 |
МАПУ: Наказ від 06.08.2004 №290
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Н А К А З
06.08.2004 N 290
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
25 серпня 2004 р.
за N 1048/9647
Про затвердження Інструкції з оцінки кнурів
і свиноматок за якістю потомства в умовах
спеціалізованих контрольно-випробувальних
станцій
На виконання Законів України "Про племінну справу у
тваринництві" ( 3691-12 ), "Про Загальнодержавну програму селекції
у тваринництві на період до 2010 року" ( 1517-15 ) та з метою
проведення оцінки кнурів і свиноматок за якістю потомства
Н А К А З У Ю:
1. Затвердити Інструкцію з оцінки кнурів і свиноматок за
якістю потомства в умовах спеціалізованих
контрольно-випробувальних станцій, що додається.
2. Департаменту ринків продукції тваринництва з Головною
державною племінною інспекцією (Микитюк Д.М.) забезпечити подання
в установленому порядку цього наказу на державну реєстрацію до
Міністерства юстиції України.
3. Департаменту фінансово-кредитної та податкової політики
(Зуб Г.І.), Департаменту ринків продукції тваринництва з Головною
державною племінною інспекцією забезпечити виділення коштів на
проведення оцінки кнурів і свиноматок за якістю потомства згідно з
чинним законодавством.
3. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника
Міністра аграрної політики України Мельника Ю.Ф.
Міністр В.А.Слаута
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства аграрної
політики України
06.08.2004 N 290
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
25 серпня 2004 р.
за N 1048/9647
ІНСТРУКЦІЯ
з оцінки кнурів і свиноматок за якістю потомства
в умовах спеціалізованих
контрольно-випробувальних станцій
1. Загальні положення
1.1. Ця Інструкція визначає порядок проведення оцінки кнурів
і свиноматок за якістю потомства та виявлення найцінніших з них за
відгодівельними та м'ясними якостями.
1.2. Суть методу полягає у проведенні відгодівлі потомства
кнурів і свиноматок, які підлягають оцінці, у порівнюваних і
контрольованих умовах з подальшим забоєм відгодованих свиней та
визначенням якості одержаних туш.
1.3. Оцінці за якістю потомства підлягають у першу чергу
молоді кнури-плідники, призначені для переведення в основне стадо.
1.4. Оцінку кнурів і свиноматок за якістю потомства проводять
в умовах спеціалізованих контрольно-випробувальних станцій.
2. Прилади для проведення оцінки
Для проведення оцінки використовують:
1) ваги з межею зважування до 500 кг і похибкою зважування не
більше 0,5 кг;
2) ваги з межею зважування до 10 кг і похибкою зважування не
більше 0,05 кг або кормороздавачі-дозатори кормів з похибкою
дозування не більше 1%;
3) стрічку стальну мірну або лінійку довжиною не менше 150 см
з ціною поділок 1 мм;
4) лінійку з ціною поділок 1 мм для визначення товщини шпику;
5) планіметр для вимірювання площі "м'язового вічка".
3. Підготовка до випробування
3.1. Кнурів-плідників оцінюють на свиноматках з 2-3
опоросами, які не споріднені між собою та по відношенню до кнурів.
Гнізда, з яких заплановано відбір поросят на відгодівлю,
оглядають при досягненні молодняком віку 20-30 днів. У намічених
для відгодівлі гніздах кнурців каструють. Повторний огляд поросят
проводять при досягненні ними віку 55-60 днів. При цьому з кожного
гнізда відбирають по 2-4 поросяти. Маса кожного поросяти повинна
бути близькою до середньої по гнізду, але не нижче вимог І класу
для ремонтного молодняку відповідно до Інструкції з бонітування
свиней, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики
України від 17.12.2002 N 396 ( z1027-02 ), зареєстрованої у
Міністерстві юстиції України 29.12.2002 за N 1027/7315 (далі -
Інструкція з бонітування свиней).
3.2. Для оцінки кнура відбирають на відгодівлю не менше 12
поросят по 4 голови від свиноматки (2 свинки і 2 кастрати).
4. Обладнання приміщень
4.1. Відгодівлю проводять в індивідуальних станках з площею
підлоги 1,9 кв.м. Станки обладнують автопоїлками. Допускається
утримання підсвинків по дві, три або чотири голови (у гніздах) з
площею підлоги - 1,2 кв.м на голову.
4.2. Приміщення для відгодівлі свиней повинні забезпечуватись
оптимальними зоогігієнічними умовами. Їх обладнують технічними
засобами для підтримання протягом усього року температури повітря
від 16 до 22 град.С.
5. Ветеринарні заходи
5.1. Перед відправленням поросят на контрольно-випробувальну
станцію господарство-постачальник зобов'язане поставити їх на
профілактичну витримку терміном не менше 15 днів - з наступним
проведенням всіх необхідних ветеринарних заходів (згідно з діючим
законодавством).
5.2. В обліковий період відгодівлі профілактичні ветеринарні
обробки не допускаються, за винятком щеплення від чуми. У разі
захворювання тварину знімають з відгодівлі.
6. Проведення відгодівлі
6.1. Відгодівлю проводять турами за принципом "все порожньо -
все зайнято" при обов'язковій дворазовій санітарній обробці
приміщень (секцій) між турами і перервою не менше п'яти діб між
санітарними обробками. Просушування приміщення (секції) перед
постановкою тварин наступного туру відгодівлі повинне
здійснюватись не менше трьох діб.
6.2. Контрольно-випробувальну станцію комплектують поросятами
у віці не більше 85 днів, масою не нижче вимог І класу відповідно
до Інструкції з бонітування свиней ( z1027-02 ). Їх відразу
розміщують у станках, де відгодовуватимуть. До початку облікового
періоду протягом 5-7 днів поросят привчають до комбікорму, який
буде використовуватиметься протягом усього періоду відгодівлі.
6.3. Вік поросят на початку облікового періоду не повинен
перевищувати 90 днів. Поросят, які за живою масою не відповідають
у даному віці вимогам I класу вибраковують.
Закінчують відгодівлю при досягненні кожним підсвинком маси
100 кг. Якщо тварина не досягне маси 100 кг до віку 211 днів, то
її знімають з відгодівлі.
При оцінці кнура (або свиноматки) не враховують їх потомків,
що не закінчили відгодівлю з інших причин.
6.4. Відгодовують молодняк стандартним повнораціонним
комбікормом (додаток 1) або комбікормом-концентратом (додаток 2) з
використанням свіжого збираного молока. Збиране молоко в кількості
1,5 кг на голову за добу додають у комбікорм протягом усього
облікового періоду відгодівлі.
Під час облікового періоду тварин годують вволю, не менше
двох разів на добу з урахування залишків корму. Доступ до води -
цілодобово.
6.5. Тварин зважують при переведенні на станцію, на початку і
в кінці облікового періоду перед годівлею або через 3 години після
годівлі. Останнє зважування перед відправленням на забій проводять
після 12-годинної передзабійної витримки без годівлі. Під час
передзабійної витримки підсвинки повинні мати вільний доступ до
води.
Для точного визначення моменту досягнення тваринами маси
30 кг і 100 кг кількість зважувань не обмежується.
7. Визначення відгодівельних якостей
7.1. При визначенні відгодівельних якостей враховують по
кожному підсвинку середньодобовий приріст за період відгодівлі від
30 до 100 кг, вік досягнення маси 100 кг, витрати корму на 1 кг
приросту.
7.2. Середньодобовий приріст підсвинків за період відгодівлі
визначають за формулою
Т - Т
2 1
Х = ------------- х 1000,
П - П
2 1
де
Х - середньодобовий приріст, г;
Т - маса тварин на початку облікового періоду, кг;
1
Т - маса тварин в кінці облікового періоду, кг;
2
П - вік тварин на початку облікового періоду, днів;
1
П - вік тварин в кінці облікового періоду, днів;
2
1000 - коефіцієнт перерахунку в грами.
7.3. Вік досягнення маси 100 кг визначають за формулою:
100 - m
Х = В + ------------- ,
П
де
Х - вік досягнення маси 100 кг, днів;
В - фактичний вік тварин у день останнього зважування, днів;
m - фактична маса тварин у день останнього зважування, кг;
П - середньодобовий приріст тварин за обліковий період, кг.
7.4. Витрати кормів ураховують щоденно індивідуально, а при
груповому утриманні в середньому по станку і після закінчення
відгодівлі перераховують на 1 кг приросту за обліковий період в
кормових одиницях.
8. Визначення м'ясних якостей
8.1. Для оцінки м'ясних якостей враховують забійну масу
парної туші, довжину охолодженої туші, товщину шпику, площу
"м'язового вічка", масу задньої третини охолодженої півтуші. Для
визначення цих показників проводять забій всіх відгодованих свиней
без зняття шкіри (з ошпарюванням).
8.2. Масу парної туші (у кг) визначають зважуванням маси туші
із шкірою без голови, ніг, внутрішніх органів і внутрішнього жиру;
голову відділяють поперечним розрізом перпендикулярно до хребта
між потиличними виростами і першим шийним хребцем; передні ніжки
відрізають по нижній межі зап'ястного суглоба, задні - по нижній
межі скакального суглоба.
8.3. Довжину охолодженої туші (у см) вимірюють у висячому
вертикальному положенні від переднього краю лобкового зрощення до
передньої поверхні першого шийного хребця.
8.4. Товщину шпику (у мм) вимірюють міліметровою лінійкою на
охолодженій півтуші у висячому вертикальному положенні на рівні
6-7 грудних хребців. Товщину шпику вимірюють разом з товщиною
шкіри.
8.5. Площу "м'язового вічка" (у кв.см) визначають за площею
поперечного розрізу найдовшого м'яза спини між першим і другим
поперековими хребцями. Площу визначають планіметром за контуром
"м'язового вічка", перенесеного з туші на прозору плівку.
Допускається визначати площу "м'язового вічка" шляхом перемноження
його довжини на ширину і коефіцієнта 0,8.
8.6. Масу задньої третини охолодженої півтуші (у кг)
визначають зважуванням відрубу, відділеного поперечним розрізом
між передостаннім і останнім поперековими хребцями.
9. Обробка результатів
9.1. При обробці результатів відгодівлі потомків для оцінки
кнура-плідника і свиноматки допускається об'єднувати результати за
два суміжних тури відгодівлі на одній станції або на різних
станціях протягом двох суміжних років при умові, що різниця в
середньодобових приростах об'єднуваних груп не перевищує 10%.
9.2. Якщо результати відгодівлі і забою одержані більше ніж
від 12 потомків кнура, що оцінюється, то його оцінку проводять за
всіма відгодованими потомками.
Свиноматку оцінюють за відгодівельними та м'ясними якостями
при наявності даних відгодівлі і забою не менше 3 її потомків.
Кнура з результатами оцінки менше 12 потомків, а свиноматку з
кількістю потомків менше 3 голів уважають неоціненими.
9.3. Допускається зняття підсвинків з відгодівлі при
фактичній масі від 95 до 105 кг. У цьому разі проводять
перерахунок усіх показників, крім витрат кормів на одиницю
приросту, на масу 100 кг. При знятті підсвинків з відгодівлі масою
менше 95 кг або більше 105 кг одержані результати для оцінки
кнурів і свиноматок не використовують.
9.4. Витрати кормових одиниць на 1 кг приросту враховують з
фактичними даними без перерахунку.
9.5. Забійну масу визначають з урахуванням поправки 0,7 кг на
1 кг маси, зменшуючи або збільшуючи фактичний показник забійної
маси туші в залежності від збільшення або зменшення маси від
величини 100 кг.
Аналогічними розрахунками вносять поправки і для інших
показників, які враховуються при відгодівлі і забої оцінених
тварин.
Величини поправок на 1 кг передзабійної маси складають для:
- довжини туші - 0,2 см;
- товщини шпику - 0,3 мм;
- площі "м'язового вічка" - 0,1 кв.см;
- маси задньої третини півтуші - 0,1 кг.
Результати оцінки за якістю потомства використовують для
остаточної оцінки відгодівельних і м'ясних якостей племінних
кнурів та свиноматок.
10. Форми обліку
10.1. При проведенні оцінки кнурів і свиноматок за якістю
потомства в умовах спеціалізованих контрольно-випробувальних
станцій облік ведеться за формами 9-св, 10-св, 11-св, 12-св,
13-св, 14-св, 15-св, передбаченими Інструкцією з ведення
племінного обліку у свинарстві, затвердженою наказом Міністерства
аграрної політики України від 17.12.2002 N 396 ( z1028-02 )
(зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2002 року
за N 1028/7316).
Начальник Департаменту ринків
продукції тваринництва з Головною
державною племінного інспекцією Д.М.Микитюк
Додаток 1
до пункту 6.4 Інструкції
з оцінки кнурів і свиноматок
за якістю потомства в умовах
спеціалізованих
контрольно-випробувальних
станцій
РЕЦЕПТ
повнораціонного комбікорму для контрольної
відгодівлі свиней від 30 до 100 кг (% за масою)
Ячмінь 84,0
Макуха соняшникова 5,0
Рибне борошно 5,0
Дріжджі кормові 3,0
Молоко сухе збиране 2,0
Крейда 0,8
Сіль 0,2
На 1 т комбікорму додаються:
вітаміну А (стабілізованого), млн. МО 2
вітаміну D , тис. МО 500
2
заліза сірчанокислого, г 80
міді сірчанокислої, г 10
цинку вуглекислого, г 100
марганцю вуглекислого, г 40
кобальту вуглекислого, г 5
йодистого калію, г 0,2
В 1 кг комбікорму містяться:
кормових одиниць 1,10
сирого протеїну, г 162,0
сирої клітковини, г 45,30
сирого жиру, г 25,0
лізину, г 7,86
метіоніну+цистину, г 5,50
триптофану, г 2,14
кальцію, г 7,47
фосфору, г 5,52
Начальник Департаменту ринків
продукції тваринництва з Головною
державною племінною інспекцією Д.М.Микитюк
Додаток 2
до пункту 6.4 Інструкції
з оцінки кнурів і свиноматок
за якістю потомства в умовах
спеціалізованих
контрольно-випробувальних
станцій
РЕЦЕПТ
комбікорму-концентрату для контрольної відгодівлі
свиней від 30 до 100 кг з використанням свіжого
збираного молока (% за масою)
Ячмінь 88,0
Макуха соняшникова 5,0
Рибне борошно 3,0
Дріжджі кормові 3,0
Крейда 0,8
Сіль 0,2
На 1 т комбікорму додаються:
вітаміну А (стабілізованого), млн. МО 2
вітаміну D , тис. МО 500
2
заліза сірчанокислого, г 80
міді сірчанокислої, г 10
цинку вуглекислого, г 100
марганцю вуглекислого, г 40
кобальту вуглекислого, г 5
йодистого калію, г 0,2
В 1 кг комбікорму містяться:
кормових одиниць 1,08
сирого протеїну, г 151,0
сирої клітковини, г 47,0
сирого жиру, г 24,4
лізину, г 6,7
метіоніну+цистину, г 5,0
триптофану, г 2,0
кальцію, г 6,1
фосфору, г 4,8
Начальник Департаменту ринків
продукції тваринництва з Головною
державною племінною інспекцією Д.М.Микитюк
|
|
|  |
|
|
