Ситуація із вологозабезпеченням озимих зернових культур значно покращилася
Агрометеорологічні умови до середини третьої декади квітня були малосприятливими для росту та розвитку озимих та ярих зернових культур практично на всій території країни. Внаслідок майже безперервних тривалих заморозків у першій декаді відмічали пошкодження листкової поверхні рослин озимих зернових культур, а в місцях, де спостерігали найнижчі температури повітря та ґрунту за практично повної відсутності опадів, були випадки повної загибелі посівів пшениці озимої. У другій і на початку третьої декади квітня стресові умови для зернових культур, викликані заморозками, посухою та суховійними явищами (низька вологість повітря, сильні вітри), зберігалися і посилювалися, незважаючи на короткочасні малоефективні опади, які були неспроможні позбавити посіви дефіциту вологи. Крім того, рослини озимих культур отримували подвійний стрес — у нічні години від заморозків, вдень — від високих температур повітря та відсутності достатньої вологи у ґрунті. Відмічалося підсихання нижніх листків та, в окремих випадках, прискорення проходження етапів органогенезу порівняно із середніми багаторічними датами. Станом на 20 квітня сума ефективних температур вище +5 °С, у залежності від дати переходу, на 10–75 °С перевищила середні багаторічні показники у Лісостепу та на Поліссі. На цю дату запаси продуктивної вологи під озимими культурами у шарі грунту 0–20 см на більшості площ були недостатніми для цього періоду — містилося від 11 до 20 мм продуктивної вологи, а в окремих районах центральних та північних областей — незадовільними (1–10 мм).
В середині третьої декади ситуація із вологозабезпеченням озимих зернових культур значно покращилася. Завдяки ефективним опадам (інтенсивність яких перевищила декадну норму і у середньому варіювала у межах 20–25 мм), які відбулися на переважній території країни 25–26 квітня, запаси продуктивної вологи в орному шарі грунту досягли достатнього рівня (понад 21 мм), підвищилася відносна вологість повітря.
Такі погодні умови, поряд з прогнозованим помірним підвищенням середньодобової температури повітря сприятимуть інтенсивному росту і розвитку озимих зернових культур. У той же час, це сприятиме розвитку хвороб і шкідників. Тому подальша стратегія догляду за посівами озимих зернових культур повинна бути спрямована на створення та дотримання оптимальної щільності продуктивного стеблостою, забезпечення рослин елементами живлення у достатній кількості, контролювання та забезпечення належної фітосанітарної ситуації у посівах.
За даними науково-дослідних установ мережі НААН, на даний час посіви озимих зернових культур, зокрема пшениці озимої, перебувають у фазі вихід у трубку (30–32 стадії розвитку за ВВСН), на початку якої повинні бути проведені друге азотне підживлення та заходи боротьби з бур’янами.
Якщо з об’єктивних причин (насамперед за відсутності вологи) друге підживлення ще не провели, то в теперішніх умовах його краще здійснити позакоренево рідкими формами азотних добрив: КАСами, розчином карбаміду, поєднавши їх внесення із засобами захисту рослин та препаратами антистресової дії, що включають амінокислоти, гуматні добрива, кремнієві та калійні препарати для зниження негативної дії заморозків і посухи. Ефективність антистресантів підвищується, якщо їх поєднати з хелатизованими розчинами мікроелементів, що забезпечує до 20 % приросту врожаю.
За неможливості застосування рідких форм азотних добрив, в умовах що складаються (достатнє зволоження), ефективним може бути внесення сипучих азотних добрив, зокрема аміачної селітри. У цьому випадку підживлення слід провести якнайшвидше, не допускаючи пересихання верхнього шару грунту. Внесення азоту в цей період розвитку рослин сприяє кращому виживанню продуктивного стеблостою, збільшенню кількості закладених колосків у колосі, кількості квіток у колосках, підвищенню посухостійкості рослин.
Не слід також забувати про третє підживлення, яке проводять ще до закінчення весни, від початку фази колосіння до наливу зерна. Це підживлення за сприятливих погодних умов збільшує тривалість активної діяльності верхніх листків і особливо прапорцевого, підвищує інтенсивність фотосинтезу, у результаті чого зростає маса 1000 зерен, вміст білка в зерні. Особливо доцільним у цей час є застосування 6 % розчину карбаміду.
Враховуючи значний запас інфекції хвороб і шкідників на озимих зернових культурах у зв’язку з цьогорічними умовами перезимівлі, їх пригнічення за ранньовесняного періоду та прогнозований інтенсивний розвиток у подальшому, існує загроза ураження посівів хворобами та пошкодження шкідниками, що особливо небезпечно на ослаблених стресовими чинниками рослинах. Тому рекомендується проводити постійний моніторинг фітосанітарного стану посівів для своєчасного застосування засобів захисту.
У фазі вихід у трубку за проявлення ознак хвороб, таких як борошниста роса, іржа, септоріоз та церкоспорельоз посіви обробляють препаратами Альто-Супер ЕС, к.с. (0,4–0,5 л/га); Бампер Супер 490, к.е. (0,8–1,2 л/га); Дерозал 500SC, КС (0,5 л/га); Імпакт К, к.с. (0,6–0,8 л/га); Імпера Голд 490, к.е. (0,8–1,2 л/га); Міраж, к.е. (1,0 л/га); Рекс Дуо, к.с. (0,4–0,6 л/га); Топсін-М 500, к.с. (1,2–1,4 л/га) та іншими, відповідно до «Переліку пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» на поточний рік. Норми витрат препаратів підбирають відповідно до фітосанітарного та фізіологічного стану рослин. Вищі із рекомендованих норми витрат застосовують на добре розвинених рослинах за наявності хвороб і умов, сприятливих для їх розвитку.
За результатами моніторингу, наприкінці фази трубкування може виникнути потреба проведення обприскувань проти бурої листкової іржі, борошнистої роси, септоріозу й інших плямистостей листків. За теплої вологої погоди потреба в обробленні посівів проти хвороб листя може виникати і пізніше — до кінця цвітіння. Для захисту посівів необхідно провести обприскування одним із препаратів зі спектром фунгіцидної дії відповідно до хвороб, що переважають на посівах. Окрім згаданих вище фунгіцидів застосовують Абакус, мк.е. (1,25–1,75 л/га); Амістар Тріо 255 ЕС, КЕ (1,0 л/га); Бампер Супер 490, КЕ (0,8–1,2 л/га), Тілт-Турбо 575 ЕС, КЕ (0,8–1,0 л/га); Імпакт Т, к.с. (1,0 л/га); Імпера Голд 490, к.е. (0,8–1,2 л/га), Медісон 263 SС КС (0,7–0,9 л/га); Містік, к.е. (0,5–1,0 л/га), Солігор 425 ЕС, КЕ (0,7–1,0 л/га), Тебукур 250, ЕВ (0,5–1,0 л/га); Тілт-Турбо 575 ЕС, КЕ (0,8–1,0 л/га), Топсін-М, ЗП (1,0 кг/га), Фолікур 250 ЕW, ЕВ (0,5–1,0 л/га), Штефікур, КС (1,0 л/га) та ін.
У період вегетації озимих зернових культур, за помірного розвитку хвороб, для зменшення пестицидного навантаження та збереження довкілля можливе використання біологічних препаратів з високою технічною ефективністю: проти борошнистої роси та септоріозу листя — Біокомплекс БТУ, р. (0,3–2,5 л/га), Фітоцид, р. (0,5–0,6 л/га); проти септоріозу колосу та кореневих гнилей — Планриз БТ, в.с. (1–3 л/га), Гаупсин, р. (4–6 л/га), Фітоцид, р. (0,5–0,6 л/га); проти хлібних жуків — Актофіт, к.е. (0,4 л/га), Натургард, в.р. (0,3–1,0 л/га).
Упродовж фази виходу у трубку необхідно здійснити заходи із запобігання втратам урожаю від шкідників, якщо їхня чисельність перевищує економічні пороги шкідливості (ЕПШ): блішки — 30–40 екз./м2 (у суху погоду), 50–60 жуків (у вологу); дорослі хлібні клопи — 1–3 екз./м2, за посухи 1 клоп/м2; злакові попелиці — 10 попелиць на стебло при 50 % заселенні; п’явиці — 1 личинка на стебло, або 8–10 % пошкодженої листкової поверхні. Рекомендується провести хімічний захист посівів одним із рекомендованих інсектицидів: Бі-58 новий, к.е. (1,5 л/га), Децис ф-Люкс, ЕС, КЕ (0,20–0,25 л/га), Карате Зеон 050 CS, мк.с. (0,15–0,3 л/га); Нурелл Д, к.е. (0,75–1,1 л/га), або їх аналогами. Враховуючи характер заселення посівів шкідниками, обприскування можна обмежити крайовими смугами.
У пізніші фази розвитку (колосіння — цвітіння) проти фузаріозу та септоріозу колоса за очікуваного ймовірного їх розвитку рекомендовано обприскування посівів фунгіцидами Абакус, мк.е. (1,25–1,75 л/га); Альто Супер 330 ЕС, к.е. (0,4 л/га); Амістар Екстра 280 SC, к.с. (0,5–0,75 л/га); Імпакт, 25 SС, к.е. (0,5 л/га); Рекс Дуо, к.с. (0,4–0,6 л/га); Фолікур 250 EW, ЕВ (0,5–1,0 л/га) або їх аналогами.
Проти шкідників у фазах колосіння-молочна стиглість проти хлібного жука-красуна (за чисельності 2 екз./м2), злакових попелиць (20 особин на стебло), личинок хлібних клопів (8–10 екз./м2), п’явиць (1–2 личинки на стебло) застосувати препарати Актара 240 SС, к.с. (0,15 л/га); Борей, КС (0,12–0,16 л/га); Децис ф-Люкс, ЕС, КЕ (0,20–0,25 л/га); Карате 050 ЕС, к.е. (0,15–0,2 л/га); Карате Зеон 050 СS мк.с. (0,15–0,30 л/га).
Використано матеріали, які підготував Володимир Юла, завідувач відділу адаптивних інтенсивних технологій зернових колосових культур і кукурудзи Національного наукового центру «Інститут землеробства Національної академії аграрних наук України», старший науковий співробітник, кандидат сільськогосподарських наук
04.05.2020
По поводу размещения пресс-релизов обращайтесь в отдел маркетинга:
e-mail: client@agroperspectiva.com тел.: +38 (044) 486-8119
