РОМАН ЛЕЩЕНКО. ГОЛОВА ДЕРЖГЕОКАДАСТРУ
ПРО ЗЕМЛЮ І РЕФОРМУ

10 червня на посаду голови Держгеокадастру був призначений Роман Лещенко. Про зміни, які чекають на Держгеокадастр, підготовку до відкриття ринку землі та плани із передачі земель державної власності у розпорядження місцевим громадам, а також технологічну революцію Державного земельного кадастру – Роман Лещенко.  

Пане Романе, які ваші перші враження від роботи у відомстві, яке фактично буде ключовим в подальшій реалізації земельної реформи?

Земельна реформа в Україні не просто триває, а переходить у найскладнішу фазу – втілення в життя ухвалених законів. І, як уповноважений президента із земельних питань, я продовжую відповідати за її реалізацію, вже у статусі голови Держгеокадастру.
Одна справа, коли ти безпосередньо займаєшся законодавчою складовою реформи, і зовсім інша, коли заходиш у практичну площину центрального органу виконавчої влади. І бачиш, що недостатньо ухвалити хороший закон, важлива правильна його реалізація.
Якщо сформувати мету моєї роботи просто – це наведення порядку в земельних правовідносинах. Для цього я маю чітку програму, команду, а  виконання поставлених в рамках земельної реформи завдань, в першу чергу, буде ґрунтуватись на засадах порядності, прозорості, повної нетерпимості до корупції та будь-якого роду зловживань.

Яке найбільш глобальне завдання в рамках земельної реформи ви плануєте реалізувати на цій посаді?

Вже у перші два тижні роботи я чітко усвідомив, що центральний орган виконавчої влади не може розпоряджатися державною землею. Не може чиновник ні в Києві, ні в Харкові, ні в Одесі знати напевно, де кращі сінокоси, а де краще пасовище.
Я залишаюся прихильником і маю глибоке переконання, що земля має належати народу, і народ на місцях має визначати, як нею розпоряджатися. В цьому полягає глобальне завдання земельної реформи. Тому, вже є чітке розуміння, що ми повинні якомога швидше передати землю у розпорядження місцевим громадам. Сьогодні в руках голови Держгеокадастру знаходиться розпорядження всіма державними землями в Україні. Ми створимо прецедент, коли посадова особа, або як в народі кажуть – чиновник, вперше в історії незалежності України добровільно відмовиться від таких своїх повноважень.
Я, як голова Держгеокадастру, передам земельні повноваження народу. І, повірте, народ вже свої повноваження назад не захоче віддати. Тому сьогодні активно триває процес утворення громад, щоб люди на своїй землі були господарями.

Які кроки передуватимуть такій передачі?

Завдання номер один – провести інвентаризацію земель та виявити зловживання. Вже у найближчі дні я буду звертатися до українського суспільства, аби показати реальний стан речей. Наші люди мають бути готові психологічно аби дізнатись, що відбувалось із землями впродовж останніх років, як у процесі, так званої, безоплатної приватизації у нас сформувалася каста «обраних». Бо є люди, які роками не можуть отримати гектара землі для обробітку, таких більшість. А є ті, які на один той самий паспорт в різних областях по п’ять разів отримували землю в різних куточках нашої країни.
Ви не повірите, але і до сьогоднішнього дня в нашій державі, роздаючи сотні тисяч гектарів землі в рамках безоплатної приватизації, немає офіційного єдиного реєстру громадян, які отримали ці 2 га безоплатно! Для мене відсутність такої бази стала шоком.
Суспільство буде знати правду: хто, де, скільки і коли отримав, а також – які податки платяться з цієї землі. Ми вже підписали відповідну угоду про співпрацю з ДПС, з головою Державної податкової служби Олексієм Любченком.

Що саме дозволить зробити угода?

Ми запровадимо обмін інформацією з ДПС, і кожна кадастрова ділянка в Україні буде мати прив’язку до сплати податків.
Я розумію, що для суспільства буде боляче побачити, скільки земельного податку сплачує власник будинку в Конча-Заспі. І скільки сплачує податків селянин, який тяжко працює на землі. В цьому розумінні, Держгеокадастр, фактично, є обличчям нашої країни. Через призму цього державного органу можна побачити всі вади системи державного управління. Починаючи від роздутого штату та існуючих злочинних схем, і закінчуючи кричущими фактами соціальної несправедливості по відношенню до наших громадян.

Ви говорите про те, що вже існують певні домовленості з ДПС. А як щодо взаємодії Держгеокадастру з іншими правоохоронними органами? Невже ті люди, які сумнівно з точки зору закону отримали державні землі у свою власність, добровільно їх віддадуть?

Вже після першого тижня роботи, усвідомлюючи масштаб розграбування нашої держави, я як Голова Держгеокадастру, ініціював підписання меморандумів про співпрацю з НАБУ,  Офісом Генпрокурора, МВС, ДБР, Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою. З усіма цими органами ми вже налагоджуємо повний взаємний обмін інформацією і максимальну співпрацю.
У перші дні, коли я лише зайшов на посаду, я був шокований тим, що мені як голові Держгеокадастру деякі представники обласних управлінь навіть не підпорядковувались. Ми вже почали повне оновлення кадрового складу Держгеокадастру в регіонах.
А також зробили ще одну дуже важливу річ: повністю зупинили систему реєстрації земельних ділянок. Аби поки ми проводимо кадрові заміни, не стався черговий грабіж на виконання взятих на себе «зобов’язань» продовжувати злочинні схеми.

Чи відмітили ви для себе проблемні регіони, де ви плануєте першочергово навести порядок?

Житомирська область для мене сьогодні – це, практично, зона бойових дій.
Там процвітає бандитизм, місцеві авторитети сьогодні «кришують» видобуток  бурштину, титанової руди, лісу. Є села, де такі суб’єкти тримають все під контролем, і просто зброєю залякують людей, забирають в них землю.
Дивишся по документах – все чудово, люди мають ділянку сільгосппризначення для вирощування сої. А коли дивишся ортофотозйомку – наче Місяць або планета Марс, знаєте, такі кратери. Це одна з найпопулярніших схем, за якою процвітає тіньовий бізнес: оформляється у власність по 2 га як землі сільгосппризначення призначення на підставних осіб. А потім там, де в тебе 2 га землі, все що під цією землею – теж твоє. Житомирська область у нас є одним з форпостів такого руху. Це лише у 120 км від Києва, і там відбуваються такі не здорові процеси. Тому ми туди рухаємося першочергово.

Давайте поговоримо про технологічний аспект роботи Держгеокадастру. Що зміниться для українців?

Близько місяця тому був ухвалений закон «Національну інфраструктуру геопросторових даних», який насправді є революційним та дозволить якісно змінити наповнення Державного земельного кадастру.
Вже сьогодні ми його доповнюємо, робимо ортофотозйомку всієї країни, показуємо всі адміністративно-територіальні межі, робимо єдину інформаційну базу, яка в найближчому майбутньому буде в безкоштовному доступі для українського народу.
Ця база міститиме десятки технічних шарів, і дозволить побачити все – землю, воду, ліс, містобудівну документацію, надра. Все, що є в державі! Тобто, ми закладаємо таку основу, яка є незворотною. Яка б інша влада потім не прийшла, як вона пояснить закриття інформаційної бази геопорталу, де є всі багатства українського народу?
У нас логіка така: децентралізація, максимальна діджиталізація, і третій дуже важливий аспект – демонополізація.

Що ви вкладаєте у поняття діджиталізації для геопросторових даних?

Ми максимально демонополізуємо ринок, аби людина не була прив’язана до конкретного району, посади, чиновника. Ми прибираємо його як посередника між людино та інформаційною базою. Будь-хто зможе зробити витяг з Єдиного державного земельного кадастру, заплативши 20 гривень.
Не треба буде в чергах стояти, просити чиновника, дзвонити, вмовляти, чекати на його підпис. Це ті речі, які зроблять революцію в системі земельних правовідносин!
Таким чином, ми вирішуємо два стратегічні завдання: наводимо порядок у земельній сфері, а також з усіма іншими природніми ресурсами. Вся публічна база буде знаходитись в Держгеокадастрі. Ми будемо носіями знань. І ми ці знання відкриємо для суспільства. Це найкращий захист.
Є ще інша революційна річ, яку ми зробимо. Всі дані, які будуть занесені в публічну кадастрову карту, всі супутникові зйомки, які формуються роками, будуть доступними в динаміці. Кожен громадянин зможе подивитись, до прикладу, як змінились Карпати впродовж останніх 20 років. Для цього достатньо буде обрати часовий період в структурі шарів публічної кадастрової карти України, до прикладу, як змінились ліси Карпат з 2001 року по 2020 рік. Вся ця інформація буде доступною онлайн.

---

Використано матеріали сайту Держгеокадастр

---

АРТЕМ ЮР’ЄВ. ЛІМАГРЕЙН УКРАЇНА. УНІКАЛЬНИЙ РІПАК