Аграрні організації закликають Брюссель обмежити імпорт з України
14.01.2024 17:53 «Агро Перспектива» (г. Киев) —
Шість сільськогосподарських організацій закликають Брюссель обмежити імпорт української продукції до ЄС, навіть якщо це означатиме його обмеження, щоб не поставити під загрозу " виживання " європейських виробників, йдеться у спільній заяві, поширеній у четвер. У травні 2022 року ЄС вирішила ідмінити мито та квоти на український імпорт до ЄС на рік, щоб підтримати економічну активність країни на тлі великої війни з РФ. Далі як виняток режим бехзмитної торгівлі продовжили до червня 2024 року. Європейська комісія розгляне питання в найближчі місяці. Copa-Cogeca (яка об’єднує більшість сільськогосподарських профспілок в ЄС), а також кілька європейських організацій, що представляють сектори цукру, зернових/олійних культур, птахівництва та яєць, стурбовані наслідками для ринків цієї митної лібералізації з Україною. Якщо вони не ставлять під сумнів підтримку України з боку ЄС, ці шість організацій вважають, що сільськогосподарський сектор «несе непропорційний і непосильний тягар», згідно з їхньою заявою, підписаною 10 січня. "Ми боїмося, що якщо цей механізм буде збережено в його нинішньому вигляді без адаптації, виживання виробників ЄС загалом (…) буде під загрозою ", — попереджають підписанти. Щоб виправити це, документ пропонує посилити, окрім експорту через Чорне море, сухопутні та річкові коридори, створені ЄС для транспортування українських зернових до решти світу, водночас запровадивши суворіший контроль на кордоні щодо дотримання фітосанітарних стандарти. Насамперед, пропонується запровадити механізми визначення місця призначення української продукції та забезпечення її потрапляння туди. У той же час вони пропонують запровадити " пороги імпорту " для цієї сільськогосподарської продукції на основі середнього показника за 2021 та 2022 роки, після якого додаткові обсяги можуть просто пройти через ЄС перед експортом до третіх країн. П’ять країн ЄС, які межують з Україною, зіткнувшись із напливом зернових за зниженими цінами та логістичними проблемами з їх продажем, тимчасово отримали право заборонити їх імпорт на свою територію на кілька місяців у 2023 році, перш ніж у вересні ЄС вимагав припинення. до цих обмежень, які викликали обурення в Києві. Перш ніж продовжити угоду про лібералізацію торгівлі з Україною, «ми повинні переконатися, що ми маємо всі відповідні гарантії, щоб реагувати, якщо імпорт стане занадто високим або занадто порушить наші ринки», — попередив у середині грудня єврокомісар з питань сільського господарства Януш Войцеховський. Згідно з даними, оприлюдненими наприкінці грудня Брюсселем, імпорт української агропродовольчої продукції до ЄС за січень-вересень 2023 року зріс на 11% у вартісному обсязі порівняно з 2022 роком через збільшення надходження зернових у першу половину року, пише ДЕЛО, пише УНІАН з посиланням на https://www.lefigaro.fr/conjoncture/des-organisations-agricoles-appellent-bruxelles-a-restreindre-les-importations-d-ukraine-20240111/>Le Figaro. Як повідомляла «Агро Перспектива», відчуття чергового продуктового зіткнення інтересів України та окремих країн Європи за величезний ринок ЄС просто бринить у повітрі. Тим більше, що Європейська рада вирішила розпочати переговори про вступ України та Молдови до ЄС. Більшість останніх подій вельми прозоро натякають, що новий скандал «за їжу» не за горами. Згадуємо. 15 вересня 2023 Єврокомісія знімає заборону на поставки продукції АПК з України, однак кілька держав рішення Брюсселю проігнорували та знову закрили кордони. Питання вільного доступу продовольства до ринків ЄС зависло в повітрі. Навіть попри факт, що Україна ввела нові правила експорту (верифікацію, ліцензування) на поставки пшениці ячменю, вівса, кукурудзи, сої, ріпаку, соняшнику, олії та шроту (постанова Кабміну № 1132). Нещодавно Україна та Болгарія нарешті домовилися про режим ліцензування експорту соняшнику, ріпаку, кукурудзи та пшениці. Причому потужно питання лібералізації поставок соняшнику «проштовхували» болгарські переробники. Водночас сусіди таки дотиснули та розширили перелік товарів, що ліцензуються: сухе молоко, заморожена малина, мед. Словаччина просто пролонгувала заборону на агропродукцію з України. До «списку зерна» додали мед, цукор, ячмінь та борошно. Тримає двері зачиненими також Угорщина. Складаємо ключові меседжі далі. Трабли з логістикою, постійні скарги та незадоволення фермерів з Польщі, котрі підтримали страйк перевізників (стартував 6 листопада). Додаємо сюди поганий настрій європейських цукровиків, чиє життя останні два сезони не таке солодке, як хотілося б. А тут український цукор. Після зняття заборони на вивіз цукру — 15 вересня — експортери активізувалися. За перші три місяці сезону 2023/2024 маємо 184 тис тонн продаж на зовнішні ринки. Якраз стільки продали на експорт загалом за календарний 2022 — 181 тис тонн. За даними асоціації «Укрцукор», найбільші поставки ідуть в Польщу, Болгарію, Угорщину. Європейські виробники цукрових буряків підрахували, що обсяг українського цукру до ЄС може сягнути 800 тис тонн за результатами сезону, тоді як до 2022 працювала квота — 20 тис тонн/рік. Відтак вимога: цукор з України має реекспортуватися за межі Європи, аби не шкодити локальним виробникам. Занепокоєння виробників птиці у Франції, тій самій Польщі, котрі переживають навалу українських курей. На одному з останніх засідань Copa-Cogeca (одне з найбільших обʼєднань фермерів ЄС), враховуючи стрімке та безперервне зростання поставок з України, учасники запропонували запровадити поріг імпорту, який призведе до автоматичного запуску захисних заходів для будь-якого сільськогосподарського товару, щойно обсяги поставок з України в окремо взятий період перевищать середній квартальний показник за 2022. Як вихід пропонується автоматичний транзит виключно за межі ЄС. Ремарка по ходу: не стрімко, але ростемо. Поставки м’яса птиці на зовнішні ринки за 11 місяців 2023, за інформацією ДМС, складають 389 тис тонн на 734 млн USD проти 373 тис тонн на 787,5 млн USD за 11 місяців 2022. Питома вага ЄС в загальному аграрному експорті становить близько 60%, за результатами 2022. Завжди попитом користувався в Європі український мед, якого за 11 місяців продали на зовнішні ринки 49,5 тис тонн на 110 млн USD проти 43,85 тис тонн на 125,8 млн USD у відповідний період 2022. (Для порівняння: квота на мед на 2021 рік в рамках ПВЗВТ з ЄС — 6 тис тонн). Мед, згідно даних ДМС, активно купували Німеччина, Польща, Франція. Експорт яєць в січні-листопаді 2023 зріс до 54 тис тонн, в тому числі яйця в шкарлупі — 46 тис тонн. Перший покупець — Сінгапур, але за ним Польща, Нідерланди, Данія, Італія. За 11 місяців 2022 експорт яєць оцінювався в 28 тис тонн. Українці, які беруть участь у постійних зустрічах-переговорах-засіданнях з ЄС кажуть, що Copa Copega звернулась до Європейської комісії з ініціативою негайного відновлення — з 1 січня 2024 — всіх квот та мит на поставки продовольства з України. Фермери ЄС вважають, що постачання українського продовольства на територію Євросоюзу руйнує ринок. Європа впевнена, що не зможе конкурувати з індустріальним бізнесом України. Наразі практично кожна країна Європи прораховує наслідки можливого швидкого вступу України до спільноти. Німецькі аналітики оцінюють наслідки повноправного членства України в ЄС в суму від 130 до 190 мільярдів євро, залежно від того, які припущення зроблено щодо площі орних земель і населення України. Можливі субсидії для АПК оцінюються від 70 до 90 мільярдів євро. Ми ще навіть за стіл не сіли, а вже стільки клопотів. Далі буде ще більше. Дуже вже європейський пиріг всім смакує. Наразі складно оцінювати, жалкує Європа чи ні, що 2022 відкрила шлюзи українському продовольству після того як протягом багатьох місяців ретельно прописувала алгоритми захисту власного ринку. Україна отримала безперешкодний доступ на ринок ЄС, не будучи при цьому його членом. Ми шансом скористалися. У 2021 ЄС купив українського продовольства на 7 мільярдів. За результатами 2022 ми зросли до 13,2 млрд EUR, або 8% всього європейського імпорту. Головні торговельні партнери в сегменті аграрної продукції виступають Румунія, Польща, Іспанія, Нідерланди, Італія, Німеччина, Угорщина. Сукупний оборот України з цими державами складає 78%. ЄС за 9 місяців 2023 року закупив в України продовольства на 8750 млн EUR, або на 891 млн євро (11%) більше, порівняно з 2022, переважно через зростання поставок зерна в першій половині року. Загалом за 9 місяців 2023 ЄС імпортував агропродовольчої продукції на 119,7 млрд EUR. Україна в ТОП-3 найбільших постачальників сільськогосподарської продукції до ЄС разом з Бразилією та Великою Британією. Непоганий результат і його треба втримати, бо більшість вітчизняних аграріїв та переробників зацікавлені в сусідах як ніколи. Великий стабільний ринок ємністю півмільярда людей. Більше того, ЄС продовжує тримати двері відкритими як мінімум до червня 2024. Скандали є, конфлікти будуть, однак караван, чи точніше фури, все рівно йдуть. Хоча й розмови про те, що пора зупинити режим ліберальної торгівлі теж гучнішають. Значить, треба закочувати рукави і жвавіше братися до роботи. Що і робить вітчизняний бізнес. Окреме завдання для чиновників — гасити пожежі можливих конфліктів ще до того, як вони почнуться і домовитися про ліберальний режим торгівлі або ще на рік, або назавжди. Бо вже лунають заяви про те, що навіть за умови вступу України до ЄС доступ для українських товарів, особливо аграрного-продуктового напряму, треба закрити на 20 років. Ініціатори — ті самі поляки знову. Вони наводять свою історією приєднання до ЄС. І констатують, що були змушені виконати умови, якими б жорсткими вони не були. То чим кращі українці? Не хочеться, аби слово «фермер» звучало страшніше за слово «війна». Читати більше Продовольчі цунамі Довідка Основою аграрного експорту — 87% вартості — традиційно виступають зернові, олійні, олія, залишки харчової промисловості, м’ясо і субпродукти. Основні види продовольства, які купували країни ЄС в України в 2022 риба і рибопродукти — 22 млн USD (52% загального експорту) вершкове масло і молочні пасти — 44 млн USD (54%) яєчні продукти — 20 млн USD (87%) мед — 120 млн USD (88%) живі рослини, саджанці, продукти квітництва — 3 млн USD (60%) плоди, ягоди, горіхи — 262 млн USD (84%) готові м’ясні продукти — 14 млн USD (64%) вироби з тіста — 29 млн USD (73%) хлібобулочні солодощі — 77 млн USD (51%) консервовані томати — 10 млн USD (63%) варення, желе, мармелад — 5 млн USD (71%) соки — 88 млн USD (50%) дріжджі — 19 млн USD (83%) безалкогольні напої — 34 млн USD (58%) етиловий спирт не менш 80% об. — 51 млн USD (98%) Детальніше в АГРО+Зерно. Потрібні ціни на зернові та інформація про тенденції на ринках? Пишіть: client@agroperspectiva.com Телефонуйте: +380 675964652 (WhatsApp, Viber, Telegram). Середні закупівельні ціни на зернові
 |
