МИКОЛА ПУГАЧОВ. ІАЕ
ПРО ЗМІНУ ГЕОГРАФІЇ АГРАРНОГО ЕКСПОРТУ

У 2022 частка агропродовольчої продукції в загальному експорті України збільшилася до 53% з 41% у 2021 році, традиційно зберігши лідерство у його товарній структурі і ставши максимальною за часи незалежності нашої держави, зазначив заступник директора ННЦ «Інститут аграрної економіки» Микола Пугачов.

Характерною рисою минулого року для вітчизняного аграрного сектору економіки стало зниження обороту на суму в понад 6 млрд дол. США відносно 2021 року в результаті скорочення як експорту, так і імпорту.
Навіть в умовах складної ситуації в державі вітчизняні експортери продовжують ставити рекорди за обсягами поставок сільгосппродукції на зарубіжні ринки. За підсумками календарного 2022 року зафіксовано найбільші в історії України обсяги експорту заморожених ягід та інших фруктів – 84 тис тонн.

Згідно з даними Державної митної служби України, за підсумками 2022 року Україна експортувала агропродовольства (групи 1-24 УКТЗЕД, а також казеїн, альбуміни, шкури, хутро, вовна та ін.) на суму 23,6 млрд дол. США. І хоча показник 2022 року на 15% менше рекорду 2021 року у 27,9 млрд дол. США, минулорічний показник вартості експорту став другим за часів незалежності України.
За оцінками науковців Інституту аграрної економіки, вирішальним чинником збереження обсягів зарубіжних поставок агропродукції в умовах повномасштабного вторгнення рф на територію України стало збільшення обсягів поставок до Європейського Союзу, яке торік досягло свого найбільшого значення за період незалежності нашої держави. При цьому вартість поставок до трьох інших регіонів – Азії, Африки та СНД – синхронно знизилась.

У 2022 році обсяги поставок аграрної продукції українського виробництва до країн – членів ЄС збільшилися проти показника 2021 року у 7,9 млрд дол. США на 66% і склали торік 13,1 млрд дол. США. При цьому частка ЄС у вітчизняному експорті сільгосппродукції вперше перевищила половину від усього українського агроекспорту і склала торік 55,5%.

У 2022 році Азія вперше за понад 10 років втратила позицію основного імпортера вітчизняної агропродукції і з часткою у 30,9% перемістилася на друге місце. Вартісні обсяги вітчизняного експорту до країн цього регіону становили торік 7,3 млрд дол. США.

Обсяги поставок до країн Африки 2022 року також зменшилися: з 3,7 млрд дол. США у 2021 році до 1,6 млрд дол. США (-57%). Це забезпечило регіону частку у 6,8% від українського експорту сільгосппродукції.

Поставки вітчизняного агропродовольства до країн СНД зменшилися порівняно з 2021 роком на 43% – до 0,8 млрд дол. США, забезпечивши регіону частку у 3,4% в українському експорті агропродовольства.

В цілому ці чотири регіони закуповують майже 97% аграрної продукції українського виробництва.
Посилення європейського вектора у вітчизняному експорті сільгосптоварів та продовольства призвело до кардинальних змін у рейтингу основних споживачів українських харчів у світі. Китай, який з 2019 року впевнено утримував лідерство у топ-10 найбільших імпортерів української агропродукції, постійно посилюючи свої позиції, 2022 року поступився Польщі, яка 2021 року посідала лише сьоме місце рейтингу. Якщо 2021 року вартісні обсяги поставок вітчизняної сільгосппродукції до Польщі становили 1073 млн дол. США, то 2022 року вони збільшилися більш ніж у 2,5 разу і сягнули 2710 млн дол. США. При цьому частка Польщі у вітчизняному експорті агропродовольства склала торік 11,5%.

Румунія, яка 2021 року навіть не входила до топ-20 основних споживачів української агропродукції, торік перемістилася на друге місце, закупивши в Україні харчів на 2557 млн дол. США. Це у 17 разів перевищує обсяги її закупівель 2021 року у 150 млн дол. США. Частка Румунії у вітчизняному експорті агропродовольства становила 2022 року 10,8%.

Туреччина, збільшивши обсяги закупівель з 1465 млн дол. США у 2021 року до 2212 млн дол. США (+51%) торік, забезпечила собі третє місце у рейтингу найбільших імпортерів української агропродукції із часткою у 9,4% у вітчизняному експорті сільгосппродукції.

Основними споживачами вітчизняної агропродукції також стали:

Китай (1888 млн дол. США),
Іспанія (1307 млн дол. США),
Нідерланди (1196 млн дол. США),
Італія (923 млн дол. США),
Угорщина (884 млн дол. США),
Болгарія (811 млн дол. США),
Індія (794 млн дол. США).

Угорщина, яка 2021 року закупила українського продовольства лише на 92 млн дол. США, 2022 року продемонструвала майже десятикратне зростання обсягів його закупівель і потрапила торік до топ-10 найбільших імпортерів, Аналогічна ситуація склалась з Болгарією, яка у 2021 році імпортувала з України агропродовольчої продукції лише на 85 млн дол. США.

Ці десять країн за минулий рік сформували для вітчизняних експортерів агропродовольства близько 65% валютних надходжень.

Ключовими продуктами вітчизняного аграрного експорту традиційно стали зернові та олійні культури, різні олії, залишки харчової і переробної промисловості, а також м’ясо та субпродукти, на які припадає 88% його вартісних обсягів.

Зерновий фактор

Україна за останнє десятиріччя суттєво наростила обсяги експорту зернових. Минулого року на зарубіжні ринки було вивезено 38,5 млн тонн вітчизняного збіжжя. Це на 42% перевищує показник 2012 року, хоча й на 32% менше, ніж у рекордному 2019 році.
При цьому виручка від експорту українського зерна склала торік 9,1 млрд дол. США.

Через війну та тривале блокування українських морських портів у порівнянні з 2021 роком спостерігалось зменшення обсягів поставок більшості основних товарних позицій продукції цієї групи.

Кукурудзи було експортовано 25,0 млн тонн – на 1% більше показника 2021 року у 24,7 млн тонн.

Обсяги експорту пшениці становили 11,2 млн тонн. Це на 44% менше, ніж у 2021 році.

Поставки ячменю на зарубіжні ринки у 2022 році знизились у порівнянні з попереднім роком на 3,6 млн тонн і становили 2,1 млн тонн.

Експорт жита теж помітно скоротився – на 61% – склавши близько 53 тис тонн.

Найбільшими покупцями вітчизняного зерна у 2022 році, як і раніше, були країни Азії, Африки та Європи. При цьому торік збільшився акцент на європейський ринок.

Посилення європейського вектора у вітчизняному експорті зернових призвело до суттєвих змін у рейтингу основних споживачів цього виду агропродукції.

Китай, який з 2020 року впевнено утримував лідерство у топ-10 найбільших імпортерів українського збіжжя, посилюючи свої позиції, 2022 року поступився Румунії, яка 2021 року навіть не входила до топ-20 основних споживачів зернових. Якщо 2021 року вартісні обсяги поставок цього виду сільгосппродукції до Румунії становили лише 1,8 млн дол. США, то 2022 року вони значно збільшилися і сягнули 1243 млн дол. США. При цьому частка Румунії у вітчизняному експорті зернових склала торік 13,6% вартості експорту цієї товарної групи.

Китай із часткою у 12,1% забезпечив собі друге місце у рейтингу.

Туреччина, яка 2021 року посіла третє місце у списку основних споживачів українського збіжжя, 2022 року із часткою у 9,6% опустилася на 4 рядок у рейтингу, поступившись Іспанії, частка якої склала 10,8%.

Крім того, 2022 року в десятці найбільших покупців зерна в Україні відбулись зміни: Румунія, Польща, Італія, Угорщина та Південна Корея витіснили з топ-10 Індонезію, Іран, Пакистан, Лівію та Туніс.

Отже, до списку основних імпортерів вітчизняних зернових також увійшли:

Польща (7,0%),
Єгипет (5,9%),
Італія (4,4%),
Угорщина (4,4%),
Нідерланди (3,7%),
Південна Корея (2,1%).

Сукупно ці 10 держав сформували близько 74% вартісного обсягу усіх закупівель зернопродукції в Україні.

Жирний момент

У товарній структурі вітчизняного аграрного експорту традиційно переважає продукція рослинництва. Головними продуктами у ній, крім зернових, є олійні культури, рослинна олія та продукти їх переробки.

За даними Державної митної служби України, у 2022 році вартість експорту насіння та плодів олійних культур склала майже 3,8 млрд дол. США. Це на 54% більше, ніж 2021 року.

Кількісні обсяги поставок основних товарних позицій продукції цієї групи на зовнішні ринки сумарно зросли приблизно вдвічі. Експорт ріпаку в натуральному виразі збільшився – з 2,7 млн тонн у 2021 році до 3,1 млн тонн у 2022 році, а соєвих бобів, відповідно, – на 0,9 млн тонн – до показника в 2,0 млн тонн. Найбільш помітним і багатократним стало зростання експорту соняшнику – з 0,08 млн тонн 2021 року до 2,8 млн тонн у 2022 році.

Основними покупцями українських олійних культур та олії у 2022 році, як і в попередні роки, є країни Азії та Європи.

Характерною рисою 2022 року стало подальше закріплення позицій Європейського Союзу серед ринків збуту плодів і насіння вітчизняних олійних культур. Торік країни цього регіону закупили понад 3/4 від вартісних обсягів поставок всіх олійних культур з України.

Німеччина, яка з 2018 року утримувала лідируючу позицію серед імпортерів українських олійних культур, торік поступилася Румунії, яка 2021 року не входила навіть до топ-20. 2022 року ця країна закупила близько 1/5 – 18,6% – українського експорту цього виду агропродукції.

Друге місце із часткою у 13,7% повернула собі Туреччина, яка 2021 року поступилася Бельгії.

Польща, яка у 2021 році не входила до топ-10 основних покупців вітчизняних  олійних культур, впевнено посіла третє місце (12,7%).

Також «новачок» у рейтингу топ-10 – Болгарія, частка якої склала торік 11,5%.

Німеччина, частка якої зменшилась з 23,9% у 2021 році до 8,1% торік, посіла п’яте місце в цьому переліку.

Угорщина, яка теж потрапила до рейтингу основних імпортерів олійних культур з України, забезпечила собі частку у 7,1%.

Сумарно ці шість країн принесли Україні майже 72% експортних доходів від усіх закордонних поставок олійних.

У 2022 році зменшення обсягів експортних поставок продовжилось по соєвій олії – 237 тис тонн (-2%), а також фіксувалось зниження по ріпаковій олії – 66 тис тонн (-60%), поінформував експерт.

У групі жирів та олій визначальним товаром для експортних ринків залишається соняшникова олія вітчизняного виробництва. У 2022 році її експорт з України становив 4,3 млн тонн – на 16% менше, ніж у 2021 році. Доходи від продажу соняшникової олії склали 5,5 млрд дол. США, тобто на 14% нижче, ніж у попередній рік.

У 2022 відбулися суттєві перестановки у рейтингу основних покупців олії.

Вперше топ-10 із часткою у 13,3% очолила Польща, витіснивши на друге місце Індію (13,0%), яка понад 10 років незмінно утримувала лідируючу позицію серед імпортерів цього виду агропродукції.

Значна частка зарубіжних поставок цього виду агропродукції експортується до Туреччини (11,2%).

Решта важливих країн – імпортерів вітчизняної олії помітно їм поступилися: Румунія (7,2%), Нідерланди (6,6%), Китай (6,0%), Італія (5,4%), Болгарія (4,9%), Іспанія (4,4%) та Ірак (3,3%).

Сукупно ці країни акумулюють понад 75% вартісних поставок української олії на зовнішні ринки.