ІГОР ПЕТРАШКО. МІНІСТР ЕКОНОМІКИ
ПРО НАБОЛІЛЕ АГРАРНЕ

Як щодо розділення міністерства на агро і економічне?

Особисто я не прихильник постійних змін. Якщо вже в них є потреба, треба робити їх плавно. Тому що за будь-яких подібних змін відбуваються періоди бюрократичної нестабільності. Але знову ж таки є заява президента, дискусія в парламенті. Який буде узгоджений формат? Основне, щоб були ефективність і результат. Особисто в мене зауважень до одного чи іншого формату нема. У США кількість міністерств - 14, одна з найменших у світі. І це наддержава! Всьому приділяється достатня увага. У Німеччині, наприклад, є міністерство економіки та енергетики. Я прихильник зменшення кількості міністерств.

Зараз знову почалася дискусія, чи на своєму місці ваш заступник і торгпред Тарас Качка. Корені цієї дискусії зрозумілі - відбулися три антидемпінгові розслідування: дизель, паливо, полімери. Почалася інформаційна війна.

Дизель - це була тільки заявка. Тобто, розслідування два. Дискусія про добрива ведеться раз на рік. З 2018 року щороку для кожного міністра економіки, починаючи зі Степана Івановича Кубіва, це боротьба. Ведеться дискусія між хіміками і аграріями. І треба правильно модерувати цю дискусію, бо важливо і хімічну галузь зберегти, і щоб аграрії не бачили вищих цін.

Але по добривах хіміки залишилися незадоволені.

Ще раз кажу: це щорічна дискусія. Ми хочемо мати баланс: захистити інтереси аграріїв і хіміків. Як варіант, ми розглядаємо ідею підписання меморандумів, щоб виробник розумів, що наявні об’єми будуть викуплені. Ми ж не хочемо, щоб виникали якісь схеми.
Наразі з’явилась інша подібна дискусія, предметом якої є сірчана кислота. Починаємо активно звертати увагу, організовуємо багатосторонні перемовини і прагнемо знову ж таки вийти на компромісне рішення.

Щодо агроринку. Ви підписали меморандум по зерну. Чи будуть там якісь обмеження? У повідомленні не вказані цифри…

По меморандуму прийняли рішення підписати поки що без цифр. Гадати на підставі прогнозів недоцільно, зважаючи на те, що вже за місяць всю пшеницю зберуть. Тому збереться пшениця - порахуємо баланс і встановимо. Але не обмеження, а узгодженням обсягів можливого експорту. Продовольча безпека - це пріоритет. Ми її досягнемо ринковими методами.
Це була принципова позиція Міністерства економіки - не обмежувати ринок в експорті. Ми обмежили лише гречку з тієї причини, що Україна не виробляє зараз 100% гречки.

Посіяли більше чи ні? Якось зреагували агровиробники на це?

Агровиробники не можуть відреагувати миттєво. Так, цього року гречки посіяли на 10 тис. га більше - 74 тис. га. Однак треба, щоб почали купувати в резерв. Поки що ми працюємо над корпоративним управлінням. Доки є питання до ДПЗКУ (Державної продовольчо-зернової корпорації України - ІФ), Аграрного фонду. Відпрацьовуємо, як зробити це прозоро, щоб уникнути зловживань, як це було у в минулі періоди.
Але ми зберегли баланс - дефіциту не було. Ми взяли найм’якіший інструмент по регулюванню цін - декларування. Використали його, виконуючи закон. При цьому спілкувалися з асоціаціями, виробниками, тобто зробили цей процес прогнозованим. Усі задоволені цим. Ми казали: "Це важливий соціальний продукт, а ви експортуєте - знайдіть ринкові можливості встановити нижчі ціни на внутрішньому ринку". Інакше є інший варіант – агресивне обмеження. Утім, ми пройшли цей період за всіма соціально важливими товарними позиціями. Просили не використовувати коронакризу для зловживань. У стабільний період зловживання бувають рідко, та коли є турбулентність, є й спокуса щось притримати, з іншими домовитися - от ціни і могли вирости.

Експортно-кредитне агентство (ЕКА), Укрексімбанк, Банк розвитку – який з цих інструментів може підтримати наших експортерів уже цього та наступного року?

Дискусія щодо Укрексімбанку і Банку розвитку ще триває. В той же час ЕКА - це вже створений інститут. Ми наразі його повноцінно запускаємо. Об’єми коштів у ЕКА дозволять поки що лише тестовий запуск. Цього місяця має бути підписаний перший договір зі страхування українських підприємств, які працюють з країнами Африки, де є ризики. Якщо агентство запрацює нормально, ми зробимо два наступні кроки. І перший з них - кредити українських банків на поставки, які ідуть в ризиковані, на думку банків, країни. Але в майбутньому ми маємо робити те, що роблять європейські кредитні агентства - Hermes, SACE, АКА. Кожна країна має щонайменше одне агентство. Вони страхують кредитування своїми банками інших компаній. Тобто ідеал - коли український банк буде кредитувати компанію у Польщі, і наше українське страхове агентство буде це страхувати. Тоді ми вирівняємо конкуренцію для українських компаній. Кредит за кордоном дають для того, щоб ти купив вироблене там. А українські банки навіть своїх не кредитують. З іншого боку, якщо буде страхування, банки будуть видавати кредити.

Яке фінансування уряд готовий закладати в бюджет на наступний рік для ЕКА?

Наразі це 200 млн грн, але це сума тестова. Далі будемо обговорювати. Поки що йдеться про страхування ризиків українських компаній при поставках на інші ринки, але де кредити дають українські банки. Сподіваюся, до кінця 2021 року ми вийдемо на концепцію і вже з 2022-го будемо робити розширені проекти. ЕКА - важливий інструмент, однак він не до кожного ринку застосовується. Наприклад, такі агентства не страхують commodities. Наразі це насамперед машинобудування, виробництво більш складних вузлів товарних агрегатів, де доступ до грошей є конкурентною перевагою. Тут, гадаю, банки готові кредитувати. Однак це ми не кредитуємо іноземні компанії. Ми вкладаємо в свою економіку. Стався ризик - і не компанія винна іноземній компанії, а іноземна компанія винна українському банку. Ми не кажемо: "Не кредитуйте іноземні компанії". Ми спонукаємо: кредитуйте, так само, як вони нам видають кредити. Польські чи німецькі банки видають кредити українським компаніям, проте гроші йдуть транзитом і повертаються. В цьому сутність експортної підтримки.