Скрізь у посівах озимих зернових культур, здебільшого ранніх строків сівби, волога погода сприяла розвитку хвороб

Протягом звітного періоду в степових, лісостепових, осередково поліських областях у посівах озимих зернових колосових культур триває розвиток та живлення личинок хлібної жужелиці (туруна) та гусениць озимої совки, які в допороговій чисельності на 10–14% площ, пошкодили 1–3% рослин у Вінницькій, Дніпропетровській, Закарпатській, Кіровоградській, Миколаївській, Одеській та Чернігівській областях. У безвітряні, бездощові денні години спостерігався літ злакових мух (чорна пшенична, шведські, гессенська), обліковують 2–7 імаго на 100 помахів сачком (Вінницька, Дніпропетровськ, Київська, Кіровоградська, Миколаївська та ін. обл.). Також, в озимині в допороговій чисельності розвиваються злакові попелиці, цикадки, хрестоцвіті блішки шкідливість яких стримується прохолодною погодою.

Проти зазначених шкідників за надпорогової чисельності та температури повітря не нижче +5°С озимі зернові у фази сходи — початок кущіння захищають через осередкові чи всуціль полів обприскування дозволеними до використання інсектицидами.

Скрізь у посівах озимих зернових культур, здебільшого ранніх строків сівби, волога погода сприяла розвитку борошнистої роси, септоріозу, кореневих гнилей, гельмінтоспоріозу, які охопили 0,5–6% рослин на 5–10% площ. Проти хвороб за необхідності (у фазу кущіння) рослини оздоровлюють дозволеними до використання фунгіцидами.

У незібраних посівах зернової кукурудзи у Вінницькій, Волинській, Закарпатській, Київській, Кіровоградській та Черкаській областях на качанах, пошкоджених гусеницями кукурудзяного метелика і бавовникової совки, розвиваються фузаріоз (0,5–6, макс. 16% — Волинська обл.), бактеріоз (1–2%), подекуди сіра та біла гнилі (3–6%). Пухирчастою та летючою сажками уражено 1–8% рослин. Для зменшення ураження качанів фузаріозом та іншими пліснявими грибами рекомендується збирання урожаю в стислі строки, уникання механічного травмування зерна та підсушування його до вологості не вище 16%.

Прохолодна погода стримувала розвиток та поширення шкідників на озимому ріпаку. Хрестоцвіті блішки за щільності 2–6 екз. на кв.м пошкодили 2–8, макс. 15% рослин у вогнищах Кіровоградської, Миколаївської та Чернівецької областей у слабкому та середньому ступенях. Скрізь несправжніми гусеницями ріпакового пильщика пошкоджено 1–5, макс. до 15% рослин (Кіровоградська обл.) за чисельності 0,5–2 екз. на кожну. Подекуди ріпаком харчуються капустяна попелиця, листкоїд, білани, підгризаючі та листогризучі совки.

Достатня кількість вологи сприяла ураженню рослин ріпаку пероноспорозом, фомозом, альтернаріозом, білою плямистістю, циліндроспоріозом та чорною ніжкою, які охопили 1–7% рослин. За наявності інфекції та для стримування росту листя і підвищення стійкості до екстремальних погодних умов необхідно провести обприскування фунгіцидами.

На незібраних площах соняшника дощі й висока вологість повітря сприяли ураженню кошиків. Поширення набувають гнилі (біла та сіра), якими уражено 3–9, осередково до 24% кошиків (Вінницька, Кіровоградська, Рівненська, Черкаська обл.) за розвитку хвороби 3–10%.

У Поліссі та Лісостепу цукрові буряки уражені церкоспорозом, борошнистою росою, пероноспорозом, рамуляріозом, вірусною жовтяницею.

Відмічається незначне зростання (природне для жовтня) популяції звичайної сірої та гуртової полівок (зеленоїдні форми мишоподібних гризунів), які розселяються за межі місць резервацій в нові місця, зокрема на угіддя під багаторічними травами, сходи озимих зернових та ріпаку. Спеціалістами при проведенні детальних та маршрутних обстеженнях площ озимих культур встановлено, що на 1 га нараховується в середньому 0,5–2, макс. до 3 жилих колонії на гектарі в осередках Миколаївської області.

На ряді площ під багаторічними травами, подекуди неугіддях, після просапних культур мають місце 2–3, осередково 4–5 (Івано — Франківської, Кіровоградської, Полтавської та Тернопільської обл.), макс. 6 (Волинська обл.) жилих колоній на гектарі, кількість жилих нір в них коливається від 2–7, максимально до 10 (Кіровоградська обл.).

У зниженні чисельності мишоподібних гризунів, зокрема полівок, важливу роль відіграє система запобіжних заходів. Знешкодження їх в першу чергу досягається вчасною та якісною зяблевою оранкою, яка руйнує нори і знищує кормову базу, при цьому гине або травмується третина дорослих і всі молоді особини гризунів. Наявність 3–5 і більше жилих колоній на гектарі посіву свідчить про загрозу суттєвих пошкоджень рослин та необхідність захисту шляхом застосування родентицидів.

У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур.

За оперативною інформацією про хід робіт із захисту рослин, наданою Головними управліннями Держпродспоживслужби в областях станом на 6 жовтня поточного року, в господарствах усіх форм власності тривають роботи із проведення захисту сільськогосподарських культур від шкідників, хвороб і бур’янів.

Захист сільськогосподарських культур проведений на площі 35,8 млн га.

Найбільш оброблено площ в Одеській, Вінницькій, Хмельницькій, Полтавській та Житомирській областях.

Всього оброблено сільгоспугідь:

від бур’янів — 16,0 млн га;

від шкідників — 9,3 млн га;

від хвороби — 9,1 млн га.

Десикація проведена на площі 458,0 тис. га. Біологічний метод застосовано на площі 964,0 тис. га.

Для проведення всього комплексу заходів захисту рослин від шкідливих організмів з початку використано — 31,3 тис тон препаратів.

08.10.2022

По поводу размещения пресс-релизов обращайтесь в отдел маркетинга:
e-mail: client@agroperspectiva.com
тел.: +38 (044) 486-8119