Українські підприємства та українці не мають потерпати від санкцій проти російських власників

Позбавити росію спроможності і ресурсів вести війну проти України, при цьому не зашкодивши роботі українських підприємств, українським працівникам — головне завдання санкцій. У випадку, якщо така ситуація сталась, компанія може звернутися до відповідного органу, який наклав обмеження, та зняти цю санкцію. Держава зацікавлена у тому, щоб українські підприємства працювали, але російські власники не мали доступу до цих ресурсів.

Таку думку висловили спікери та учасники дискусії «Синергія приватного бізнесу та держави у санкційній політиці», яку провела Європейська Бізнес Асоціація 31 травня для обговорення деталей впровадження та виконання санкцій в Україні та можливостей співпраці бізнесу та влади у контексті санкційного тиску.

За даними РНБО, наразі 14 373 тисячі суб’єктів знаходяться під українськими санкціями, з яких 5 566 — юридичні особи і 8 807 — фізичні особи. Ці заходи були введені в дію 99 Указами Президента України, з яких близько третини Указів були видані з початку повномасштабного вторгнення.

На росію накладені як українські, так і міжнародні санкції. Зокрема, на базі Стенфордського університету Міжнародна робоча група з питань санкцій проти росії підготовила кілька планів міжнародних санкцій, перший — загальний, другий — проти нафтогазової галузі, третій — персональні санкції проти компаній і фізосіб. Для України санкції — відносно новий політико-правовий інструмент, адже санкційна політика з’явилась тільки у 2014 році після прийняття Закону України «Про санкції», яким регламентується порядок їх застосування.

Роль державних органів у санкційному процесі

Санкції можуть бути прийняті, змінені або скасовані рішенням РНБО, яке вводиться в дію Указом Президента. Можливість ініціювати пропозиції щодо накладення санкцій на розгляд РНБО є у Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Служби безпеки України та Національного банку України.

З початку повномасштабного вторгнення за ініціативи Національного агентства з питань запобігання корупції була ініційована можливість конфіскації майна підсанкційних осіб, яка була прийнята у квітні і запрацювала з червня місяця. Після накладання санкцій Міністерство юстиції України здійснює низку заходів у співпраці з різними правоохоронними та антикорупційними органами для збору доказової бази і підстав для застосування стягнень, після чого Міністерство подає позовну заяву до Вищого антикорупційного суду. Нещодавно ухвалений Закон про реформу Фонду держмайна дозволяє Фонду після рішення суду взяти в управління об’єкти, що стягуються в дохід держави.

Підготовчою роботою для напрацювання санкцій займається міжвідомча робоча група при Міністерстві економіки України. Для виявлення осіб чи компаній, що співпрацюють з державою-агресором комплексну роботу ведуть аналітики НАЗК. Служба безпеки України доопрацьовує зібрану фахівцями НАЗК інформацію та формує доказову базу, збирає досьє по підсанкційних особах чи компаніях для подальшого слідства. Також важливою є робота з СБУ щодо виявлення колаборантів та мінімізації їх ворожого впливу.

Рада національної безпеки і оборони України координує різні державні органи, що займаються розробкою санкцій. У свою чергу Секретар РНБО контролює виконання рішень Ради, введених в дію.

Що варто знати бізнесу

На переконання НАЗК, бізнес може допомогти державі впроваджувати ефективні заходи впливу, надаючи інформацію щодо діяльність, яка підпадає під санкції або про шляхи обходу санкцій. До того ж, для українських компаній на міжнародному ринку з’являється ніша, яка раніше була зайнята російськими постачальниками. Компанії можуть подавати інформацію про вид та обсяги продукції, яку вони готові експортувати на закордонні ринки у цьому контексті. В рамках просування відповідального ведення бізнесу корисним може бути обмін інформацією та досвідом між компаніями щодо виходу з російського ринку.

Актуальною проблемою є ідентифікація російських активів, які можуть «ховатися» за складними юридичними схемами. Тривалий час стратегією росії були так звані корозійні інвестиції, направлення не на отримання комерційної вигоди, а на взяття під контроль економіки України та введення її в залежність від росії — через заволодіння корпоративними правами українських підприємств та просуванням своїх людей в топ-менеджмент компаній.

Реалізація санкційної політики — інше важливе питання. У Верховній Раді наразі зареєстровано близько шести законопроєктів, що визначають відповідальність за порушення санкцій. Ця робота має бути доведена до логічного завершення, щоб за порушення санкцій застосовувалась справедлива відповідальність.

Диджиталізація та сучасні технології

В контексті диджиталізації та прозорості санкційної політики Державний санкційний реєстр зможе суттєво покращити санкційну діяльність. Поки триває робота над його розробкою, санкційні списки незабаром мають бути переведені принаймні у формат excel для більшої зручності та швидкості їх використання.

Використання штучного інтелекту як допоміжного інструменту для аналізу великих обсягів інформації — ще одна тема, яку обговорювали учасники дискусії. Надалі сучасні технології можуть суттєво допомагати з обробкою даних для підготовки нових санкційних заходів в умовах обмежених часових та людських ресурсів.

Чи діють санкції? Це питання активно обговорюється в українському та міжнародному інформаційному полі. Учасники дискусії переконані, що так — діють. А протилежні розмови — це результат політичної пропагандистської розмови, яку веде росія, аби домогтися зняття цих дошкульних обмежень. Натомість санкції мають бути підсилені, аби зменшити можливість їх обходу.

Санкційна робота триватиме на українському та міжнародному рівнях — і відповідальний бізнес може до неї долучитися. Адже саме збройні сили та санкції є головними рушіями української перемоги, як зазначив на початку зустрічі Голова НАЗК.

Ми щиро вдячні за участь у дискусії Олександру Новікову, Голові НАЗК, Ірині Мудрій, Заступниці Міністра юстиції України, Олексію Соболеву, Заступнику Міністра економіки України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації, Ігорю Ковальчуку, Керівнику підрозділу Служби безпеки України, Петру Сидоренку, Державному секретарю Управління з питань санкційної політики служби з питань зовнішньо-політичної безпеки та міжнародного співробітництва Апарату РНБО України, та Тимофію Милованову, Президенту Київської школи економіки.

01.06.2023

По поводу размещения пресс-релизов обращайтесь в отдел маркетинга:
e-mail: client@agroperspectiva.com
тел.: +38 (044) 486-8119