На півдні країни продовжується повітряна, а місцями й ґрунтова посухи

У другій декаді травня спостерігалася дещо прохолодніша, ніж зазвичай, погода з опадами різної інтенсивності.

Середньодобові температури повітря протягом більшості днів були нижчими за норму на 0,1–8,3 0С і становили 9,9–16,8 0С тепла. Лише в перші дві декади травня середньодобова температура повітря була близькою до звичайної і становила 16,6–16,9 0С.

Максимальна температура повітря у найтепліші дні підвищувалась до
19–27 0С, поверхня ґрунту нагрівалась в цей час до 32–50 0С. Мінімальна температура повітря у найхолодніші ночі в середині декади знижувалась до
0,7–9,0 0С.

Опади різної інтенсивності спостерігались протягом 3–4 діб і розподілялись на території країни нерівномірно. Кількість їх за декаду становила від 1 до 70 мм.

Так, за даними науково-дослідних установ НААН, на більшій частині території країни у другій декаді травня спостерігалися надзвичайно ефективні і вчасні опади у вигляді дощу, у південному та центральному регіонах — у вигляді зливових дощів. У Херсонській та Одеській областях їх кількість становила 1–8 мм, у Харківській та Дніпропетровській — 9–12 мм, у Київській та Житомирській — 17,6–20,8 мм, у Львівській та Сумській областях — 37,1–40,0 мм, у Вінницькій області — 55–70 мм.

Незначні опади, які пройшли на півдні країни, на жаль, не зменшили повітряну, а місцями й ґрунтову посухи. Вологозапаси у ґрунті на більшій частині території цього регіону залишаються незадовільними та недостатніми. На решті території країни вони значно покращили вологозабезпеченість верхніх шарів ґрунту та позитивно позначилися на темпах розвитку озимих та ранніх ярих зернових культур.

У другій декаді травня розвиток зернових культур проходив за умов помірно теплої погоди та достатнього зволоження ґрунту.

Так, рослини пшениці озимої перебувають на VІІ-VШ етапах органогенезу — у фазі «виходу у трубку-колосіння», на півдні — у фазі «цвітіння», що на 10–14 діб раніше середніх багаторічних строків. Висота рослин 75–105 см залежно від сорту і удобрення, довжина колоса — 90–120 мм. Стан посівів добрий та задовільний.

Рослини тритикале озимого перебувають на VІІ етапі органогенезу — у фазі «виходу у трубку». Висота рослин 75–85 см, довжина колоса — 120–150 мм. Стан посівів добрий та задовільний .

Рослини жита озимого перебувають на VІІІ етапі органогенезу — у фазі «колосіння». Висота рослин 120–140 см, довжина колоса — 120–150 мм. Стан посівів добрий та задовільний.

У рослин більшості сортів ячменю озимого спостерігається фаза «цвітіння — початок формування зернівки», що на два-три тижні раніше звичайних строків.

У рослин ріпаку озимого закінчується фаза «цвітіння» і розпочинається фаза «утворення стручків».

Ярі зернові колосові культури (пшениця, ячмінь, овес, тритикале), перебувають на V етапі органогенезу — у фазі «виходу у трубку». Висота рослин — 45–55 см. Стан посівів поки що добрий та задовільний, місцями через дефіцит вологи — незадовільний.

Горох знаходиться у фазі «початку цвітіння — формування бобів». Стан посівів добрий.

Обстеження посівів кукурудзи показало, що рослини надраннього строку сівби (середина ІІ декади квітня) мають висоту 14–18 см і сформували по 4–5 шт. листків на рослині, а оптимального строку (середина Ш декади квітня) мають висоту рослин 10–13 см, сформували по 2,5–3,5 шт. листків на рослині. За пізнього строку сівби (середина І декади травня) — відмічена фаза появи сходів.

Посіви соняшнику перебувають в основному у фазі сходів. Стан їх добрий.

У цілому стан озимих зернових культур добрий та задовільний, лише у південному регіоні на значній площі через ушкодження посівів заморозками та дефіциту вологи у ґрунті він незадовільний. Особливо страждають від дефіциту вологи у ґрунті надмірно удобрені посіви пшениці і ячменю після непарових попередників, які сформували на цей час велику наземну біомасу, а також неудобрені посіви після соняшнику та стерньових попередників, які зараз дуже слабкі, низькорослі (20–33 см), з мілким колосом, малою кількістю зерен та низькою потенційною продуктивністю — до 5–7 ц/га.

Місцями у пшениці озимої та ячменю озимого після непарових попередників (соняшник, стерня злаків) через дефіцит вологи у ґрунті відмічається всихання і відмирання не лише листків різних ярусів, а й цілих рослин. Нині у господарствах створюються комісії для обстеження посівів на предмет ушкодження посухою.

У період від початку колосіння до формування зернівки на полях озимих зернових культур, де є можливість підвищення класу зерна, доцільно провести позакореневі підживлення азотними добривами та мікродобривами. Необхідність проведення пізнього позакореневого підживлення визначають методом тканинної діагностики рослин, але доза азоту у цей період не повинна перевищувати 20–30 кг/га діючої речовини.

Проведений моніторинг фітосанітарного стану посівів пшениці озимої та ярої на ураженість рослин хворобами та заселеність фітофагами, показав, що у посівах пшениці озимої спостерігається малоактивне живлення злакових мух, їх чисельність на 100 помахів сачка становила — 5 екз., п’явиць — 2 екз., злакових попелиць — 10 екз., попелиць черемхових — 5 екз., пшеничного трипса — 30 екз. Така кількість шкідників не становить загрози для посівів. За перевищення чисельності злакових мух ЕПШ рекомендується провести обробки інсектицидами посівів зернових культур одним з рекомендованих інсектицидів: Альфагард 100 к.е. (0,10–0,15 л/га); Бі-58 новий, к.е. (1,5 л/га); Борей Нео, КС (0,15–0,4 л/га); Данадим Макс КЕ (1,0л/га); Сумі-альфа, КЕ (0,2–0,3 л/га); та ін.

У той же час відмічається ураження рослин борошнистою росою — 1–17 % за поширеності 10–100 %; септоріозом листя — розвиток хвороби становить
0,5–3,0 %, за поширеності до 10–50 %.

За даними Мінекономіки, за період з 7 по 14 травня було засіяно ярими зерновими, зернобобовими та технічними культурами 827 тис. га площ. Станом на 14 травня польові роботи проведено на 14,1 млн га від прогнозованих 15,5 млн га, що становить 91%.

Завершено сівбу всіх ярих, окрім сої, її посіяно на площі 1,1 млн га, що становить 80 % від прогнозованих 1,4 млн га та гречки — 21 тис. га (28%) від прогнозованих 75 тис. га.

За оновленим прогнозом Мінекономіки, згідно даних з регіонів, посівна площа основних культур збільшиться на 600 тис. га, порівняно з 2019 роком та становитиме 15,5 млн га. У структурі посівних площ ярої групи збільшиться частка кукурудзи та соняшнику, зменшиться — ячменю, сої та цукрового буряку.

23.05.2020

По поводу размещения пресс-релизов обращайтесь в отдел маркетинга:
e-mail: client@agroperspectiva.com
тел.: +38 (044) 486-8119