У третій декаді травня спостерігалася значно прохолодніша, ніж зазвичай, погода, з дощами, місцями у вигляді злив, поривчастим вітром та заморозками на поверхні ґрунту.
Середньодобова температура повітря протягом більшості днів була нижчою за норму на 2,0–7,9 0С і становили від 9,4 на півночі до 16,8 0С тепла на півдні. Максимальна температура повітря у найтепліші дні підвищувалась до 16,8–26,0 0С, поверхня ґрунту нагрівалась у цей час до 38–46 0С. Мінімальна температура повітря у найхолодніші ночі в середині декади знижувалась до 0,2–6,0 0С. У західних, північних, багатьох районах центральних, місцями у східних та південних областях упродовж 1–3 днів відмічалися заморозки на поверхні ґрунту та на висоті 2 см, місцями у повітрі.
За даними Укргідрометеоцентру станом на 20 травня суми ефективних температур повітря вище +5 0С були близькими або вищими за середні багаторічні показники на 30–95 0С і становили: у Степу — 365–480 0С, за середньої багаторічної норми — 310–385 0С; Лісостепу — 265–390 0С (275–3300С); на Поліссі — 240–305 0С (270–285 0С). Суми ефективних температур повітря вище +10 0С були на 20–30 0С нижчими від норми і становили: у Степу — 95–145 0С за середньої багаторічної норми 115–145 0С; Лісостепу — 65–115 0С (85–115 0С), на Поліссі — 55–65 0С (80–95 0С).
Опади різної інтенсивності спостерігались протягом 3–4 діб і розподілялись на території країни нерівномірно. Так, на переважній частині Харківської області їхня кількість за декаду становила 16–17 мм, або 100–125 % декадної норми, подекуди у західних та південних районах випало 22–23 мм, або 140–155 % декадної норми. Добовий максимум по області коливався від 3 до 9 мм. У Дніпропетровській та Херсонській областях пройшли невеликі опади від 0,3 до 8,0 мм. У Київській області протягом третьої декади травня випало 21,6 мм, а в цілому з 1 по 26 травня — 77,6 мм, що становить 146 % місячної норми. У Житомирській та Львівській областях кількість опадів становила від 12 до 20,4 мм (66 % від норми ІІІ декади травня), що забезпечило високі запаси продуктивної вологи.
Станом на 20 травня, за інформацією Укргідрометеоцентру, запаси продуктивної вологи під озимими культурами в орному шарі ґрунту (0–20 см) на більшості площ західних, північних, центральних, на окремих площах східних областей були оптимальними (21–45 мм продуктивної вологи). На більшості площ східних, окремих площах південних, центральних, Сумської, Київської та Волинської областей вологозапаси залишалися недостатніми (11–20 мм), у південних, окремих районах Донецької, Луганської, Харківської та Черкаської областей — незадовільними (менше 10 мм продуктивної вологи). Місцями у Запорізькій, Одеській та Херсонській областях орний шар ґрунту був зовсім сухий.
Зволоження метрового шару ґрунту (0–100 см) під озимими культурами на переважній частині західних, північних, на окремих площах центральних, Харківської та Луганської областей було оптимальним (121–200 мм і більше). На багатьох площах східних, центральних, Рівненської, Волинської, окремих районах Київської, Львівської, Тернопільської та Хмельницької областей вологозабезпечення було задовільним — 81–120 мм продуктивної вологи. На решті засіяних площ воно було недостатнім (51–80 мм), на багатьох площах південних, окремих районах центральних областей тривала засуха, запаси вологи не перевищували 23–46 мм, місцями — 6–18 мм.
Вологозабезпечення орного шару ґрунту (0–20 см) під ріпаком озимим на більшості площах південних, окремих площах центральних областей було недостатнім (від 4 до 11 мм). На решті площ запаси продуктивної вологи були достатніми — 20–32 мм. У метровому шарі ґрунту (0–100 см) на багатьох площах містилося 133–140 мм продуктивної вологи, на окремих площах південних, північних та центральних областей — від 74 до 84 мм, місцями на Херсонщині та півдні Дніпропетровщини їхня кількість не перевищувала 23–40 мм або ґрунт був зовсім сухий.
Обстеження посівів озимих зернових культур показало, що розвиток рослин пшениці озимої у поточному році був тісно пов’язаний з гідротермічним режимом, особливо це стосується недостатньої вологозабезпеченості рослин у період починаючи від фази виходу рослин у трубку до фази колосіння. На завершення третьої декади травня пшениця озима на більшості посівних площ знаходиться у фазі «цвітіння — початку формування зернівки», що в тій чи іншій мірі відмічається по всіх попередниках і строках сівби.
Так, рослини пшениці озимої зараз перебувають наприкінці VІІ — на початку VІІІ етапу органогенезу («початок колосіння»). Висота рослин 80–95 см залежно від сорту й удобрення, довжина колоса — 90–120 мм. Стан посівів добрий.
Рослини тритикале озимого перебувають наприкінці VІІ — на початку VІІІ етапу органогенезу («початок колосіння»). Висота рослин 82–87 см, довжина колоса — 110–140 мм. Стан посівів добрий.
Рослини жита озимого перебувають на наприкінці VІІІ етапу органогенезу («колосіння»). Висота рослин 120–140 см, довжина колоса — 120–150 мм. Стан посівів добрий.
У ріпаку озимого на більшості посівів триває утворення стручків, подекуди на північному заході країни ще триває цвітіння. Висота рослин — 84–140 см. Стан переважно добрий.
Ярі зернові колосові культури (пшениця яра, ячмінь ярий, овес, тритикале яре), перебувають наприкінці V — на початку VІ етапу органогенезу (фаза «виходу у трубку»). Висота рослин — 50–58 см. Стан посівів добрий.
Погодні умови на початку третьої декади травня зумовлювали зниження інтенсивності ростових процесів у рослин кукурудзи всіх строків сівби. На посівах оптимальних строків сівби (20–30 квітня) рослини на даний час мають по 4–5 листків. Більш пізні посіви кукурудзи знаходяться у фазі 1,5–2,0 листків або повних сходів. Біометричний моніторинг стану посівів кукурудзи показав, що гібриди різних груп стиглості чутливо реагували на строки сівби відповідними морфологічними параметрами. Рослини кукурудзи календарно надраннього строку сівби (середина другої декади квітня) мають висоту 20–25 см та сформували по 5 (середньопізні гібриди) та 6 листків на рослині (ранньостиглі гібриди), а оптимального строку (середина третьої декади квітня) мають висоту рослин 16,1–20,0 см, сформували по 4,0–4,5 листків на рослині, за пізнього строку сівби (середина першої декади травня) мають висоту рослин 6–8 см і сформували по 2 листка на рослині.
На посівах гречки та проса відмічається поява сходів та початок листоутворення. У гороху ранніх строків сівби відмічається поява суцвіть, у південних областях — початок цвітіння, на пізніх посівах — листоутворення. Висота рослин — від 14 до 44 см. Стан посівів переважно добрий, на півдні Одеської області — місцями відмічалася повна загибель рослин (засихання) та побиття рослин градом.
У сої, залежно від строків сівби, відмічається утворення сходів та листків. Стан рослин добрий.
У буряків цукрових триває листоутворення, на окремих площах ще продовжується сівба. Стан рослин переважно добрий.
У соняшнику на багатьох площах утворилася друга пара справжніх листків, на окремих площах триває сівба та утворення сходів. Стан посівів переважно добрий та задовільний, місцями — відмінний. На півдні Запорізької області відмічається зрідженість посівів через засуху.
Понижені температури повітря та опади, які спостерігаються протягом поточного місяця, не сприяли розвитку шкідників у посівах ярих зернових колосових і зернобобових культур, але дають можливість активно розвиватись бур’янам, особливо амброзії, що потребує оперативного реагування та прийняття відповідних рішень щодо доцільності застосування хімічного захисту посівів.
Необхідно пам’ятати, що внесення засобів захисту від хвороб, шкідників і бур’янів має здійснюватися у чіткій відповідності із регламентами їх використання та бажано поєднувати із застосуванням рекомендованих рістрегулюючих препаратів для зменшення негативного впливу пестицидів на рослини.
У цілому, погодні умови третьої декади травня для росту й розвитку озимих та ярих зернових і зернобобових культур можна охарактеризувати як задовільні. Подальший ріст, розвиток та формування продуктивності рослин буде залежати від погодних умов наступного періоду вегетації та системи догляду за посівами.
За даними Мінекономіки станом на 21 травня посіяно 14,8 млн га ярих культур, що становить 96 % від прогнозу (15,5 млн га). Продовжується сівба гречки та сої. Площі під основними культурами становлять: соняшник — 5,9 млн га; кукурудза — 5,2 млн га; ячмінь ярий — 1,5 млн га; буряк цукровий — 209 тис. га; пшениця яра — 184,5 тис. га; горох — 282,7 тис. га; овес — 186,3 тис. га. За попередніми прогнозами Мінекономіки у поточному році врожай зернових очікується на рівні 65–68 млн тонн .
01.06.2020
По поводу размещения пресс-релизов обращайтесь в отдел маркетинга:
e-mail: client@agroperspectiva.com тел.: +38 (044) 486-8119
