Роман ГРИЩЕНКО. Голова Сумської ОДА

Про особливості цьогорічної посівної розповідає голова Сумської ОДА Роман Грищенко.

Агропромисловий сектор належить до стратегічно важливих і для Сумщини, і для країни загалом. До цього варто додати часову обставину: в оптимальні строки слід провести весняно-польові роботи. Тому вже зараз треба дбати про осінній результат, тобто максимальне виробництво продукції рослинництва, яка в умовах пандемії матиме не просто важливе, а виняткове стратегічне значення.

Цьогорічної весни в аграріїв Сумщини подвійний іспит. Тож робимо все, щоб скласти його максимально успішно. Сівбу ранніх ярих культур почали ще в середині березня, зокрема ранньої зернової групи — ячменю, пшениці, вівса, гороху. Далі будуть соняшник, кукурудза тощо. Тобто витримується традиційний цикл.

Якщо структуру посівних площ порівнювати з торішньою, то особливих змін чи коливань немає. Упродовж двох останніх років Сумщина входить у п’ятірку кращих регіонів з виробництва зерна, що свідчить про доцільність такої структури. Тож наша мета — зберегти і закріпити нинішні позиції.

В усіх категоріях господарств під урожай відведено майже 1,2 мільйона гектарів, що на торішньому рівні. З них трохи більш як половина — під зерновими та зернобобовими, з яких майже 490 тисяч гектарів — ярі, насамперед ячмінь та пшениця. Належне місце займуть овес та горох — відповідно 11,2 та 4,5 тисячі гектарів.

А ось під кукурудзою порівняно з минулим роком площі плануємо розширити на 5 тисяч гектарів і довести до 412 тисяч. Побільшає соняшнику — буде загалом понад 240 тисяч гектарів, або плюс 5% до торішнього показника. Трохи додаємо до соєвих масивів, картопля та овочі залишаються на рівні 2019-го.

За оперативними даними, загальна потреба для проведення весняно-польових робіт сягатиме 6,1 мільярда гривень, що на 2% менше, ніж торік. Дефіцит становитиме в межах 840 мільйонів гривень — на 22% перевищує торішній показник. З огляду на це прогнозуємо залучити 456 мільйонів гривень комерційних (товарних) кредитів, а також 384 мільйони банківських.

У загальній структурі прогнозовані витрати на мінеральні добрива становитимуть 24,7%, насіння та посадковий матеріал — 19,9, засоби захисту рослин — 16,3, оплату праці та відрядження — 14, паливно-мастильні матеріали — 11,6%. При цьому розрахункова потреба на гектар ріллі становить 6,2 тисячі гривень, що на 4% менше, ніж торік.

За підсумками минулого року, 40% сільськогосподарської продукції області вироблено в домогосподарствах сільського населення. Там зосереджено майже все виробництво картоплі, овочів, плодів, ягід, меду, бджолиної продукції, понад половина — молока та м’яса. Тож намагаємося створювати всі умови, аби селяни мали максимум можливостей для роботи на присадибних ділянках.

В умовах карантину вимушені були призупинити пасажирське транспортне сполучення між містами і в межах населених пунктів районів. Проте рух приватного транспорту не обмежено, а персонал контрольно-пропускних пунктів попереджено про мінімальне втручання у переміщення населення до присадибних ділянок, пасік тощо.

Організували роботу магазинів із продажу насіння, садивного матеріалу, добрив, пестицидів. Досягнуто домовленості між Сумської ОДА та Сумською дирекцією Українського ДППЗ «Укрпошта» про те, що зв’язківці доставлятимуть на замовлення громадян насіннєву продукцію і садивний матеріал.

Якими бачите основні завдання в аграрному секторі?

Насамперед слід створити сприятливі умови для роботи бізнесу, а основні індикатори цього — зростання інвестицій та організація додаткових робочих місць. Завдяки цьому вся громада отримує бонуси у вигляді зростання надходжень до місцевих бюджетів і відповідно запровадження й реалізації проєктів розвитку.

Моє особисте й завдання обласної і районних адміністрацій — створити для суб’єктів господарювання, що працюють у правовому полі, такі умови, в яких стали б неможливими будь-які негативні прояви. Тому всіляко запобігатимемо рейдерству, самовільному використанню земель, контролюватимемо належну сплату податків, орендної плати, дотримання вимог охорони довкілля тощо.

Серед пріоритетних завдань — ефективна робота державних підприємств, зокрема підпорядкованих Національній академії аграрних наук України, в яких на правах постійного користування землі сільськогосподарського призначення державної форми власності. Вони мають стати прикладом ефективного господарювання і в рослинництві, і у тваринництві, стабільно наповнювати бюджет.

Аграрії активно долучатимуться до розбудови місцевої інфраструктури, зокрема доріг місцевого значення, які ремонтуватимуть та будуватимуть на умовах співфінансування за кошти агробізнесу, місцевих та обласного бюджетів. Це спільна зацікавленість.

Карантин неодмінно закінчиться, сподіваємося, що найближчим часом і з мінімальними негараздами. Тож попереду багато роботи, яка стане ефективною і на благо всіх та кожного.

Використано матеріали газети «Урядовий кур’єр»