КМУ. РОЗПОРЯДЖЕННЯ № 536-р (Про схвалення Концепції Комплексної програми підтримки розвитку українського села на 2006 — 2010 роки)

Прем’єр-міністр України Ю. ЄХАНУРОВ

КОНЦЕПЦІЯ
Комплексної програми підтримки розвитку
українського села на 2006 — 2010 роки

Проблеми, на розв’язання яких спрямована Програма

Ситуація в соціальній сфері села залишається складною. Найгострішими проблемами на селі є безробіття, бідність та трудова міграція, занепад соціальної інфраструктури, поглиблення демографічної кризи та відмирання сіл.

Аграрний сектор національної економіки не виведений з кризової ситуації. Низька ефективність сільськогосподарського виробництва не забезпечує навіть його простого відтворення.

Споживання основних продуктів харчування на одну особу менше ніж раціональні науково обґрунтовані норми, зокрема молока — на 40 відсотків, м’яса — на 52, яєць — на 24, плодів і винограду — на 62 відсотки.

Аналіз причин виникнення проблеми

Складна ситуація на селі та в аграрному секторі національної економіки викликана насамперед:

безсистемністю та некомплексністю розв’язання завдань аграрної реформи в Україні. Поряд з реформуванням відносин власності на землю та майно, запровадженням нових організаційно-правових форм господарювання не створено відповідних фінансово-економічних механізмів;

ігноруванням проблем розвитку сільських територій в процесі аграрних трансформацій, відсутністю зваженої державної політики розвитку села та механізмів її реалізації;

відсутністю послідовної державної політики щодо підтримки паритету цін, що зумовлює постійну нестачу фінансових ресурсів та обмежує діяльність і розвиток сільськогосподарських товаровиробників;

високим монопольним тиском постачальників матеріально-технічних ресурсів на сільськогосподарських товаровиробників та відсутністю адекватного антимонопольного захисту;

повільним формуванням фінансових і кредитних відносин та утворенням установ і організацій для обслуговування аграрного сектору та сільського населення;

вкрай слабкою інфраструктурою аграрного ринку та відсутністю виваженої державної політики підтримки, створення і розвитку кооперативних та інших об’єднань сільськогосподарських товаровиробників;

недостатнім сприянням експорту сільськогосподарської продукції та продовольчих товарів.

Стан справ на селі і в агропромисловому комплексі вимагає невідкладного прийняття Комплексної програми підтримки розвитку українського села.

Визначення мети Програми

Метою Програми є реалізація основних напрямів державної політики створення сприятливих умов для комплексного розвитку сільських територій, розв’язання соціальних проблем села, розвитку високоефективного конкурентоспроможного на внутрішньому і зовнішньому ринку аграрного сектору, забезпечення продовольчої безпеки країни, збереження селянства як носія української ідентичності, культури і духовності.

Порівняльний аналіз можливих варіантів розв’язання
проблеми та обґрунтування оптимального варіанта

Розвиток сільського господарства та сільських територій може відбуватися за трьома варіантами:

перший — незмінність фінансово-економічних механізмів та збереження обсягів бюджетного фінансування у межах 5 — 6 млрд. гривень, що призведе до подальшого занепаду соціальної сфери та галузей тваринництва і рослинництва.

другий — незначне збільшення обсягів бюджетного фінансування
(до 8 — 10 млрд. гривень) дасть змогу лише стабілізувати виробництво на існуючому рівні, але не забезпечить істотних зрушень у розвитку сільських територій, створення умов для розвитку агропромислового комплексу та інтенсифікації відтворення в сільському господарстві;

третій — щорічна державна підтримки в межах 15 — 18 млрд. гривень дасть змогу до 2010 року розв’язати більшість соціальних проблем на селі, забезпечити розвиток сільських територій, підвищити рівень зайнятості сільського населення, подолати кризову ситуацію у тваринництві та основних галузях рослинництва, задовольнити потреби країни у продуктах харчування, сприятиме істотному пом’якшенню наслідків вступу України до СОТ, переходу сільськогосподарського виробництва на принципово нові ефективні технології, вирішенню питань матеріально-технічного забезпечення, зростанню ефективності виробництва та інвестиційної привабливості галузі.

Третій варіант є оптимальним для впровадження.

Шляхи та способи розв’язання проблеми

Виконання Програми здійснюватиметься шляхом удосконалення організаційно-економічних механізмів і посилення державної підтримки розвитку сільських територій та агропромислового комплексу.

Для виконання Програми необхідно розробити заходи за такими напрямами:

розвиток села

забезпечення комплексного, багатофункціонального розвитку сільських територій;

орієнтація роботи міністерств та інших центральних органів виконавчої влади на задоволення потреб сільських жителів, активізацію ініціативи громад і органів місцевого самоврядування щодо розвитку інфраструктури села;

забезпечення надійного функціонування соціальної інфраструктури села в нових економічних умовах;

створення умов для розширення сфери зайнятості на селі на основі ефективного використання природоресурсного потенціалу сільських територій, стимулювання розвитку підприємництва як у сільському господарстві, так і в несільськогосподарських видах діяльності;

забезпечення істотного підвищення рівня доходів та поліпшення соціального захисту сільського населення;

розроблення та виконання регіональних програм розвитку сільських територій;

наближення та вирівнювання умов життєдіяльності міського та сільського населення, формування мережі підприємств, установ та організацій, які надаватимуть необхідні послуги сільському населенню;

стимулювання закріплення на селі спеціалістів сільського господарства, освіти, культури, охорони здоров’я, житлово-комунального та побутового обслуговування;

заохочення молоді до роботи і проживання в сільських населених пунктах;

запобігання занепаду депресивних сільських територій, розширення можливостей сільських громад розв’язувати проблеми життєдіяльності населення;

облаштування під’їздів з твердим покриттям до кожного сільського населеного пункту;

забезпечення сільського населення загальнодоступними телекомунікаційними послугами;

забезпечення покриття територій сільських населених пунктів рухомим (мобільним) зв’язком;

комп’ютеризація сільських рад, закладів освіти та охорони здоров’я і забезпечення доступу до Інтернету;

розвиток земельних відносин та форм господарювання

удосконалення системи державного управління земельними ресурсами, створення правових і соціально-економічних механізмів ефективної реалізації прав власності на землю, завершення формування необхідної нормативно-правової бази з питань аграрного землекористування і функціонування ринку земель сільськогосподарського призначення.

Особлива роль у розвитку земельних відносин відводиться державі, яка забезпечуватиме:

здійснення інвентаризації та зонування земель різного цільового призначення;

стимулювання вилучення з інтенсивного використання деградованих, малопродуктивних та техногенно-забруднених сільськогосподарських угідь;

забезпечення сталого функціонування меліоративних систем, поліпшення стану та ефективності використання меліорованих земель;

захист та відтворення родючості ґрунтів, зокрема шляхом використання ґрунтозахисних технологій;

удосконалення ведення державного земельного кадастру і моніторингу земель;

формування та функціонування ринку земель сільськогосподарського призначення із забезпеченням захисту прав суб’єктів ринку;

формування екомережі як ефективного механізму збереження ландшафтного біорізноманіття;

розвиток конкурентоспроможного землекористування на основі кооперації, інтенсифікації, концентрації та спеціалізації виробництва і партнерських виробничих відносин;

розвиток аграрного ринку

формування та розвиток інфраструктури аграрного ринку;

створення системи регулювання аграрного ринку та утворення відповідних державних установ і організацій (аграрний фонд, аграрна біржа, фонд аграрних страхових субсидій);

створення системи інформаційно-аналітичного забезпечення учасників аграрного ринку, вдосконалення статистики і прогнозування;

вдосконалення форм реалізації сільськогосподарської продукції;

сприяння експортній діяльності сільськогосподарських товаровиробників та розширенню державної підтримки зовнішнього маркетингу;

підвищення аграрного та екологічного іміджу України;

розвиток сфери виробництва

державна підтримка конкурентоспроможності стратегічної сільськогосподарської продукції (продукція, що традиційно вирощується в Україні та забезпечує основу її продовольчої безпеки);

запровадження науково обґрунтованих систем ведення сільськогосподарського виробництва;

істотне підвищення продуктивності худоби і птиці на основі зміцнення кормової бази, розвитку комбікормової промисловості, поліпшення якісного складу поголів’я та активізації селекційно-племінної роботи;

забезпечення населення м’ясними ресурсами за рахунок прискорення розвитку м’ясного скотарства, птахівництва та свинарства;

впровадження прогресивних енергозберігаючих технологій,

створення механізму підтримки сільськогосподарських товаровиробників щодо закупівлі машин і обладнання, добрив, засобів захисту рослин і тварин;

державна підтримка створення і виробництва вітчизняної конкурентоспроможної техніки для агропромислового комплексу, розвиток на кооперативних засадах інфраструктури агровиробничих послуг, впровадження відновних джерел енергії біологічного походження (біоетанол, біодизель, біогаз);

збереження та відновлення навколишнього природного середовища, зменшення антропогенного впливу на нього, створення сприятливих умов для життєдіяльності, забезпечення екологічної безпеки;

фінансове та інвестиційне забезпечення

удосконалення податкової політики, вжиття запобіжних заходів для недопущення погіршення умов оподаткування сільськогосподарських товаровиробників у разі зміни податкового законодавства;

удосконалення міжгалузевих економічних відносин;

утворення установ і організацій фінансової підтримки агропромислового комплексу та вдосконалення державної підтримки розвитку сільських територій і сільського господарства з дотриманням вимог COT;

розвиток фінансових, кредитних і небанківських установ і організацій в аграрному секторі та кооперативних аграрних банків;

створення фонду кредитних гарантій;

розвиток ринку страхових послуг;

підтримка реалізації інвестиційних проектів загальнодержавного і міжрегіонального значення;

інвестування розвитку мережі транспортного сполучення та телекомунікаційних послуг;

розвиток аграрної науки і освіти

державна підтримка та реструктуризація аграрної науки і освіти, запровадження навчання сільського населення основам підприємництва, підготовка кадрів для сільського господарства на засадах державного замовлення, перепідготовка та підвищення кваліфікації спеціалістів, розширення наукових досліджень з питань соціального розвитку і підтримки села;

створення єдиної інформаційно-довідкової системи в агропромисловому комплексі, у тому числі підсистеми інвестиційно-привабливих об’єктів;

розвиток дорадництва та впровадження досягнень науково-технічного прогресу і передового досвіду;

безпека харчування та виробництво якісних продуктів

посилення захисту прав споживачів шляхом удосконалення державного контролю за якістю та безпекою продовольчих товарів, гармонізація національних стандартів з міжнародними;

запровадження системи управління якістю виробництва сільськогосподарської продукції та продовольчих товарів;

запровадження світової системи маркування та сертифікації сільськогосподарських та харчових продуктів;

стимулювання розширення виробництва органічних, екологічно чистих продуктів;

удосконалення управління

формування системи управління сільськими територіями, наближеної до стандартів Європейського Союзу;

розвиток системи господарських професійних і міжпрофесійних об’єднань з відповідними повноваженнями з метою захисту і збалансування інтересів їх засновників та звільнення органів виконавчої влади від невластивих їм функцій;

визначення уповноваженого державного органу з питань розвитку сільських територій;

спрямування діяльності органів виконавчої влади на удосконалення проведення стратегічного аналізу, прогнозування, моніторингу та здійснення контрольних функцій.

Строки виконання Програми

Передбачається виконання Програми у два етапи.

Перший етап (2006 — 2007 pоки) — розроблення та прийняття нормативно-правових актів з питань розвитку сільських територій, створення передумов та початок виконання Програми.

Другий етап (2008 — 2010 pоки) — проведення аналізу, коригування та виконання заходів Програми.

Фінансування та матеріально-технічне
забезпечення виконання Програми

Фінансове та матеріально-технічне забезпечення Програми здійснюється відповідно до законів України про державний бюджет на відповідний рік, Законів України «Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві», «Про державну підтримку сільського господарства», «Про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу», «Про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 року», інших законодавчих актів.

Видатки для виконання Програми здійснюються за рахунок коштів, передбачених у державному та місцевих бюджетах на відповідний рік, кредитів банків, коштів інвесторів та інших джерел.

Очікувані результати

Виконання Програми забезпечить:

доведення забезпечення сільських населених пунктів об’єктами соціальної інфраструктури до соціальних стандартів;

зростання заробітної плати в сільському господарстві до середнього рівня галузей економіки;

споживання продуктів харчування на душу населення на рівні норм, наближених до раціональних;

розвиток організованого внутрішнього аграрного ринку;

підвищення рівня рентабельності, яке забезпечить розширене відтворення в сільському господарстві;

зростання обсягів валової продукції сільського господарства в 2010 році порівняно з 2004 роком у 1,6 раза, а валової доданої вартості — у 2 рази;

поліпшення екологічної ситуації в сільській місцевості;

збільшення обсягів експорту сільськогосподарської продукції та продовольчих товарів;

збільшення рівня інвестицій;

значне збільшення надходжень до державного бюджету.