Війна не змусила бізнес відмовитись від принципів сталого розвитку, – дослідження ЕВА

96% бізнесів продовжують орієнтуватися на Цілі сталого розвитку у своїй діяльності, що відповідає рівню 2021 року. Про це свідчать дані другого щорічного експертного дослідження рівня інтеграції Цілей сталого розвитку ООН у стратегію бізнесу та стратегію розвитку України — Індексу сталого розвитку, що провела Європейська Бізнес Асоціація.

Так, інтегральний показник Індексу покращився і склав 3,50 балів з 5-ти можливих. Це на 0,23 пункти вище, ніж результат 2021 року.

Респонденти оцінили рівень інтеграції компонентів сталого розвитку у Національний план відновлення на рівні 3,50 балів. Вклад бізнес-середовища в реалізацію Цілей сталого розвитку респонденти оцінили на рівні 3,79 балів.

Переглянути презентацію

На час війни бізнес сконцентрував свою увагу на соціальній складовій сталого розвитку (а всього існує три компоненти). Так, основним пріоритетом бізнесу є підтримка співробітників та членів їх сімей у питаннях релокації, виплати заробітної плати при вимушеному простої, компенсації сім’ям поранених унаслідок військових дій (97%). Другим пріоритетом респонденти визначили підтримку військових в лавах Збройних сил України та Сил територіальної оборони (84%). На третьому місці — надання гуманітарної підтримки внутрішньо переміщеним особам — про це заявили 69% опитаних. Допомога медичним закладам, яку надають 66% опитаних, закриває четвірку основних напрямків сталого розвитку бізнесу у воєнній Україні.

Цікаво відмітити, що у 2021 році пріоритетними у сфері сталого розвитку були екологічні питання. Водночас, попри вже зазначене очевидне переважання соціальної компоненти у програмах сталого розвитку компаній, рівень підтримки найбільш вразливих на ринку праці категорій населення, зокрема осіб з інвалідністю, осіб старшого віку та студентів і молодих спеціалістів суттєво знизився і є актуальним для менш ніж чверті опитаних бізнесів. В той же час, частка компаній, що мають проєкти, пов’язані з жіночим лідерством або гендерною рівністю, дещо зросла і дорівнює 32%.

Кількість респондентів, що постійно інформують стейкхолдерів про прогрес у реалізації проєктів зі сталого розвитку, збільшилась до 90% порівняно з 83% у 2021 році. У порівнянні з 2021 роком, частка опитаних, які готують окремі нефінансові звіти (за стандартами GRI, звіт про прогрес в рамках Глобального договору ООН тощо) зросла до 66%. Разом з тим, станом на кінець грудня в Україні тільки 8 компаній із 200 найбільших платників податків розповіли про сталий розвиток у нефінансових або інтегрованих звітах за 2021 рік. Мова йде про компанії та групи компаній, як Нафтогаз України, МХП, Феррекспо, Ашан, Метінвест, Кернел, Карлсберг, Фармак. Це на третину менше ніж у минулому році. Загалом у 2022 році найбільший прогрес у звітуванні щодо сталого розвитку демонструє ІТ-галузь.

89% респондентів здійснюють фінансування проєктів зі сталого розвитку під час війни, в той час як у 2021 році цей показник дорівнював 96%. Водночас, розміри інвестицій на проєкти сталого розвитку суттєво зросли порівняно з 2021 роком — в 20 разів збільшилась кількість респондентів з бюджетами понад 100 млн гривень та втричі зменшилась кількість тих, які витрачають на проєкти сталого розвитку менше ніж 500 тисяч гривень щорічно. Особливо збільшили бюджети представники сфери ІТ і телекомунікацій, рітейлу, а також консалтингу, аудиту та юридичної галузі. Найбільшими інвесторами, як і у 2021 році, залишаються компанії сфери ІТ і телекомунікацій, а також важка промисловість та галузь охорони здоров’я.

Стимулами для покращення прогресу в реалізації Цілей сталого розвитку в Україні, на думку респондентів, можуть бути гранти та цільова безповоротна допомога міжнародних організацій, підтримка (фінансова, організаційна, консультативно-інформаційна) інноваційних проєктів, податкові пільги, та регуляторні зміни (у тому числі скорочення бюрократичних процедур та тимчасовий мораторій на посилення контролю та підвищення стандартів).

Слід зазначити, що з моменту впровадження воєнного стану державою вже здійснено ряд заходів із дерегуляції у сфері господарської діяльності на період дії воєнного стану — запроваджено декларативний принцип отримання деяких дозвільних документів, накладено мораторій на проведення планових заходів державного контролю, відтерміновано введення підвищених технологічних нормативів для металургії і скляної промисловості, створено умови для звільнення від сплати екологічного податку тощо.

Бізнес покращив оцінку рівня інтеграції Цілей сталого розвитку в державні політики

Бізнес високо оцінив зусилля держави щодо врахування екологічної, соціальної та економічної складової, зокрема в Національному плані відновлення України, яка склала 3,20 балів і перейшла у нейтральну площину, порівняно з минулорічною негативною оцінкою в 2,75 балів.

Однак, найменш врахованими у державній політиці, на думку респондентів, як і минулого року, залишаються екологічні питання, а от прогрес в урахуванні економічних компонентів склав 21%

Практично всі респонденти також говорять про наявність бар’єрів у впровадженні Цілей сталого розвитку на державному рівні. У першу чергу — у частині недостатнього фінансування та ресурсів, як і минулого року. 79% респондентів вважають, що наразі фокус держави змістився на забезпечення обороноздатності, що є очевидним в умовах воєнного стану. Разом з тим, вдвічі знизилась кількість тих, хто вважає, що основними перешкодами в імплементації Цілей сталого розвитку на державному рівні є нестача бюджету та ресурсів, низька обізнаність із принципами сталого розвитку у чиновників та відсутність розуміння необхідності запровадження принципів сталого розвитку.

Отож, компанії спрямували свої програми сталого розвитку на підтримку держави, і на перший план у проєктах сталого розвитку вийшов соціальний компонент. Бюджети компаній, спрямовані на проєкти сталого розвитку, зросли в декілька разів і бізнес говорить про плани щодо подальшого їх збільшення. Попри війну, кількість компаній, які вбачають бар’єри у реалізації ними Цілей сталого розвитку, зменшилась. Якщо є бар’єри — вони, переважно, внутрішні. Компанії покращили оцінку зусиль держави щодо впровадження Цілей сталого розвитку у стратегічні документи, зокрема у Національний план відновлення. Пріоритетні для бізнесу Цілі сталого розвитку в 2022 році відповідають цілям країн, що розвиваються. Фактично, в деяких питаннях бізнес виконує функцію держави.

За результатами минулорічного Індексу, ми рекомендували, зокрема сформувати єдиний орган, який координуватиме роботу у сфері реалізації Цілей сталого розвитку від моніторингу даних до інформування громадськості про прогрес та надання пропозицій Уряду та Парламенту. У серпні цього року було створено Офіс з питань реалізації Цілей сталого розвитку при Офісі Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції (Офіс ЦСР). Наскільки ми бачимо з публічних джерел, налагоджено співпрацю між державними інституціями, що координують роботу у сфері реалізації Цілей сталого розвитку — Офісом ЦСР, Держстатом, Секретаріатом Кабінету Міністрів України, а також ПРООН в Україні. Відтак, дуже важливо залучити до цього процесу бізнес-спільноту, представники якої можуть забезпечувати просування тих Цілей сталого розвитку, які складно реалізувати на державному рівні. Тож дуже сподіваємось на співпрацю цього року!

Проаналізувавши результати цьогорічного Індексу ми також сформували кілька рекомендацій, що можуть допомогти в подальшому розвитку Цілей сталого розвитку в Україні:

Офісу ЦСР: При формуванні звітів, доповідей, або інших матеріалів, які ілюструють прогрес у сфері сталого розвиту, співпрацювати з бізнесом та, можливо, створити окремий розділ щодо внеску бізнесу у реалізацію Цілей сталого розвитку.
Уряду та Парламенту: Доцільно продовжувати створювати умови (удосконалювати регуляторну базу та залучати допомогу міжнародних партнерів) для реалізації Цілей сталого розвитку в період повоєнного відновлення України. Це стосується, зокрема і врегулювання питання інтеграції осіб з інвалідністю, адже за останніми даними Пенсійного фонду України та ДП «Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики України» унаслідок воєнного вторгнення російської федерації кількість людей з інвалідністю зросла на 26 тисяч 699 осіб. Окрім цього дуже велика кількість військових та цивільних ще в процесі реабілітації, лікування і не мають ще жодного статусу особи з інвалідністю.
Бізнесу — підвищити свою прозорість перед стейкхолдерами та перевести її на системний відстежуваний рівень, зокрема через впровадження обов’язкової нефінансової звітності. Це полегшить залучення інвестицій в подальший розвиток та збільшить експортний потенціал підприємства.
Індекс сталого розвитку проводиться Європейською Бізнес Асоціацією з 2021 року. Дослідження проводилося у серпні-жовтні 2022 року. В основі дослідження — результати опитування 62 членських компаній та 18 глибинних інтерв’ю з представниками компаній-членів Європейської Бізнес Асоціації. Мета дослідження — оцінка наслідків агресії росії для бізнесу у частині реалізації Цілей сталого розвитку ООН, зміні пріоритетів у сфері сталого розвитку у воєнний час, та визначення чинників, що стоять на заваді або можуть сприяти сталому повоєнному відновленню бізнесу та держави.

05.01.2023

По поводу размещения пресс-релизов обращайтесь в отдел маркетинга:
e-mail: client@agroperspectiva.com
тел.: +38 (044) 486-8119