Новим міністром аграрної політики зненацька для багатьох став соціаліст Олександр Баранівський. Зрозуміло, що призначення представника СПУ на посаду аграрного міністра є, насамперед, результатом домовленостей між новим Президентом і лідером соціалістів Олександром Морозом. Зрозуміло також і те, що портфель, що завжди належав Народній аграрній партії, несподівано перейшов до рук соціалістів.
Новий міністр вважає своїми пріоритетами продовольчу безпеку країни і хоче створити фонд продовольства на бюджетні гроші. Учасники ринку насторожені, і хоча сподіваються на те, що причетність чиновника до СПУ не поверне аграрний сектор назад у колгоспні часи, поки що мало в це вірять. Особливо зважаючи на перші заяви та кроки міністра.
Темна конячка
Більше всіх були здивовані новим призначенням фермери. Вони до останнього свято вірили в те, що новим головним провідником аграрних ідей стане їхній лідер — президент Асоціації фермерів і приватних землевласників (АФЗУ), народний депутат Іван Томич. «Ми усі розгублені, я не знаю, як склалася така ситуація. Увесь цей час (обговорення кандидатури на посаду міністра агрополітики) фігурувала кандидатура Івана Томича», — говорить перший заступник президента АФЗУ Валерій Петров. Фермери назвали призначення О. Баранівського результатом тиску СПУ на В. Ющенка. У розмові В. Петров зазначив, що про нового міністра ніхто нічого не знає і не чув. Власне, з цією фразою у принципі погодилися всі без винятку представники аграрної „тусовки". Біографічних даних про Баранівського поки що не так вже й багато. 49-річний О. Баранівський до призначення на посаду міністра був народним депутатом, очолював підкомітет Комітету з питань бюджету (з червня 2002 р.). Люди з парламенту кажуть, що Баранівського можна охарактеризувати як людину, що добре розбирається в питаннях бюджету.
Міністр має вищу освіту, за спеціальністю вчений-агроном. Це, власне, все, що видає про нового міністра сайт Верховної Ради. Плітки дають трохи більше інформації. Зокрема, кажуть, що міністр відразу після закінчення навчання очолив одне з відстаючих господарств у Житомирській області, пізніше очолював ремонтне підприємство, далі став секретарем Житомирського обкому СПУ. І ось нарешті депутат і колишній помічник депутата отримав міністерський портфель.
Перший день роботи
О .Баранівський представляв себе сам працівникам міністерства. Але на відміну від своїх попередників знайомився не зі всіма працівниками, а лише з вузьким колом, до якого потрапили начальники департаментів та управлінь. Під час знайомства з підлеглими пан міністр заявив, що найперше, чого вимагатиме від підлеглих, — високої моралі та професійності. Навівши приклад звернення групи працівників садівничої галузі до нього як до народного депутата України, Баранівський наполегливо підкреслив, що боротьба з корупцією в аграрній сфері буде одним із найперших завдань. Зокрема, буде припинено практику, коли державні кошти на підтримку сільгосппідприємствам виділялися кулуарно.
Новий керівник також зауважив, що будуть переглянуті затверджені Порядки виділення коштів державного бюджету для підтримки аграріїв по державних програмах у всіх сферах сільського господарства. О. Баранівський не уточнив, які саме Порядки використання бюджетних коштів будуть переглянуті. Нагадаємо, що останнім часом Кабінет Міністрів затвердив порядок використання бюджетних коштів на часткову компенсацію процентних ставок кредитів, залучених аграріями. Також Кабмін затвердив Порядок використання коштів на впровадження енергозберігаючих технологій, використання коштів на ремонт техніки та обладнання, вилучених з фінансового лізингу.
Паралельно Баранівський доручив підготувати аналітичні матеріали щодо використання бюджетних коштів у 2004 р. і заявив, варто переглянути бюджет для аграріїв на 2005 р. Нагадаємо, що в державному бюджеті на 2005 р. передбачені видатки на аграрний сектор у розмірі 4,886 млрд. грн.., у тому числі на підтримку програм у рослинництві і тваринництві — 619,5 млн. грн.
І хоча бюджет з точки зору на останнє місце роботи міністра є для нього справою звичною та знайомою, проте двома головними завданнями і для себе, і для підлеглих міністр визначив забезпечення продовольчої та енергетичної безпеки країни. Але пам’ятає чиновник і про наближення весни, коли почнеться гаряча пора для селян.
Польові турботи
Незважаючи на те, що працює тільки кілька днів, О. Баранівський продемонстрував непогані знання про завдання № 1 на найближчі місяці — підготовку і допомогу аграріям у проведенні весняної кампанії, зокрема забезпеченні «улюблених селян» паливом, добривами, насіннями і грішми. О. Баранівський заявив, що стурбований низьким рівнем підготовки сільськогосподарських підприємств до проведення весняно-польових робіт. За словами міністра, аграрії мають незначну кількість добрив при потребі мільйон тонн (в перерахунку на поживні речовини), мінімальні запаси засобів захисту рослин, невеликі запаси нафтопродуктів. Порівняно з минулим роком запаси товарних ресурсів набагато нижчі, тому вся надія на уряд і його домовленості з виробниками палива, добрив та банкірами, які обіцяють забезпечити село максимальною кількістю кредитів за низькими ставками. Мінагрополітики разом з Кабміном вже розробили і продовжують працювати над різними схемами допомоги аграріям.
Щоправда, всі схеми та механізми нічим новим від тих, що вже є, не відрізняються, швидше навпаки, дублюють старе і не завжди якісно. Але польові роботи — це оперативні проблеми, а глобальних, нагадаємо, дві — продовольча та енергетична безпека. Якщо подивитися на енергетичну безпеку, то слід зазначити, що тут О. Баранівський не став сильно мудрувати і вирішив повторити своїх попередників: Мінагрополітики має намір продовжувати активно розвивати виробництво ріпаку як джерело альтернативного виду палива. Зазначимо, що поки що нікому не вдалося переломити ситуацію і домогтися значного розширення площ ріпаку в Україні. Що стосується продовольчої безпеки, то і тут міністр особливими нововведеннями не відзначився.
Дай мільярд
Новий міністр каже, що буде просити Кабінет міністрів виділити з бюджету при його перегляді (найвірогідніше, бюджет буде переглядатися в березні) мільярд гривень на створення стабілізаційного фонду продовольства з метою забезпечення продовольчої безпеки держави. «Стабілізаційний фонд продовольства…треба додатково 1 млрд. грн.», — каже О. Баранівський. «Продовольча безпека на першому місці», — додає він. Міністр зазначив, що вважає за необхідне створити запаси основних видів продуктів з метою проведення інтервенцій на ринку в разі потреби. Міністр, згадавши кризи минулих років, зокрема хлібно-зернову, вважає за необхідне створити достатні запаси основних видів продовольства, щоб потім у разі потреби проводити інтервенції на ринку. О. Баранівський дав зрозуміти, що основу стабілізаційного фонду буде складати зерно. Паралельно з закупівлею зерна у фонд, уряд зможе підтримати селян, закуповуючи продукцію у виробників за цінами, які забезпечать селянам прибуток. Ймовірно, до стабілізаційного фонду буде закуповуватися і цукор, і м’ясо, і рослинна олія. Заковика тільки в тому, що доцільність створення фонду для забезпечення продовольчої безпеки в тому варіанті, про який говорить О. Баранівський, виглядає дуже «по-совєтськи». Адже продовольча безпека — це насамперед достатня кількість продуктів на внутрішньому ринку і безперебійне їхнє постачання для підтримки рівня пропозиції попиту. І для цього необов’язково створювати стабілізаційний фонд і витрачати величезні бюджетні кошти. Набагато простіше створити сприятливі умови роботи для всіх суб’єктів ринку, так чи інакше причетних до виробництва, експорту-імпорту, торгівлі. І не страшно, коли тверда пшениця імпортується на внутрішній ринок. Головне, щоб Україна не була залежною і прив’язаною до імпорту продуктів з однієї країни.
Крім усього іншого, О. Баранівський задекларував бажання активно просувати наше продовольство на світові ринки з метою зміцнення позицій України в світі. «Ми будемо проводити агресивну експортну політику», — сказав О. Барановський, — сприяти товаровиробникові, щоб просувати товари в Європу…нас не дуже там чекають". На думку чиновника, Україна як аграрна країна має могутній експортний потенціал, зокрема по зерну, молочній продукції. До речі, за оцінками фахівців «Держзовнішінформу», сальдо товарної зовнішньої торгівлі в 2004 р., за попередніми даними, складе 3658,12 млн. USD. На думку фахівців компанії «Аграріка», обсяг зовнішньої торгівлі товарами сільськогосподарського призначення і харчової промисловості (група 1–24) у 2004 р., за попередніми даними, складе 5,265 млрд. USD, що на 7,3 % більше, ніж у 2003 р. У тому числі експорт складе 3415 млн. USD, що на 25 % більше, ніж у 2003 р., а імпорт — 1850 млн. USD, що на 15% менше, ніж у 2003 р. Позитивне сальдо складе 1565 млн. USD, що в 2,8 рази більше, ніж у 2003 р. Що стосується імпорту продовольства, то тут пан О. Баранівський теж збирається бути активним і зокрема вже задекларував своє категоричне „проти" пільгового імпорту 260 тис. т цукру-сирцю. „Кожна тонна сирцю, ввезеного до України, це втрата робочих місць і втрати для бюджету", — сказав міністр. Нагадаємо, що пільговий імпорт сирцю є обов’язковою умовою для вступу України до СОТ, тож тепер залишається сподіватися, що нова аграрна влада „допоможе" швидкому просуванню України до СОТ. Крім усього іншого Барановський вважає несправедливими вимоги СОТ стосовно державної підтримки сільського господарства на рівні 2000 р.
Отож, трохи радянський підхід, чи по-простому колгоспна точка зору О. Баранівського на проблеми галузі насторожує на поточний момент найбільше. Основна маса учасників аграрного ринку завмерла в очікуванні. З одного боку, О. Баранівський ідеально підходить під визначення „нова влада": адже про нього ніхто не знав до лютого 2005 р. На відміну від екс-віце-прем’єра Леоніда Козаченка чи президента Асоціації фермерів Івана Томича, які заявили про готовність очолити аграрний блок нового уряду, ця людина не світилася яскравою зіркою на аграрному небокраї. Він не був на момент призначення навіть начальником департаменту чи заступником міністра, як Юрій Мельник (ще один потенційний і чи не найреальніший кандидат на посаду міністра до 3 лютого). Водночас О. Баранівський аж занадто нагадує всіх екс-міністрів сільського господарства, особливо в бажанні одержати величезну бюджетну підтримку.
