Хоч смійся, хоч плач, а суто українські продукти, які тисячоліттями вироблялися в Україні, стають дефіцитними в сучасних торговельних мережах. По
неволі розпрощалися з гречкою, а тепер і з борошном доводиться прощатися, тому що знайти його на магазинних полицях стає дедалі складніше. І
проблема не стільки в малій кількості, скільки в надмірному регулюванні цін. А ще — в панічних настроях споживачів.
Попит через дефіцит чи навпаки?
Усе сталося якось спонтанно і непередбачувано. Але пшеничне борошно, якого в Україні хоч відбавляй, стало рідкісним товаром у торговельних мережах.
Ажіотажний попит призвів до того, що упаковки великої розфасовки зникли одразу, а маленькі пачки борошна ще де-не-де трапляються.
«Вчора у магазині забрала останні дві пачки борошна. Куди воно поділося, і чому його немає у продажу, незрозуміло. Кажуть, що в магазинах воно є, але
за такими цінами їм продавати невигідно», — припускає киянка Людмила.
Споживачі, традиційно піддавшись паніці, активно розхватують борошно, залишаючи на полицях супермаркетів тільки цінники та білий пил.
У регіонах ситуація не краща. Після чергових новин про можливий дефіцит борошна чимало громадян метнулися до місцевих магазинів. А селяни — до
найближчих мельниць і борошномельних підприємств, щоб придбати мішечок білого продукту про запас. (Хоча вдома мішок-другий про запас завжди лежить).
Адже хто знає, як буде з цінами на те борошно, а може ще й хліб подорожчає.
Деякі запасливі українці почали також скуповувати й макаронні та кондитерські вироби, для виготовлення яких теж потрібне борошно. А поки прості люди
спустошують полиці, розмірковуючи про те, як далі жити чи виживати, українські службовці доскіпуються до причин підняття цін на борошно.
Дорегулювали…
Не будемо обговорювати політичну складову питання, але в кулуарах аграрного ринку ходять чутки про те, що різкі коливання цін на продукти харчування -
один із сценаріїв, у результаті якого мають змінити прем’єра.
Ще подейкують, що причиною різкого зниження обсягів реалізації стала неможливість працювати «в плюс» в умовах адміністративного обмеження цін і
подорожчання зерна: компанії не мають можливості підвищити ціни на свій товар через жорстке держрегулювання, тоді як собівартість виробництва тонни
борошна зросла через підвищення цін на зернові. (Нагадаємо: борошномельні підприємства повинні погоджувати зміну ціни з обласними адміністраціями, якщо
подорожчання перевищує 1% на місяць). Частина підприємств (в основному — невеликих) і зовсім зупинили виробництво, ті ж, хто продовжує працювати,
відпускають борошно невеликими партіями і в основному постійним партнерам.
Однією з головних причин подорожчання борошна учасники ринку наввипередки називають ціни на зерно, які останніми місяцями мають тенденцію до зростання.
При цьому проблемою є і передпосівна поведінка власників зерна. Частина сільгоспвиробників уже продала зерно, щоб залучити кошти на посівні роботи, а більш стабільні компанії стали притримувати зернові напередодні традиційного для кінця сезону піку цін. Крім того, аграрії чекають скасування квот на
експорт зерна, які діють до 1 квітня, що також має простимулювати рівень внутрішніх цін до підвищення.
Виробники борошна переконують, що наразі виробити партію продукції таким чином, аби не підвищувати ціни, практично неможливо. Тому не дивно, що ціни на
борошно таки ростуть.
Агрофонд у поміч
Покрити тимчасовий дефіцит борошна на ринку можна поставками з Аграрного фонду. Держоператор мав би здійснювати інтервенції борошна на внутрішній ринок
у розмірі поданих обласними адміністраціями обсягів заявок.
Міністерство аграрної політики та продовольства оголосило про початок інтервенцій борошна для забезпечення стабільних цін на ринку хліба. Так, директор
департаменту розвитку аграрного ринку Анатолій Розгон на селекторній нараді в міністерстві 15 лютого повідомив, що для запобігання зростанню цін на
борошно і хліб уряд ухвалив рішення про інтервенції борошна з Аграрного фонду. «Зараз вирішуються організаційні питання, ціни проходять доузгодження в Мінекономіки, оскільки це передбачено порядком, і з наступного тижня буде забезпечено борошно за стабільними цінами, що дозволить забезпечити
стабільність цін на ринку хліба, в першу чергу, масових сортів», — сказав він.
У тому, що Аграрний фонд стовідсотково забезпечить Україну борошном і зерном, переконаний заступник міністра аграрної політики і продовольства Сергій
Тригубенко. «Нам до кінця маркетингового року потрібно 1 млн 377 тис. тонн борошна, для того щоб ми закрили всю потребу у випічці хліба» — каже
чиновник і додає, що «аграрний фонд на сьогодні стовідсотково по всій державі може покрити потребу в борошні та зерні».
Традиційно, що обіцянки чиновника — то одне, а коли те борошно з Агрофонду потрапить на ринок — то зовсім інша історія. І питання: за якою ціною буде
продаватися те державне борошно?
Хочемо ми чи не хочемо, а борошно таки дорожчатиме. Якщо не сьогодні, то завтра. Якщо не завтра, то післязавтра. Бо все дорожчає… І що б не
обіцяли чиновники, як би не скаржилися споживачі, але ринкові закони перемагають завжди. Навіть закони державні.
Коментарі
Анатолій РОЗГОН, директор департаменту розвитку аграрного ринку Мінагропроду
Зміна цін на борошно підлягає декларуванню, і тому виробникам борошна перед тим, як підвищити ціни на борошно, потрібно буде шукати серйозні аргументи,
щоб обґрунтувати це подорожчання.
Оскільки борошно з державних ресурсів може бути використане лише для забезпечення соціально значущих продуктів, у першу чергу хліба, то, наприклад, для
потреб виготовлення макаронних і кондитерських виробів може бути використане зерно як із регіональних ресурсів, так і з Держматрезерву.
Олександр ВАСИЛЬЧЕНКО, генеральний директор «Укрхлібпрому»
Торік ціни на зерно росли, але з вересня постачалося борошно з Аграрного фонду за нижчими цінами. Від початку цього року борошна з Держрезерву не було.
Постанова про продаж є від 9 лютого, але реально на ринку його немає. Вартість борошна на ринку лише за останню декаду зросла на 10%. Деякі
хлібопекарні уже закуповували борошно вищого ґатунку по 3100--3200 гривень за тонну. Великих партій на ринку немає. Якщо раніше хлібокомбінат працював
з 3--4 постачальниками, то тепер — з п’ятнадцятьма, аби закупити ту ж кількість борошна. Не беруся робити прогноз, наскільки подорожчають
хлібопродукти, оскільки ситуація змінюється мало не щодня. Навіть якщо борошно з Аграрного фонду буде, невідомо, за якою ціною його продаватимуть.
Зрештою, дорожчає не лише борошно, а й енергоносії, пальне…
Сергій ТРИГУБЕНКО, заступник міністра аграрної політики і продовольства
Істерія навколо теми борошна і хліба викликана бажанням спекулянтів вплинути на владу й отримати надприбутки. Це стовідсоткова провокація для влади. За
цією провокацією, ми вважаємо, стоять 10--15 гравців на сільськогосподарському зерновому ринку, тому що вони фактично втратять свої надприбутки, коли
законопроект №8053 (законопроект про внесення змін до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» щодо особливостей
здійснення експорту об’єктів державного цінового регулювання) набуде чинності, оскільки вони будуть відірвані від можливості маніпулювати в нашій
державі сільгоспвиробниками. Саме в опорі спекулянтів і лежить основа надуманої істерії.
Вадим КОПИЛОВ, заступник міністра економічного розвитку й торгівлі
Проблем із борошном в Україні в 2011 році взагалі бути не може як таких, тому що всіх необхідних ресурсів досить. Зерна вистачає, борошномельних
потужностей вистачає, тому немає ніякого лиха з борошном. А дефіцит борошна може бути пов’язаний виключно зі штучним ажіотажем.
