Артем Чаган: Донеччина. Підсумки року та плани на сезон

Артеме Олександровичу, окресліть пріоритетні проекти та напрямки роботи департаменту на 2020 рік.

Департамент агропромислового розвитку та земельних відносин Донецької облдержадміністрації здійснюватиме свою діяльність, перш за все, в напрямку гарантування продовольчої безпеки країни та регіону, а саме: реалізації державної політики, спрямованої на розвиток галузей рослинництва, тваринництва, харчової та переробної промисловості і малого та середнього підприємництва, сільськогосподарської обслуговуючої кооперації, сімейного фермерства. Далі: розроблення регіональних програм розвитку агропромислового комплексу, заходами яких передбачається надання фінансової підтримки за рахунок коштів обласного бюджету на розвиток молочного скотарства, сільськогосподарської обслуговуючої кооперації.

В той же час, в рамках реалізації Програми дій уряду по впровадженню земельної реформи департамент уповноважено проводити роботу по забезпеченню інформування громадськості з питань земельної реформи та реалізації державної політики у сфері земельних відносин на території області.

На Департамент покладено функції організації земельних торгів з продажу права оренди земель водного фонду для передачі у користування водного об’єкту в комплексі із земельною ділянкою.

Основні показники роботи АПК Донецької області за 2019 рік. Наскільки рік був вдалий, які основні досягнення в галузі Вам би хотілося відзначити.

Не зважаючи на складну суспільно-економічну ситуацію в області, внаслідок проведення ООС, у 2019 році вдалося стабілізувати та збільшити виробництво основних сільськогосподарських культур та забезпечити ефективне використання сільськогосподарських угідь.

В агропромисловому комплексі області  здійснюють свою діяльність біля 1,3 тисячі підприємств, різних за розмірами земель в обробітку та формами власності, з яких 900 - фермерські господарства.

Науковим супроводом у регіоні займаються регіональні представництва Національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім. О.Н. Соколовського», 3 науково – дослідних центри НААНУ. До того ж маємо 2 відокремлених підрозділи Луганського аграрного університету, 1 аграрний коледж, 3 ПТУ аграрного напряму.

Однією з найбільш ефективних та стратегічних галузей регіональної економіки є зернове господарство, яке складає основу продовольчої безпеки, як області, так і держави в цілому, формує біля 40% загального доходу від реалізації сільськогосподарської продукції.

Розвиток зернового господарства та збільшення обсягів виробництва зерна досягнуто за рахунок впровадження у виробництво елементів науково - обґрунтованої системи землеробства, ресурсозберігаючих технологій, використання сортів та гібридів сільськогосподарських культур, адаптованих до природно - кліматичних умов області.

Це надало можливість у 2019 році всіма категоріями сільгосптоваровиробників зібрати 1966,9 тис. тонн зерна у вазі після доробки. Урожайність зернових культур збільшилась на 45% до попереднього року і склала 34,3 ц/га. Насіння соняшнику зібрано 692,6 тис. тонн при урожайності 22,4 ц/га. Картоплі зібрано 359,0 тис. тонн при урожайності 103,4 ц/га. Овочів зібрано 254,0 тис. тонн при урожайності 173,2 ц/га. За підсумками роботи індекс обсягу сільськогосподарського виробництва галузі рослинництва склав 126,1%.

Однією з провідних галузей тваринництва, яка ефективно розвивається в області є свинарство. Показники з вирощування є одними з найкращих в Україні. Протягом останніх восьми років регіон стабільно утримує одне з перших місць серед областей України по чисельності поголів’я свиней (451 тис. голів). В загальному обсязі реалізації худоби та птиці на забій свині займають 89%. Також, зазначається позитивна динаміка збільшення поголів’я птиці по всіх категоріях господарств на 20%, що складає 6,1 млн. голів та надало можливість отримати біля 1 млрд. штук яєць, або на 30% більш показників минулого року. В області здійснюють свою діяльність 14 птахофабрик. Висока ефективність галузі молочного скотарства забезпечується за рахунок використання високопродуктивного поголів’я корів, яке утримується в 12 племінних заводах та 7 племінних репродукторах (надій молока на корову в 2019 році склав від 7100 кг до 8320 кг); впровадження сучасних технологій, в минулому році у підприємстві «Нова Нива» Нікольського району була введена в дію «станція добровільного доїння корів» із застосуванням роботів, що надало можливість отримувати молоко класу «Екстра»; функціонування 6 доїльних залів на молочних комплексах області; достатній рівень забезпеченості кормами (120%). За 2019 рік суб’єктами племінної справи галузі молочного скотарства реалізовано 300 голів племінного молодняку великої рогатої худоби. Індекс обсягів сільськогосподарського виробництва в галузі тваринництва склав 101%.

Харчова та переробна промисловість Донецької області представлена 164 підприємствами усіх форм власності. З них: великих – 22 підприємства, середніх – 78, малих – 64. Індекс виробництва харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів склав у 2019 року до 102,4%, що свідчить про поступове відродження галузі. Показником ефективності розвитку галузей є індекс обсягу сільськогосподарського виробництва який у 2019 році склав 117% в порівнянні з 2018роком. Це 2-е місце серед регіонів України. Оскільки господарствами населення виробляється значна частина сільськогосподарської продукції від загального обсягу по області (молока - 64%, яєць – 32%, реалізація на забій сільськогосподарських тварин (у живій масі – 26%), одним з основних завдань департаменту у 2020 році є підтримка таких виробників через реалізацію державних, регіональних, грантових міжнародних програм, залучення до тренінгів з бізнес-планування, вивчення позитивного досвіду діяльності сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, сімейних ферм інших регіонів України. До організації та проведення таких заходів буде залучено громадську організацію «Східноукраїнська сільськогосподарська дорадча служба», зареєстровану у 2019 році в Донецькій області.

Важливе значення для ефективного розвитку сільськогосподарській галузі області має залучення капітальних інвестицій. За 2019 рік їх обсяг склав біля 637 млн. грн, у т.ч. на будівництво свинокомплексів і свиноферм, птахоферм – 229 млн. грн., закладення 233 га нових багаторічних плодово-ягідних насаджень та горіхоплідних – 24 млн. грн., придбання 306 одиниць нової сільськогосподарської техніки та устаткування – 295 млн. грн., системи та техніку для зрошення сільськогосподарських культур – 43 млн. грн., будівництво елеваторів – 35 млн. грн., придбання роботизованої станції для доїння молока – 18,4 млн. грн, будівництво теплиці площею 0,25 га – 2,0 млн. грн.

Україна в 2019 році отримала новий рекордний урожай. Це добре чи погано для аграрного сектору?
У 2019 році сільськогосподарські товаровиробники області одержали вищий, ніж у позаминулому році врожай зернових та технічних культур. Це фактор, безумовно, позитивно впливає на результати діяльності суб’єктів господарювання. З іншого боку, збільшення валового збору сільськогосподарських культур спричиняє падання цін на вироблену продукцію, що, в свою чергу, негативно позначається на прибутках агровиробників. Великі агротрейдери восени минулого року пропонували приблизно 5 тис. грн за тонну зерна пшениці як 2-го, так і 3-го класу. Для порівняння можна сказати, що закупівельні ціни на пшеницю у 2016 році були приблизно на рівні 6,15 тис. грн за тонну.

Сільськогосподарські підприємства змушені були реалізовувати вирощену продукцію за існуючими на той період закупівельними цінами, щоб підготуватися до проведення комплексу осінніх польових робіт та через відсутність достатньої кількості сховищ для тривалого зберігання виробленої продукції.

Також збільшення валового збору сільгоспкультур викликає певні логістичні труднощі, з якими аграрії та трейдери постійно стикаються. Адже високий рівень виробництва та необхідність експорту великих обсягів зерна викликає проблему його доставки до морських портів в основному через проблеми із наявністю необхідної кількісті залізничного рухомого складу. Інша проблема, яка виникла перед вітчизняними агровиробниками – це значне укріплення курсу української гривні з початку цього року, що негативно вплинуло на конкурентоздатність експортної продукції вітчизняного виробництва (в тому числі зерна) на світовому ринку, оскільки експортери змушені підвищувати ціни на продукцію у валюті, щоб одержати запланований обсяг доходу у гривні.

Відсутність профільного Міністерства на Вашу думку, сприяє аграрній галузі чи гальмує роботу АПК?

Україна – це аграрна країна і в умовах проведення земельної реформи я вважаю, що потрібно мати профільне Міністерство.

Наскільки неочікуваним для Вас було рішення Верховної Ради про відкриття ринку землі сільськогосподарського призначення (перше читання). Чи чекаєте старту купівлі-продажу землі з жовтня 2020 року?

Земельна реформа в Україні розпочалася в1991 року та стала найдовшою у новітній історії серед демократичних країн світу. На даний час реформа не завершена, приватні власники земель сільськогосподарського призначення обмежені в реалізації своїх конституційних прав, а саме можливості вільно розпоряджатись своєю власністю, що стримує зростання продуктивності праці та податкових надходжень у сільській місцевості. Становлення та розвиток вільного ринку земель сільськогосподарського призначення, дерегуляція в землевпорядній сфері нарешті дозволять наблизитись до заключного етапу земельної реформи.

Я маю землевпорядну освіту та вважаю, що вільний обіг земель сільськогосподарського призначення треба було запровадити вже давно, а повноваження з розпорядження землями сільськогосподарського призначення передати місцевим радам. Незавершеність реформи призвела до існування тіньового обігу земель сільськогосподарського призначення приватної власності, «дерибану» державних земель, що перешкоджає сталому розвитку в Україні.

За останні роки за ініціативи різних політичних сил було зареєстровано декілька законопроектів про ринок земель. Саме тому внесення на розгляд Верховної Ради законопроектів у сфері регулювання земельних відносин новим керівництвом країни було цілком прогнозовано. Широке суспільне обговорення законопроектів між першим та другим читанням у Верховної Раді дає змогу врахувати інтереси усіх зацікавлених сторін земельної реформи: власників земельних ділянок, сільгоспвиробників та громад.

Доопрацювання та прийняття в цілому низки законопроектів щодо земельної реформи, прийнятих в першому читанні, дозволить перейти до формування вільного ринку земель сільськогосподарського призначення вже наприкінці 2020 року.