Бізнес потребує пом'якшення валютних обмежень для виплати дивідендів нерезидентам та оплати послуг

Такими є висновки опитування Європейської Бізнес Асоціації серед членських компаній, яке було проведене для визначення пріоритетних потреб бізнес-спільноти у пом’якшенні тимчасових валютних обмежень, запроваджених Національним банком України та Урядом у зв’язку із введенням воєнного стану по всій території України з 24 лютого 2022 року.

Презентація відбулась 15 березня в рамках засідання Комітету валютного регулювання та фінансових послуг за участі заступника Голови Національного банку України Юрія Гелетія.

Найбільш актуальними потребами для бізнесу у контексті потенційного пом’якшення обмежень бізнес визначив оплату послуг, виплату дивідендів нерезидентам та збільшення лімітів по операціях з використанням гривневих корпоративних платіжних карток за межами України.

ПРЕЗЕНТАЦІЯ

Оплата послуг

Найбільший запит у бізнесу на пом’якшення запроваджених обмежень наявний в частині оплати послуг, оплата яких наразі заборонена (так званий «некритичний» імпорт — маркетингові послуги, рекламні, бізнес-консалтинг, освіта тощо).

Для 88% учасників опитування ця потреба є актуальною, серед яких для 64% — надзвичайно актуальною. Для більшості ця потреба може бути задоволена в разі встановлення ліміту 100–500 тисяч грн на місяць (37%) та 500 тисяч — 1 млн грн на місяць (31%).

Тож, бізнес-спільнота пропонує розширити можливості оплати за інші послуги за кордон або взагалі відмінити перелік критичного імпорту для послуг (за аналогією з товарами)

Виплата дивідендів нерезидентам

71% опитаних компаній Асоціації називають актуальною потребу у виплаті дивідендів нерезидентам. Зокрема, для 43% цей пункт є надзвичайно важливим.

При цьому 47% серед тих компаній, для кого це питання актуальне, зазначають, що їхня потреба у здійсненні виплати дивідендів може бути задоволена у випадку встановлення щоквартального ліміту на здійснення таких операцій до 500 тисяч євро. Водночас для 29% компаній задовільним буде ліміт більше 2 млн євро.

Деякі компанії Асоціації вбачають доцільним дозволити поступову виплату дивідендів — наприклад в 2024 році — дивіденди за 2022 рік, в 2025 році — за 2023 рік, в 2026 — за довоєнні роки тощо. Такі виплати могли б бути обмеженими, наприклад, лімітом у 50% від суми річного чистого прибутку. Але початок виплат дивідендів, хай навіть тільки за воєнний час, буде добрим сигналом для іноземних інвесторів.

Важливо розглянути питання можливості транскордонних переказів для груп компаній, нерезиденти яких є емітентами єврооблігацій.

Збільшення лімітів по операціях з використанням гривневих корпоративних платіжних карток за межами України

68% компаній потребують збільшення лімітів по операціях з використанням гривневих корпоративних платіжних карток за межами України. Водночас серед них для 44% це питання актуальне, але не критичне. Для більшості компаній (65%) достатнім був би ліміт 100–500 тисяч грн на місяць, для 17% — до 100 тисяч грн на місяць.

Водночас, деякі компанії зазначають, що доцільно збільшити дозволену суму p2p переказів у іноземній валюті для фізичних осіб (з валютних карток в українських банках на картки у іноземних банках). На думку експертів Асоціації, збільшення ліміту не призведе до тиску на валютний ринок (з огляду на існуючі обмеження на придбання іноземної валюти). При цьому збільшення ліміту саме на перекази стимулюватиме фізичних осіб зменшувати обсяги готівкових операцій з іноземною валютою, що покращить ситуацію із прозорістю руху коштів.

Виплата позик нерезидентам

Для половини компаній, які взяли участь у опитуванні, питання виплати позик є актуальним. З них 26% оцінюють цю потребу в обсязі більше 2 млн євро щоквартально. Стільки ж компаній оцінюють потребу у виплаті позик нерезидентам в обсязі менш ніж 100 тисяч євро, і 24% — у розмірі 100–500 тисяч євро у квартал.

При цьому компанії зауважують на необхідності надання можливості здійснювати оплату відсотків за кредитами від нерезидентів, які були одержані до 24.02.2022. Мова йде про поточні відсотки і відсотки, які вже є накопичені за два роки.

Оплата роялті

Для 50% опитаних компаній Асоціації потреба у здійсненні операцій з оплати роялті є актуальною, зокрема для 29% — дуже актуальною. Половина серед тих, хто має потребу в оплаті роялті, потребує ліміту у розмірі 100–500 тисяч грн на місяць, 30% — до 100 тисяч грн на місяць та 20% — більше 2 млн гривень на місяць.

Оплата послуг проживання та/або оплати за договорами оренди житла за кордоном, громадян України, які є податковими резидентами України

Актуально, але не критично для 29% опитаних компаній, дуже актуально — для 10%. Для більшості компаній, що заявили про цю потребу, (53%) достатнім буде ліміт до 100 тисяч грн на місяць, 47% оцінили потребу у 100–500 тисяч грн щомісячно.

Оплата за імпортні товари, поставка яких була здійснена до 23 лютого 2021 року

Надзвичайно актуально для 13% респондентів, актуально, але не критично — для 21% опитаних компаній. Йдеться про разові оплати у обсязі, найбільш затребуваний обсяг ліміту — до 100 тисяч євро (38%), 100–500 тис євро (25%), більше 2 млн євро (16%) серед тих, для кого ця потреба є актуальною.

Це питання актуальне для здійснення оплати не лише за товари, а й за послуги, що надавались до 23.02.2022.

Здійснення переказу коштів на рахунок юридичної особи-нерезидента, інтереси якої представляє на території України Представництво

Для більшості компаній, а саме 75% наразі не актуально. Надзвичайно актуально для 11% опитаних компаній, актуально, але не критично — ще для 13% респондентів. При цьому, для половини з цих компаній задовільним стане ліміт до 100 тисяч євро у квартал.

Оплата штрафів за порушення умов експортних контрактів

Для 78% опитаних компаній Асоціації не є актуальними операції з оплати штрафів за порушення умов експортних контрактів. Актуально, але не критично — для 17% компаній, дуже актуально для 3%. Для більшості достатнім був би ліміт до 100 тисяч грн на місяць.

«Прийняті у 2022–2023 роках послаблення є позитивним кроком для майбутніх інвестицій в Україну, які держава активно намагається залучити для відбудови країни. Однак, наразі для реального сектору бізнесу надзвичайно важливо також отримати можливість виконувати свої поточні зобов’язання перед нерезидентами по кредитах, отриманих до введення режиму воєнного стану, спричиненого повномасштабним вторгненням. Цей фактор беззаперечно впливає на стійкість та операційну діяльність компаній під час воєнного стану, а також на їх міжнародний кредитний рейтинг. А це кумулятивно матиме вплив на вартість капіталу при залученні нових інвестицій, щоб запустити відновлення економіки України.

Запровадження пом’якшень валютних обмежень дійсно стимулює збільшення надходження нових кредитних коштів в Україну. Адже виконання позикових зобов’язань позичальниками-резидентами перед іноземними інвесторами сприяє покращенню інвестиційної привабливості України та дозволяє залучити більше коштів на реалізацію проектів з відновлення», — коментує Світлана Михайловська, заступниця директорки Європейської Бізнес Асоціації.

Крім питань, включених до анкети опитування, компанії наголошують на необхідності таких заходів в напрямку валютної лібералізації:

Збільшити строк повернення експортної виручки, який нещодавно було додатково обмежено, зокрема по зернових культурах. Також необхідно звільнити від пені за несвоєчасне повернення валютної виручки за період 2023 року через блокування кордонів України.
Скасувати заборону на погашення відсотків за товарними кредитами за імпортними контрактами.
Дозволити здійснювати оплату роботи іноземного або аутсорсингового персоналу за кордоном.
Розширити можливості для фінансування діяльності представництв українського бізнесу за кордоном, у межах ліміту 100 — 500 тис. грн на місяць.
Зняти обмеження на купівлю валюти, якщо на валютному рахунку є власні кошти (експортна виручка), або збільшити ліміт залишків власних валютних коштів на рахунках юридичної особи з 400 000 грн в еквіваленті до хоча б 1 млн грн — для забезпечення можливості купівлі валюти по імпортним поставкам.
Дозволити українським компаніям купувати акції інших українських компаній у власників-нерезидентів.
Дозволити здійснення інвестицій за кордон в рамках лімітів. Диверсифікація українського бізнесу і реєстрація представництв для розвитку ринку вимагає внесення уставного капіталу. Навіть для мінімальних потреб — це 200–300 тис. євро/рік.

«Асоціація перебуває в активному діалозі з Нацбанком з питань валютної лібералізації, разом із компаніями ми ще у березні 2022 року сформулювали перший пакет пропозицій щодо послаблення тимчасових валютних обмежень. Значну кількість пропозицій бізнесу регулятор прийняв у 2022 та 2023 роках повністю або частково. Разом з тим, для бізнесу все ще залишаються вкрай актуальними питання надання можливості здійснення транскордонних валютних переказів для виплат зобов’язань за єврооблігаціями, зокрема, підприємствам-поручителям, материнські компанії яких знаходяться іноземній юрисдикції», — зазначає Вікторія Бурдейна, координаторка Комітету валютного регулювання і фінансових послуг Асоціації.

"За результатами опитування ми можемо спостерігати досить високу кореляцію між актуальними потребами бізнесу та планами НБУ, закріпленими в «Стратегії валютної лібералізації». По-перше, найбільш нагальною потребою бізнесу вбачається суттєве розширення або, в кращому випадку, повне скасування переліку «критичного» імпорту, що відповідає першому етапу Стратегії. По-друге, плани НБУ дозволити виплачувати спочатку «нові» дивіденди в-цілому теж з розумінням сприймаються бізнес-спільнотою. Ми сподіваємось, що найближчим часом НБУ зможе констатувати наявність відповідних макроекономічних передумов для реалізації найближчих планів валютної лібералізації", — зазначає Вадим Романюк — керівник практики Банківського та фінансового права PwC Legal в Україні.

Довідково:

Опитування проводилось у січні-лютому 2024 року серед членських компаній Європейської Бізнес Асоціації. Участь в опитуванні взяли 72 компанії.

15.03.2024

По поводу размещения пресс-релизов обращайтесь в отдел маркетинга:
e-mail: client@agroperspectiva.com
тел.: +38 (044) 486-8119