МИКОЛА СОЛЬСЬКИЙ, Міністр агрополітики
ЯК ВИВЕЗТИ ЗЕРНО, КОЛИ ПОРТИ НЕ ПРАЦЮЮТЬ

Міністр каже, що «питання, яке займає 80% часу – це вирішення того, як вивозити зерно з України. До війни в місяць було близько 5 млн тонн експорту через українські порти. Наразі порти в Одесі, Миколаєві із зрозумілих причин не можуть працювати, а кудись вивозити треба. Є 20 мільйонів тонн ще торішнього врожаю, які треба було вивезти цієї весни. Це, по-перше, гроші для аграріїв. А гроші аграріїв – це нова посівна, орендна плата, і все решта. Крім того, через три місяці почнуться озимі – ячмінь, ріпак, пшениця. Навіть з урахуванням проблем, об’єм для експорту буде великий, а восени додасться кукурудза. Якщо порти не відкриються, ми і далі будемо вивозити через західні країни автотранспортом, залізницею та через дунайські порти баржами. Проте проблему це не вирішує, за березень ми вивезли лише 200 тисяч тонн.
Ми, Мінінфраструктури, залізниця будемо намагатися завдяки зусиллям бізнесу, влади, переговорам з іншими країнами про спрощені транзити, вийти на півтора мільйона тонн у місяць. Але для цього ще потрібно дуже постаратися.

 Втім, ми маємо 20 млн тонн зерна на складах з минулого року, і, умовно, 30 млн тонн нового врожаю, який треба буде вивезти. Скільки років його треба буде вивозити тоді? І це при тому, що щороку буде з’являтися новий обсяг. Тому очевидно, що це проблема номер один…

В порту в абсолютній більшості – це зерно трейдерів. На елеваторах – зерно і аграріїв, і трейдерів. Останні досить часто закуповували зерно на елеваторах і там залишали на зберігання», - каже Сольський та додає, що частина товару знаходиться в портах безпосередньо на кораблях. «Воно не розвантажується, і надалі знаходиться на кораблях. Там наразі 57 суден, в яких 1,25 млн тон – це зернові і олійні. Щодо термінів зберігання, я думаю, що навіть самі капітани в більшості випадків не знають, чи є з цим проблеми. Вони точно не планували, щоб це зерно знаходилось на кораблях тривалий час. Загалом все залежить від того, в якому стані трюми цих кораблів. Коли зерно лежить більше трьох місяців, то виникають проблеми, і частина вантажу може бути зіпсована.

Залежить від стану суден», - каже Сольський. І з оптимізмом додає, що ситуація не така безнадійна, як здавалася у перші дні вторгнення РФ. «Тому що у березні всі орієнтувалися на війну, частина працівників почала шукати можливості, як вивозити інакше і налагоджувати процес. Було близько 200 тисяч загалом всієї агропродукції за місяць, і можна вийти на 1,5-2 млн тонн. Для цього треба багато речей зробити, це все не буде за один місяць. Припустимо, вагони. У нас широка колія – у Європі вузька. Ми ніколи не робили заміну колісних пар в такій кількості. Треба ці моменти відрегулювати, цим вже займаються.

Що робить керівник шиномонтажу, якщо потрібно не десяти машинам поміняти колеса в день, а тисячі? Набирає додаткових людей, купляє додаткове обладнання і відкриває приміщення. Тут подібна історія. Визначаються нові ділянки, де це можна робити, нові місця, набираються люди, виробляється додаткове обладнання. Другий момент: транспорту в Європі під такі об’єми не вистачає. Тому що інфраструктура Румунії, Угорщини, Польщі не була розрахована на таке навантаження, і на це теж потрібен певний час.
Щодо барж, як і з вагонами, є місця, в які вони заходять в Україну, і потрібно робити перевантаження.  Є питання, як і з літаками, коли страхові компанії не покривають рейси, коли вони заходять в Україну. Також багато питань пов’язані з тим, аби спростити документацію з боку України, а також з боку транзитних країн. Питань багато, їх треба вирішувати», - каже Сольский.

Насамперед зерно може вивозитися, за словами міністра, «Польща і Румунія. Зараз, я думаю, в березні поділ приблизно однаковий між Польщею, Угорщиною та Румунією. Це знову ж таки, не показник. Потоки будуть формуватися, виходячи з такого, як будуть будуватись ланцюжки до моря, до портів, тому що Європі така кількість зерна не потрібна. Куди ми можемо їхати? Це балтійські порти, порти Румунії, зокрема, Констанція, і Ґданськ в Польщі».

Сольський переконаний, що хвиля високих цін на продовольство триватиме ще 3-5 років після закінчення воєнних дій.

Міністр також запевняє, що внутрішній ринок питання їжі для себе закрив, у всякому разі по базовим позиціям. «Є продукти харчування, але кожній людині завжди потрібно щось трошки інше. Тому Мінагро разом з Мінекономіки моніторять ситуацію, пов’язану з зерном та іншими базовими речами.
Ми не бачимо зараз проблем з продовольством в Україні. Вони є там, куди його не можна довезти, але це інше. Всі бачать, що товари, номенклатура в магазинах зменшилася, але вона є. У мене є відчуття, що ситуація почала потроху відновлюватися. Є процедура держзакупівель, за якою військові цивільні адміністрації, наприклад, купують певні продукти для своїх потреб: для переселенців, силових органів, тощо. Компанії, які хочуть поставляти, подаються в список тих, хто може це робити. Ми їх перевіряємо, і якщо вони мають бажання щось поставляти і ВЦА це потрібно, вони подаються на номенклатуру. 

Ми перевіряємо, чи відповідають ціни ринковим, підтверджуємо, і запускається в роботу. Задіяні тут Мінагро, Мінекономіки, "Укрзалізниця" і ВЦА.

Проблеми є завжди, навіть в мирний час, але запаси по базових продуктах у нас є на декілька років. Олії – хоч на 10 років. На певних складах в торгових мережах – вони невеликі, менші, ніж до війни. Але вони й не можуть сформувати великі обсяги, тому що на це потрібні обігові кошти, і таке завдання, насправді, не стоїть.

Щодо переліку необхідних товарів. Окремо треба додати, оскільки в нас є багато зернових, і частина з них – це корми для тварин, то у нас точно є м'ясомолочна продукція. І особливих приводів тут для хвилювань немає», - сказав Сольський.
Тому більше віри, сили, надії на новий день, новий врожай і мирне небо.

Використано матеріали інтерв’ю міністра аграрної політики та продовольства України Миколи Сольського для порталу «Економічна правда»