На главную страницу

Поиск по сайту

Написать письмо

Карта сайта

Мы есть на:

Запасы продовольствия

Агро+ «Зерно» (Monthly)

Агро+ «Масличные»

«Масличные & Цены»

Масличные (Monthly)

АГРО+ Молоко (Weekly)

«Молоко & Цены» (Daily)

Агро+ «Сахар»

АГРО+ Молоко (Monthly)

«Сахар & Цены»

АГРО + Сахар (Monthly)

Агроторговая площадка

Торгплощадка/Спрос

Торгплощадка/Предложение

Экспорт новостей и аналитики

Главная > Новости

Єврокомісія відмовила Польщі у квотах на "чутливі" товари з України

17.01.2024 09:54 «Агро Перспектива» (г. Киев) — Європейська комісія, попри протести сусідів України, готує проєкт постанови про продовження на рік, до середини 2025 року, безмитного режиму для експорту з України, сказав міністр сільського господарства Польщі Чеслав Сєкєрський. Польську ідею про відновлення квот відхилили.

«Проблема негативних наслідків імпорту з України стає дедалі помітнішою в країнах Західної Європи й стосується дедалі ширшого спектра товарів, а не лише зерна. Франція, Австрія і Німеччина кажуть про загрозу ринкам зерна, птахівництва, фруктів і цукру. Ці країни кажуть, з-поміж іншого, про необхідність відновлення тарифних квот, дія яких зараз призупинена за правилами ЄС. Польща підтримує ці вимоги, ми звернулись до Європейської комісії з проханням відновити тарифні квоти на деякі чутливі товари, але це було відхилено Єврокомісією», — цитує міністра видання Business Insider.

За його словами, він збирається найближчим часом зустрітися з єврокомісаром торгівлі Валдісом Домбровскісом.

Міністерство пропонуватиме вставити в постанову Єврокомісії новий захисний механізм, який передбачатиме застосування регіональних обмежень, «якщо ринкова проблема зачіпатиме не весь Євросоюз, а одну країну чи регіон».

Він додав, що Польща також розглядає запропонований Україною механізм ліцензування експорту сільгосппродукції. Таке рішення за умови підтримки з боку Єврокомісії, могло б бути прийнятним для Польщі, сказав міністр.

За словами Сєкєрського, у Польщі існує політична воля розвивати транзитну інфраструктуру для експорту української продукції.

«Ми будемо працювати над розвитком портової інфраструктури. Раніше, на жаль, значних заходів у цій сфері було мало. Тому, щоб упорядкувати та покращити можливості транзиту сільськогосподарської сировини з України, потрібно буде співпрацювати з іншими міністерствами щодо розвитку портової, залізничної, складської інфраструктури», — сказав міністр.

Польща розраховує, що принаймні частково ці заходи профінансує Євросоюз, пише ЛІГА.

Як повідомляла «Агро Перспектива», Єврокомісар з питань сільського господарства Януш Войцеховський (Польща) наполягає на включенні у розпорядження Єврокомісії щодо продовження угоди про вільну торгівлю з Україною обмеження на ввезення до ЄС українського цукру та м’яса птиці.

Нині у Єврокомісії тривають міжвідомчі узгодження продовження цієї угоди до 2025 року, а польський єврокомісар заявляє, що не поставить свій підпис, якщо не буде враховано його вимоги.

Зокрема, Войцеховський наполягає, аби в новому розпорядженні, яке набуде чинності 5 червня 2024, була згадка про обмеження на імпорт з України цукру і м’яса птиці.

На переконання Войцеховського, повне відкриття ринку ЄС для імпорту з України означатиме «згоду на закріплення російських завоювань». Він аргументує свою позицію тим, що Росія витіснила Україну з ринків країн Азії, змусивши її переорієнтовуватись на європейський ринок, а це дестабілізує Польщу та інші сусідні країни. Завдяки цьому, на переконання єврокомісара, Росія «виграє двічі»: вона здобуває нові ринки, а серед країн ЄС виникають суперечки.

Паралельно міністр сільського господарства Польщі Чеслав Секерський заявив, що ембарго на українські продукти буде безстроковим — до окремого розпорядження про його відміну.

«Кордони не відкриватимуться, ембарго на українську продукцію буде безстрокове, до його відміни»,- заявив Секерський після зустрічі з представниками фермерських організацій Польщі.

Відчуття чергового продуктового зіткнення інтересів України та окремих країн Європи за величезний ринок ЄС просто бринить у повітрі. Тим більше, що Європейська рада вирішила розпочати переговори про вступ України та Молдови до ЄС.

Більшість останніх подій вельми прозоро натякають, що новий скандал «за їжу» не за горами.

Згадуємо. 15 вересня 2023 Єврокомісія знімає заборону на поставки продукції АПК з України, однак кілька держав рішення Брюсселю проігнорували та знову закрили кордони. Питання вільного доступу продовольства до ринків ЄС зависло в повітрі. Навіть попри факт, що Україна ввела нові правила експорту (верифікацію, ліцензування) на поставки пшениці ячменю, вівса, кукурудзи, сої, ріпаку, соняшнику, олії та шроту (постанова Кабміну № 1132).

Нещодавно Україна та Болгарія нарешті домовилися про режим ліцензування експорту соняшнику, ріпаку, кукурудзи та пшениці. Причому потужно питання лібералізації поставок соняшнику «проштовхували» болгарські переробники. Водночас сусіди таки дотиснули та розширили перелік товарів, що ліцензуються: сухе молоко, заморожена малина, мед.

Словаччина просто пролонгувала заборону на агропродукцію з України. До «списку зерна» додали мед, цукор, ячмінь та борошно.

Тримає двері зачиненими також Угорщина.

Складаємо ключові меседжі далі.

Трабли з логістикою, постійні скарги та незадоволення фермерів з Польщі, котрі підтримали страйк перевізників (стартував 6 листопада).

Додаємо сюди поганий настрій європейських цукровиків, чиє життя останні два сезони не таке солодке, як хотілося б. А тут український цукор. Після зняття заборони на вивіз цукру — 15 вересня — експортери активізувалися. За перші три місяці сезону 2023/2024 маємо 184 тис тонн продаж на зовнішні ринки. Якраз стільки продали на експорт загалом за календарний 2022 — 181 тис тонн. За даними асоціації «Укрцукор», найбільші поставки ідуть в Польщу, Болгарію, Угорщину. Європейські виробники цукрових буряків підрахували, що обсяг українського цукру до ЄС може сягнути 800 тис тонн за результатами сезону, тоді як до 2022 працювала квота — 20 тис тонн/рік. Відтак вимога: цукор з України має реекспортуватися за межі Європи, аби не шкодити локальним виробникам.

Занепокоєння виробників птиці у Франції, тій самій Польщі, котрі переживають навалу українських курей. На одному з останніх засідань Copa-Cogeca (одне з найбільших обʼєднань фермерів ЄС), враховуючи стрімке та безперервне зростання поставок з України, учасники запропонували запровадити поріг імпорту, який призведе до автоматичного запуску захисних заходів для будь-якого сільськогосподарського товару, щойно обсяги поставок з України в окремо взятий період перевищать середній квартальний показник за 2022. Як вихід пропонується автоматичний транзит виключно за межі ЄС.

Ремарка по ходу: не стрімко, але ростемо. Поставки м’яса птиці на зовнішні ринки за 11 місяців 2023, за інформацією ДМС, складають 389 тис тонн на 734 млн USD проти 373 тис тонн на 787,5 млн USD за 11 місяців 2022. Питома вага ЄС в загальному аграрному експорті становить близько 60%, за результатами 2022.

Завжди попитом користувався в Європі український мед, якого за 11 місяців продали на зовнішні ринки 49,5 тис тонн на 110 млн USD проти 43,85 тис тонн на 125,8 млн USD у відповідний період 2022. (Для порівняння: квота на мед на 2021 рік в рамках ПВЗВТ з ЄС — 6 тис тонн). Мед, згідно даних ДМС, активно купували Німеччина, Польща, Франція.

Експорт яєць в січні-листопаді 2023 зріс до 54 тис тонн, в тому числі яйця в шкарлупі — 46 тис тонн. Перший покупець — Сінгапур, але за ним Польща, Нідерланди, Данія, Італія. За 11 місяців 2022 експорт яєць оцінювався в 28 тис тонн.

Українці, які беруть участь у постійних зустрічах-переговорах-засіданнях з ЄС кажуть, що Copa Copega звернулась до Європейської комісії з ініціативою негайного відновлення — з 1 січня 2024 — всіх квот та мит на поставки продовольства з України. Фермери ЄС вважають, що постачання українського продовольства на територію Євросоюзу руйнує ринок. Європа впевнена, що не зможе конкурувати з індустріальним бізнесом України.

Масла в огонь додають постійні порівняння сільського господарства України з його агрохолдингами та фермерського укладу більшості західних країн.

Якщо відверто, то єдиний знаменник, який напрошується, наступний — конкуренція за ринки і за кінцевого споживача. Фермери в ЄС сприймають вороже всі поставки чужого продовольства.

Додамо ще один беззаперечний аргумент — гроші. Емоційні розмови про можливі мільярди субсидій для сільського господарства України теж не стабілізують ситуацію.

Позиція прикордонних країн ЄС, як мінімум, починає викристалізовуватися. Розмови про вплив РФ, дешеву українську пшеницю, яка душить фермерів, відходять на другий план. Наріжний камінь — великий європейський ринок-гаманець-пиріг, на величезний шматок якого претендує тепер ще й Україна.

Субсидії на село в ЄС справді великі. Останні кілька років трохи більше 30% від загальної суми бюджету використовується на підтримку фермерів різних країн. Хто забувся, то бюджет ЄС на 2023 не багато не мало — 186,6 млрд EUR.

Наразі практично кожна країна Європи прораховує наслідки можливого швидкого вступу України до спільноти. Німецькі аналітики оцінюють наслідки повноправного членства України в ЄС в суму від 130 до 190 мільярдів євро, залежно від того, які припущення зроблено щодо площі орних земель і населення України. Можливі субсидії для АПК оцінюються від 70 до 90 мільярдів євро.

Ми ще навіть за стіл не сіли, а вже стільки клопотів. Далі буде ще більше. Дуже вже європейський пиріг всім смакує. Інші «тістечка» теж приваблюють. Відразу після початку перемовин про вступ до ЄС аграрний сектор може розраховувати на фінансування в рамках підготовки вступу. Один з таких інструментів IPARD — передвступна допомога для розвитку сільської місцевості. ЄС готовий допомогти сформувати правила, стандарти, політику, практику для діяльності в єдиній системі спільноти.

Бюджетні можливості IPARD скромні. На 2021–2027 бюджетний пакет IPA III становить 14,162 млрд EUR. Аби Україна могла скористатися такими «смаколиками» потрібно розробити власну програму сільського розвитку, погодити її з Єврокомісією, далі створити національне агентство IPARD. І можна думати про гроші. Кажуть, що рідне аграрне відомство працює вже в цьому напрямку.

Наразі складно оцінювати, жалкує Європа чи ні, що 2022 відкрила шлюзи українському продовольству після того як протягом багатьох місяців ретельно прописувала алгоритми захисту власного ринку. Україна отримала безперешкодний доступ на ринок ЄС, не будучи при цьому його членом.

Ми шансом скористалися. У 2021 ЄС купив українського продовольства на 7 мільярдів. За результатами 2022 ми зросли до 13,2 млрд EUR, або 8% всього європейського імпорту.

Головні торговельні партнери в сегменті аграрної продукції виступають Румунія, Польща, Іспанія, Нідерланди, Італія, Німеччина, Угорщина. Сукупний оборот України з цими державами складає 78%.

ЄС за 9 місяців 2023 року закупив в України продовольства на 8750 млн EUR, або на 891 млн євро (11%) більше, порівняно з 2022, переважно через зростання поставок зерна в першій половині року.

Загалом за 9 місяців 2023 ЄС імпортував агропродовольчої продукції на 119,7 млрд EUR. Україна в ТОП-3 найбільших постачальників сільськогосподарської продукції до ЄС разом з Бразилією та Великою Британією.

Непоганий результат і його треба втримати, бо більшість вітчизняних аграріїв та переробників зацікавлені в сусідах як ніколи. Великий стабільний ринок ємністю півмільярда людей.

Більше того, ЄС продовжує тримати двері відкритими як мінімум до червня 2024. Скандали є, конфлікти будуть, однак караван, чи точніше фури, все рівно йдуть. Хоча й розмови про те, що пора зупинити режим ліберальної торгівлі теж гучнішають. Значить, треба закочувати рукави і жвавіше братися до роботи.

Що і робить вітчизняний бізнес.

Окреме завдання для чиновників — гасити пожежі можливих конфліктів ще до того, як вони почнуться і домовитися про ліберальний режим торгівлі або ще на рік, або назавжди.

Бо вже лунають заяви про те, що навіть за умови вступу України до ЄС доступ для українських товарів, особливо аграрного-продуктового напряму, треба закрити на 20 років. Ініціатори — ті самі поляки знову. Вони наводять свою історією приєднання до ЄС. І констатують, що були змушені виконати умови, якими б жорсткими вони не були. То чим кращі українці?

Не хочеться, аби слово «фермер» звучало страшніше за слово «війна».

2023. Історія протестів проти української пшениці. Подальший розвиток подій відчуваємо нині.

2024. Нові протистояння та конфлікти чи конструктивна робота? Домовимося?

Агро Перспектива

< Експорт м’яса птиці з України в 2023 зріс до 424,6 тис тонн

Все новости за
17.01.2024

140 господарств отримали понад півмільярда гривень за програмою «Доступні кредити 5-7-9» >

22.11.2024