Реформа промислового забруднення не має призвести до зупинки промисловості в Україні

Реформа промислового забруднення — одна з найбільш дискусійних у сфері захисту довкілля. Необхідність її прийняття визначена на рівні Угоди про асоціації з ЄС, а також вона входить до переліку 9 екологічних пріоритетів у Національному плані відновлення України після війни.

Більше того, Планом Ukraine Facility встановлені конкретні часові рамки — 3 квартал 2024 року, коли відповідний закон має не лише бути прийнятим, але й вступити в дію.

Мова йде про законопроєкт «Про забезпечення конституційних прав громадян на безпечне для життя і здоров’я довкілля» №6004-д від 4 січня 2023 року, який зараз готується до прийняття у другому читанні. Документ покликаний імплементувати Директиву 2010/75/ЄС про промислові викиди, він стосується підприємств енергетичної, металургійної, цементної, нафтогазової, целюлозно-паперової, хімічної та інших галузей промисловості і передбачає:

1) перехід на інтегрований дозвіл — єдиний дозвільний документ, який має скасувати необхідність отримання окремих дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, на спецводокористування та операції з оброблення відходів;

2) створення юридичного підґрунтя для запровадження висновків найкращих доступних технологій та методів управління (НДТМ), тобто переліку рекомендованих технологій та визначених на їх основі нормативів викидів і скидів забруднюючих речовин, а також методів управління, зокрема екологічного менеджменту, моніторингу тощо.

Європейська Бізнес Асоціація протягом останніх років активно співпрацювала з розробниками законопроєкту №6004-д та вдячна за врахування більшості зауважень та пропозицій. Водночас, передбачений у законопроєкті №6004-д максимально можливий термін для переходу на нові екологічні стандарти — 7 років для існуючих установок на підприємствах не є достатнім.

Варто зауважити, що якщо враховувати досвід ЄС, то Європейський союз у 2000–2022 роках видав європейським підприємствам щонайменше 803,5 млрд євро державної допомоги зі структурних фондів ЄС (гранти, низьковідсоткові кредити та довгострокові позики, податкові пільги тощо) на заходи з охорони довкілля та енергоефективності, які включають запровадження НДТМ та перехід на нові екологічні вимоги. З них — майже 200 млрд євро лише у 2021–2022 роках. Вітчизняні ж компанії не мають доступу до державної підтримки для екомодернізації промисловості ні на рівні України, ні як кандидат у члени ЄС. Безумовно, бізнес розумію непросту ситуацію, яка є в контексті фінансування, проте, все ж варто цю ситуацію враховувати і запроваджуючи певні правила та регуляції для бізнесу.

Тож, з огляду на триваючу військову агресію з боку російської федерації, посилення мобілізації, а також невизначеність перспектив щодо доступу до джерел фінансування заходів з модернізації виробництв, ймовірно, переважна частина підприємств, які підпадатимуть під дію реформи, не зможуть модернізуватись протягом 7 років і вимушені будуть припинити діяльність або зупинити старі потужності і побудувати нові. Для цього у законопроєкті №6004-д встановлено 10 років для виведення таких установок з експлуатації.

Разом з тим, за умови закриття підприємств або зупинки старих потужностей, що часто є містоутворюючими для окремих населених пунктів, важливо, щоб строк виведення з експлуатації враховував необхідність вирішення соціально-економічних проблем, що можуть виникнути. Наприклад, був достатнім для відкриття нових виробництв з метою забезпечення робочих місць та податкових надходжень, що будуть втрачені при закритті підприємства. Та і, загалом, варто досить добре подумати, чи можемо ми як країна дозволити собі, щоб в таких непростих для країни умовах певна частина підприємств закрилась, навіть на нетривалий період часу.

«Поки нам понад п’ять років розповідають про обов’язковість екомодернізації та скорочення викидів від промисловості до європейського рівня як невід’ємної умови вступу до ЄС, самі європейці досить зважено підходять до цього питання. Так, за даними звіту Єврокомісії, станом на 2018 рік було надано 133 відступи від висновків НДТМ для 98 установок, що працюють у 15 державах-членах, з них найбільше — у Швеції, Чехії та Італії. Найтриваліший відступ стосувався висновків НДТМ для виробництва скла — 202 місяці, а 22 відступи були надані на невизначений період часу. При цьому, у кожної з цих країн є доступ до відповідних цільових фондів ЄС, за рахунок яких здійснюється цей зелений промисловий перехід. Можливо, пора і Україні показати приклад захисту вітчизняної економіки і, особливо в часи, коли найкращі її сини і доньки віддають своє життя за збереження держави?» — коментує Ольга Бойко, координатор комітету промислової екології та сталого розвитку Європейської Бізнес Асоціації.

Тож бізнес-спільнота ЕВА звертається до народних депутатів з проханням скасувати часові обмеження в 7 років для впровадження НДТМ на існуючих підприємствах, а також збільшити відповідний можливий кінцевий строк для виведення установки з експлуатації до 15 років і врахувати правку №297, надану в Порівняльній таблиці до законопроєкту №6004-д до другого читання.

31.05.2024

По поводу размещения пресс-релизов обращайтесь в отдел маркетинга:
e-mail: client@agroperspectiva.com
тел.: +38 (044) 486-8119