Бізнес просить прибрати корупційні та інші ризики із законопроєкту про захист прав споживачів

9 грудня 2022 року на засіданні Комітету ВРУ з питань економічного розвитку було підтримано до другого читання законопроєкт «Про захист прав споживачів» та включено пропозиції (котрі раніше не обговорювались, хоча робота над документом велась майже 4 роки в робочих групах), які несуть ризики для українських підприємців, нівелюють курс держави щодо дерегуляції підприємницької діяльності і не повною мірою узгоджуються з європейськими нормами.

Так, в пропонованих положення передбачається утворення в системі захисту прав споживачів двох нових, досить монопольних за своїми функціями, уповноважених органів: громадської спілки «Спілка громадських об’єднань споживачів» та Комісії з питань позасудового розв’язання спорів. Передбачається, що вони будуть мати розширені нетипові повноваження по контролю за діяльністю бізнесу та притягненню їх до відповідальності. В той же час, для суб’єктів господарювання визначається додаткове адміністративне та фінансове навантаження, вплив на призначення та розмір якого будуть мати новостворені органи. Більше того, Спілку пропонується наділити такими повноваженнями, як: визначення розміру відшкодування шкоди відповідно до розробленої нею методики; визначення рейтингів суб’єктів господарювання за різними напрямами та показниками якості, надійності, фінансової стійкості; проведення навчання та підвищення кваліфікації відповідальних за захист прав споживачів. Також передбачено можливість мати інші права визначені у статуті організації. Такі розширені повноваження, на переконання експертів Асоціації, можуть мати своїм наслідком втручання у внутрішню господарську діяльність бізнесу, упереджений підхід до визначення розміру шкоди та вартості навчальних програм, трактування фінансової інформації компаній (потенційно конфіденційного характеру), тощо.

Пропозиціями до проєкту Закону також пропонується надати компетентному органу повноваження проводити контрольні перевірки бізнесу щодо наявності призначених осіб, відповідальних за захист прав споживачів, і накладати штрафи за невиконання або несвоєчасне виконання цих вимог у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, які розширюють коло адміністративної відповідальності для бізнесу, що потягне за собою, у тому числі, додаткові витрати.

Неврегульованим залишається питання, яким чином буде обиратись ця Спілка і чи будуть в цьому приймати участь представники бізнесу.

Як повідомляють експерти Асоціації, в європейських країнах, не дивлячись на існування подібних організацій, вони не мають впливу на господарську діяльність суб’єктів господарювання. Більшість незалежних споживчих організацій надають консультаційні послуги населенню та/або проводять просвітницькі кампанії, надають інші послуги в сфері захисту прав споживачів. Більше того, в європейських країнах такі організації, зазвичай, мають розгалужений характер (діють декілька організацій), що забезпечує внутрішню конкуренцію між ними та можливість вибору організації споживачем при захисті своїх прав.

Також залишаються відкритими питання і щодо формування складу Комісії з питань позасудового розв’язання спорів. Не дивлячись на те, що в складі Комісії передбачається участь представників компетентного органу, більшість представників даного органу будуть саме від Спілки (шість від Спілки та три від компетентного органу), а отже, вирішення питань та рішень буде в значній мірі залежати саме від цієї організації, що безпосередньо вплине на об’єктивність та прозорість прийняття рішень. Такий підхід не узгоджується з Рекомендацією Комісії 98/257/ЄС "Про принципи, які застосовуються до органів, відповідальних за позасудове врегулювання спорів про захист прав споживачів від 30 березня 1998 року.

Водночас, пропозиціями пропонується запровадити здійснення розгляду справ у порядку позасудового розв’язання спорів та прийняття рішень Комісією на підставі висновків Спілки. Такий підхід, зокрема в частині відшкодування моральної шкоди, на думку експертів Асоціації, не відповідає діючому законодавству України, відповідно до якого розмір грошового відшкодування моральної шкоди може визначати лише суд. При цьому визначення розміру шкоди Комісією у кожному без винятку випадку може нести додаткові корупційні ризики та відсутність об’єктивного підходу до розгляду справ.

Підсумовуючи, Асоціація, безумовно, підтримує необхідність оновлення законодавства у сфері захисту прав споживачів, в тому числі, наближення національного законодавства про захист прав споживачів до законодавства ЄС. Водночас, враховуючи, що більшість із правок були внесені до законопроєкту в останній момент, не були обговорені з бізнесом та громадськістю, повністю нівелюють мету та європейські принципи, які були закладені при розробці даного документу та несуть потенційні корупційні ризики, ЕВА звертається до Голови Верховної Ради України із закликом не підтримувати проєкт Закону в чинній редакції. Так, його варто направити на повторне доопрацювання, врахувавши застереження зауважень щодо діяльності Спілки та Комісії, положення щодо можливого адміністративного та фінансового тиску на бізнес, а вже опісля повертатись до голосування за документ у сесійній залі. Сподіваємось, голос бізнесу буде почуто!

13.12.2022

По поводу размещения пресс-релизов обращайтесь в отдел маркетинга:
e-mail: client@agroperspectiva.com
тел.: +38 (044) 486-8119