Юрій Щуклін. ЄБА
Аграрний експорт у 2023/24 МР скоротиться вдвічі

Перегляд аграріями структури сівозмін внаслідок збитків через суттєве здорожчання внутрішньої логістики у 2022 році, та наявні логістичні обмеження експорту – стимулюватимуть агровиробників радикально скоротити обсяги вивезення зернових культур на експорт у 2023-24 маркетинговому сезоні. Такий прогноз озвучив експерт логістики, член Комітету з логістики Європейської бізнес-асоціації (ЄБА) Юрій Щуклін.

Він виділив три чинники, що спонукатимуть аграрних виробників обмежити експорт зернових у наступному сезоні: це фактична зупинка “зернового коридору”, європейське ембарго на українську агропродукцію та адаптація агровиробників до економічних шоків першого року війни.

«Маркетинговий рік визначатиме економічна доцільність, виробники більше не продаватимуть у нуль чи в мінус. Аграрії, які торік нахапалися збитків, вийшли з випробувань сильнішими та мудрішими. Вони переосмислили цілі, задачі та стратегії бізнесу, і не допустять другого збиткового року поспіль. У 2022 році вони вивозили зерно на експорт за будь-яку ціну, бо їх підпирали наступний врожай, борги, виплата зарплат, порятунок бізнесу і колективів. Зараз тиску цих обставин нема, крім боргів, і то – вони частково списують їх за форс-мажором. Виробник, який пережив 2022 рік, зараз може собі дозволити не хотіти продавати врожай. Якщо торішній сезон диктувала логістика, то наступний буде сезоном виробника. Ніхто не їхатиме в Констанцу втридорога, щоби продати за копійки.

Виробник збере врожай і може цілий рік чекати на хорошу ціну, і саме це визначатиме і трейд, і логістику», – вважає Щуклін.

Він звернув увагу, що цьогоріч відсутні фактори виникнення ажіотажного попиту на перевезення зернових вантажів після завершення жнивної кампанії, який регулярно формувався у минулі роки та слугував чинником подорожчання логістики. Причиною є перегляд аграріями сівозмін на користь нішевих культур, які мають іншу логістику і часові рамки експорту.

«Маса всього експортного вантажу буде вдвічі меншою, ніж ми зазвичай вивозили. Тому не буде такого тиску маси на обмежену логістику, як в минулі роки. Підвищений попит на перевезення виникав, оскільки в липні-серпні аграрії терміново вивозили пшеницю, щоб звільнити склади під кукурудзу, половину якої потім прагнули терміново вивезти до грудня. Кукурудза з її врожайністю до 120 ц/га давала найбільшу масу зернового вантажу для залізниці. Але саме кукурудза й найбільше постраждала у 2022 році, бо витрати на її логістику вивели її виробництво за межі рентабельності. Цієї весни до логістичних проблем додалися проблеми зі збутом кукурудзи. Її хочуть купити, але ти не можеш за жодні гроші доїхати до покупців: закритий зерновий коридор, закрита Європа. Найгірше, чого досягли причетні до цього: наші виробники втратили фінансовий сенс у вирощуванні деяких культур. Хто при здоровому глузді вироблятиме те, що неможливо реалізувати? Тому аграрії вдалися до сівозмін, в більшості відмовилися від кукурудзи й пішли в бік соняшника, рапсу, нішевих культур, які можна реалізувати з доданою вартістю», – говорить Щуклін.

На думку Щукліна, низка логістичних проблем українського аграрного сектору у 2022/2023 роках призведе в довгостроковій перспективі до втрати українськими експортерами аграрних ринків.

«Непрацюючий зерновий коридор і закриті сухопутні кордони – це даність, з якою виробників змусили примиритися. Наші ринки, наприклад Китай, Іспанія, країни Балтії, куди ми не доїхали з нашою продукцію, дуже швидко зайняли інші: бразильські чи польські фермери. Вони отримали результат від ембарго: їхній ринок став більшим, вони спокійні, бо мають збут. Ті, хто орієнтувався у Балтії на нашу продукцію, втрати не помітили.

Якщо нашу продукцію на ринках хтось зараз заміщує, то нашого місця там може потім не виявитись. Доведеться заново завойовувати ринки. Можливо, для цього кілька років доведеться працювати з меншою маржею. Просто чекати кращих часів – вищих цін, розблокування коридору, скасування ембарго, перемоги, відкриття портів, чи всього разом – це не стратегія. Необхідно створити умови, щоб наші виробники могли потрапляти на ринки, а не в логістичні пастки. А це саме функція держави, і найнятого нею Кабміну. Чи б'ється він, за цю, нашу перемогу?» – зазначив Щуклін.