Глобальний звіт про продовольчі кризи: Кількість людей, які зіткнулися з гострою нестачею продовольства, зросла до 258 мільйонів у 58 країнах у 2022 році

Економічні потрясіння стали головним чинником продовольчої кризи; війна в Україні призвела до гострої нестачі продовольства та харчування

3 травня 2023 року, Рим/Брюссель/Нью-Йорк/Вашингтон, округ Колумбія — У 2022 році кількість людей, які відчувають гостру нестачу продовольства і потребують термінової допомоги у забезпеченні продовольством, харчуванням та засобами до існування, зростає четвертий рік поспіль. Понад чверть мільярда людей зіткнулися з гострим голодом, а люди в семи країнах опинилися на межі голодної смерті, йдеться в останньому Глобальному звіті про продовольчі кризи (GRFC).

Щорічний звіт, підготовлений Інформаційною мережею з питань продовольчої безпеки (FSIN), був представлений сьогодні Глобальною мережею по боротьбі з продовольчою кризою (GNAFC) — міжнародним альянсом Організації Об’єднаних Націй, Європейського Союзу, урядових та неурядових організацій, які працюють над спільним подоланням продовольчої кризи.

Згідно зі звітом, у 2022 році близько 258 мільйонів людей у 58 країнах і територіях зіткнулися з гострою нестачею продовольства на кризовому або значно гіршому рівні (фаза 3–5 за шкалою IPC/CH), порівняно зі 193 мільйонами людей у 53 країнах і територіях у 2021 році. Це найвищий показник за всю семирічну історію звіту. Однак значною мірою це зростання пов’язане зі збільшенням чисельності населення, що аналізується. У 2022 році показник гострої нестачі продовольства зріс до 22,7 відсотка порівняно з 21,3 відсотка у 2021 році, але залишається неприйнятно високим і вказує на тенденцію до погіршення ситуації з гострою нестачею продовольства в усьому світі.

«Понад чверть мільярда людей зараз стикаються з проблемою гострої нестачі продовольства, а деякі перебувають на межі голодної смерті. Це неприпустимо, — написав у передмові до звіту Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш. — Це сьоме видання Глобального звіту про продовольчі кризи є жорстким звинуваченням людства в нездатності досягти прогресу в досягненні Цілі сталого розвитку 2 — подолати голод, забезпечити продовольчу безпеку і покращити харчування для всіх».

Згідно зі звітом, понад 40 відсотків населення, що знаходиться на 3-й або вище фазі IPC/CH, проживає лише в п’яти країнах — Афганістані, Демократичній Республіці Конго, Ефіопії, частині Нігерії (21 штат і Федеральна столична територія — ФСТ) та Ємені.

Протягом 2022 року люди в семи країнах зіткнулися з голодом і злиднями, або з катастрофічним рівнем гострого голоду (фаза 5 за класифікацією IPC/CH) в певний момент часу. Понад половина з них — у Сомалі (57 відсотків), тоді як такі надзвичайні умови також мали місце в Афганістані, Буркіна-Фасо, Гаїті (вперше в історії країни), Нігерії, Південному Судані та Ємені.

Близько 35 мільйонів людей зіткнулися з надзвичайним рівнем гострого голоду (фаза 4 за класифікацією IPC/CH) в 39 країнах, при цьому понад половина з них проживає лише в чотирьох країнах — Афганістані, Демократичній Республіці Конго, Судані та Ємені.

Крім того, у 30 з 42 основних продовольчих криз, проаналізованих у звіті, понад 35 мільйонів дітей віком до 5 років страждали від виснаження або гострого недоїдання, при цьому 9,2 мільйона з них мали важку форму виснаження — найбільш небезпечну для життя форму недоїдання, яка є основним чинником зростання дитячої смертності.

Хоча конфлікти та екстремальні погодні явища продовжують посилювати гостру продовольчу небезпеку та недоїдання, економічні наслідки пандемії СOVID-19 та наслідки війни в Україні також стали основними чинниками голоду, особливо в найбідніших країнах світу, головним чином через їхню високу залежність від імпорту продовольства та сільськогосподарської сировини та вразливість до глобальних цінових коливань на продовольство.

Основні чинники

Економічні потрясіння перевершили конфлікти як основний чинник гострої продовольчої небезпеки та недоїдання під час кількох великих продовольчих криз. Сукупні глобальні економічні потрясіння, включаючи стрімке зростання цін на продовольство і серйозні порушення роботи ринків, зменшують стійкість країн і їхню здатність реагувати на продовольчі потрясіння.

Висновки звіту підтверджують, що наслідки війни в Україні негативно вплинули на глобальну продовольчу безпеку через значний внесок як України, так і Росії у світове виробництво та торгівлю паливом, сільськогосподарськими ресурсами та основними продовольчими товарами, зокрема пшеницею, кукурудзою та соняшниковою олією. Війна в Україні порушила сільськогосподарське виробництво і торгівлю в Чорноморському регіоні, спровокувавши безпрецедентне зростання міжнародних цін на продовольство в першій половині 2022 року. Хоча з того часу ціни на продовольство знизилися, зокрема завдяки Чорноморській зерновій ініціативі та «Шляхам солідарності» ЄС, війна продовжує опосередковано впливати на продовольчу безпеку, особливо в країнах з низьким рівнем доходу, що залежать від імпорту продовольства, чия хитка економічна стійкість і без того була підірвана пандемією COVID-19.

Огляд основних чинників:

· Економічні потрясіння (включно з соціально-економічними наслідками COVID-19 та наслідками війни в Україні) стали основним чинником у 27 країнах, де 83,9 мільйона людей знаходяться на 3-й або вище фазі IPC/CH або на аналогічній фазі — порівняно з 30,2 мільйона людей у 21 країні у 2021 році. Економічна стійкість бідних країн різко знизилася за останні три роки, і тепер вони стикаються з тривалими періодами відновлення і меншою здатністю протистояти майбутнім потрясінням.

· Конфлікт/відсутність безпеки були ключовими чинниками у 19 країнах/територіях, де 117 мільйонів людей перебували на 3-й або вище фазі гострої продовольчої незахищеності (за шкалою IPC/CH) або на аналогічній фазі. У 2021 році конфлікт вважався основним чинником у 24 країнах/територіях, де 139 мільйонів людей перебували на цих фазах гострої продовольчої небезпеки. Нижча оцінка пояснюється тим, що економічні потрясіння випередили конфлікт як основний чинник гострої продовольчої небезпеки в трьох країнах, які досі потерпають від затяжних криз — Афганістані, Сирійській Арабській Республіці та Південному Судані.

· Екстремальні погодні/кліматичні явища стали основним чинником гострої продовольчої небезпеки в 12 країнах, де 56,8 мільйона людей перебували на 3-й або вище фазі продовольчої незахищеності за шкалою IPC/CH або на аналогічній фазі, що більш ніж удвічі перевищує кількість людей (23,5 мільйона) у восьми країнах у 2021 році. Ці екстремальні явища включали тривалу посуху на Африканському Розі, руйнівні повені в Пакистані, а також тропічні шторми, циклони та посуху на півдні Африки.

Зміна концепції

Міжнародна спільнота закликає до зміни концепції у напрямку кращого запобігання, прогнозування та цілеспрямованості для усунення першопричин продовольчих криз, а не реагування на їхні наслідки, коли вони вже сталися. Це вимагає інноваційних підходів та більш скоординованих зусиль міжнародних організацій, урядів, приватного сектору, регіональних організацій, громадянського суспільства та громад.

Діяльність має бути зосереджена на підвищенні ефективності гуманітарної допомоги, включаючи інноваційні підходи, такі як превентивні заходи та системи соціального захисту, що швидко реагують на кризові ситуації. З точки зору розвитку, надважливо збільшити основні інвестиції для усунення першопричин продовольчих криз і дитячого недоїдання. Це передбачає підвищення стійкості та інклюзивності агропродовольчих систем, зокрема через використання природоорієнтованих рішень, розширення доступу до продовольства та покращення механізмів зменшення ризиків. Існує також потреба у збільшенні інвестицій у профілактику, раннє виявлення та лікування дитячого виснаження.

«Ця криза вимагає фундаментальних, системних змін. У цьому звіті чітко зазначено, що прогрес можливий. У нас є дані та знання для побудови більш стійкого, інклюзивного, сталого світу, в якому немає місця голоду — зокрема, завдяки зміцненню продовольчих систем і значним інвестиціям у продовольчу безпеку та покращення харчування для всіх людей, незалежно від того, де вони живуть», — написав у передмові Генеральний секретар ООН.

Публікація звіту супроводжувалася комюніке від Глобальної мережі по боротьбі з продовольчою кризою (GNAFC).

Забігаючи наперед

Конфлікти, національні та глобальні економічні потрясіння та екстремальні погодні явища продовжують дедалі тісніше взаємодіяти, посилюючи один одного і створюючи спіралеподібний негативний вплив на гостру нестачу продовольства та харчування. І немає жодних ознак того, що ці фактори ослабнуть у 2023 році: очікується, що зміна клімату призведе до подальших екстремальних погодних явищ, глобальна та національна економіки матимуть невтішні перспективи, тоді як конфлікти та нестабільність, ймовірно, триватимуть і надалі.

Згідно з прогнозами на 2023 рік, доступними для 38 з 58 країн/територій станом на березень 2023 року, до 153 мільйонів людей (або 18 відсотків проаналізованого населення) перебуватимуть на 3-й або вище фазі продовольчої незахищеності за шкалою IPC/CH. Крім того, близько 310 000 людей, за оцінками, перебуватимуть на 5-й фазі IPC/CH у шести країнах — Буркіна-Фасо, Гаїті, Малі, частині Нігерії (26 штатів та ФСТ), Сомалі та Південному Судані, причому майже три чверті з них — у Сомалі.

***

Примітка для редакції

Гостра продовольча небезпека — це коли нездатність людини споживати достатню кількість їжі ставить її життя або засоби до існування під безпосередню загрозу. Вона ґрунтується на міжнародно визнаних показниках гострого голоду, таких як Інтегрована класифікація фаз продовольчої безпеки (IPC) та Гармонізована структура (СН). Це не те саме, що хронічний голод, про який повідомляється у щорічній доповіді ООН «Стан продовольчої безпеки та харчування у світі» (SOFI). Хронічний голод — це коли людина не може споживати достатню кількість їжі протягом тривалого періоду, щоб підтримувати нормальний, активний спосіб життя.

Про Глобальну мережу та Глобальний звіт

Заснована у 2016 році, Глобальна мережа по боротьбі з продовольчою кризою об’єднує Європейський Союз, ФАО, ЮНІСЕФ, Сполучені Штати Америки, ВПП та Світовий банк у межах унікального партнерства з метою покращення аналізу, доказів та досягнення консенсусу щодо масштабів та гостроти продовольчих криз; вдосконалення колективних зусиль із запобігання та реагування на ці кризи; а також покращення розуміння першопричин та взаємозв’язків між продовольчими кризами та іншими потрясіннями, не пов’язаними з продовольством.

Глобальний звіт про продовольчі кризи є провідною публікацією Глобальної мережі та публікується Інформаційною мережею з питань продовольчої безпеки (FSIN). Починаючи з 2016 року, звіт надає всебічну оцінку масштабам продовольчих криз на основі аналізу основних глобальних, регіональних і національних показників продовольчої безпеки, проведеного у межах прозорого та консенсусного процесу за участю 16 міжнародних гуманітарних організацій та партнерів з розвитку, і спрямованого на інформування та сприяння своєчасним, економічно ефективним і заснованим на потребах гуманітарним заходам, а також заходам з розбудови стійкості до продовольчих криз.

03.05.2023

По поводу размещения пресс-релизов обращайтесь в отдел маркетинга:
e-mail: client@agroperspectiva.com
тел.: +38 (044) 486-8119