Перший заступник міністра аграрної політики Максим Мартинюк на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook опублікував пост про ризики, які несе для аграрної галузі ескалація конфлікту в Азовському морі та зумовлений нею режим ВС в 10 областях.
Складові будуть змінюватися відповідно до розвитку ситуації, все нижченаведене – попередні прогнози та оцінки.
Отже, ризики, які ми бачимо на сьогодні, та ступінь їх впливу на ситуацію в АПК:
1. Основний блок – для рибної галузі. Азовське море генерує більшу частину вилову і це вимагає збереження стабільного і зрозумілого режиму риболовства в його водах. Станом на вчорашній день рибалкам було рекомендовано в якості застережного заходу повернутися в порт, жодних юридичних чи фактичних обмежень до них не застосовувалось. Ступінь ризику: не визначений.
2. Повторення агресивних дій в Керченській протоці. В зв’язку із напруженою ситуацією в Приазов’ї та непередбачуваними діями РФ, обсяги перевалки через порти Бердянськ та Маріуполь можуть бути вимушено скорочені, а потоки перенаправлені в порти Одеси. Ступінь впливу: середній. В минулому році через порти Азова було експортовано біля 5% від загального експорту зерна. Це багато, але період надвисокої місячної інтенсивності експорту в цьому сезоні ми уже проходимо, тож навіть враховуючи певні нюанси роботи Укрзалізниці, великих проблем від можливої концентрації експортних потоків ми не очікуємо. Місяць тому було б набагато складніше.
3. Загально-транспортні. Режим ВС охоплює всі портові області і може позначитися на роботі експортної інфраструктури (це лише припущення, оскільки зараз робота йде безперебійно). Крім того, з’являється фактор непереборного впливу – «військова потреба», якій буде підкорюватись транспорт, зокрема пріоритет у постачанні вагонів, подачі тяги тощо буде у військових вантажів. Ступінь впливу: залежатиме від злагодженої роботи транспортної інфраструктури.
4. Юридичні, пов’язані із виконанням зовнішніх контрактів та визначенням форс-мажору. Юристи сходяться на думці, що застосування форс-мажору в разі ВС є імперативним, але практика залежить від того, як був цей пункт виписаний в конкретному контракті. Ступінь впливу: середній. Ніхто із свідомих гравців ним не зловживатиме, оскільки на кону репутація і компанії, і країни в цілому як надійного постачальника. Станом на вчорашній вечір відвантаження відбувалися в штатному режимі. Крім того, навіть статус «Force Majeure» не скасовує контракт, а лише зміщує строки виконання зобов’язань по ньому.
5. Глобальні цінові. Власне, не ризик в прямому розумінні, але можливість коливань цін як реакція на ескалацію конфлікту – аспект, який треба врахувати. Ступінь впливу: мінімальний. На вчорашній біржовій сесії коливання ціни на пшеницю були в межах 1%, сьогоднішня сесія буде більш показова, але навряд чи суттєво інша.
6. Зростання ціни фрахту. Можливе, але в незначному обсязі і точно не в короткостроковій перспективі, оскільки судна фрахтуються із великим часовим лагом. Сподіваймося, що через місяць фактор «ВС» уже не буде актуальним.
7. Зростання страхових премій. Аргументи ті самі, що й пунктом вище. Страхові компанії найімовірніше закладуть додаткові ризики при страхуванні операцій в портах Азовського моря.
Оскільки соціальний аспект є для нас найважливішим, окремо винесу тезу про те, що ризики продовольчого характеру для внутрішнього ринку, зокрема для 10 областей із ВС, відсутні. Пропозиція основних продуктів харчування значно перевищує прогнозований попит, а більшість областей, в яких введено ВС, є профіцитними.
Мінагрополітики готове долучитися до вирішення всіх питань, що можуть виникнути у учасників ринку в зв’язку із введенням воєнного стану, так само як і будь-яких інших.
