Проблема кинутих поїздів загострює необхідність створення інформаційної системи, що дозволяє рівномірно планувати навантаження на залізничну інфраструктуру, - Радник Глави Правління “Укрзалізниці”
Залізнична логістика України потребує створення відкритої інформаційної системи, що дозволить рівномірно планувати навантаження на інфраструктуру перевезень (станції, колії, елеватори та порти) та в якій можуть взаємодіяти перевізники всіх форм власності. Таку думку висловив експерт ринку логістики, член логістичного комітету ЄБА та Радник Голови Правління «Укрзалізниці» Юрій Щуклін. Він аргументує, що відсутність доступу учасників логістичного ланцюжка до даних про провізну спроможність залізниць та навантаження на інфраструктуру перевезень періодично призводить до збільшення кількості покинутих поїздів, що негативно впливає на всіх учасників ринку перевезень. Зокрема, на середину лютого на залізницях України «Укрзалізницею» зафіксовано понад 90 вантажних поїздів у статусі покинутих. - Ця проблема тягне за собою ланцюжок негативних явищ для логістики та для зернового ринку. По-перше, є передумови чергового тренду зростання цін, попри профіцит зерновозів, тому що вагони не їдуть і не виконують нормативний оборот. По-друге, без вирішення цієї ситуації неможливе запровадження раннього відповідального планування перевезень, оскільки залізниця не може взяти на себе ту відповідальність, яку не може виконати, — констатує експерт. — Є думка, що причина такого явища, як кинуті потяги — дефіцит тягового рухомого складу та нестача локомотивних бригад «Укрзалізниці». Але справжня причина в іншому. Чинна система організації перевезень не дозволяє так взаємодіяти всім учасникам логістичного ланцюжка, щоб бачити можливості один одного. Учасники перевізного процесу планують свої дії без урахування дій інших сторін та можливих наслідків. І тому неминуче виникнення ситуацій, коли заплановані перевезення неможливо фізично виконати. Вантажовідправники зазнають втрат через зростання ставок на вагони та несвоєчасне відвантаження продукції. «Укрзалізниця», як перевізник, несе витрати на оплату штрафів та за прострочення доставляння вантажів. У результаті все лягає на собівартість продукції, що робить її менш конкурентоспроможною на зовнішніх ринках, що, своєю чергою, призводить до зниження валютних надходжень в Україну.
Юрій Щуклін наголосив, що розв’язанням проблеми є створення відкритої інформаційної системи, яка буде пов’язана з усіма інформаційними системами учасників перевезень: власників вантажів, трейдерів, власників стратегічної інфраструктури, тяги, рухомого складу, шляхів навантаження та вивантаження. - Пропускні та провізні спроможності залізниці, елеваторів та портів мають свій граничний ресурс. Відкрита інформаційна система надасть можливість довгострокового планування навантаження на всі інфраструктури — а це елеватор, залізниця, порт, станція, портовий термінал. І тоді була б можливість запобігти такому явищу, як покинуті поїзди. Бо якщо у відкритій системі можна побачити ознаки майбутнього дефіциту ресурсу (наприклад, тягового рухомого складу та локомотивних бригад) та перенаправити цей ресурс із тих регіонів, де дефіциту немає.
Експерт підкреслив, що відкрита інформаційна система сприятиме підвищенню ефективності ресурсів усіх учасників логістики, і дозволить значно знизити витрати перевізного процесу для самої «Укрзалізниці», підвищити прогнозованість використання локомотивів та локомотивних бригад, вагонів, зменшити їх дефіцит для перевезення заданих обсягів, підвищити пропускну та провізну здатність вузлових та сортувальних станцій. - За останні два роки один придатний зерновоз «Укрзалізниці» здійснював у середньому 24 прибуткові рейси\рік, проти 45-х рейсів, який здійснює приватний вагон. Планування навантаження та роботи тільки цього ресурсу дозволить «Укрзалізниці» перевозити той самий обсяг, як мінімум, удвічі меншим вагонним парком. А формування стабільного ядра маршрутів, поїздів у відкритій системі забезпечить передбачуваність та надійність усієї залізничної інфраструктури, та «Укрзалізниці» зокрема, — сказав Юрій Щуклін.
18.02.2022
По поводу размещения пресс-релизов обращайтесь в отдел маркетинга:
e-mail: client@agroperspectiva.com тел.: +38 (044) 486-8119
