Валдіс Домбровскіс. Європейська комісія
Коли буде розблоковано українсько-польський кордон

Виконавчий віце-президент Європейської комісії Валдіс Домбровскіс переконаний, що цілі та причини протестів фермерів у різних країнах Європи різні.

Наприклад, у Польщі страйки, в основному, націлені проти українського зерна та продуктів харчування. У Латвії - проти російського зерна. У Німеччині основна увага приділяється додатковому навантаженню на фермерів через європейську "Зелену угоду" та, загалом, адміністративний тягар. У Франції також у центрі уваги знаходяться торговельні угоди ЄС.

Домбровскіс зазначає, що Брюссель веде з фермерами стратегічний діалог щодо майбутнього сільського господарства в ЄС.

«Ми вжили деяких короткострокових заходів, щоб полегшити певні аспекти адміністративного тягаря, що випливає з європейської "Зеленої угоди". І ця робота зараз триває.

Ми постійно контактуємо як з польською, так і з українською владою. Ми говорили про це сьогодні і з прем’єр-міністром України Денисом Шмигалем, і з Верховною Радою. Завтра я буду у Варшаві, тому скористаюся цією нагодою також для зустрічі з польськими міністрами, щоб обговорити ту ж саму тему. Ми усі разом шукаємо рішення.

У певному сенсі, ці протести викликані так званими автономними торгівельними заходами – тобто, нашими заходами з лібералізації торгівлі, які ми надаємо для підтримки економіки України. Ми подали пропозицію про продовження цих автономних торговельних заходів до червня 2025 року.

Але ми також передбачаємо певні додаткові гарантії, щоб заспокоїти фермерів у Польщі та кількох інших європейських країнах. Наприклад, ми передбачаємо механізми для реагування у ситуаціях, коли виникають дисбаланси на ринку - не лише в ЄС загалом, але також в одній або кількох державах-членах.

Ми передбачаємо автоматичні гарантії для трьох чутливих сільськогосподарських продуктів: м’яса птиці, яєць та цукру. У певному сенсі, це має надати додаткової впевненості Польщі та іншим сусіднім країнам.

Говорячи про зернові, я б сказав, що ситуація дещо менш зрозуміла, оскільки, як ви знаєте, Польща в односторонньому порядку заборонила імпорт українського зерна. І тоді виникає питання: проти чого протестують фермери? Бо українське зерно вже під забороною. І навіть, якби ми погодилися на вимоги польських фермерів, як можемо ми заборонити те, що вже заборонене?Я досі так і не почув чіткої відповіді на це питання».

Чи можете ви прогнозувати, у якій перспективі українсько-польський кордон все ж вдасться розблокувати?

Що ж, я вважаю, що якби до цієї ситуації підходили раціонально, вона б уже була вирішена. Це не якась нерозв’язна задача. Ми це бачимо на прикладі Румунії, яка, за участі Єврокомісії, запровадила модель введення дозволів на експорт. І ми бачимо, що вона працює.

Це дозволяє уникати "стрибків" імпорту на румунських ринках, аби це не створювало дестабілізуючого ефекту. Водночас це дозволяє Румунії не вводити односторонні заборони на імпорт. І Румунія також є головним транзитним коридором у контексті "Шляхів солідарності" ЄС. Отже, способи вирішення цієї проблеми є. Але необхідно, аби уряд країни проявляв бажання її вирішити.

Польські депутати пропонують ввести повне ембарго на усю українську агропродукцію, польські фермери продовжують протестувати проти українського зерна, яке, як ви правильно відмітили, ще з літа минулого року не потрапляє на внутрішній польський ринок. Водночас експорт з Росії, що займає 20% на глобальному ринку пшениці, довгий час не блокувався. Чому на це зерно досі не накладалися санкції?

Дійсно, у 2022 році країни-члени ЄС вирішили не вводити санкції проти російських продуктів харчування через те, що на той час відбулися перебої у постачанні продовольства, ціни на продукти харчування швидко зростали, що створювало ризики для продовольчої безпеки – особливо, в країнах, що розвиваються. Тому таке рішення було прийняте.

Зараз, як ми бачимо, ситуація інша. І, фактично, минулого року ми спостерігали значне збільшення імпорту російської сільськогосподарської продукції, країни-члени ЄС почали реагувати на ситуацію.

Першою заборону на імпорт сільськогосподарської продукції ввела Латвія. Зараз це рішення підтримала Польща.

Наразі Європейська комісія шукає найкращий спосіб, у який можна було б обмежити присутність російських продуктів харчування на європейському ринку.

Чи можливо окреслити певні часові рамки, коли російський продовольчий імпорт підпаде під загальну європейську заборону?

Зараз ми проводимо оцінку і матимемо можливість рухатися вперед досить швидко.

Давайте поговоримо не тільки про їжу. Як відомо, Росія має безліч змог обходити санкційні режими: і що стосується експорту (особливо, коли ми говоримо про нафту та газ), і стосовну імпорту (тут особливо важливо, що РФ досі отримує західні електронні компоненти для військової техніки). Яких заходів вживає Європейська комісія для припинення обходу Росією санкцій за усіма видами товарів?

На сьогодні ми ввели в дію тринадцятий пакет санкцій проти Росії, і тепер все більше зосереджуємося на тому, щоб усі введені санкції реалізовувалися, і їх не обходили.

Звісно, факт лишається фактом: хоча ЄС, США та ряд інших держав запровадили санкції проти Росії, багато інших країн - ні, включаючи таких великих гравців, як Китай, Індія тощо. Тож це, безумовно, дає Росії певний простір для "маневру".

Ми співпрацюємо з усіма країнами, які викликають занепокоєння, і у нас також є чудовий спецпредставник з питань санкцій, чия робота полягає саме в тому, щоб займатися цією проблемою, а також тісно координувати роботу зі США. Нам дійсно треба обмежити можливості Росії обходити санкції.

Отже, по-перше, ми співпрацюємо з відповідними третіми країнами, і бачимо, що вони запроваджують певні кроки. Як, наприклад, Туреччина, країни Центральної Азії. Відверто кажучи, ми спостерігали меншу залученість у цьому питанні з боку Китаю, навіть незважаючи на те, що постійно піднімали там цю тему. Але робота триває.

Ми передбачаємо відповідальність для європейських компаній, які свідомо беруть участь у схемах обходу санкцій, і ми також передбачаємо внесення до "чорного списку" компаній з третіх країн. Цей список, по суті, означає заборону для європейських компаній вести будь-які справи із організаціями, що до нього потрапили.

Це постійна робота, постійні зусилля. Ми також ведемо дискусії з країнами щодо, як ми це називаємо, "високопріоритетних компонентів на полі бою", на яких зосереджуємо увагу у першу чергу. Це, в основному, мікрочіпи, які виробляються на Заході та опиняються у російській техніці.

Ще одна важлива тема, яку ви підняли, — це доходна частина російського бюджету. Зрозуміло, що експорт нафти та газу є основним джерелом доходу для Росії. Тож у цьому контексті ми на рівні країн G7 запровадили "стелю" цін (60 USD/барель) на російську нафту і ввели нафтове ембарго в. Згодом ми узгодили "стелю" цін і на російський природний газ. І хоча офіційно санкції не введені, але обсяги були дуже суттєво зменшені.

Також, як ви знаєте, трубопроводи Північного потоку підірвані, і ми, у певному сенсі, позбавилися стратегічної залежності від поставок російського газу. Зараз нашим основним постачальником є Норвегія. Значні обсяги скрапленого газу ми отримуємо, наприклад, зі США. Ми законтрактували поставки із низкою країн світу. Усе це дає свій ефект.

Таким чином, доходи від експорту вуглеводнів в Росії суттєво впали. Росія має захищати свою валюту, зокрема, підвищуючи облікову ставку до 16 відсотків, що також впливає на російську економіку.

Але також, як я вже згадував, у зв’язку з тим, що багато інших країн не застосовують санкції, Росія знаходить альтернативні ринки, включно з Китаєм та Індією, для постачання нафти та газу.

Чи розглядає Європейська комісія можливість введення санкцій проти країн, які досі допомагають Росії? Це, окрім великих гравців, яких ви назвали, зокрема, Вірменія, Казахстан, Узбекистан, Грузія тощо…

Ми працюємо з цими країнами, і це, подекуди, приносить свої плоди. І, як я вже казав, якщо це необхідно, вносимо у "чорний список" компанії, які залучені до санкційних маніпуляцій.

Водночас, серед таких компаній є і європейські. Як буквально сьогодні повідомили журналісти видання Rzeczpospolita, у Литві знайшли компанії, які свідомо допомагають Росії отримувати підсанкційні товари…

Перш за все, ми спрямовуємо наші зусилля та санкції саме на європейські компанії та товари. Експортні обмеження та контроль стосуються товарів військового, подвійного призначення, енергетичного обладнання, авіоніки. Останні пакети санкцій зачіпають багато секторів, включно з безпілотними технологіями і тому подібним.

Це питання застосування санкцій. Якщо ми виявляємо компанії, які, що доведено, ці санкції свідомо обходять, вони також можуть стати переслідуваними в європейських країнах. І це дійсно відбувається. Ми звернулися до всіх держав-членів ЄС, підкресливши важливість застосування санкцій, і продовжимо розглядати це питання саме цією весною.

На вашу думку, які ще заходи може і має прийняти Європейська комісія для подальшого скорочення залежності від РФ?

Я б сказав, що це вже більше не питання залежності Європи від Росії у будь-чому, адже насправді єдине велике питання стосувалося поставок російського газу, і воно вже вирішене.

Наші економіки дедалі більше відокремлюються, і це не створює проблеми для ЄС. Звісно, були певні перебої з ланцюгами постачання у, так би мовити, ранній період війни, але європейська економіка змогла все це скоригувати. Тож питання зараз полягає, скоріше, у тому, що ще ми можемо зробити, щоб посилити тиск на Росію.

І ми вже запровадили низку дуже комплексних пакетів санкцій. Отже, як ми вже зауважили, зараз основна увага зосереджена на боротьбі з обходом цих санкцій.

Як ви зауважували на брифінгу, Україна демонструє гарний прогрес у виконанні європейський умов щодо вступу до ЄС. Але досвід останніх місяців підтверджує, що на шляху до ЄС Україна може стикатися з більшою кількістю заборон та торгівельних конфліктів. Чи можете ви спрогнозувати, із якими категоріями товарів можуть виникнути найбільші складнощі? І як доведеться Україні "переформатувати" свою економіку та структуру експорту, щоб краще "вписатися" у європейську родину?

По-перше, я б сказав, що те, що відбувається зараз – це короткострокове явище. Це теж наслідок війни: наслідок блокування Росією чорноморських коридорів, порушення торгівельних потоків.

І по-друге, я не бачу жодних серйозних проблем поза сільським господарством, тому що вже зараз ми повністю лібералізували доступ до ринку ЄС для всіх українських товарів, і жодних проблем у будь-якому іншому секторі немає.

Таким чином, єдиний сектор, де дійсно є проблеми, це сільське господарство. І я вважаю, що це вже хороший показник.

Ми проводимо дискусії щодо майбутньої спільної аграрної політики в ЄС у контексті потенційного вступу України. Очевидно, нам потрібно буде провести ці дискусії і щодо інших секторів.