Рослини озимих зернових культур перебувають у стані глибокого зимового спокою

Кінець третьої декади січня — початок першої декади лютого характеризувалися мінливою за температурним режимом погодою, з опадами різної інтенсивності у вигляді дощу, мокрого снігу та снігу.

Середньодобові температури повітря на більшій частині території країни були на 0,5–5,9 0С вищими за норму і становили від 2 0С морозу до 4 0С тепла. У найтепліші дні максимальна температура повітря підвищувалася до 1–7 0С тепла, мінімальна — знижувалася до 2,8–8 0С морозу.

Незначні опади спостерігалися майже на всій території країни. Так, за даними наукових установ НААН на переважній частині Дніпропетровської області їх кількість становила 4–13 мм, або 25–80 % декадної норми, на полях утримувався сніговий покрив висотою 1–7 см, глибина промерзання грунту становила — 13–29 см.

На території Херсонській області кількість опадів склала від 0,1 до 4,0 мм, що не суттєво поповнило запаси вологи у грунті. Сніговий покрив, що утворився з 24 до 26 січня протримався всього тиждень і, станом на 2 лютого майже зійшов, зараз його висота становить не більше 0,5 см, промерзання грунту — 3–18 см.

У Київській області опадів у вигляді снігу випало 13,5 мм за норми для другої декади січня — 15 мм, сніговий покрив висотою 6–9 см, грунт промерз на глибину до 16–18 см.

У Житомирській області відмічено опади у вигляді дощу та снігу у кількості 2 мм, товщина снігового покриву становить 3–7 см.

У Львівській області опади у вигляді снігу, мокрого снігу, дощу випали у кількості 11,5 мм, висота снігового покриву ‒ 2–15 см, грунт промерз на глибину до 10–15 см.

За повідомленням Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН висяча льодяна кірка, яку локально спостерігали у понижених місцях рельєфу, руйнується.

У північній частині Харківської області кількість опадів становила
14–20 мм, або 135–140 % норми, на решті території — 9–13 мм, або 55–75 % норми. Сніговий покрив залягав рівномірним шаром, станом на 3 лютого висота його коливалася в межах від 6 до 13 см, глибина промерзання грунту — 18–45 см.

За даними Укргідрометеоцентру станом на 31 січня мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння озимих культур (3 см) у третій декаді січня становила від 0 0С до мінус 8 0С, що значно вище критичних температур вимерзання. Розрахункова критична температура вимерзання становила: озимої пшениці у фазі «утворення сходів — 3-го листка» мінус 11–13 0С, у фазі «кущіння» — мінус 14–16 0С, озимого жита — мінус
14–17 0С, озимого ячменю та озимого ріпаку — мінус 9–13 0С.

За даними ННЦ «Інститут землеробства НААН» рослини озимих зернових культур перебувають у стані глибокого зимового спокою, тому їхні біометричні та морфофізіологічні показники практично не змінюються.

Рослини пшениці озимої знаходяться у фазі «кущіння». Коефіцієнт кущіння — 2,8–3,2, висота рослин — 14–15 см, довжина конуса наростання рослин — 0,28–0,30 мм. маса 100 сирих рослин становить 125–130 г.

Рослини тритикале озимого знаходяться у фазі «кущіння». Коефіцієнт кущіння — 3,2–3,4, висота рослин — 12–14 см, довжина конуса наростання рослин — 0,60–0,65 мм, маса 100 сирих рослин — 165–175 г.

Рослини жита озимого перебувають у фазі «кущіння». Коефіцієнт кущіння — 2,8–3,2, висота рослин — 13–14 см, довжина конуса наростання — 0,65–0,70 мм, маса 100 сирих рослин — 130–135 г.

Рослини ячменю озимого перебувають у фазі «кущіння». Коефіцієнт кущіння — 2,2–2,4, висота рослин — 12–13 см, довжина конуса наростання — 0,58–0,60 мм, маса 100 сирих рослин — 60–65 г.

Конус наростання у рослинах озимих зернових культур здоровий, опалесцентний, з оцінкою 5 балів.

На даний час стан перезимівлі озимих культур оцінюється як задовільний. За спостереженнями науковців Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН рослини мають добру регенераційну здатність при їх відрощуванні. Так, за результатами прискореного відрощування на посівах ранніх та оптимальних строків сівби (10 вересня-1 жовтня) загибелі рослин не спостерігається. За сівби 10 вересня виживаність рослин становить 100 %, лише спостерігається певне пригнічення стебел, що супроводжується слабким їх відростанням. Загалом повноцінна життєздатність стебел за даного строку сівби становить 91–94 %. За сівби 1 жовтня (рослини не розкущені) ступінь виживаності рослин коливається в межах 94–97 %. Показники життєздатності ячменю озимого становлять 94 % рослин та 97 % стебел.

Проведений лабораторний аналіз вмісту цукрів у вузлах кущіння пшениці свідчить, що у рослин оптимальних строків сівби (висіяних 10–20 вересня) даний показник коливається у межах 18,0–28,7% (залежно від культури та сорту), що за спостереженнями останніх років є доброю запорукою для перезимівлі озимих.

Агрометеорологічні умови, які склалися на сьогоднішній день на посівах озимих зернових культур, вимагають оперативного і чіткого оцінювання їх стану до кінця перезимівлі, що надасть можливість вчасно провести необхідні заходи з догляду за ними. Рекомендується додатково відбирати зразки для визначення життєздатності рослин після різких змін погодних умов (кожен раз після глибоких відлиг і після сильних морозів), крім загальноприйнятих строків відбору. Наступний загальноприйнятий термін відбирання монолітів для визначення життєздатності озимих культур — 23 лютого. При визначенні життєздатності озимих культур особливу увагу необхідно звертати на стан конусів наростання та кореневої системи, температурний режим на глибині залягання вузлів кущіння, появу і поширення хвороб.

07.02.2022

По поводу размещения пресс-релизов обращайтесь в отдел маркетинга:
e-mail: client@agroperspectiva.com
тел.: +38 (044) 486-8119