Олександр Прокудін
Херсонська ОВА

Про врожай, розмінування та наслідки руйнації Каховської ГЕС

Херсонщина попри всі складнощі, що обрушилися на регіон, намагається за першої можливості виходити в поле. Коротко про життя фермерів - начальник Херсонської обласної військової адміністрації (ОВА) Олександр Прокудін.

Розмінування

Не менш важливим аспектом є й гуманітарне розмінування. Тому потребуємо додаткових розрахунків саперів, аби пришвидшити процес очищення землі від вибухівки, залишеної росіянами та намитої водою.

Станом на зараз – 150 людей і 50 одиниць техніки нам потрібно. А взагалі, на підтоплених ділянках у нас працювало більше 360-ти комунальників із інших регіонів і використовувалося понад 150 одиниць техніки. Йдеться не лише про Херсон, а й інші громади, постраждалі від підтоплення.

Якою є ситуація стосовно гуманітарного розмінування на Херсонщині?

Загалом 683 тис. га землі – це деокупована на сьогодні територія Херсонщини, що водночас є лише третиною від загальної площі області. В цілому з початком робіт на правобережжі розміновано майже 80 тис. га, тобто 12% від загальної площі деокупованої частини. При цьому близько 95 тисяч вибухових і безпечних предметів було виявлено та знешкоджено.

Із цих розмінованих територій, тобто з 80 тис. га, понад 67 тисяч – це землі сільськогосподарського призначення. Для нас це дуже важливо, тому що сама наша земля використовувалася для сільського господарства, завдяки чому Херсонщина заробляла. Тож зараз фермери не можуть обробляти свої землі, тому що дуже велика щільність замінованості.

А як узагалі зараз виживають фермери Херсонщини?

Отак і виживаємо: починаємо розміновувати деякі території, фермери закуповують чи орендують техніку на замін спаленої росіянами. Нам допомагають певні фонди з придбанням таких тракторів і комбайнів.

Уже 590 тонн баштанної продукції було зібраного. Окрім того, на звільнених і розмінованих територіях і зерно, і картоплю, і ріпак, і овочі – все посадили, але в маленьких розмірах. Зараз засіяно майже 63 тис. га площ.

Чи маєте прогнози щодо збору врожаю на Херсонщині цьогоріч?

Так, звичайно що такі прогнози є. Але ліпше ми говоритимемо про це за результатами зібраного врожаю. Показники того, що вже зібрали, – не великі, якщо порівнювати з показниками до повномасштабного вторгнення. Хоча зважаючи на складний час, то прогнози доволі оптимістичні.

А яких культур і скільки саме вже зібрали на Херсонщині?

Ми зібрали 58,5 тис. тонн зерна, 4,4 тис. тон ріпаку, 16,3 тис. тон картоплі, різних овочів – близько 30 тис. тон: це і томати, і цибуля, й тощо. Зараз уже почнеться збір зернових, повністю технічних культур, соняшнику та, звичайно, баштанні культури продовжимо збирати.

Вочевидь, велика війна суттєво вплинула на кількість врожаю на Херсонщині. Наскільки змінилася динаміка?

Нині важко стверджувати, тому що певні площі заміновані й водночас маємо втричі меншу територію у зв’язку з тимчасовою окупацією частини області. Загалом же, на Херсонщині в довоєнний час збирали мільйони тон, а зараз – тисячі. Ми були лідерами за збором урожаю в Україні серед інших областей: найбільше збирали зернових, овочів. То були мільйони тон, які йшли в тому числі й на експорт. Зараз, звичайно, це зовсім не ті об’єми, завдяки яким ми раніше жили.

Наслідки руйнації Каховської ГЕС

Унаслідок збройної агресії Росії загалом в області пошкоджено приблизно 15 тисяч цивільних об’єктів, серед них майже 14 тисяч – житлові будинки. Також це 274 заклади освіти та спорту, 181 лікарня, 43 об’єкти промисловості, вщерть зруйнований міжнародний аеропорт "Херсон". Щодо критичної інфраструктури: пошкоджено понад 850 км газопроводів, 17 котелень, ТЕЦ, більше 3,5 тисяч повітряних електроліній, 40 потужних підстанцій і майже 700 трансформаторних підстанцій, розграбовано й потрощено автобусні парки.

Якщо оцінювати завдану шкоду лише дорожньому господарству, то це близько 900 млрд грн.

Щодо наслідків від підриву Каховської ГЕС, то збитки тільки навколишньому середовищу становлять понад 146 млрд грн: знищена унікальна флора та фауна, пошкоджено майже третину лісів (це 64 тис. га), під загрозою зникнення 30 % природно-заповідного фонду, затоплено 1300 га полів.

Хоча би першочергово потрібно 32 млрд грн для знешкодження там неприбраних добрив, проведення моніторингу та інвентаризації будівництва або реконструкції очисних споруд, каналізаційної мережі. Необхідно спорудити сміттєпереробний завод, бо багато сміття ми й досі вивозимо з підтоплених територій. Водночас треба ще відновити ліси та збудувати три рибовідтворювальні заводи.

За попередньою інформацією, тільки для відновлення пошкодженого або знищеного житлового фонду (це чотири тисячі будинків) знадобиться 1,3 млрд грн. Окрім того, маємо 28 підприємств, які були підтоплені під час підриву Каховської ГЕС. Ці збитки – це теж колосальна сума.

З названих мною 15 тисяч об’єктів, не підлягають відновленню близько 5 тисяч будинків. Це внаслідок збройної агресії. У результаті ж підриву Каховської ГЕС ми визначили понад 1300 таких будинків. Але це число не є сталим, бо ми постійно актуємо ці показники: працюють комісії, які обстежують і описують кожен будинок, роблять чек-листи, за якими потім людям будуть компенсовувати їхні втрати.