Бізнес визначив 4 ключові умови ефективної кліматичної політики в Україні

Нещодавно відбулось громадське обговорення проєкту Стратегії впровадження системи торгівлі квотами на викиди парникових газів в Україні на період до 2033 року та операційного плану до неї. Бізнес-спільнота вітає цю та інші ініціативи Уряду у сфері кліматичної політики.

Варто зазначити, що з початку 2024 року Урядом зроблено суттєві кроки у розбудові кліматичного регулювання. Зокрема, були опубліковані для громадського обговорення чотири важливі проєкти нормативно-правових актів:

Стратегія формування та реалізації державної політики у сфері зміни клімату на період до 2035 року та операційний план її виконання на 2024–2026 роки;
Законопроєкт про основні засади державної кліматичної політики;
Національний план з енергетики та клімату;
Стратегія впровадження системи торгівлі квотами (СТВ) до 2033 року та операційний план її виконання на 2024–2026 роки.
Експерти Європейської Бізнес Асоціації концептуально підтримують ці ініціативи, водночас звертають увагу на деякі моменти, без врахування яких вони будуть неефективними або ж взагалі залишаться тільки на папері.

По-перше, ми закликаємо Уряд не поспішати із запровадженням СТВ та забезпечити проведення регулярного діалогу із бізнесом щодо параметрів запуску та функціонування майбутньої СТВ.

СТВ — це європейське зобов’язання України, визначене і в Угоді про Асоціацію з ЄС і в Плані Ukraine Facility. Водночас в жодному з них не встановлені терміни, коли СТВ має запрацювати в Україні. На думку бізнесу, пропонований урядовцями запуск пілотної фази у 2026 році не є реалістичним, адже дані про фактичні викиди СО2 у результаті діяльності підприємств, які є основою для побудови системи та її ключових елементів, відсутні.

Справа у тому, що на період військового стану зупинено подання звітності про викиди СО2 в рамках системи МЗВ. Відновити обов’язкове звітування планується лише у 2025–2026 роках (ЄС вимагає зробити це до кінця 2 кварталу 2025 року), однак таке відновлення висуває ряд викликів організаційного характеру серед яких складність верифікації на підприємствах, які перебувають в безпосередній близькості до зон бойових дій та є об’єктами атак російських військ. Експертна спільнота (міжнародні проєкти, бізнес) неодноразово наголошувала, що для якісного визначення таких параметрів СТВ як розподіл квот, встановлення верхнього ліміту викидів обов’язково потрібно мати дані про викиди від підприємств щонайменше за три роки. Нагадуємо, що цей інструмент має допомогти бізнесу зменшити викиди СО2 в економічно раціональний спосіб, а отже готовність бізнесу, зокрема його фінансове здоров’я є ключовим для успіху.

По-друге, запровадження СТВ не звільнить українських виробників, що експортують продукцію до ЄС, від необхідності сплачувати СВАМ (механізм прикордонного вуглецевого коригування) та призведе до суттєвого підняття собівартості всієї продукції.

Cьогодні у світі існує щонайменше десять національних систем торгівлі викидами, з них вісім — в країнах поза межами ЄС, однак лише Швейцарія змогла отримати звільнення від сплати СВАМ завдяки наявності своєї СТВ. За даними дослідження Київської школи економіки, навантаження на експортно-орієнтовані галузі промисловості внаслідок впровадження СТВ може в рази перевищувати фінансовий ефект СВАМ. Відтак, СВАМ має розглядатись окремо від СТВ, і спроби впровадження СТВ в терміни до початку дії фінансових зобов’язань СВАМ у 2026 році можуть призвести до колапсу підготовки і до СВАМ, і до СТВ з огляду на обмежені ресурси державних органів та бізнесу. Це може загрожувати успіху зусиль у сфері скорочення викидів парникових газів і потребує ретельного планування та зваженого підходу.

Крім того, запровадження СТВ призведе до суттєвих викликів подальшого відновлення економіки не тільки через зростання фінансового навантаження на виробників продукції, а й через підняття вартості електроенергії, цементу, сталі та ряду інших груп продуктів, які критично важливі під час війни та відновлення. До прикладу, запровадження СТВ у період воєнного стану суттєво підвищить вартість будівництва фортифікаційних споруд та збільшить видатки державного бюджету.

По-третє, Україні слід сприяти досягненню застосування СВАМ до України за декларативним принципом.

Чинне регулювання CBAM дозволяє ЄС прийняти до уваги виключні і неспровоковані події, які спричинили руйнівні наслідки для економіки та індустріальної інфраструктури країни, що експортує до ЄС товари, охоплені СВАМ. Одним із підходів може бути застосування декларативного підходу до товарів, що імпортуються з України до ЄС та підпадають під дію СВАМ. Тобто, фактично це буде той же самий підхід, як і для решти країн, але без стягнення плати за викиди. Це дозволить знизити фінансове навантаження на бізнес та допоможе підприємствам акумулювати ресурси для часткового відновлення рівня виробництва, постраждалого в результаті військових дій. У цьому контексті слід напрацювати новий організаційний механізм для перемовин з Європейською Комісією, адже чинна Робоча група, створена Урядом у 2021 році, так і не виробила консолідованої позиції української сторони щодо підходу у застосуванні СВАМ.

По-четверте, Мінекономіки слід розпочати розробку українського механізму СВАМ для імпорту продукції з третіх країн.

Оскільки Україна прагне запровадити архітектуру кліматичного врядування Європейського Союзу, обов’язковим елементом повинен стати механізм прикордонного вуглецевого коригування, аналогічний тому, який запроваджено в ЄС. Це сприятиме захисту національних виробників та забезпеченню однакових умов для всіх учасників ринку в Україні (виробників та імпортерів), а також прискорить та спростить процес інтеграції ринку України в ринок ЄС після набуття Україною статусу країни-члена ЄС. При цьому, оскільки в Україні вже діє екоподаток на викиди СО2, запровадження вищеописаного механізму потрібно здійснювати якомога швидше, зокрема до моменту впровадження СТВ та до моменту потенційного набуття Україною членства в ЄС, зважаючи на очікувану довготривалість цих процесів.

Європейська Бізнес Асоціація сподівається на врахування позиції бізнесу та продовжуватиме надавати експертну підтримку нормотворцям.

17.05.2024

По поводу размещения пресс-релизов обращайтесь в отдел маркетинга:
e-mail: client@agroperspectiva.com
тел.: +38 (044) 486-8119