Або про наслідки руйнації Каховської ГЕС
Відразу цинічно. Кавунів з Херсонщини не буде. Ціни на рибу будуть високими. Як мінімум третина земель змінить власників.
Зрошення змінить формат, реформується, однак буде.
Рілля на Херсонщині точно не перетвориться на пустелю, бо на Україну багато хто в світі поглядає як на «ласий шматок» (і ми на власній шкурі це знаємо).
Поговоримо…
Кавуни. Все не так печально
Сезон 2023 пройде без кавунів з Херсонщини. Аналогічно сезону 2022. І руйнування Каховської ГЕС та системи зрошення тут ні до чого, адже більша частина регіону тимчасово окупована, а де звільнено, там заміновано, розповіли «Агро Перспектива» місцеві фермери.
Загалом в 2022 році урожай кавунів в Україні скоротився вдвічі до 205 тис тонн, згідно інформації Держстату. Площа до збирання — 22,8 тис га. Баштанні вирощували переважно фермери та приватники.
У 2021 урожай кавунів в Україні становив 400 тисяч, з яких херсонські фермери виростили 150 тис тонн. Ще два південні регіони — Дніпропетровщина та Запорізька область — вирощують просто в рази менше. Зокрема, виробники Дніпропетровської області у 2022 році зібрали майже 27 тис тонн, Запорізька область — 12 тис тонн.
Отож, сильно херсонських кавунів у 2023 не чекайте. Їх не буде, як не було торік. Однак на ринку кавуни будуть.
Традиційно виручить імпорт. Починаючи з травня на полицях маркетів є кавуни. Правда грецькі. Один кавун плюс/мінус обходиться в 400 гривень.
До речі, за 5 місяців 2023 року Україна завезла 1,4 тис тонн кавунів, дині, папаї.
Загалом у 2022 Україна збільшила імпорт кавунів, дині, папаї більше ніж удвічі до 41,95 тис тонн на 25,576 млн USD.
У 2021 Україна імпортувала кавунів, дині, папаї більше 18 тис тонн на 12,3 млн USD.
Крім імпорту місце фермерів з Півдня частково займають виробники інших областей України. Зокрема, активно нарощує виробництво кавунів Одещина.
Отож, питання тільки в ціні та регіоні вирощування.
Що кажуть самі аграрії Херсонщини, то головне — Перемога. Далі треба розмінувати землі, бо щодня на полі гинуть фермери. Одні на полі бою, інші — на власному, коли намагаються самотужки розмінувати своє, рідне.
Звідси висновок №1 після руйнації Каховської ГЕС. Перемога, розмінування. А вже потім зрошення. Щоб стало зрозуміліше зазначу: з майже 2 млн га Херсонщини на зрошенні 426 тис га. І зверніть увагу, що на цих землях вирощують переважно зернові та соняшник. Якось так. А кавуни. А кавуни — теж.
Офіційно
Останні роки (до 2022) Каховське водосховище живило 31 зрошувальну систему. Загальна площа — плюс/мінус 550 тис. га, з яких наразі 512 тис. га тимчасово окуповані. Основна частина площ — Херсонська область, лівобережжя.
Вночі 6 червня російська армія підірвала греблю Каховської ГЕС.
Трохи статистики
За 2014–2017 спостерігалося скорочення земель на зрошенні.
З 2018 (0,46 млн га) кількість зрошувальних земель почала зростати й у 2020 було полито найбільшу площу — 0,55 млн га.
У 2020 році обсяг води, який використовується для зрошення, в сільському господарстві, становив 950,34 млн куб м.
Найбільше використано води на допоміжну діяльність у рослинництві — 667,81 млн куб м, вирощування зернових культур (крім рису) бобових культур і насіння олійних культур — 242,93 млн куб м.
Значно менше використовувалось води на вирощування овочів і баштанних культур коренеплодів і бульбоплодів — 22,44 млн куб м, вирощування зерняткових і кісточкових фруктів — 8,26 млн куб м та тваринництво — 4,34 млн куб м.
Площа, з якої зібрано врожай на политих землях з кожним роком зростає. Так з 2014 р. до 2020 р. найбільше зросли площі під зерновими та зернобобовими культурами, на 84% до 188,5 тис. га.
У 2020 році сюди входила пшениця — 74,0 тис. га, кукурудза — 59,5 тис. га, ячмінь — 35,2 тис. га, рис — 11,2 тис. га.
Площа зрошення овочевих культур зросла на 15% до 22,7 тис. га. У 2020 р. найбільше полито помідорів — 9,9 тис. га, цибулі — 4,0 тис. га та моркви — 1,9 тис. га.
Окремо слід виділити соняшник, политі площі якого за 6 років зросли на 60% до 72,1 тис. га, Зворотну тенденцію показала соя, де полита площа в 2020 р.
скоротилась на 25% у порівнянні з 2014 р., хоча до 2018 р. площа лише зростала і найбільша кількість зрошуваних земель була у 2017 р. — 134.4 тис. га.
Зрошення є одним з основних факторів інтенсифікації землеробства в районах із недостатнім та нестійким природним зволоженням, завдяки якому значною мірою знижується залежність агровиробництва від умов природного вологозабезпечення. Нині у світі зрошується близько 270–300 млн га, з них поливні землі забезпечують 40% світового виробництва продовольства, займаючи лише 18% площі сільгоспугідь.
Оперативні втрати
Найбільше після вибуху на Каховській ГЕС постраждала рибна галузь та аквакультура. Попередні оцінки Мінагрополітики наступні. Збитки від загибелі усіх біоресурсів складуть до 10,5 млрд. грн. Зокрема, загибель лише дорослих особин (риба) може сягнути 95 тисяч тонн або близько 4 млрд грн.
Момент другий. Винесена з потоком води у заплави фауна водосховища загине.
Момент третій. Потрапляння та загибель прісноводної риби та інших біоресурсів у водах Чорного моря може спричинити загибель чорноморської фауни.
Четверте. Після знищення Каховської ГЕС затоплений єдиний в Україні державний осетровий завод. Виробничо-експериментальний Дніпровський осетровий рибовідтворювальний завод імені академіка С. Т. Артющика, що розташований у с. Дніпровське Білозерського району Херсонської області, працював з 1984 року і компенсував відтворення осетрових видів риб в Україні, що втратили можливість природного розмноження у зв’язку із зарегулюванням Дніпра каскадом водосховищ.
П’яте. Херсонський виробничо-експериментальний завод з розведення молоді риб, який знаходиться на тимчасово окупованій території Херсонщини, під загрозою повного затоплення. Повне затоплення може призвести до втрати племінного поголів’я риб та вихід плідників і молоді за межі територій. Щоб було зрозуміло, завод утримує цінне племінне поголів’я водних біоресурсів та вирощує коропів, щук, судака, сома, ляща, товстолоба, білого амура для зариблення природних водойм загальнодержавного значення. Сучасне промислове стадо цих видів риб у нижньому Дніпрі та Дніпровсько-Бузькому лимані майже повністю складається з особин, що є продукцією заводу. Щорічно у рибогосподарські водні об’єкти України вселялося 13 млн екземплярів риб із зазначеного підприємства.
Що робимо
Щоб подолати негайні наслідки підриву Каховської ГЕС та зупинити спрацювання водосховища, в Укргідроенерго ведуться роботи над проєктом верхньої перемички. Проєкт перемички, яка заодно слугуватиме і мостовим переходом має бути представлений 10 липня, а його будівництво має розпочатись одразу після деокупації регіону. Для фінансування будівництва планують залучити кошти міжнародних донорів. Про це на зустрічі з компаніями Європейської Бізнес Асоціації 14 червня повідомив генеральний директор Укргідроенерго Ігор Сирота.
Поточна відмітка рівня Каховського водосховища тримається між 7 та 8 метрами. Якщо нижня частина дамби не зруйнована, то падіння може зупинитися на рівні 6–7 метрів, що дозволить після паводків набрати достатній для водозабору рівень в 12,7 метрів. Якщо нижня частина також зруйнована, то вода може опуститись до 3 метрів, що відповідає руслу річки, а це означає, що може знадобитись рік чи два для відновлення необхідного рівня.
Варто розуміти, що до наступного паводку подача води до Запорізької та Дніпропетровської областей з Каховського водосховища відбуватись не буде. Найближчі кілька місяців водосховище поповнюватись не буде, тож для цих областей, зокрема для міст Кривий Ріг і Нікополь відпрацьовуються альтернативні поставки іншими водогонами питної та технічної води. Водночас Херсон може брати частину води з русла річки нижче.
Про проблеми з постачанням технічної води, зокрема в Кривому Розі, вже повідомляє і бізнес. Так, до підриву Каховської ГЕС споживання технічної води підприємством АрселорМіттал Кривий Ріг складало 2,5 тис. кубометрів за годину. Наразі, задля економії подачу води на виробництво зменшили майже на дві третини — до близько 1 тис. кубометрів. Відповідно, підприємство було змушене зупинити деякі агрегати, зокрема було повністю зупинене виробництво сталі та прокату. Дещо кращою є ситуація в гірничому департаменті, де налагоджений замкнутий цикл споживання води, і запасів має вистачити на 2–3 місяці.
Після нещодавнього відновлення підприємством до рівня завантаження виробництва на 30–40%, воно знову впало до 15–20% через ситуацію з водою. Катастрофа спричинила не тільки технічні виклики, а й хвилювання з боку замовників, які не поспішають розміщати нові замовлення та спостерігають за тим, як розвиватиметься ситуація надалі. Водночас у АрселорМітталі запевняють, що усі поточні замовлення будуть реалізовані без ускладнень, а керівництво шукає нові підходи, аби адаптуватися до нинішньої ситуації та продовжувати працювати.
Підрив Каховської ГЕС імовірно призведе до катастрофічних екологічних наслідків та вимагатиме значних витрат на відновлення регіону. Однак негайний негативний вплив на українську економіку буде помірним, вважають аналітики Dragon Capital. Відносно несуттєво постраждає економічна активність, здебільшого через дефіцит технічної та питної води, зниження виробництва та експорту сталі. Втрати експорту можуть сягнути близько 2%. Втім суттєвими будуть втрати у довгостроковій перспективі, пов’язані з відбудовою руйнувань та відновленням аграрного потенціалу регіону.
Фахівці Укргідроенерго заявляють зі 100% впевненістю, що руйнування станції сталось саме внаслідок підриву зсередини, під водою, великою кількістю вибухівки — жодна ракетна атака не могла б спричинити такого руйнування. Ще у вересні-жовтні минулого року станція була замінована, і з того часу доступ до станції був тільки у російських військових. У підриві станції росіянами впевнений і Антон Геращенко, експерт з національної безпеки, який, втім, переконаний, що ця подія не завадить нашим збройним силам просуватися вперед та звільняти території.
Технічний стан системи до 2022. Офіційно
За останні роки через неналежне використання наявного потенціалу зрошувальних та дренажних систем, зношеність елементів водогосподарсько меліоративної інфраструктури, неефективне управління водними ресурсами та меліорацією земель і недосконалість існуючого законодавства, полив здійснювали на площі, що складає приблизно 30 % від наявних площ меліорованих земель. Військова агресія російської федерації значно погіршила ситуацію в секторі зрошення, особливо на півдні України, де розміщено найбільші зрошувальні системи. Пошкодження об’єктів інфраструктури меліоративних систем унеможливлює проведення поливів сільськогосподарських культур, що негативно впливає на продовольчу безпеку держави.
Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження від 12.08.2022 № 714-р «Про передачу цілісних майнових комплексів державних підприємств, установ та організацій до сфери управління Державного агентства меліорації та рибного господарства». Після закінчення процесу передачі цілісних майнових комплексів від Держводагентства до Держрибагентства буде проведена детальна інвентаризація переданих об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем.
Про меліорацію. Офіційно
За офіційними статистичними даними в Україні обліковується 5,48 млн. га меліорованих, у тому числі 2,17 млн. га зрошуваних і 3,3 млн. га осушуваних земель з відповідною меліоративною інфраструктурою (водосховища, магістральні та розподільні канали, захисні дамби, насосні станції, трубопроводи, басейни добового регулювання, колекторно-дренажна мережа та інші гідротехнічні споруди і об’єкти).
Згідно з даними інвентаризації до складу міжгосподарських зрошувальних систем входять 423 головні водозабірні споруди, 1730 насосних станцій, 96 водосховищ з корисним об’ємом 463 млн. куб. метрів. Протяжність постійної зрошувальної мережі складає 7,3 тис. км, у тому числі канали — 3,3 тис. км та трубопроводи — 3,9 тис. кілометрів.
У 2021 році фактично поливалось близько 600 тис. га сільськогосподарських угідь, а двостороннє регулювання здійснювалось на площі близько 250 тис. га. Проте наявна водогосподарсько-меліоративна інфраструктура є достатньою для забору та подачі води на зрошення не менше 1,8 млн га, а водовідведення надлишкових вод на площі понад 1 млн гектарів.
Сучасний стан меліорації характеризується:
незадовільним технічним станом об’єктів інженерної інфраструктури та високою енергоємністю подачі води на зрошення;
порушенням технологічної цілісності водокористування та водовідведення;
великими фільтраційними втратами води з меліоративних каналів на шляху її транспортування до поля;
значними збитками в секторі зрошення та дренажу, включаючи пошкодження дамб, меліоративних каналів, насипів, насосних станцій, інших гідротехнічних споруд внаслідок військової агресії російської федерації;
руйнація сектору меліорації внаслідок втрати частки зрошувальних та дренажних систем, що знаходяться на тимчасово окупованих територіях.
Існуючі проблеми у галузі водного господарства та меліорації земель:
незадовільний стан використання наявного потенціалу зрошення та дренажу, зношеність інженерної інфраструктури меліоративних систем — 70%;
дефіцит природного вологозабезпечення на більш ніж 2/3 території України, його збільшення внаслідок кліматичних змін та зменшення запасів поверхневих вод, придатних для зрошення;
невизначеність правового статусу меліоративних систем і права власності на них;
відсутність фінансової спроможності сільгоспвиробників у відновленні інженерної інфраструктури;
недосконалість механізмів державної підтримки сільгоспвиробників, які вирощують продукцію на зрошувальних землях.
План дій Мінагро
проведення детального аудиту використання меліорованих земель та інвентаризації меліоративних систем;
розробка законодавчих та нормативно-правових актів;
здійснення інституційної реформи управління водними ресурсами та меліорацією земель;
створення організації водокористувачів для ефективного управління та надійної експлуатації меліоративних систем;
реалізація інвестиційних та інфраструктурних проектів з відновлення та розвитку меліорації в Україні.
На виконання плану заходів з реалізації «Стратегії зрошення та дренажу на період до 2030 року», затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2020 р. № 1567-р, для нарощування потенціалу меліоративних систем у 2022 р. розроблено та прийнято наступні нормативно-правові акти:
Закон України від 17 лютого 2022 № 2079-IX «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель», який визначає механізм передачі функцій управління частиною об’єктів меліоративної інфраструктури водокористувачам, прописує їх функціонал та правові механізми для безпечного інвестування в існуючу меліоративну інфраструктуру та будівництво нової меліоративної інфраструктури для сталого розвитку зрошуваного землеробства в умовах змін клімату;
Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 серпня 2022 р. № 714-р «Про передачу цілісних майнових комплексів державних підприємств, установ та організацій до сфери управління Державного агентства меліорації та рибного господарства»;
Постанова Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2022 р. № 866 «Про внесення змін до Порядку інвентаризації земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 червня 2019 р. № 476»;
Постанова Кабінету Міністрів України від 30серпня 2022 № 973 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України
від 08 лютого 2017 р. № 77 та від 11 жовтня 2021 р. № 1070», для удосконалення механізму державної підтримки розвитку зрошуваного землеробства для відновлення меліоративних систем в умовах змін клімату;
Постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2022 р. № 974 «Про визначення рівнів показників продуктивності насосної станції, яка передана у власність організації водокористувачів», для забезпечення відновлення насосних станцій меліоративних систем, які передані у власність організації водокористувачів, для їх використання, експлуатації та технічного обслуговування з метою надання послуг щодо гідротехнічної меліорації земельних ділянок на території обслуговування меліоративної мережі організації водокористувачів та стимулювання розвитку гідротехнічної меліорації;
Постанова Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 р. № 962 «Про затвердження модельного статуту організації водокористувачів» як установчого документу для створення та провадження діяльності організаціями водокористувачів з метою ефективного проведення гідротехнічної меліорації на земельних ділянках сільськогосподарського призначення, що включені до території обслуговування організації, та на яких здійснюється водокористування для потреб гідротехнічної меліорації або існує технічна можливість здійснення водокористування для потреб гідротехнічної меліорації.
Для обґрунтування інституційних та економічних засад утворення суб’єкта господарювання державної форми власності та передачі в його управління об’єктів інфраструктури, що перебувають у державній власності Мінагрополітики здійснено супровід проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення системи управління об’єктами інженерної інфраструктури меліоративних систем державної власності».
