ОЗИМИНА ТА ПОСІВ ЯРИНИ. ОЛЕКСАНДР ІВАЩЕНКО. НААН УКРАЇНИ
Олександр Іващенко, академік Національної академії аграрних наук, переконаний, що навесні аграрії будуть пересівати озимі, що не зійшли або загинули взимку, не тими культурами, що забезпечать оптимальну структуру посівів, а тими, що дозволять отримати прибутки.
В результаті ігнорування наукових рекомендацій більшість господарств в умовах осені 2015 року не мали достатніх площ якісних попередників для сівби озимих культур.
Тривала посуха, протягом 90–100 днів, додатково ускладнили ситуацію. В результаті сівбу довелось проводити в ґрунт без необхідних запасів вологи і з далеко не кращими попередниками.
Ціни на аграрну продукцію і висока вартість добрив та палива не сприяли якісному проведенню сівби озимих культур. Особливо був відчутним дефіцит фосфорних і складних добрив, які бажано було б вносити при сівбі у вологий ґрунт.
Проте,через аномально тепле закінчення осені і першого місяця зими та появу довгоочікуваної вологи у ґрунт, у кінці року правомірно стверджувати, що сходи озимих зернових культур не отримали переважно у тих господарствах, де їх реально не сіяли.
Розглянемо два найбільш вірогідні сценарії процесу перезимівлі культур.
Перший. Зима м’яка, з снігом і без критичних морозів та льодяної кірки. За умов початку вегетації рослин озимих культур у кінці лютого – першій декаді березня наступного року вони успішно продовжать процеси розвитку: формування вузла кущіння, вузлових коренів, формування генеративних стебел. Тому, навіть слабкі з осені посіви за необхідного догляду здатні будуть сформувати середній рівень урожайності – 40-46 ц/га зерна.
Другий. Зима несприятлива, кірка, сильні морози без снігу, весна пізня, початок вегетації рослин у кінці березня – першій декаді квітня. За таких умов частина ослаблених посівів загине взимку, орієнтовно 15 – 30 % площ. Пізній початок вегетації і температурні весняні стреси здатні змінити онтогенез рослин, що виживуть. Рослини пшениці, що переживуть зиму у фазі сходів не сформують вузла кущіння і вторинної кореневої системи. Підживлення добривами таких посівів не ефективне. Вони здатні сформувати урожай зерна до 16 – 24 ц/га.
Посіви, що розпочали процес кущіння з осені незалежно від часу початку весняної вегетації за необхідного догляду здатні сформувати високий урожай якісного зерна, тобто від 60 до 100ц/га і більше.
Навесні, площі посівів, які з різних причин необхідно буде пересівати, найбільш доцільно пересівати яровими культурами, що не порушують сівозміну. Це у першу чергу пшениця ярова, ячмінь яровий, кукурудза, соя, горох, нут.
Проте, говорити про оптимальну структуру посівів немає сенсу, оскільки економічна ситуація у країні така, що аграрії знаходяться на межі виживання. Саме це є головною причиною ігнорування ними науково – обґрунтованої структури посівів.
Урожай 2016 року буде залежати від багатьох факторів. Коливання погоди і зміна клімату - лише одні з них. Набагато важливішими є такий фактор, на який аграрії самі впливати реально не здатні. Це аграрна політика уряду. Існуючу аграрну лінію складно назвати економічною, чи конструктивною політикою.
Розвиток має бути гармонійним і системним, у першу чергу в інтересах всього суспільства. Тому, спільними зусиллями уряду і вітчизняної науки має бути підготовлена науково обґрунтована програма гармонійного розвитку аграрного виробництва на тривалий період. Як мінімум на 20-25 років з чітко визначеними проміжними етапами.
