ЛЕОНІД КОЗАЧЕНКО. УАК
ГРЕЧКА ПОДОРОЖЧАЄ НА ТРЕТИНУ У 2025

Чим викликане суттєве зростання закупівельних цін на гречку? І які ще фактори впливають на формування ціни?

Самий головний фактор – це те, що ми менше посіяли гречки. Звичайно, коли на ринку менше продукції, то ціна на неї зростає. Ми знаємо, яка була проблема в минулому році, пов'язана з вартістю логістики, яка в чотири рази стала вищою порівняно з довоєнним періодом.
Ціни провалились, великі втрати великі понесли ті, хто виростив гречку. Звичайно, у цьому році посіяли менше. Тому менша кількість на ринку, пропозиція менша, ціна зростає.
Також треба враховувати інші фактори. Нас очікують нові випробування. Ціни залежать від податків, залежать від вартості зберігання.
Це електроенергія в основному, тому що спеціальні складські приміщення.
Звичайно ціна зросте, але я не буду говорити, що це буде катастрофічне зростання.
Основне підвищення буде після нового року. Не думаю, що буде суттєве зростання в поточному.
Проти ціни, яку ми маємо, зростання може бути до 30%. Тому це треба мати на увазі. Хоча не одну гречку ми їмо, у нас вистачає інших продуктів, які на ринку будуть завжди.
Я маю на увазі вироби із пшениці, інших круп'яних культур. Можу назвати шість таких продуктів, які виробляються із зернових, круп'яних і олійних культур.

В яких областях вирощують гречку, як загалом війна вплинула на цю сферу?

В основному посіви гречки сконцентровані в центрі нашої країни. Трошки є на заході. На сході гречку менше вирощували. Тому війна особливо не вплинула на сегмент. Посіви скоротилися, але це було рішення самих фермерів.

Скільки Україна експортує гречки?

Небагато. В Європу в минулому році ми експортували, здається, десь всього 28 тисяч тонн. Це невелика кількість, до цієї культури в Європейському Союзі не звикли.
У цьому році ми в Європу не поставляємо нічого. Європейський Союз гречку не закрив від нас, але попиту там немає. Тому самим треба думати, як спожити те, що маємо, щоб товар був доступним для тих, хто полюбляє гречку.
Раніше Україна взагалі не експортувала в ЄС. Більше експортували в пострадянські країни, такі як Узбекистан, Казахстан, в Грузію.

Що з цінами на інші продукти? Теж ростуть?

Так, на жаль. На борошно, наприклад, зростає і попит, відповідно і вартість. Вперше, принаймні за останні 10 років, ми маємо іншу структуру посівів зернових культур. Високобілкової продукції, першого та другого класу, в малій кількості зібрана. Це є головною причиною. Ми маємо проблеми з тим, де взяти відповідну пшеницю. Ціни можуть змінюватись.
Ми навіть експортували чимало борошна раніше. Експорт борошна забезпечує додаткову вартість і прибутки фермерам.
В цьому році, мабуть, не зможемо багато експортувати, тому що високий попит на внутрішньому ринку.