фінансового лізингу через обмеженість коштів.

Мета та основні завдання Програми

Метою Програми є створення умов для відновлення внутрішнього ринку складної сільськогосподарської техніки — тракторів, зернозбиральних комбайнів та дизельних двигунів шляхом збільшення обсягів її виробництва до рівня, зазначеного у додатку 1, а також для експорту вітчизняної складної техніки до 30 відсотків загального обсягу виробництва.

Для досягнення цієї мети необхідно:

прискорити створення і виробництво нових зразків конкурентоспроможної складної техніки з використанням сучасної технологічної бази;

реструктуризувати галузь шляхом формування макротехнологічних галузеутворюючих комплексів з виробництва складної сільськогосподарської техніки;

розвивати ринок складної сільськогосподарської техніки, створювати умови для випереджаючого зростання внутрішнього споживання цієї техніки шляхом удосконалення механізмів стимулювання її закупівлі, залучення інвестицій та їх комплексного застосування;

створити умови для виконання Закону України «Про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу» ( 3023–14 ) в частині:

 — створення і налагодження виробництва нової техніки;
 — переоснащення підприємств;
 — формування та розвитку ринку;
 — реалізації податкової інвестиційної політики, що дасть
змогу забезпечити збільшення обсягів фінансування за рахунок
коштів підприємств, довгострокових кредитів, інвестицій і
державної підтримки на першому етапі (3–5 років) прискореного
розвитку галузі;
 — розроблення і реалізації проектів реконструкції та
технічного переоснащення базових підприємств галузі;
 — збільшення обсягів коштів для розвитку фінансового лізингу
складної сільськогосподарської техніки і компенсації її вартості;
створити механізми підтримки розвитку макротехнологічних
комплексів з виробництва складної сільськогосподарської техніки у
2004–2006 роках;
провести реструктуризацію і реконструкцію базових підприємств
з виробництва складної сільськогосподарської техніки з розширеним
впровадженням високих ресурсозберігаючих технологій, гнучких
виробництв та систем забезпечення якості продукції;

забезпечити використання фінансових (власних коштів підприємств, інвестиційних і бюджетних коштів), матеріально-технічних та інших ресурсів, виробничого та науково-технічного потенціалу промисловості, координацію діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій для розв’язання найважливіших проблем розвитку галузі.

Здійснення зазначених заходів потребує посиленого інвестування, що сьогодні можливо лише за умови підтримки держави.

Основні напрями та заходи виконання Програми

Програму передбачається здійснити за такими напрямами:
створення макротехнологічних галузеутворюючих комплексів з виробництва складної сільськогосподарської техніки шляхом реструктуризації, реконструкції і технічного переоснащення базових підприємств галузі;
створення, виготовлення дослідних зразків і налагодження виробництва нових видів складної сільськогосподарської техніки та модернізація існуючих машин;
розвиток ринку складної сільськогосподарської техніки, в тому числі створення системи його моніторингу;
проведення реконструкції і технічного переоснащення потужностей для виробництва універсально-просапних тракторів та зернозбиральних комбайнів (у тому числі типу «Славутич» та «Обрій»);
проведення реструктуризації, реконструкції і технічного переоснащення потужностей для виробництва малогабаритних та універсальних енергонасичених тракторів;
розроблення і виконання плану реструктуризації, реконструкції і технічного переоснащення двигунобудівних підприємств;
налагодження виробництва нових комплектувальних виробів до дизельних двигунів (паливна апаратура, турбокомпресори, регулювальна апаратура);
підготовка та подання Кабінетові Міністрів України пропозицій щодо вдосконалення механізмів фінансового лізингу та інших ефективних схем придбання складної сільськогосподарської техніки;
доопрацювання Програми виробництва технологічних комплексів, машин і обладнання для агропромислового комплексу на 1998–2005 роки.

Розроблення, виготовлення дослідних зразків, налагодження виробництва нових видів та модернізація складної сільськогосподарської техніки передбачає створення:

універсально-просапних тракторів потужністю 60–120 кінських сил, малогабаритних та універсальних енергонасичених тракторів потужністю відповідно 25–60 і 180–270 кінських сил;
модернізованих зернозбиральних комбайнів продуктивністю до 9 кг/с та понад 11 кг/с, у тому числі роторного типу;
дизельних двигунів потужністю 60–120 кінських сил, модернізованих дизельних двигунів потужністю 120–330 кінських сил, паливної апаратури підвищеного тиску, нових турбокомпресорів та регулювальної апаратури;
інтегральних комплексів модульної побудови для одночасного виконання кількох основних операцій, призначених для агрегатування з новими моделями універсально-просапних, малогабаритних і універсальних енергонасичених тракторів;
мережі технічного обслуговування та інфраструктури ринку складної сільськогосподарської техніки.
Для реконструкції і технічного переоснащення потужностей з виробництва складної сільськогосподарської техніки передбачається використовувати переважно вітчизняне обладнання, матеріали і комплектувальні вироби, за винятком окремих видів обладнання, яке сьогодні в Україні не виготовляється. Це, зокрема, гнучкі комплекси для листоштампувального виробництва, високоточне обладнання для механообробки, термічне обладнання для малодеформаційної хіміко-термічної обробки тощо. Також можлива закупівля за межами України окремих елементів систем автоматизованого проектування.
Для оцінки фінансових ресурсів, що спрямовуватимуться на виконання основних завдань Програми, визначені обсяги з виробництва складної сільськогосподарської техніки, які наведені у додатку 1.

Механізм забезпечення виконання Програми

Організаційне забезпечення виконання Програми здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань промислової політики та іншими виконавцями Програми в установленому порядку. У разі необхідності для цього Кабінетом Міністрів України може утворюватися Координаційна рада.
До виконання Програми можуть залучатися підприємства, установи та організації незалежно від форми власності.
Фінансове забезпечення виконання Програми здійснюється за рахунок:

власних коштів підприємств та організацій, діяльність яких пов’язана з виробництвом складної сільськогосподарської техніки;
ресурсів фінансово-кредитної сфери (банківського кредитування, коштів інвестиційних, пенсійних фондів, страхових інвестиційних компаній);
грантів, іноземного капіталу;
залучення приватного капіталу;
коштів державного бюджету.

Орієнтовні обсяги фінансового забезпечення наведено у додатку 2. Показники вартості здійснення заходів визначено у цінах 2002 року на підставі результатів аналізу фактичного стану виробничих потужностей підприємств, завдань з формування цих потужностей та діючих нормативів з урахуванням потреби у коштах
базових підприємств і суміжників. Кошти на виконання Програми розподілено за роками нерівномірно з огляду на економічну ситуацію в державі.
У цілому на фінансування робіт із створення макротехнологічних галузеутворюючих комплексів потрібно 587,3 млн. гривень, в тому числі з державного бюджету — 331,3 млн. гривень, при цьому 194 млн. гривень з бюджету надаються у вигляді довгострокової позики.
Обґрунтування фактичного обсягу бюджетного фінансування подається щороку в установленому порядку разом з проектами Державної програми економічного і соціального розвитку та державного бюджету на наступний рік центральним органом виконавчої влади з питань промислової політики та іншими виконавцями Програми. Контроль за використанням бюджетних коштів здійснюється у порядку, встановленому бюджетним законодавством.
Контроль за виконанням Програми здійснює центральний орган виконавчої влади з питань промислової політики за участю інших заінтересованих органів виконавчої влади.
Центральний орган виконавчої влади з питань промислової політики щороку до 1 березня подає Кабінетові Міністрів України інформацію про хід виконання завдань, визначених Програмою.

Очікувані результати

Виконання Програми сприятиме формуванню сучасних, здатних до саморозвитку макротехнологічних галузеутворюючих комплексів із створення і виробництва складної сільськогосподарської техніки, що дасть змогу:
забезпечити агропромисловий комплекс конкурентоспроможними тракторами різних класів, зернозбиральними комбайнами (класу 3–5, 5–7, 7–9 і 9–12 кг/с) і двигунами до них;
наповнити внутрішній ринок конкурентоспроможною технікою вітчизняного виробництва до рівня, що визначається технологічною потребою і платоспроможним попитом (80 відсотків), і тим самим створити умови для продовольчого суверенітету;
збільшити обсяг експорту складної сільськогосподарської техніки до 30 відсотків загального обсягу реалізації;
зменшити на 1 млрд. доларів США потребу у валютних коштах на закупівлю імпортної техніки;
відновити існуючі та створити нові робочі місця (близько 7400);
підвищити продуктивність основних робіт в агропромисловому комплексі в 1,4 раза;
створити умови для виконання Закону України «Про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу» ( 3023–14 ).