На главную страницу

Поиск по сайту

Написать письмо

Карта сайта

Мы есть на:

Запасы продовольствия

Агро+ «Зерно» (Monthly)

Агро+ «Масличные»

«Масличные & Цены»

Масличные (Monthly)

АГРО+ Молоко (Weekly)

«Молоко & Цены» (Daily)

Агро+ «Сахар»

АГРО+ Молоко (Monthly)

«Сахар & Цены»

АГРО + Сахар (Monthly)

Агроторговая площадка

Торгплощадка/Спрос

Торгплощадка/Предложение

Экспорт новостей и аналитики

Главная > Новости

В Степу та Лісостепу клоп шкідлива черепашка розмножується на 17-58% площ зернових

28.06.2022 11:28 «Агро Перспектива» (г. Киев) — В ареалі поширення (Степ, Лісостеп) клоп шкідлива черепашка розмножується на 17–58% площ озимих та ярих зернових колосових культур. За середньої чисельності усіх стадій (клоп, яйцекладка, личинки) 0,5–2 екз. на кв.м заселив та пошкодив 5–8% рослин культури. Імаго та личинки шкідника в основному зосереджені в крайових смугах озимих зернових. За даними державних фітосанітарних інспекторів у південних областях віковий склад личинок становить: І — 53, ІІ-22, ІІІ-15, ІV- 8, V-2%. Також на посівах зустрічався австрійський, маврський, гостроголовий, інші види клопів.

Колоскам зернових культур також завдають шкоди хлібні жуки та жужелиця (чисельністю 0,2–1, макс. 3, в осередках Полтавської області до 8 екз. на кв.м, які пошкодили 1–3, макс. 8% колосків), злакова попелиця (заселено 4–16% рослин), розвиток попелиць в посівах зернових культур, у співвідношенні ентомофаг:шкідник — 1:20, контролюють ентомофаги (жуки та личинки сонечка), пшеничний трипс (заселено 3–15% рослин за чисельності 1–15 екз. на колос). Захисні міроприємства за порогової чисельності личинок клопа шкідливої черепашки та вищевказаних фітофагів приймаються диференційовано до кожного поля.

У загущених посівах озимих та ярих зернових колосових культур спостерігається розвиток та поширенню хвороб. Так, борошниста роса, септоріоз охопили 6–23% рослин у Закарпатській, Івано-Франківській, Київській, Рівненській, Тернопільській та Черкаській областях. Гельмінтоспоріоз, темно-бура плямистість, осередково піренофороз, ринхоспоріоз, інші плямистості уразили 2–16% рослин у господарствах Волинської, Вінницької, Закарпатської, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградська, Хмельницької та Черкаської областей. Бура листкова іржа виявлена на 2–15% рослин. Жовта іржа виявлена лише в господарствах Черкаської області, де нею охоплено до 6% рослин озимої пшениці на 1,5% обстежених площ. Кореневі гнилі уразили 3–16% рослин. У господарствах Волинської, Закарпатської, Львівської, Чернігівської областей на вівсі розвивається червоно-бура плямистість (3–8% рослин).

Летучу сажку виявлено в господарствах Львівської області на озимому ячмені за ураження 0,1–3% колосків.

За вологої погоди розвитку набули хвороби колоса. В окремих господарствах Волинської, Дніпропетровської, Івано-Франківської, Миколаївської, Львівської, Одеської, Тернопільської, Черкаської, Чернівецької областей фузаріозом та септоріозом уражено 0,3–9% колосся. В Одеській області відмічається ураження озимої пшениці оливковою пліснявою, хворобою уражено 2–3% колосків.

Вчасно проведений захист колосу має вирішальне значення для отримання якісного та високого врожаю: якщо розглядати які органи рослини впливають на формування врожаю, то на колос припадає до 45%, тобто майже половина майбутнього врожаю залежить саме від колосу. За появи фузаріозу йдеться мова не лише про втрачений врожай, а й про небезпеку від ураження мікотоксинами.

5–28% рослин кукурудзи пошкоджено злаковими блішками, попелицями, осередково кравчиком-головачем, південним сірим довгоносиком. У Закарпатській, Дніпропетровській, Івано-Франківській, Київській, Одеській, Рівненській, Черкаській, Чернівецькій областях на посівах триває літ та незначне відродження гусениць стеблового кукурудзяного метелика, інтенсивністю 1–3 екз. на феромонну пастку за добу. Ґрунтові шкідники (личинки хрущів, дротяники) за чисельності 0,1–0,3 екз. на кв.м пошкодили 2–4% рослин у слабкому, подекуди середньому ступенях. Через помірне зволоження повітря, наявності достатньої квітучої рослинності складаються сприятливі умови для формування і реалізації потенційної плодючості фітофага. Для обмеження чисельності фітофага слід провести випуск трихограми на початку та під час масового відкладання яєць.

Скрізь 2–16% гороху пошкоджують зерноїд, попелиця, трипс, комарик, личинки бульбочкових довгоносиків. У посівах сої розвиваються попелиці, трипси, гусениці совоки-гамми, чортополохівки, якими пошкоджено 2–14% рослин. Скрізь аскохітозом, бактеріозом, септоріозом уражено 1–5, макс. 12% рослин гороху та сої, пероноспорозом до 15%. На багаторічних травах продовжують свій розвиток і шкідливість насіннєїд — апіон, попелиці, гусениці совки — гамми.

У посівах озимого ріпаку альтернаріозом уражено 3–8% стручків, білою та сірою гнилями — 1% стручків, пероноспорозом, фомозом 3–6% рослин. Личинками капустяної стручкової галиці заселено 2–6% рослин та пошкоджено до 15% стручків за чисельності 3–8, макс. 16 екз. у кожному. Посіви ярого ріпаку заселяє ріпаковий квіткоїд, осередково відмічається шкідливість хрестоцвітих блішок, ріпакових клопів, прихованохоботників. Осередково відмічається шкідливість хрестоцвітих блішок, ріпакових клопів, прихованохоботників. Переноспорозом уражено 2% ярого ріпаку.

Посівам соняшнику шкодять піщаний мідляк, сірий, чорний довгоносики. Повсюдно рослинами харчуються гусениці лучного метелика, подекуди листогризучих совок, личинки дротяників, трипси, клопи. В крайових смугах полів до 15% рослин заселено геліхризовою попелицею. На 5–63% обстежених площ прояв мали септоріоз (2–6, макс. 14% рослин, Волинська, Кіровоградська, Рівненська, Черкаська обл.), пероноспороз (2–15%, Дніпропетровська, Київська, Кіровоградська, Одеська, Полтавська, Тернопільська, Черкаська, Чернівецька обл.), фомоз (1–15%, Вінницької, Дніпропетровська, Київська, Кіровоградська, Миколаївська, Черкаська обл.), альтернаріоз (1%, Тернопільська обл.). На посівах соняшнику в Одеській області відмічено поширення білої гнилі. Хворобою уражено 1–2% рослин. Біла гниль спричиняє випадання уражених молодих рослин і зрідження посівів, передчасне дозрівання хворих рослин, в результаті чого формується щупле насіння зі зниженими посівними та технологічними властивостями.

Посіви цукрових буряків продовжує заселяти бурякова листкова попелиця, де переважно в крайових смугах полів нею заселено 2–7% рослин за чисельності 5–10 екз. на кожну. Також плантаціям буряків шкодять бурякові блішки, мінуючі мухи, піщаний мідяк, щитоноски, листогризучі совки. Буряковий довгоносик-стеблоїд харчується у посівах Полтавської області за середньою чисельністю 0,05 екз. на кв.м, ним пошкоджено 2,3% рослин. У Волинській, Івано-Франківській, Київській, Тернопільській областях відмічається розвиток переноспорозу, церкоспорозу та рамуляріозу. Поширення хвороби проходить більш інтенсивніше в приватному секторі. Для запобігання негативного впливу церкоспорозу на цукристість буряків, за наявності 3–5% рослин, необхідно оздоровлювати посіви дозволеними до використання препаратами

Скрізь у плантаціях картоплі, томатів триває живлення личинок колорадського жука та вихід їх літнього покоління. Прояв фітофторозу, альтернаріозу картоплі, томатів відмічається в усіх зонах вирощування. Повсюди на капусті в різних ступенях шкодять листогризучі совки, білани, молі, попелиці, значної шкоди завдає білокрилка. На цибулі шкодять цибулева муха та прихованохоботник, з хвороб — пероноспороз. На огірках шкодять попелиці, трипси. Погодні умови сприяли ураженню овочевих культур пероноспорозом, антракнозом, бактеріозом.

Скрізь в агроценозах триває літ метеликів підгризаючих (озима, оклична) та листогризучих (гамма, С-чорне, капустяна, люцернова, бавовникова, ін.) совок, відроджуються та живляться гусениці на сої, соняшнику, кукурудзі та овочах.

У неугіддях, лісосмугах, узбіччях доріг степових областей виявляються личинки саранових, переважно нестадних видів кобилок (блакитнокрила, чорносмугаста, хрестовичка мала) чисельністю 0,5–5 екз. на кв.м. В осередках Одеської області живляться личинки італійського пруса молодших віків (0,5–2 екз. на кв.м). Виплодження личинок триває та інтенсивнішає за відповідних погодних умов. Встановлений постійний систематичний контроль за розвитком та поведінкою цих небезпечних шкідників. Захист посівів доцільний за чисельності на кв.м 10–15 личинок нестадних саранових, 2–5 екз. італійського пруса фастаком, ф’юрі, моспіланом, іншими.

У Дніпропетровській, Одеській областях в крайових смугах кукурудзи, соняшника, сої, багаторічних бобових травах, неугіддях, узбіччях доріг триває літ, яйцекладка та відродження гусениць лучного метелика. Інтенсивність льоту метеликів становить 1–4 екз. на 10 кроків.

У плодових насадженнях продовжують шкодити плодові кліщі, листоблішки, молі, плодожерки, попелиці та інші. Попелицями заселено майже 55% дерев та 25% листя у приватному секторі. У промислових садах заселено до 15–25% дерев та 5–10% листя. Продовжується літ, яйцекладка, відродження та харчування гусениць яблуневої плодожерки. Личинками яблуневої плодожерки пошкоджено 1–6% плодів, шкідником заселено до 35% насаджень. Погодні умови сприяють подальшому поширенню хвороб та ураженню дерев. На кісточкових триває розвиток моніліозу, кокомікозу, клястероспоріозу, зерняткових — борошнистої роси, парші. На черешні поширюється плодова гниль, розвиток хвороби становить — 5–13%, уражено до 15% дерев. Борошнистою росою уражено до 25% дерев, від 10 до 15% листя, розвиток хвороби — 3–5%. У виноградниках продовжується літ метеликів гронової листокрутки ІІ покоління. Виноградний зудень заселив до 13% обстежених площ, до 5% кущів та 3–20% листя, чисельність становить 1,5–4 екз. на кущ. У господарствах Одеської області мілдью охоплено 15% обстежених площ, 3% кущів, 5% листків за розвитку хвороби 1%, оїдіумом — 5% площ, 2% кущів, 1% листків, 2% грон за розвитку хвороби 0,5%. У Закарпатській області на 8% обстежених площ, 5–7% кущі, 3–5% листя та до 2% грон уражені чорною плямистістю, на 10% площ, 3–5% кущів та до 3% листя охоплено чорною гниллю.

У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур.

За оперативною інформацією про хід робіт із захисту рослин, наданою Головними управліннями Держпродспоживслужби в областях станом на 23 червня поточного року, в господарствах всіх форм власності тривають роботи із проведення захисту сільськогосподарських культур від шкідників, хвороб і бур’янів. Захист сільськогосподарських культур проведений на площі близько 24,6 млн га, зокрема від бур’янів оброблено 12,4 млн га, шкідників — 6,1 млн га, хвороб — 6,1 млн га.

Біологічний метод застосовано на площі 718,6 тис. га, йдеться в повідомленні Держспоживслужби.

Агро Перспектива

< Ціни на пшеницю, ячмінь в Україні знижуються на тлі жнив та зростання пропозиції

Все новости за
28.06.2022

Ринок цукру від SESVANDERHAVE >

09.01.2025