ЧИ ЗАЛИШАТЬСЯ ЛІСИ?

Лісів в Україні - понад 10 мільйонів гектарів. І майже 40% - на Заході країни. Що відбувається з лісовим господарством України, хто покриває незаконну вирубку лісів і як її зупинити, про це та інше - виконуюча обов'язки голови Державного агентства лісових ресурсів Христина Юшкевич.

Христино Василівно, ви готові, абсолютно чесно, озвучити справжні цифри незаконної вирубки лісів?

У 2015 році, за офіційними даними, було незаконно вирублено 24 тис кубів лісу. Якщо говорити мовою цифр, такі збитки можна оцінити у майже 85 млн. грн. Що стосується 2016 року, то тільки за перших півроку, незаконна вирубка зросла на 36% з відповідним періодом минулого року, і склала по галузі 15,8 тис. кубів. Але буду відверта - ці цифри далекі від реальних. Насправді, незаконна вирубка лісів в Україні носить більш масштабний характер.

Втім, ми ніколи не зможемо вирахувати точний відсоток незаконної вирубки, доки не буде створений єдиний електронний облік деревини і база статистичних даних переробки та потреб деревини у державі. Так, на сьогоднішній день у нас є баланс заготівлі. Ми знаємо, що протягом року заготовлюємо майже 16 млн кубів у сфері агентства і ще трохи більше 3 млн кубів – іншими лісокористувачами.

Все це – наслідки загальнодержавної бездіяльності. Зараз ми знайшли спільну мову з профільними міністерствами. Вони знають про проблему в нашій галузі і всіляко підтримують наші ініціативи, адже ми розробили, і зараз доопрацьовуємо, проект положення про реалізацію необробленої деревини.

А чому раніше ніхто не створив такий реєстр?

Мабуть, таким чином, певні люди хотіли приховати справжні цифри заготівлі та експорту деревини. Адже це сотні мільйонів гривень, які йдуть повз державу і осідають в кишенях не тільки районних чи обласних, але і київських покровителів. Зараз ми бачимо бажання нового керівництва Генпрокуратури та працівників правоохоронних органів і СБУ вирішувати ці питання. Я також буду всіляко цьому сприяти.

А як тоді бути? Як зупинити вирубку лісів?

У першу чергу, потрібно перевести всі підприємства на єдиний електронний облік деревини. По Держлісагентству такий облік введений майже на 100%. Але є 27% лісів, які знаходяться в підпорядкуванні інших лісокористувачів, таких як Мінприроди, Міноборони та обласні ради.

Друге, що необхідно зробити – це збільшити відповідальність не тільки за незаконну вирубку лісу, але і за недобросовісну купівлю деревообробними підприємствами. Якщо буде впроваджений ланцюг відповідальності, ми зможемо унеможливити тіньовий обіг лісу в країні. Не буде можливості збути нелегальну деревину – відпаде бажання займатися незаконною рубкою. Адже сьогодні попит породжує пропозицію.

Складається враження, що винні усі, окрім вашого агентства. Але більша частина українських лісів у вашому підпорядкуванні і всі, так би мовити, стрілки мають вказувати на вас…

Так, звісно, весь негатив, стосовно незаконної рубки, тінню лягає на нас. Перше, що я зробила, коли мене призначили на посаду виконуючої обов'язки керівника агентства – почала говорити правду про справжні масштаби вирубки. Це позитивна динаміка і перший крок до реформування галузі. Адже раніше ця інформація була за сімома печатками. Було віддане усне розпорядження приховувати справжні масштаби незаконної вирубки. Мовляв, чим більші показники рубки – тим гірше оцінювалася робота керівників агентства на місцях. Але світова практика показує, що відсоток незаконної вирубки не можна відносити до незадовільної роботи лісників, оскільки це явище носить системний характер і силами одного лісгоспу їх не вдасться вирішити. Тут потрібний комплексний підхід. І починати треба з того, аби говорити правду, показувати громадськості справжні масштаби проблеми.

А які саме механізми підрахунку незаконної вирубки ви використовуєте? Як взагалі оцінюєте масштаби, завдані незаконними лісорубами?

В Європі кількість вирубленого лісу оцінюється за допомогою вимірювання обсягів деревини, що надходить на проміжні склади. На жаль, поки що ми далекі від цього. Тому кількість вирубаного лісу оцінюємо за допомогою технічних вимірювань.

Іноді, при виявленні правопорушення, незаконно вирубаний ліс вдається повернути - в цих випадках така деревина береться на облік і продається. Якщо поліція не змогла знайти незаконних лісорубів, обсяг вирубки розраховується, виходячи з даних про вимірювання пнів.

У рамках цієї роботи, нам нарешті вдалося налагодити більш тісну взаємодію з правоохоронними органними, щоб оперативніше реагувати на факти незаконної рубки. Для цього встановлюємо камери відеоспостереження, у деяких лісгоспах використовуємо дрони, активізуємо більше рейдових бригад. Плануємо розширити повноваження працівників лісової охорони - хочемо внести зміни в законодавство іпідзаконні акти, аби врегулювати питання, щодо використання вогнепальної зброї. Так ми зробимо їх роботу безпечнішою і більш ефективною.

У 2012 році в Євросоюзі набула чинності Регуляція № 995, що забороняє імпорт в ЄС деревини та виробів з неї, якщо походження сировини не буде доведено. Ми знаємо, що кругляк рубають незаконно і в великій кількості. Так куди йде незаконне дерево?

Все не так однозначно! Сьогодні сертифікати на деревину видаються територіальними органами Держлісагентства. Тобто, покупець зобов'язаний прийти до нас і показати накладну, договір купівлі-продажу, договір на експорт і так далі. Все б нічого, тільки управлінню відводиться доба на перевірку цих документів. Але це нонсенс! За такий короткий час ми просто фізично не можемо це зробити. В результаті, якщо на документах є всі підписи, всі печатки, ми просто зобов'язані видати сертифікат, оскільки за неправдиву інформацію несе відповідальність той, хто подає документи. Отже, ми технічно не можемо відслідкувати корупційні чинники. Не в наший компетенції виявити підробку документів. Цим повинні займатися фіскальна служба і правоохоронні органи. У нас просто немає таких повноважень.

Ось так, через недосконалість законодавства, незаконну деревину спокійно узаконюють. І тільки постфактум, коли правоохоронці виявлять певні порушення, вдасться з'ясувати справжнє походження лісу.

Щоб цього уникнути, потрібно зробити, як я вже казала, єдину електронну базу обліку. Адже сьогодні є інші постійні лісокористувачі, які можуть виписувати накладні від руки. Зрозуміло, що за певну суму випишуть який завгодно документ. З впровадженням електронної бази, доступ до неї отримають, як правоохоронці, так і митники. Разом з тим, ми переведемо всіх постійних лісокористувачів на ТТН-ліс, для внутрішнього переміщення лісу.

Таким чином, походження лісу можна буде перевірити будь-де і в будь-який момент. Це не тільки знищить корупційну складову, але і створить всі умови для тотального контролю за обігом деревини.

Ваш попередник написав заяву на звільнення через неспроможність зупинити масову вирубки лісу. Якщо ви зараз перебуваєте в його кріслі: чому думаєте, що у вас вийде виправити ситуацію?

Боротися з незаконною вирубкою лісів – завдання не тільки одного голови агентства. Це проблема правоохоронних, митних органів, проблема громадськості і загалом економічної ситуації в країні. Все що залежить від мене - я зроблю. Більше того, я вже почала робити. В першу чергу, ми показуємо реальні цифри незаконної рубки. Крім того, вказуємо на конкретні прогалини в законодавстві і викриваємо схеми за якими ліс вирубується, реалізується та експортується.

З якими ще проблемами вам доводиться стикатися у вашій роботі?

Сьогодні ми, спільно з українськими, польськими та австрійськими науковцями, розробляємо програму реформування лісової галузі. Так ми зможемо працювати не ситуативно, а опираючись на наукове обґрунтування. Інакше в лісовому господарстві нам не позбутися хаосу і корупції.

Поки вимушена констатувати, що доводиться стикатися з людьми, які ігнорують науковий підхід в нашій роботі. В результаті, їх бачення реформування обмежується тільки короткотривалою перспективою. Через це у нас з'являються проблеми, які потім доводиться вирішувати роками.

Для прикладу, зараз розглядається питання розширити природно-заповідний фонд до 15% від загальної території країни до 2020 року. Але якщо брати до уваги відсоток заповідності саме лісів, які є лише у сфері Держлісагентства, то він становить 16%. Навіть у таких країнах як Фінляндія та Швеція, де ліси є основним природним типом рослинності, заповідна територія займає тільки 11% та 6,3% усієї площі.

Я обома руками за створення нацпарків. Втім, потрібно раціонально підходити до цього питання. Розуміти, що тільки заможні країни можуть дозволити собі таку кількість заповідників. Потрібно не формально, а реально підходити до цієї ситуації.

А навіщо нам такі величезні території заповідних зон? Не кожна країна, окрім США, зможе похизуватися такою заповідною територією.

Як я уже сказала, доводиться стикатися з людьми, які безсистемно виконують свою роботу.

Ось візьмемо, наприклад, ситуацію із створенням національного природного парку «Дніпровсько-Тетерівський». Тут екологи вимагають відвести під заповідник більше 30 тис. гектарів землі. Це дуже велика територія, на облаштування і утримання якої, будуть потрібні десятки мільйонів гривень. Але зараз держава не може взяти на себе таку фінансову відповідальність.

Саме тому, аби раз і назавжди поставити крапку в цій дискусії, я запросила науковців авторитетного і знаного у Європі Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації імені Висоцького дослідити цю територію. Консультуємося з Національним університетом біоресурсів та природокористування, Національним лісотехнічним університетом та науковими установами.

Так от, згідно з їх висновками, в цьому лісі давно не велося лісовпорядних робіт. Справа в тому, що доступ до цієї території багато років був заборонений – там знаходилися мисливські угіддя Януковича. По периметру стояла озброєна охорона і працівників Держлісагентства туди не підпускали на гарматний постріл. Враховуючи те, що цією землею ніхто не опікувався досить довго, зараз цей ліс не в кращому становищі: там сухостій, болота, які висохли, через порушення гідрологічного балансу. Окрім того, на значній площі присутній високий рівень радіації, оскільки він знаходиться в безпосередній близькості до Чорнобильської АЕС. Тому, щоб створити там парк, територію спершу потрібно очистити. А для цього потрібні величезні кошти, які держава сьогодні виділити на це не може.

Ми не проти заповідника. Але його треба створювати тільки там, де для цього є всі передумови. Зогляду на фінансове становище країни, під парк у цій місцевості можна виділити земельну ділянку, яка є унікальною і потребує збереження. Зараз вчені розробляють документацію, яка дасть можливість зрозуміти, яку саме територію можна виділити під створення заповідника.

Я впевнена, що подібні висновки ми отримаємо і від спеціалістів по іншим ділянкам, які теж хочуть виділити під заповідники. Саме тому нам потрібна комплексна, системна програма з науковим обґрунтуванням. Тільки так ми зможемо реформувати лісове господарство України і зупинити незаконну вирубку лісів. Ми розробляємо тактичний і стратегічний план проведення реформ. І вже найближчим часом всі ми побачимо кардинальні зміни у лісовій галузі.

(використано матеріали Gazeta.ua)