ОЛЕКСАНДР ГАЙДУ. ВРУ Про орієнтири поглиблення торговельно-економічних відносин України з ЄС
Україна має врахувати досвід прикордонних країн ЄС, таких як Польща, Румунія, Болгарія в процесі структурної перебудови, модернізації виробництва та впровадження жорстких стандартів якості товарів в процесі розвитку торговельних відносин з ЄС, вважає голова комітету з питань аграрної політики Олександр Гайду.
Зараз ми перебуваємо дуже у складному і важливому етапі відносин з Європейським Союзом. Україна має постійно показувати, що вона, попри війну, є надійним партнером, а не конкурентом. І саме сільське господарство є основою економіки України і фактично її стабільність інтеграції в європейський простір. Тому саме аграрний сектор є сьогодні головним джерелом експорту нашої держави. І водночас він є вагомою частиною європейської і світової економіки.
Україна активно працює над реформуванням сільського господарства у відповідності до спільної аграрної політики Європейського Союзу. Ця політика є основою функціонування єдиного європейського ринку та забезпечує стабільний розвиток аграрного сектора через фінансову підтримку, екологічні ініціативи та інноваційні підходи.
З одного боку, аграрний сектор виступає провідною галуззю економіки України, що забезпечує левову частину експортних надходжень та слугує вагомим елементом гарантування продовольчої безпеки інших країн. А з іншого боку, спільна аграрна політика є першорядною у формуванні внутрішнього ринку співтовариства. Свого часу вона була визначена на рівні базового договору про створення Європейського Союзу, а нині залишається підґрунтям європейського ринку.
Варто також зазначити, що для деяких країн таких, яких як Польща, Румунія та Болгарія процес інтеграції в аграрній сфері в Європейський Союзу був дуже непростим. Вони стикнулися з необхідністю структурної перебудови, модернізації виробництва та впровадження жорстких стандартів якості. В Україні ми маємо врахувати такий досвід, оскільки аграрна політика Європейського Союзу базується на принципах прозорості, ефективного використання фінансів та екологічної стійкості. На жаль, в нинішніх умовах Україна не може забезпечити масштабну бюджетну підтримку аграрного сектору на рівні Європейського Союзу, саме тому потрібно підвищувати ефективність використання ресурсів, залучити міжнародні фінансові інститути та інвесторів.
Дуже важливим є досвід Європейського Союзу щодо механізмів надання коштів, прозорості їх розподілу та контролю за ефективністю. Разом з цим хочу зазначити, що в цьому дослідженні є цифри, які доводять до того, що Україна наростила експорт-імпорт агропродукції, і агропродовольча продукція в 2024 році склала 60 відсотків від всього експорту. Попри незначне зниження порівняно з 2023 роком, де у нас був рекорд 62 відсотки від загального експорту, але це другий найкращий результат за всю історію незалежної України.
Однак, наш аграрний сектора наразі орієнтований переважно на експорт сировини з малою часткою переробки. Як вже зазначив мій колега Дмитро Андрійович, що для розвитку переробної галузі необхідні значні інвестиції, технології та модернізація виробничих потужностей. Лише так наша держава Україна зможе збільшити додану вартість агропродукції та конкурувати на європейському та світовому ринку.
Водночас, всі ми знаємо, що у червні 2025 року можуть для наших аграріїв бути складні умови здійснення зовнішньої торгівлі та високих ризиків для галузевого бізнесу. Це пов'язано в першу чергу з можливою зміною гри на ринках у Європейському Союзу, умов пільгової торгівлі для України. Як вже було зазначено, що завершується дія автономних торгівельних заходів у Європейському Союзі.
В даний момент експерти бачать три варіанти розвитку подій.
Перший варіант для нас саме вигідний, це продовження дії пільг. Але це також водночас дає… для бізнесу це надає довгострокове передбачення і розвитку бізнесу.
Друге. Це повернення до умов 2021 року. Але це зовсім не вписується, в принципі, в канву бізнесу, який сьогодні працює, і це також дасть збитки нашим українським виробникам в розмірі 3 мільярди доларів США.
І новий формат співпраці, це пошук фактично компромісних рішень для забезпечення стабільного доступу української продукції до Європейського Союзу. Але ми ж у свою чергу виступаємо та наполягаємо на продовженні тих автономно торгівельних заходів, це може надати змогу зберігати стабільність та передбачуваність торговельних відносин між Україною та Європейським Союзом.
Україна має всі можливості для того, щоб стати надійним партнером у Європейському Союзі у сфері аграрного виробництва, а також забезпечити продовольчу безпеку Європи та посилити власну економіку. Однак для цього необхідно декілька речей. Це, по-перше, те, що ми робимо кожний день у стінах Верховної Ради, це продовжити гармонізацію аграрної політики з нормами Європейського Союзу. Це, по-перше, забезпечить, і передбачуваність, і довіру до українських виробників. По-друге, це залучення інвестицій у переробну промисловість. Це дасть підвищення доданої вартості продукції. Потім це розвиток біоенергетики, використання потенціалу виробництва біометану, а також розширення виробництва біоетанолу, що у свою чергу дасть скорочення викидів СО2.
Що важливо для нас? Це підтримка малих фермерів та впровадження нових бізнес-моделей і також пошуки компромісних рішень щодо торговельних відносин з Європейським Союзом. От на цьому, в принципі, всі, хто сьогодні тут зібрався, повинні зосередитися, це для нас дуже важливо.
Українське сільське господарство та міжнародна продовольча безпека тісно взаємопов'язані, і інтеграція з Європейським Союзом відкриває нові можливості. Але водночас ставить перед нами амбітні завдання. Це, по-перше, необхідність системної реформи з боку України та стратегічної інвестиції з боку Європейського Союзу. Я впевнений, що спільними зусиллями ми зможемо це побудувати і зробити такий ефективний, інноваційний, конкурентоспроможний аграрний сектор, який може стати надійним партнером у Європейському Союзі та у всьому світі.
Також завдяки потужностям українського агропромислового комплексу Європа може стати також потужним аграрним хабом щодо забезпечення продовольством країн Африки та Азії.
Використано матеріали комітету з питань аграрної та земельної політики ВРУ