11 вересня минуло 200 днів з початку повномасштабного вторгнення російських військ на територію нашої держави. Більше ніж пів року українське суспільство — бізнес та громадяни — ведуть боротьбу з агресором за право жити та працювати у своїй країні, за свою незалежність та краще майбутнє.
Попри дуже складні умови бізнесу в Україні вдається адаптуватися до викликів війни. Розуміючи свою відповідальність перед співробітниками, партнерами та споживачами, а також свою роль у підтримці економіки, компанії намагаються відновлювати свою рутинну роботу. Станом на серпень усі опитані нами членські компанії Європейської Бізнес Асоціації відновили свою роботу. З них 49% відновили свою діяльність у повному обсязі і ще 51% — частково.
При цьому бізнес продовжує нести втрати внаслідок бойових дій. Принаймні 38% наших компаній понесли прямі втрати, до того ж весь бізнес потерпає від втрат непрямих через розірвані ланцюжки поставок та логістики, падіння купівельної спроможності, міграцію населення. Втім останні 200 днів принесли бізнесу не тільки труднощі та випробування — ми бачимо і позитивні зрушення.
Отже, які зміни допомогли бізнесу продовжувати працювати і підтримувати економічний фронт?
Безперечно, найбільше досягнення — це здобуття статусу кандидата на членство в ЄС. Це важливий політичний сигнал для України та серйозний стимул до реформ. Розблокування портів Одеси для «зернового коридору» — ще одна велика економічна перемога України. Вже близько 100 суден скористалося цим маршрутом. Автомобільні перевізники тепер зможуть скористатися перевагами «транспортного безвізу» з ЄС, а для всіх компаній, що ведуть зовнішньоекономічну діяльність, вже з жовтня запрацює «митний безвіз», що дозволить прискорити процедури та зменшити бюрократію.
Українська енергосистема була включена до об’єднаної енергосистеми Європи, що дозволило розпочати її експорт в країни ЄС. За оцінками Уряду, Україна зможе отримувати понад 70 млрд грн на рік від продажу електроенергії. Також вдалося скасувати перелік критичного імпорту та відповідні валютні обмеження, що дозволило відновити зовнішньоекономічну діяльність, також були відновлені операції на ринку капіталу.
В HR сфері було спрощено адміністрування трудових відносин, що дозволило підтримати бізнес та працівників і забезпечити безперебійну роботу підприємств. Був напрацьований механізм бронювання співробітників, і наразі чинні бронювання було продовжено ще на три місяці. Також була скасована необхідність отримувати дозвіл на переміщення військовозобов’язаними між областями та на рік відтерміновано положення щодо обов’язкового військового обліку жінок, яке викликало багато запитань у бізнесу.
У фармацевтичній галузі було ухвалено стратегічний документ — новий Закон України «Про лікарські засоби», покликаний осучаснити правовідносини у сфері лікарських засобів й адаптувати законодавство України до положень та практик ЄС. Крім того, розпочато повсюдне запровадження електронного рецепту на лікарські засоби, а також продовжено врегулювання питання надання пацієнтам лікарських засобів зі співчуття.
На платіжному ринку також відбулась низка позитивних змін. Зокрема, набув чинності Закон України «Про платіжні послуги», норми якого змінюють застарілі підходи до правового регулювання платіжного ринку. До того ж, було встановлено дедлайни, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків. Крім того, відтермінували обов’язкове використання е-підпису на захищеному носії в Україні.
Крім того, вдалося запобігти введенню додаткового 10% імпортного збору, проти чого виступав бізнес, прийняти рамковий Закон Про управління відходами, яким створюється система управління відходами по аналогії з системою, що існує наразі в країнах-членах ЄС, забезпечити сталу систему реєстрації ветеринарних лікарських засобів та скасувати ліцензування експорту пшениці.
Що ще можна зробити спільними зусиллями бізнесу та держави, щоб підтримати бізнес?
Щоб полегшити планування бізнес-діяльності варто якнайшвидше прийняти законопроєкт щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації у воєнний час, який виключає наявність мобілізаційного завдання як єдиної передумови бронювання співробітників, а також якнайшвидше підписати постанову про «єВідрядження» або інший дієвий механізм, щоб бізнес мав можливість здійснювати короткострокові відрядження за кордон.
Для бізнесу надзвичайно важливо забезпечити передбачувану податкову та фінансову політику на час дії воєнного стану, а також підтримувати конструктивну взаємодію між владою та бізнесом, аби компанії були поінформовані про плани влади та могли завчасно реагувати.
Для покращення пропускної здатності залізничних та автомобільних західних прикордонних переходів потрібна подальша розбудова прикордонної інфраструктури та запровадження електронної черги для авто перевізників. Також сподіваємося на продовження розблокування портів та створення безпечних коридорів для інших вантажів, не лише зернових.
Наразі все ще не вирішене питання із блокуванням розмитнення та подальшого постачання закладам охорони здоров’я лікарських засобів у якості гуманітарної допомоги, які були ввезені на митну територію України як комерційний вантаж до 24 лютого і знаходяться на митних складах, про що раніше повідомляла Асоціація.
Важливою реформою буде підписання угоди про "промисловий безвіз з ЄС (про взаємне визнання процедур оцінки відповідності та маркування) та його розширення на нові сектори, а також продовження дерегуляції. Нагальним питанням є розробка та прийняття законів, що будуть стимулювати розвиток нашого військового та безпекового сектору, а саме закон про обіг зброї, приватну детективну діяльність, приватно-державне партнерство в оборонній галузі.
Бізнес очікує на реформу системи сплати відрахувань з техніки та носіїв інформації, а також на оновлення законодавства про захист прав споживачів та про електронну комерцію з метою їх гармонізації з законодавством ЄС. Не тільки на воєнний час, але й на постійній основі бізнес потребує оновлення трудового кодексу, а також розробку та запровадження пенсійної реформи.
Вкрай актуальними залишаються пропозиції Асоціації щодо збільшення лімітів по безготівкових розрахунках за кордоном з використанням гривневих корпоративних платіжних карток та спрощення умов для здійснення переказів валютних коштів для сплати відсотків іноземним інвесторам відповідно до укладених кредитних договорів.
Варто спростити систему звітування по платіжних операціях, здійснених із застосуванням корпоративних платіжних карток та задовольнити потребу страховиків у виконанні своїх обов’язків зі сплати перестрахових премій за договорами перестрахування із перестраховиками-нерезидентами, доповнити перелік винятків із заборони на здійснення транскордонних переказів валютних цінностей клієнтів за участі операторів поштового зв’язку.
У сфері енергетики необхідно забезпечити незмінність законодавчо наданих гарантій для інвесторів в ВДЕ, запобігти запровадженню будь-яких ретроспективних змін до чинного законодавства та усунути штучні перепони для розрахунків із ВДЕ з метою недопущення банкрутства підприємств, сприяти подальшій інтеграції енергетичного ринку України з європейським ринком.
Асоціація розраховує на продовження ефективного діалогу з державними органами для вирішення цих питань та готова надавати й в подальшому свою експертну підтримку. Спільнота Асоціації продовжує працювати та підтримувати Україну у цей складний час і планує робити це й надалі — 91% наших компаній продовжуватимуть роботу на українському ринку у 2023 році. Віримо в Україну та працюємо задля перемоги!
12.09.2022
По поводу размещения пресс-релизов обращайтесь в отдел маркетинга:
e-mail: client@agroperspectiva.com тел.: +38 (044) 486-8119
